Ухвала

від 08.07.2021 по справі 535/309/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 535/309/20

провадження № 61-10520ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 (далі - ТОВ Зоря 2016 ) про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 жовтня 2017 року № 985 вона є власником земельної ділянки площею 2,8918 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер 5322283000:00:001:1348. 05 лютого 2018 року між неб та ТОВ Зоря 2016 укладено договір оренди земельної ділянки № 56/10р, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв строком на 10 років у платне користування вказану земельну ділянку. Станом на початок квітня 2020 року ТОВ Зоря 2016 допустило істотне порушення умов договору, зокрема не виконало свого зобов`язання щодо виплати належної їй орендної плати за 2018 та 2019 роки у строки, визначені пунктом 11 договору. Відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України щодо нарахування та сплати до Державного бюджету України податку з доходів фізичних осіб. ТОВ Зоря 2016 має їй сплатити заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 21 086,06 грн. Крім цього, пунктом 14 договору оренди передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення. Отже, загальний розмір пені, що підлягає сплаті, становить 5 589,17 грн. Також відповідно статті 625 ЦК України підлягає сплаті розмір встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що згідно з розрахунком становить 721,42 грн.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просила стягнути із відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за 2018-2019 роки у розмірі 21 086,06 грн, інфляційні витрати - 5 589,42 грн, 3 відсотки річних - 600,03 грн, а всього 27 996,68 грн; розірвати договір оренди землі від 05 лютого 2018 року № 56/10р, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Зоря 2016 , щодо передачі в оренду ТОВ Зоря 2016 земельної ділянки, кадастровий номер 5322283000:00:001:1348, загальною площею 2,8918 га, що знаходиться на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, який зареєстрований 19 лютого 2018 року, номер запису про інше речове право 24942154; стягнути із відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 за 11 місяців 2018 року орендна плата нарахована у розмірі 9 664,45 грн, за 2019 рік - 10 543,03 грн. Кошти сплачені орендодавцю через касу та поштовими переказами, що підтверджується наданими представником відповідача видатковими касовими ордерами та фіскальними чеками. Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість з орендної плати перед позивачем. При цьому, судом з`ясовані суттєві обставини цієї справи, як щодо наявності факту порушення відповідачем умов договору, так і щодо наявності критерію істотності цього порушення договору, а також щодо гарантованості зі сторони ТОВ Зоря 2016 стабільності вказаних правовідносин, оскільки орендна плата позивачу повністю сплачена, в тому числі продовжуються виплати за поточний рік, тобто, суд встановив, що мали місце випадки невчасної сплати орендної плати, а не несплата орендної плати взагалі. Суд визнав за необхідне застосувати у цій справі доктрину заборони суперечливої поведінки, яка базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. На думку суду такий позов ОСОБА_1 заявлений лише формально, не для відновлення порушеного права щодо договірних правовідносин між сторонами договору, а в обхід договірних зобов`язань під формальним приводом звільнитися від них для отримання можливості у подальшому використати дану земельну ділянку на власний розсуд.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2021 року у частині відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору оренди землі та в частині неприсудження судових витрат скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині. Розірвано договір оренди землі від 05 лютого 2018 року № 56/10р, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Зоря-2016 , щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 2,8918 га, кадастровий номер 5322283000:00:001:1348, що знаходиться на території Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, який зареєстрований 19 лютого 2018 року, номер запису про інше речове право: 24942154. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що орендна плата за укладеним договором оренди земельної ділянки за період за 11 місяців 2018 року та за 2019 рік сплачена відповідачем позивачу лише у першому кварталі 2020 року, що вказує на несистематичну її сплату та на порушення строків її сплати, визначених договором оренди земельної ділянки. Водночас, факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки не ґрунтується на вимогах матеріального права, є незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

25 червня 2021 року ТОВ Зоря-2016 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Судами встановлено, що у договорі оренди земельної ділянки сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,8918 га становить 117 144,80 грн; орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше 9 % (10 543,03 грн) нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також, судами встановлено, що відповідач повинен був сплачувати позивачу орендну плату щорічно у розмірі 10 543,03 грн.

Враховуючи наведене, ціна позову у цій справі у частині вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки складає 31 629,09 грн ( 10 543,03 грн ? 3).

Враховуючи наведене, ціна позову у цій справі складає 59 625,77 грн (31 629,09 грн + 27 996,68 грн), що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, та касаційна скарга не містить посилання на передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря 2016 про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик