Постанова

від 07.07.2021 по справі 910/16207/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2021 р. Справа № 910/16207/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 (повний текст складено 09.03.2021, суддя Кирилюк Т.Ю.)

у справі №910/16207/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акванова Гідроресурс"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 4909105,72 грн,

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Сударікова Є.В., адвокат, посв. №6146/10 від 07.07.є2017;

- відповідача Зеленковський О.О., адвокат, посв. №6871/10 від 05.09.2018;

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Гідроресурс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 4904869,85 грн, з яких 1546096,70 грн пені, 3358773,15 грн штрафу (з урахування заяви про зменшення позовних вимог, том 2, а.с. 1-3).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором №9940/02 від 16.10.2013 щодо повноти та своєчасності розрахунків за відпущену електричну енергію в період з лютого по липень 2020 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акванова Гідроресурс" 1679386,58 грн. - 7% штрафу, 773048,35 грн - пені та 36786,50 грн - судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №715 від 20.03.2020, №902 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020, №1211 від 24.06.2020, №1435 від 22.07.2020, №1600 від 19.08.2020, у зв`язку з чим строк оплати за поставлену позивачем електричну енергію є таким, що настав. Відповідач здійснив оплату електричної енергії за "зеленим тарифом" тільки частково та з порушенням строків, встановлених договором №9940/02 від 16.10.2013, що підтверджено платіжними дорученнями.

Водночас суд, з посиланням на положення статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, врахувавши ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №9940/02 від 16.10.2013, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, зменшив розмір заявленої до стягнення неустойки на 50% та стягнув з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 773048,35 грн та штраф у розмірі 1679386,58 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень, відзивів та узагальнення їх доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 773048,35 грн пені та штрафу у розмірі 1679386,58 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване судове рішення прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: не застосовано норми п. 5 ч. 1 статті 92 Конституції України, статей 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 196 Господарського кодексу України, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин та неправильно застосовано статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статті 174, 193, 196 Господарського кодексу України. Також, за твердженням відповідача, суд першої інстанції не застосував Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ. Окрім того, не застосовано місцевим господарським судом статтю 614 Цивільного кодексу України як підставу для звільнення від відповідальності гарантованого покупця та ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України та ч. 1-2 статті 233 Господарського кодексу України. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права - статей 13, 86, ч. 5 статті 236 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів, аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду даної справи.

Відповідач також посилається на те, що суд першої інстанції не врахував специфіку правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання Гарантованого покупця, а також визначає джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, у тому числі позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована також тим, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на НЕК "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Матеріали справи не містять доказів недотримання відповідачем встановленого порядку виконання грошового зобов`язання за договором у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством. Крім того, на думку апелянта, виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії".

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача, оскільки суд першої інстанції дослідив умови договору та встановив строки виникнення зобов`язання з оплати електричної енергії, який настав після підписання сторонами актів купівлі-продажу та затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Позивач також вказує, що ані договір, а ні Порядок не містить умов та правил, які б визначали стан виконання гарантованим покупцем обов`язків в залежності від виконання ПрАТ "НЕК "Укренерго" обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а недодержання своїх обов`язків контрагентом відповідача не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, які виникли між сторонами у даній справі. Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталось не з його вини, не може бути підставою для звільнення його від відповідальності, а докази на підтвердження неможливості виконання зобов`язання з оплати електроенергії, зокрема відсутності коштів на банківському рахунку, відповідач суду не надав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 відмовлено Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/16207/20 залишено без руху; запропоновано Державному підприємству "Гарантований покупець" протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 55179,80 грн.

21.04.2021 від Державного підприємства "Гарантований покупець", на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2021, надійшов лист з платіжним дорученням від 16.04.2021 №352 про сплату судового збору у розмірі 55179,80 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021, розгляд справи №910/16207/20 призначено на 31.05.2021.

В судовому засіданні 31.05.2021 оголошено перерву до 07.07.2021 відповідно до статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

07.07.2021 від скаржника (відповідача) надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача Кабінет Міністрів України. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до п. 9 статуту відповідача, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №455, відповідач є юридичною особою, заснованою на державній власності, функції з управління якої виконує Кабінет Міністрів України. Крім того, п. 21. статуту відповідача визначено, що Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління відповідача, а відтак, прийняте у даній справі судове рішення вплине на права та обов`язки КМУ і як на орган управління відповідача, і як на вищий орган виконавчої влади, що зумовлює необхідність його залучення до участі у даній справі.

Крім того, в судовому засіданні представник скаржника заявив усне клопотання про залучення до участі у справі ПрАТ Укренерго в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань скаржника, з тих підстав, що сторонами договору, за яким стягується заборгованість у даній справі, укладений (з урахуванням змін) між позивачем та відповідачем, зобов`язань або прав для КМУ або ПрАТ Укренерго він не створює, а відтак, прийняте у даній справі судове рішення не вплине на його права або обов`язки, що в силу статті 50 ГПК України є підставою для не залучення КМУ до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Гідроресурс" та Державне підприємство "Енергоринок" 16.10.2013 уклали договір №9940/02, за яким позивач зобов`язався продавати, а Державне підприємство "Енергоринок" зобов`язалося купувати електричну енергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

У Додатковій угоді №124/01 від 30.06.2019 до договору №9940/02 від 16.10.2013 сторони (Державне підприємство "Енергоринок", Державне підприємство "Гарантований покупець" - гарантований покупець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Акванова Гідроресурс" - виробник за "зеленим" тарифом) дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та викласти умови договору № 9940/02 від 16.10.2013 у новій редакції.

Згідно пункту 1.1 договору №9940/02 від 16.10.2013 (у редакції додаткової угоди №124/01 від 30.06.2019) виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок)..

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

У пункті 2.2 договору визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 договору виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.

У подальшому, 31 березня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду №959/01/20 до договору №9940/02 від 16.10.2013, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом" та викласти статті 1-7 договору в новій редакції.

Так, за умовами п. 1.1 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, вироблених з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами)

Відповідно до пункту 2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця.

Відповідно до пункту 2.3 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, а разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом", за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору в редакції додаткової угоди).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

На виконання умов договору, позивачем з лютого по липень 2020 року було поставлено відповідачу електроенергію за "зеленим тарифом" на загальну суму 53637750,57 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електроенергії:

- за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 3603720,13 грн.,

- за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 7541324,47 грн.,

- за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 12401346,16 грн.,

- за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 9787151,71 грн.,

- за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 9016680,99 грн.,

- за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 11287527,11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, всі зазначені акти купівлі-продажу електроенергії підписані сторонами договору та скріплені їх печатками. Жодних заперечень щодо зазначених актів відповідачем не надавалось.

Як зазначалось вище, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Так, відповідно до пункту 10.2. Порядку з урахуванням умов глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата виробнику за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє виробнику за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Пунктом 10.3. Порядку передбачено, що після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, виробник за "зеленим" тарифом повертає протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони.

Якщо протягом указаного строку виробник за "зеленим" тарифом не повертає підписаний примірник акта купівлі-продажу, то з наступного розрахункового місяця гарантований покупець надсилає виробнику за "зеленим" тарифом поштою протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу у двох примірниках, не підписаних зі своєї сторони.

Виробник підписує акт купівлі-продажу у двох примірників і направляє їх на адресу гарантованого покупця. Гарантований покупець у триденний термін після отримання актів купівлі-продажу зі своєї сторони підписує їх у двох примірниках та надсилає виробнику за "зеленим" тарифом один примірник поштою. Такий порядок зберігається до повернення гарантованому покупцю всіх актів купівлі-продажу, які були направлені на адресу виробника за "зеленим" тарифом.

У разі наявності у виробника за "зеленим" тарифом зауважень до акта купівлі-продажу (за наявності розбіжностей), наданого гарантованим покупцем, виробник за "зеленим" тарифом повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання виробником за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену виробником за "зеленим" тарифом електричну енергію здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки акти купівлі-продажу електроенергії формує саме гарантований покупець, направляє їх виробнику за "зеленим тарифом", а у разі ненадання виробником підписаних з його сторони відповідних актів, остаточний розрахунок здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу.

Враховуючи викладені вище умови договору та Порядку, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги).

Вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №715 від 20.03.2020, №902 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020, №1211 від 24.06.2020, №1435 від 22.07.2020, №1600 від 19.08.2020.

Відтак доводи відповідача про те, що строк оплати по актам не настав, не знайшли свого підтвердження.

Водночас, відповідач електричну енергію, поставлену позивачем, як продавцем за "зеленим" тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії за період з лютого по липень 2020 року оплатив частково та з порушенням строків, узгоджених договором №9940/02 від 16.10.2013.

Доказів оплати у визначені договором строки та в повному обсязі відповідачем не надано.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що взяті на себе за договором зобов`язання виконав належним чином, однак відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату купленої у позивача електроенергії у лютому - липні 2020 року своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 1546096,70 грн та штраф в сумі 3358773,15 грн у відповідності до п. 4.6 договору.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 статті 173, абз. 4 ч. 1 статті 174, ч. 1 статті 175, ч. 1, 7 статті 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (чч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту статей 627, 628, 630 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Як підтверджено матеріалами справи, у лютому - липні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, на загальну суму 53637750,57 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 3603720,13 грн, за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 7541324,47 грн, за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 12401346,16 грн, за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 9787151,71 грн, за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 9016680,99 грн, за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 11287527,11 грн.

Пунктом 4.5 договору сторони погодили, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Згідно пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, 100% оплати відпущеної електричної енергії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2020 року, затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №715 від 20.03.2020, №902 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020, №1211 від 24.06.2020, №1435 від 22.07.2020, №1600 від 19.08.2020 відповідно.

Таким чином, виходячи з положень договору та законодавства, остаточний розрахунок за отриману у лютому 2020 року електричну енергію у належить здійснити у строк до 24.03.2020, за березень у строк до 04.05.2020 включно, за квітень 2020 року у строку до 29.05.2020 включно, за травень 2020 року у строк до 26.06.2020 включно, за червень 2020 року у строк до 24.07.2020 включно, за липень 2020 року у строк до 21.08.2020 включно.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на ті обставини, що позивачем в позовній заяві не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів. Зазначені доводи спростовуються таким.

Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.

Дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100% відпущеної електричної енергії настав.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідач електричну енергію, вироблену та поставлену позивачем, як продавцем за "зеленим" тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року оплатив з порушенням строків, а за березень - липень 2020 року оплатив частково. Доказів сплати відповідачем заборгованості в повному обсязі та у визначені строки матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за "зеленим" тарифом.

В свою чергу, пунктом 4.6 договору, в редакції додаткової угоди від 31.03.2020, передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком або порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Таким чином, належить погодитись з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість наведених позивачем розрахунків штрафу в розмірі 7% від суми боргу та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Щодо посилань відповідача на ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та специфіки правовідносин, які врегульовані спеціальним законодавством, що визначає порядок (спосіб) виконання спірного зобов`язання Гарантованим покупцем, а також визначають джерела отримання грошових коштів для здійснення розрахунків з виробниками енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі позивачем, вказуючи, що джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (відповідно до п.12.3,12.6 Глави 12 Порядку), а тому регулювання зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом не вичерпуються умовами договору, колегія суддів звертає увагу на те, що ані договором, ані Порядком, ані положеннями статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" не визначено прямої залежності виконання зобов`язань Гарантованого покупця щодо оплати відпущеної виробником за "зеленим" тарифом електроенергії з виконанням зобов`язань оператором системи передачі (ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго") щодо оплати послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідності до положень статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж за "зеленим" тарифом електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

При цьому, за умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку, яким визначено порядок здійснення платежів гарантованим покупцем продавцям електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Тоді як розрахунок вартості та порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надаються гарантованим покупцем визначаються відповідно до Глави 12 Порядку.

Тобто правовідносини між гарантованим покупцем та продавцем електричної енергії за "зеленим" тарифом (позивачем) не є пов`язаними з правовідносинами гарантованого покупця з оператором системи передачі (ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго").

Отже, твердження відповідача стосовно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" фактично зводяться до відсутності бюджетного фінансування. Водночас відсутність бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання. Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що також зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Приписи Господарського кодексу України також не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, за відповідальність за порушення зобов`язань.

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.

Відповідач у свою чергу заявив перед судом клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн, застосувавши ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 статті 233 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому за положенням ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми штрафу на 50% суд першої інстанції виходив з встановлених обставини справи та врахував специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. Таке зменшення суд першої інстанції визнав оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №917/104/19, від 21.11.2019 у справі №916/553/19, від 07.11.2019 у справі №920/437/19, від 11.02.2020 у справі №911/867/19, від 25.02.2020 від у справі №904/2542/19).

Оцінюючи обґрунтованість зменшення штрафу та пені, колегія суддів також враховує, що відповідач є державним підприємством, на якого державою покладено спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, майно підприємства є державною власністю, а Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, а також те, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зменшення розміру неустойки на 50% від заявленої до стягнення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 4904869,85 грн, з яких 1546096,70 грн пені, 3358773,15 грн штрафу.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/16207/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/16207/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 у справі №910/16207/20 залишити без змін.

Справу №910/16207/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 09.07.2021.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак