Ухвала

від 09.07.2021 по справі 405/3189/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3189/21

Номер провадження 2/404/1252/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року місто Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 1 Міської ради міста Кропивницького (місце проживання: 25002, місто Кропивницький, вулиця Вокзальна, будинок № 16, корпус № 3) про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 1 Міської ради міста Кропивницького матеріальної шкоди в сумі 29718,00 грн. та моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., завданої внаслідок залиття квартири.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17 травня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 1 Міської ради міста Кропивницького про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, передано до Кіровського районного суду міста Кіровограда.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 405/3189/21, № провадження 2/404/1252/21 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д.

Однак при вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини четвертої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, відтак судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України Про судовий збір .

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік встановлено прожитковий мінімум для працезданих осіб з 1 січня 2021 року - 2270,00 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Подані до суду позовні заяви чи заява, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру, а саме стягнення матеріальної шкоди в сумі 29718,00 грн. та моральної шкоди в сумі 10000,00 грн, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Однак в порушення зазначених норм позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено.

А відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн. (за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди) та 908,00 грн. судового збору (за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди), а всього загальна сума судового збору яка підлягає сплаті становить 1816,00 грн.

В матеріалах позовної заяви міститься клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що позивач є малозабезпеченою особою, що підтверджується довідками про доходи. Крім того ОСОБА_1 внаслідок залиття квартири було завдано значних матеріальних збитків, а також нею понесені витрати на проведення будівельно-технічної експертизи. Таким чином, наразі, як зазначила позивач, вона перебуває у скрутному матеріальному становищі і просить задовольнити клопотання та звільнити її від сплати судового збору.

Частиною першою та третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За приписами статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи із зазначених норм, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Позивач як на доказ звільнення від сплати судового збору, додає довідку Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, проте, що за даними податкової декларації про майновий стан і доходи задекларована сума чистого оподаткованого доходу отриманого ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 рік становить 0 грн., та довідку Пенсійного фонду за якою позивач за 2020 рік отримала 0 грн. доходу.

При цьому вищевказані обставини неналежного матеріального стану та надані докази не можуть бути безумовною підставою для звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на те, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, відомостей щодо статусу інвалідності немає, відомостей про перебування на лікуванні не надано, відсутні відомості про належність майна.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

У пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз`яснено, що відповідно до статті 8Закону України Про судовий збір та статті 81ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, одягу тощо.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, довідки про склад сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 456/3294/15, № провадження 61-55960св18 від 28 січня 2020 року.

Враховуючи вищевикладане, оскільки позивачем не надано належних доказів скрутного матеріального становища, а саме, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідки про отримання соціальної допомоги у зв`язку з непрацездатністю, не надано також і інформації про наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, а відтак клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім цього, згідно частини п`ятої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За частинами першою та другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

При цьому, подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.

Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 1 Міської ради міста Кропивницького (місце проживання: 25002, місто Кропивницький, вулиця Вокзальна, будинок № 16, корпус № 3) про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, залишити без руху.

Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: подати до суду належним чином засвідчені копії всіх документів (письмових доказів).

Запропонувати позивачу сплатити судовий збір в загальному у розмірі 1816,00 грн. за дві позовні вимоги майнового характеру: 908,00 грн. судового збору за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди, та 908,00 грн. судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди на р/р UA968999980313191206000011565; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції, про сплату судового збору з врахуванням роз`яснень, викладених мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка