Постанова

від 09.07.2021 по справі 240/809/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/809/21

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

09 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 капіталізованих платежів на суму 170517,31 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 01.10.2014 з працівником відповідача ОСОБА_2 під час виконання своїх трудових обов`язків стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом в результаті якого останній отримав тілесні ушкодження, як наслідок ОСОБА_2 призначена щомісячна грошова виплата, в результаті несплати якої у позивача виникла заборгованість. При цьому, відповідач як страхувальник зобов`язаний провести капіталізацію страхових виплат незалежно від порядку та підстав ліквідації (припинення підприємницької діяльності) його як суб`єкта такої (підприємницької) діяльності.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 в період з 16.10.1996 по 17.11.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та сплачував страхові внески, що не заперечується учасниками справи.

На обслуговуванні в Чуднівському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області перебуває ОСОБА_2 , який отримав трудове каліцтво внаслідок ДПТ спричиненої 29.08.2014 ОСОБА_3 про що свідчать вирок Романівського районного суду Житомирської області від 18.10.2016 № 294/733/15-к та акт про нещасний випадок №1 від 29.08.2014.

За висновком МСЕК від 04.03.2016 потерпілому ОСОБА_2 встановлено 3 групу інвалідності безстроково та 30% втрати працездатності.

Постановою позивача від 21.04.2020 №0611/627/627/17 "Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до ч.2 ст.37" ОСОБА_2 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1118,88 грн, що підлягає проведенню з 01.03.2020 безстроково.

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілим на виробництві станом на 30.11.2020 потреба в капіталізації складає 170517,31 грн.

08.12.2020 позивачем направлено відповідачу претензію №10-2526 про сплату капіталізованих платежів в сумі 170517,31 грн.

30.12.2020 відповідач подав відповідь на претензію №1530, в якій зазначив, що обов`язок відшкодовувати завдану шкоду належить саме ОСОБА_3 .

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що капіталізація платежів здійснюється тільки у випадку ліквідації фізичної особи-підприємця - страхувальника, після визнання боржника банкрутом та відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури. В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази того, що господарським судом визнана неспроможність відповідача відновити свою платоспроможність та що відповідач визнаний банкрутом. В даному випадку відбулась не ліквідація фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а припинення діяльності відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 51 Господарського кодексу України (з власної ініціативи підприємця), що, на переконання суду, виключає можливість застосування до існуючих правовідносин положень Порядку капіталізації платежів. При цьому, відсутня можливість застосувань положень вказаного Порядку за аналогією закону

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Закон №1105-XIV) визначено аравову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 4 Закону №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов`язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб`єктів підприємницької діяльності.

За пунктом 2 частини другої статті 45 Закону №1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до статті 46 Закону №1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV встановлено, що джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765(Порядок №765) відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пункт 5-1 Порядку №765 передбачає, що у вимогах Фонду до суб`єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб`єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможного суб`єкта підприємницької діяльності, який ліквідовується, здійснюється на підставі Порядку №765, що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 27.05.2020 у справі №809/1738/17.

Таким чином, в даному випадку, на відповідача поширюються вимоги Порядку №765, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області щодо стягнення з ОСОБА_1 капіталізованих платежів на суму 170517,31 грн, розрахунок яких здійснений відповідно до норм вказаного Порядку №765 та Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 №49.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області задовольнити .

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , капіталізовані платежі на суму 170517,31 грн на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Драчук Т. О.