Ухвала

від 25.06.2021 по справі 932/4699/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/4699/21

Провадження № 2/932/2136/21

у х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 ) про забезпечення його позову до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа - приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Бабенко Вячеслав Михайлович (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Бабенко Вячеслав Михайлович, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду цієї справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.06.2021 року вказаний позов був залишений без руху, оскільки не відповідав вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

25.06.2021 року позивачем усунені вказані в ухвалі недоліки, позовна заява відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 до закінчення розгляду справи. В обгрунтування необхідності забезпечення позову позивач посилається на те, що на підставі договору дарування від 27.05.2010 року була відчужена належна йому на праві власності квартира, про що йому стало відомо 06.03.2021 року. 24.04.2021 року спірна квартира повторно була відчужена на підставі договору купівлі-продажу квартири. Позивач зазначає, що на даний час існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, де в п. 2 ч. 1 вказаної статті передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Відповідно до ч.2, 3 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпеченням позову по суті є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін .

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У пункті 4 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 4 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. 27.05.2010 року, серія та номер: 1878, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , витребувати у ОСОБА_3 на його - ОСОБА_1 користь квартиру АДРЕСА_6 . Позивач зазначає, що йому на праві власності належала квартира АДРЕСА_5 . По кримінальному провадженню № 12018040640000450 на цю квартиру ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.08.2018 року був накладений арешт, вказане кримінальне провадження було закрито 26.06.2020 року, проте арешт знятий з квартири не був. Разом з цим, йому 06.03.2021 року стало відомо, що на підставі договору дарування від 27.05.2010 року була незаконно відчужена належна йому на праві власності квартира, а 24.04.2021 року дана квартира повторно була відчужена на підставі договору купівлі-продажу квартири. Проте свою квартиру він нікому не дарував та не мав наміру її відчужувати, крім того, йому стало відомо, що нотаріус Колодій Л.М. взагалі договір дарування вказаної квартири 27.05.2010 року не посвідчувала.

Посилаючись на зазначене, позивач вказує на те, що на даний час існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.06.2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, доводів заяви про забезпечення позову, приймаючи до уваги той факт, що з цих доказів, вбачається існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог позивача, який оспорює дійсність договорів дарування та купівлі-продажу вказаної квартири, стверджуючи, що квартира вибула із його власності незаконно, у позові просить визнати недійсним договір дарування вказаної квартири та витребувати квартиру у ОСОБА_3 на свою користь, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Виходячи з вимог ст. 150 ЦПК України, яка, окрім інших видів забезпечення позову, передбачає і такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, а також враховуючи інтереси як позивача так і відповідачів, зважаючи на обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог та спроможності таких заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам здійснювати будь-які дії стосовно квартири АДРЕСА_5 , а саме відчужувати (продавати, дарити, міняти тощо), передавати на зберігання третій особі, передавати в найм (оренду), лізинг, реєструвати місце проживання/перебування осіб.

Приймаючи рішення про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд вважає, що наданими доказами підтверджено посилання позивача про необхідність забезпечення позову до розгляду справи по суті. Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову, оскільки предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору дарування квартири та її витребування на користь позивача, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення виконання ймовірного судового рішення, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову позовним вимогам у цій справі, оскільки невжиття заходу забезпечення позову може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення цього позову.

Відтак, забезпечення позову шляхом вчинення дій щодо вказаного вище майна до ухвалення рішення у справі та набрання ним законної сили не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу чи іншим заінтересованим особам.

Суд вважає, що зазначені заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем у даній справі позовними вимогами.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 157 ЦПК України, примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 ) про забезпечення його позову до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа - приватний нотаріус Світловодського міського нотаріального округу Бабенко Вячеслав Михайлович (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам здійснювати будь-які дії стосовно квартири АДРЕСА_5 , а саме відчужувати (продавати, дарити, міняти тощо), передавати на зберігання третій особі, передавати в найм (оренду), лізинг, реєструвати місце проживання/перебування осіб.

Зазначені заходи забезпечення позову вжити до вирішення даного спору по суті.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити для виконання до Державної реєстраційної служби, учасникам справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Суддя Т.О. Кудрявцева