КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №369/3095/20 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В.
Провадження №22-ц/824/8153 /202 1 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд про визнання недійсним рішення про звільнення та поновлення на роботі,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до протоколу № 7/2 Загальних зборів учасників ТОВ Вишнівськміськбуд від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 було затверджено директором ТОВ Вишнівськміськбуд .
03 лютого 2020 року на електронну адресу Товариства надійшло повідомлення з Банку - АБ КБ ПРИВАТБАНК щодо актуалізації даних щодо керівника. У запиті було зазначено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб керівником Товариства є ОСОБА_2 , що змінив на цій посаді ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації, що міститься в реєстрі перша зміна керівника (після обрання позивача) відбулась 27 вересня 2019 (номер реєстраційної дії №13391070025000843). Таким чином, незаконне звільнення позивача у справі відбулось відповідно 27 вересня 2019 року. Вважає, що підстав передбачених законодавством, що можуть бути покладені в основу для його звільнення не було.
З моменту звільнення позивач не був повідомлений про звільнення і до дати подання даного позову продовжує виконувати функції керівника підприємства - звітуючись до фондів, подаючи звітність до органів податків та зборів, здійснюючи платежі. Таким чином, фактично ніякої заміни керівника не відбулось.
На підставі викладеного в позові, просив суд першої інстанції визнати незаконним та скасувати рішення Загальних зборів учасників товариства ТОВ Вишнівськміськбуд від 26 вересня 2019 року, оформлене протоколом № 29/09 від 26 вересня 2019 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства та поновити ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ Вишнівськміськбуд .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з аналізу норм трудового законодавства вбачається, що відсутні правові підстави для звільнення позивача з посади директора Товариства. Окрім того, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що позивача не було повідомлено про прийняття рішення про його звільнення, а також ту обставину, що останній продовжував виконувати свої професійні обов`язки, як директор ТОВ Вишнівськміськбуд .
Також скаржник звертає увагу суду на те, що прийняття вказаного рішення про звільнення з посади директора повинно здійснюватися з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку скликання загальних зборів Товариства.
Так, зокрема, відповідно до положень ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю передбачено, що загальні збори скликаються на вимогу учасників товариства виконавчим органом. Однак ні вимоги про скликання загальних зборів від учасника Товариства чи ініціативної групи, ні самого скликання загальних зборів учасниками Товариства уповноваженими законом органами та особами не відбувалось. Тобто процедура прийняття рішення про припинення повноважень також порушена.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача адвокат Якимчук М.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача як посадової особи ТОВ Вишнівськміськбуд з підстав п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпПУ є правомірним, оскільки доказів неправомочності прийняття такого рішення загальними зборами позивачем надано не було.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу № 7/2 Загальних зборів учасників ТОВ Вишнівськміськбуд від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 було затверджено директором Товариства.
Відповідно до Наказу № 46 по особовому складу від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 приступив до виконання функцій директора ТОВ Вишнівськміськбуд .
Згідно витягу з протоколу № 26/09 загальних зборів ТОВ Вишнівськміськбуд від 26 вересня 2019 року було вирішено одноголосно звільнити Директора ТОВ Вишнівськміськбуд ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з посади Директора ТОВ Вишнівськміськбуд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
ТОВ Вишнівськміськбуд листом від 26 вересня 2019 року № 26/09/19-1 направило повідомлення про звільнення на адресу ОСОБА_1 , однак даний рекомендований лист був повернутий на адресу ТОВ Вишнівськміськбуд в зв`язку з закінченням терміном зберігання.
Статтею 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.
Отже, під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за пунктом 5 статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.
Згідно ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до ст. 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор , якщо статутом не передбачена інша назва.
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Згідно статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Отже, припинення повноважень члена виконавчого органу відбувається в будь-який час на підставі рішення загальних зборів товариства.
З урахуванням викладеного та системного аналізу положень п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та ч. 3 ст. 99 ЦК України, припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. Припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
При цьому, за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, підставою для розірвання договору є рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників. Тобто припинення трудового договору з посадовою особою на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України залежить від волі власника, яке в даному випадку оформлене рішенням загальних зборів товариства. Вказана норма не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, роз`яснення доцільності звільнення та інших обставин, які, зазвичай беруться до уваги при розірвані трудового договору за ініціативою власника.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача з посади директора ТОВ Вишнівміськбуд .
Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем порядку скликання загальних зборів, рішенням яких позивач був звільнений з посади директора підприємства, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 не посилався на ці обставини, отже вони судом першої інстанції не перевірялись. ОСОБА_1 оскаржував рішення загальних зборів лише як рішення власника, за яким він був звільнений з посади, посилаючись при цьому на норми трудового законодавства і вважаючи, що підстав передбачених КЗпП для його звільнення не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд про визнання недійсним рішення про звільнення та поновлення на роботі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 липня 2021 року.
Суддя-доповідач
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2021 |
Оприлюднено | 12.07.2021 |
Номер документу | 98218518 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Голуб Світлана Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні