Постанова

від 06.07.2021 по справі 925/444/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. Справа№ 925/444/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - директор

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року (повний текст складено 04.05.2021 р.)

у справі № 925/444/21 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке",

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області,

про визнання переважного права на поновлення договору оренди та визнання незаконними та скасування наказів, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Приватне акціонерне товариство "Ново-Майданецьке" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою, у якій просить:

- визнати за позивачем наявність переважного права на поновлення договору оренди 23,2 га землі господарського двору;

- визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.10.2020 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" на земельні ділянки за кадастровими номерами:

- 7124086600:02:001:0005;

- 7124086600:02:001:0045;

- 7124086600:02:001:0064.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з урахуванням додаткової угоди №634 від 28.12.2012 р. він з 2002 року і до жовтня 2020 року користувався земельною ділянкою площею 23,2 га, на якій були споруди господарського двору (літній табір для утримання корів і телят, молокоприймальний пункт, місце зберігання інвентарю). Позивач зазначає, що відповідно до проекту роздержавлення та приватизації земель сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Ново-Майданецьке"від 29.04.2002 р. №14/2570 зазначено, що під будівлями рахуються землі площею 26 га, 23 га із вказаної площі надано у користування позивачу райдержадміністрацією відповідно до додаткової угоди №634.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року у справі № 925/444/21 у позові в частині вимог про визнання наявності у Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке" переважного права на поновлення договору оренди 23,2 га землі господарського двору відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.10.2020 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" на земельні ділянки за кадастровими номерами: 7124086600:02:001:0005, 7124086600:02:001:0045, 7124086600:02:001:0064 - закрито.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1 ПрАТ"Ново-Майданецьке" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У апеляційній скарзі позивач зазначає, що про користування ним землею з 2002 р. і відсутність рішення про припинення права користування свідчить довідка №36 від 10.02.2021 р. голови комісії з реорганізації і спеціаліста землевпорядника виконавчого комітету Майданецької сільської ради.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що договір оренди припинив свою дію 31.12.2009 р. З огляду на те, що додаткові угоди не були зареєстровані позивач не набув права оренди спірних земельних ділянок.

5.2. Позивачем не вчинено дій щодо повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору.

5.3. Позивачем не дотримано порядку поновлення договору на тих же умовах щодо площі земельної ділянки.

5.4. Позовна вимога в частині визнання незаконними рішень не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 року, матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 925/444/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження апеляційною Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року у справі № 925/444/21 та повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 06.07.2021 р.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. У судовому засіданні 06.07.2021 р. представник позивача надав пояснення, у яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

7.2. Відповідач у судове засідання 06.07.2021 р. явку свого представник не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0411634725652.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

7.3. Враховуючи викладені обставини, те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а також те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з метою недопущення порушення процесуальних строків, колегія суддів приходить висновку про можливість розгляду справи за апеляційною скаргою за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 28.12.2012 р. між Тальнівською райдержадміністрацією та ПрАТ "Ново-Майданецьке" у новій редакції (додаткова угода № 634) викладено договір оренди землі № 73/2 від 11.03.2003 зі змінами і доповненнями (а.с. 17).

8.2. Відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 36,3 га, в тому числі: - земельні ділянки площею 13,1 га (господарські шляхи) для зручного проїзду до полів та - земельні ділянки площею 23,2 га (господарський двір) для зберігання техніки (п. 1 Договору).

8.3. Згідно п. 7 Договору його укладено терміном з 01.01.2010 по 31.12.2015 . При цьому після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

8.4. Позивач доводить, що він і станом на 2021 рік продовжує користуватися земельними ділянками, які є об`єктом оренди за договором, сплачує орендну плату, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень за період 2020-2021 року (а.с. 23-35).

8.5. Листом від 12.11.2015 № 421 він звертався до Орендодавця, Тальнівської райдержадміністрації, з клопотанням про продовження терміну користування землею на наступні 5 років і просив укласти додаткову угоду до договору (а.с. 36).

Проект додаткової угоди позивачем до листа не прикладався.

8.6. У відповідь на цей лист Тальнівська райдержадміністрація листом від 10.12.2015 № 03-16/831 відмовила позивачу у вирішенні питання про продовження договірних відносин, оскільки з 01.01.2013 повноваження розпорядника землями державної власності сільськогосподарського призначення перейшли до органів Держземагенства України.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Згідно п. 33 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

9.2. Сторонами в справі визнається та не заперечується, що після 31.12.2015 р. із позивачем не укладено жодного письмового договору чи додаткової угоди про продовження користування земельними ділянками, які складають предмет оренди за додатковою угодою № 634.

9.3. Відповідач звертає увагу на інформацію з відділу у Тальнівському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області (лист від 15.04.2021 № 199/410-21-0-320) (а.с.67) про те, що державна реєстрація додаткових угод № 208 від 03.06.2010 та № 634 від 28.12.2012 із позивачем щодо оренди земельної ділянки загальною площею 36,3 га не проводилася.

9.4. Відомості про державну реєстрацію додаткової угоди № 634 відсутні також і в її тексті, який надано до позову з боку ПрАТ "Ново-Майданецьке" (а.с. 19).

9.5. При цьому у п.10 додаткової угоди вказано, що вона набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

9.6. У п. 17 додаткової угоди зазначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", шляхом подачі пакету документів для державної реєстрації договору оренди землі, формування та зберігання реєстраційної справи.

9.7. У п. 19 додаткової угоди сторони передбачили, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

9.8. Згідно п. 30 Договору після закінчення строку дії договору оренди Орендар зобов`язаний в разі небажання продовжувати використовувати земельну ділянку на умовах оренди, в 10 денний строк передати земельну ділянку орендодавцеві по акту передачі-приймання у стані не гіршому, ніж він отримав її в оренду.

9.9. Позивач надав докази того, що він станом на час вирішення спору продовжує користуватися земельною ділянкою по Договору та сплачує за неї орендну плату, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень та податкових декларацій (а.с. 23-35, 38-39).

9.10. Доказів повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі до матеріалів справи не надано.

9.11. Перехідними положеннями до цього Закону (в редакції згідно із Законом України від 05.12.2019 р. N 340-IX) передбачено, що правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

9.12. За змістом положень ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" в редакції до внесення змін до нього в редакції Закону України від 05.12.2019 р. N 340-IX - поновлення договору оренди проводиться на тих же умовах і на той же строк.

9.13. Відповідно додаткової угоди № 634 відповідачем прийнято в оренду земельні ділянки загальною площею 36,3 га.

9.14. У позові ПрАТ "Ново-Майданецьке" просить визнати наявність власного переважного права на поновлення договору оренди на 23,2 га землі господарського двору, що складає лише частину від предмета оренди за договором, що не відповідає принципу поновлення договору на тих же умовах на той же строк.

9.15. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок їх поділу, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик (тобто, зникнення об`єкта оренди у його первісному вигляді) не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56); такі ж висновки викладено в постанові від 27.07.2020 у справі №912/686/178 Верховного Суду в складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду). Отже, у цьому разі дослідження доводів позивача щодо дотримання ним процедури поновлення договору оренди землі та права позивача на поновлення договору оренди землі є обов`язковим.

9.16. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц викладено таку правову позицію щодо застосування статі 33 Закону України "Про оренду землі": "реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту , буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору."

9.17. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі №313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), остання вирішила відступити від позиції Верховного Суду, зазначеноїй у постанові від 10.09.2018 р. у справі № 920/739/17 в частині тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". На думку Великої Палати Верховного Суду, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах.

9.18. Отже для застосування частин 1-5 та 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди орендар в будь-якому випадку повинен звернутися до орендодавця з повідомленням щодо свого наміру поновлення договору оренди землі та надати проект додаткової угоди.

9.19. Такі дії з боку позивача вчинені не були, протилежне з боку позивача не доведено.

9.20. У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 393/155/17-ц зазначено, що переважне право на поновлення договору оренди землі виникає лише в разі подальшого перебування земельної ділянки в оренді та при наявності інших осіб, які претендують на оренду цієї ж земельної ділянки, а при передачі орендодавцем земельної ділянки особі (особам) у власність інститут переважного права застосовуватись не може навіть при виконанні усіх передбачених законодавством та договором оренди умов попереднім орендарем.

9.21. Таким чином позивач має довести існування у нього переважного права на поновлення договору оренди 23,2 га землі господарського двору, який між фізичними особами не розподілявся.

9.22. Однак матеріали справи свідчать про те, що позивачем не дотримано принцип поновлення договору на тих же умовах і на той же строк, існування інших претендентів на оренду не доведено, правомірність користування об`єктом оренди після 2009 року не доведено, доказів звернення до орендодавця із проектом додаткової угоди позивач.

9.23. Щодо копій наказів, які позивач просить визнати недійсними слід зазначити наступне.

9.24. Подані позивачем копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.10.2020 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" на земельні ділянки за кадастровими номерами 7124086600:02:001:0005, 7124086600:02:001:0045, 7124086600:02:001:0064 без дат та з прочерками інформації стосовно осіб, на користь яких передано у власність земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами (а.с. 40,42,44).

Судом першої інстанції з урахуванням положень ч. 1 ст. 75 ГПК України встановлено, що спірні накази датовані 08.10.2020 і стосуються фізичних осіб.

Позивач подав у справу Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 41,43,45) з якої вбачається, що за фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами - 7124086600:02:001:0005; - 7124086600:02:001:0045; 7124086600:02:001:0064 з 19.10.2020 року із посиланням на спірні накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог в частині визнання за ПрАТ "Ново-Майданецьке" наявності переважного права на поновлення договору оренди 23,2 га землі господарського двору через неналежний і неефективний спосіб захисту порушеного права та недоведеність наявності у позивача такого права. Колегія суддів виходить з того, що відповідно до викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №908/299/18: "якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту. Рішення суду про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є підставою для реєстрації за орендарем права користування земельною ділянкою, таким чином, порушене право повністю та ефективно захищається.

10.2. При цьому позовна вимога щодо прийняття рішення про наявність у ПрАТ "Ново-Майданецьке" переважного права на поновлення договору за своїм правовим змістом фактично є позовом про встановлення факту, яке має юридичне значення і не призводить до ефективного захисту та відновлення порушеного права.

10.3. Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 08.10.2020 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" на земельні ділянки за кадастровими номерами:- 7124086600:02:001:0005;- 7124086600:02:001:0045;- 7124086600:02:001:0064 провадження підлягає закриттю з огляду на те, що спірні рішення прямо стосуються права приватної власності фізичних осіб на вказані земельні ділянки.

10.4. Колегія суддів виходить з того, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18) викладено правовий висновок про те, що справи в спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц та №488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі №911/2258/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17.

Крім того в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 викладено правовий висновок про те, що рішення органу державної влади або місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства. Вимога про визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Посилання позивача на Довідку №36 від 10.02.2021 р. та проект роздержавлення не спростовують правильних висновків суду першої інстанції з огляду на те, що дослідження таких доказів не підтверджує існування у позивача переважного права, яке підлягає захисту в обраний ним спосіб, оскільки: 1) не доводить існування такого права; 2) не підтверджує того, що позивачем обрано спосіб захисту порушеного права, що спроможний на його ефективне поновлення.

11.2. При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів затвердження проекту роздержавлення на який посилається позивач і вказаний проект не є свідченням існування у позивача переважного права на поновлення договору оренди саме щодо зазначеної позивачем площі, а не вказаної у додатковій угоди.

11.3. Довідка №36 від 10.02.2021 р. за підписом міського голови і спеціаліста землевпорядника виконавчого комітету Майданецької сільської ради (а.с. 49) також не є належним доказом з огляду на те, що видана виконавчим комітетом Майданецької сільської ради, який не уповноважений на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Вказане також підтверджується листом від 15.04.2021 № 199/410-21-0-320 відділу у Тальнівському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області у якому зазначено, що спірна земельна ділянка рахується як землі сільськогосподарського призначення держаної форми власності (а.с. 67).

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Позивачем не доведено існування у нього порушеного відповідачем права, яке підлягає захисту в обраний ним спосіб.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).

13.4. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч. 1 ст. 75 ГПК України).

13.5. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

13.6. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

13.7. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 118 ГПК України).

13.8. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України).

13.9. Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених частиною 8 статті 122 цього Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

13.10. Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

13.11. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

13.12. Згідно з частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 908/556/17, від 10.04.2018 у справі № 908/519/17, від 17.04.2018 у справі № 908/550/17, від 24.04.2018 у справі № 908/696/17, від 27.06.2018 у справі № 908/415/17.

13.13. У постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17, від 28.05.2020 у справі № 917/750/19 викладено правову позицію відповідно до якої: "позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із предмета і підстави позову. Позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суду слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу."

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального прав, обґрунтоване - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року у справі №925/444/21 підлягає залишенню без змін.

14.3. Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року у справі №925/444/21 задоволенню не підлягає.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ново-Майданецьке" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року у справі №925/444/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28 квітня 2021 року у справі №925/444/21 залишити без змін.

3. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги відшкодуванню Приватному акціонерному товариству "Ново-Майданецьке", - не підлягають.

4. Справу №925/444/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 07.07.2021 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко