Постанова

від 07.07.2021 по справі 583/4139/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м.Суми

Справа №583/4139/20

Номер провадження 22-ц/816/942/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство Райз-Максимко , Товариство з обмеженою відповідальністю Райз Північ ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2021 року в складі судді Плотникової Н.Б., ухваленого у м. Охтирка, повний текст якого складено 14 квітня 2021 року, -

в с т а н о в и в :

13 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко (далі - ПрАТ Райз-Максимко ) і Товариства з обмеженою відповідальністю Райз Північ (далі - ТОВ Райз Північ ) про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки (паю) площею 3,4006 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0684, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради, Охтирського району, Сумської області; скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки, номер запису про речове право 23154450 від 31 жовтня 2017 року; скасування державної реєстрації права суборенди на земельну ділянку, номер запису про речове право 35051833 від 14 січня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заявник є власником спірної земельної ділянки. У зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки позивач 13 червня 2017 року звернувся до ПрАТ Райз-Максимко з листом про повернення паю, однак відповідач надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту якого вбачається, що 31 жовтня 2017 року державним реєстратором Фальченком Ю.Л. було зареєстровано новий договір оренди землі № 347/17 від 30 жовтня 2017 року. Рішенням суду від 20 лютого 2020 року у справі №583/1407/19 було визнано недійсним вказаний договір, а постановою апеляційної інстанції від 21 вересня 2020 року рішення місцевого суду скасовано і відмовлено у задоволенні позовних вимог, проте зазначено, що суд першої інстанції помилково визнав недійсним неукладений договір оренди земельної ділянки, оскільки позивач мав заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки. Також заявник зазначає, що ПрАТ Райз-Максимко 14 січня 2020 року безпідставно передав земельну ділянку позивача в суборенду ТОВ Райз Північ .

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою (пай) площею 3,4006 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0684, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області шляхом витребування її від ТОВ Райз Північ та повернення земельної ділянки ОСОБА_1 .

Скасовано запис про інше речове право (право оренди) земельної ділянки площею 3,4006 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0684, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, номер 23154450 від 31.10.2017 року державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Фальченка Ю.Л., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37910231 від 02.11.2017 р.

Скасовано запис про інше речове право (право суборенди) земельної ділянки площею 3,4006 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0684, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, номер 35051833 від 14 січня 2020 року державного реєстратора Московської сільської ради Липоволодинського району Сумської області Магаляс Р.Г., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50668322 від 16.01.2020 р.

Стягнуто з ПрАТ Райз-Максимко та ТОВ Райз Північ на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі по 3761,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ Райз-Максимко посилаючись на необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову .

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у справі № 583/1407/19 була призначена почеркознавча експертиза, на вирішення якої, зокрема, було поставлено питання щодо можливого підписання договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 , проте оскільки стороною позивача не були надані зразки почерку та підписів, експертиза по цьому питанню не була проведена. На думку відповідача, у вказаній цивільній справі суд допустив ряд порушень процесуального закону, не скористався правом витребувати зразки почерку та інший необхідний експерту додатковий матеріал та вирішив справу за наявними доказами. При розгляді даної справи суд відмовився призначати експертизу з огляду на предмет доказування, а відтак питання, яке має суттєве значення для спірних правовідносин у цілому, суд не вирішив. Звертає увагу суду на чинність як укладеного з позивачем договору оренди землі, так і на договір суборенди. Зауважує, що позивачем було подано заяву про уточнення позову, яка не передбачена процесуальним законом, а фактично відбулась зміна предмету та підстав позову з порушенням строків подання такої заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кутовий Я.А. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. При цьому зазначає, що у справі № 583/1407/19 дійсно проводилась почеркознавча експертиза, в якій однозначно зазначено, що спірний правочин підписано не ОСОБА_1 , а іншою особою. На думку представник позивача, цього достатньо щоб вважати що договір з ОСОБА_1 не укладався. Крім того, умовами спірного правочину не передбачена можливість його підпису за довіреністю, а тим більше ОСОБА_2 і саме тому законних питань проводити відповідну експертизу почерку представника у суду не було. За відсутності волевиявлення власника землі на укладення договору оренди передача ділянки в суборенду ТОВ Райз Північ також є незаконною, а ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме витребування земельної ділянки від фактично користувача та скасування записів державного реєстратора по обом правочинам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта - адвоката Кулика В.В., представника позивача - адвоката Кутового Я.А., дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 3,9369 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумсаької області (а.с. 9, 10).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 31 жовтня 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційно-інвенаризаційна служба Вязівської сільської ради Фальченком Ю.Л. внесено запис про право оренди земельної ділянки площею 3,4006 га на підставі договору оренди землі № 347/17 від 30 жовтня 2017 року, за умовами якого орендодавець ОСОБА_1 передав орендарю ПрАТ Райз-Максимко вказану земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 12).

Згідно з експертним висновком від 05 грудня 2019 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1270/1271 у справі № 583/1407/19 підпис від імені ОСОБА_1 в розділі Реквізити сторін у графі Орендодавець (підпис) у договорі оренди землі № 347/17 від 30 жовтня 2017 року, укладеного між ПрАТ Райз-Максимко та ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки кадастровий номер 5920380400:01:001:0684, виконаний за допомогою пасти для кулькової ручки рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Постановою Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 583/1407/19 рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 лютого 2020 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ Райз-Максимко , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку відмовлено (а.с. 16-19).

У вказаній постанові апеляційний суд дійшов висновку, що спірний договір оренди земельної ділянки № 347/17 від 30 жовтня 2017 року між сторонами вважається не укладеним, а тому суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним цього договору з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту. Зокрема, колегія суддів з посиланням на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року по справі № 145/2047/16-ц, зазначила, що зайняття відповідачем земельних ділянок треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку, тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 27 серпня 2020 року № 221709881, державним реєстратором Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Магаляс Р.Г. 14 січня 2020 року проведено державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 3,4006 на підставі договору суборенди від 01 січня 2019 року № 1/19, укладеного між ПрАТ Райз-Максимко та ТОВ Райз Північ строком до 02 листопада 2027 року (а.с. 11-13).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди спірної земельної ділянки є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а тому відповідач ПрАТ Райз-Максимко прав та обов`язків за договором не набув і правовідносини за ним не виникли, а відтак зайняття належної ОСОБА_1 земельної ділянки фактичним користувачем - відповідачем ТОВ Райз Північ є неправомірним. Суд дійшов висновку, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку, а тому ефективним способом захисту права позивача є усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом повернення ділянки. Стосовно реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору та права суборенди на спірну земельну ділянку за відповідачами, то суд вважав таку реєстрацію незаконною та скасував відповідні реєстраційні записи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як зазначалось вище, відсутність між власником земельної ділянки та орендарем правовідносин внаслідок не укладення відповідного правочину та факт використання спірної земельної ділянки поза волею її власника мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача у даній справі. При цьому, продовження строку дії відповідних договорів № 347/17 від 30 жовтня 2017 року (про оренду земельної ділянки) та № 1/19 від 01 січня 2019 року (суборенда) правового значення не мають, оскільки судовим рішенням у цивільній справі № 583/1407/19 встановлено, що ОСОБА_1 договір оренди не підписував. Доводи апеляційної скарги в цій частині вже були предметом розгляду суду першої інстанції, який надав їм належну оцінку.

Відтак, у зв`язку із зайняттям спірної земельної ділянки позивача фактичним користувачем - ТОВ Райз Північ , яке по своїй суті не пов`язане із позбавленням власника права володіння на цю ділянку, ефективним способом захисту права позивача є усунення перешкод у користуванні належною земельною ділянкою шляхом її повернення.

Доводи апеляційної скарги, які стосуються почеркознавчої експертизи колегія суддів до уваги не бере, оскільки ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 січня 2021 року це питання вже було вирішене судом, з чим відповідач погодився, оскільки дана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Погоджується колегія суддів і з рішенням суду першої інстанції в частині скасування записів державних реєстраторів стосовно реєстрації правочинів оренди та суборенди.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Отже, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди (ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору та права суборенди на спірну земельну ділянку за відповідачами не відповідає вимогам закону, порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом встановленого процесуальним законом порядку подання і прийняття заяви про зміну предмету та підстав позову, з огляду на зміст заяви про уточнення позовних вимог, положення ст. 49 ЦПК України та положення абз. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення, оскільки таке порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а спрямовані на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку, повно та всебічно встановивши обставини справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, то відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

В суді апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Кутовий Я.А. просив відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн. Враховуючи складність справи, обсяг наданої допомоги та беручи до уваги заперечення представника ПрАТ Райз-Максимко , колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягає правнича допомога в розмірі 5000 грн, тобто з кожного з відповідачів по 2500 грн згідно ст. 141 ЦПК України. Підстави відшкодування правничої допомоги в більшому розмірі заявником не доведено.

Керуючись статтями 367 , 374 , 375 , 381-384 ЦПК України , апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко залишити без задоволення, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2021 року у даній справі залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Райз Північ на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2500 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді: Т.А. Левченко

С.С. Ткачук