Постанова

від 22.06.2021 по справі 910/10863/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р. Справа№ 910/10863/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.11.2020

у справі №910/10863/20 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ-ТРАНС"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 178 232, 40 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ-ТРАНС" (надалі - позивач, ТОВ "АНТЕЙ-ТРАНС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - відповідач, Залізниця) про стягнення штрафу в розмірі 178 232, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем доставлено вантаж одержувачу за залізничною накладною №32848392 від 20.11.2019 із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту Залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що є підставою покладення на відповідача штрафу за несвоєчасну доставку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 178 232, 40 грн штрафу та 2 637, 49 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем зобов`язань, що випливають із договору перевезення. Відтак, позивачем, на підставі п. 5.1. Договору, правомірно нараховано до стягнення з відповідача штраф за порушення часу прибуття маршрутного поїзду із скороченим терміном доставки.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі, ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано приписи ст.ст. 908, 919, 920 ЦК України та ст.ст. 307, 313 ГК України та, відповідно помилково зроблено висновок про те, що застосований Залізницею спосіб відшкодування штрафу шляхом зарахування на особовий рахунок позивача, є невірним через закінчення терміну дії договору на момент такого відшкодування.

При цьому скаржник наголошує, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято того факту, що Залізницею було проведено коригування розрахунків та грошові кошти в сумі 178 232, 40 грн (з ПДВ) було повернуто на особовий рахунок позивача, а відтак, станом на дату звернення позивача до суду 23.07.2020 його право не було невизнаним або порушеним, а претензійні вимоги були фактично визнані відповідачем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О.; судді: Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

22.01.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 долучено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, із обґрунтуванням такого пропуску.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги задоволено, поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк.

Відкрито апеляційне провадження у справі №910/10863/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

З огляду на викладене, розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Ткаченка Б.О. на лікарняному більше чотирнадцяти днів, що перешкоджає розгляду справи у встановлені господарським процесуальним законодавством строки, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/225/21 від 12.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/10863/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 прийнято справу №910/10863/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 до провадження визначеним вище складом колегії суддів.

Позивач своїм правом, визначеним ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північного апеляційного господарського суду не подав.

Однак, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про прискорення розгляду справи №910/10863/20, у зв`язку з тим, що останній припиняє свою господарську діяльність та розпочинає процедуру ліквідації підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 14.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ-ТРАНС" (Замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" (Перевізник) укладено договір про надання послуг №10029/ЛЗ-2018 (надалі - Договір) предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 4.1. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (надалі - філія "ЄРЦ").

Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в п. 14.2 Розділу 14 Договору (п. 4.2. Договору).

Одержані кошти Перевізник зараховує на особовий рахунок Замовника (п. 4.3. Договору).

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним Перевізник надає Замовнику в електронному вигляді на електронну адресу зазначену в п. 4.6. цього Договору виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладанням ЕЦП. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих Замовником на виконання цього Договору, та коштів, витрачених Замовником на послуги з організації перевезень вантажів, наданих Перевізником. При цьому у виписці відображаються дати утворення та розміри заборгованості, пеня.

Відповідно до п. 4.8. Договору, Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання зведеної відомості зобов`язаний надіслати Перевізнику підписану зведену відомість або підписати її із зауваженнями, у випадку підписання зведеної відомості із зауваженнями між Замовником і Перевізником здійснюється перевірка наданих послуг та за результатам перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних зведених відомостях.

Згідно п. 4.9 Договору, при незгоді із сумою нарахування та стягнених платежів Замовник для проведення перевірки письмово повідомляє Перевізника на адресу, вказану в п. 14.2 Договору.

У разі виявлення Перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок Замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми (п. 4.10 Договору).

Відповідно до п. 12.2. Договору, цей Договір може бути розірваний за погодженням Сторін чи на вимогу однієї із Сторін Договору з обов`язковим попередженням іншої Сторони за 20 днів, шляхом направлення другій Стороні листа та проекту додаткової угоди щодо припинення дії Договору в паперовому або електронному вигляді. Розірвання Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, прийнятих ними до підписання Додаткової угоди про припинення Договору та повного завершення розрахунків за надані послуги. Договір вважається припиненим з моменту підписання Сторонами додаткової угоди або з дати, зазначеної Сторонами у додатковій угоді.

У листопаді 2019 року відповідачем, відповідно до залізничної накладної №32848392 від 20.11.2019, здійснювалось перевезення вантажу (зерно кукурудзи) зі станції відправлення Миропіль (341802) РФ "Південно -західна залізниця" до станції призначення Миколаїв (відстань 725 км) на особливих умовах за розкладом руху маршрутних поїздів із скороченим терміном доставки.

За даною залізничною накладною маршрутний поїзд повинен був прибути до станції призначення 21.11.2019 об 15 год. 59 хв., а прибув 27.11.2019, про що свідчить відмітка у графі 51 накладної.

Одержувача вантажу про прибуття маршрутного поїзду до станції призначення було повідомлено 28.11.2019 об 09 год. 24 хв., про що свідчить відмітка в графі 49 накладної.

Розкредитування накладної представником вантажоодержувача здійснено 28.11.2019 в 09 год. 32 хв., що підтверджується відміткою в графі № 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної.

14.05.2020 позивачем направлено на адресу Залізниці вимогу №1405/103 про сплату штрафу за порушення часу прибуття маршрутного поїзду.

Листом від 29.05.2020 за №ЦМ-ЮА-213 відповідач повідомив позивача, що вказана претензія направлена за належністю філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" відповідно до п. 7.1 Договору.

Станом на день звернення ТОВ "АНТЕЙ-ТРАНС" з даним позовом до господарського суду, Залізницею вимога про сплату штрафу за порушення часу прибуття маршрутного поїзду задоволена не була.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується факт не дотримання Залізницею вимог щодо своєчасної доставки вантажу.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць (надалі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (стаття 2 Статуту).

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під`їзні колії) (ст. 3 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Поряд із тим, пунктами 1.1. та 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №865/5086, встановлено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками - 1 доба на кожні повні та неповні 320 км; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах - 1 доба на кожні повні та неповні 200 км; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах - 1 доба на кожні повні та неповні 150км.

Пунктом 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".

Згідно з пунктом 2.4. Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів; на 2 доби: у разі перевезення вантажів за участю паромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

Згідно з п. п. 5.1., 5.2. Правил оформлення перевізних документів, заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. За наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами на вантаж, що прибув за електронною накладною (із накладенням ЕЦП), одержувачу надається накладна в електронному вигляді у порядку, визначеному договором. За відсутності таких положень у договорі одержувачу видається накладна у паперовому вигляді, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем станції призначення. У разі прибуття вантажу за накладною у паперовому вигляді за наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положення про електронний обмін документами на вантаж оформлення видачі вантажу станцією призначення здійснюється за електронною накладною (із накладенням ЕЦП). Накладна в паперовому вигляді передається до розрахункового підрозділу залізниці та, у разі потреби, видається одержувачу.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до залізничної накладної №32848392 від 20.11.2019, у листопаді 2019 року здійснювалось перевезення вантажу (зерно кукурудзи) зі станції відправлення Миропіль (341802) РФ "Південно -західна залізниця" до станції призначення Миколаїв (відстань 725 км) на особливих умовах за розкладом руху маршрутних поїздів із скороченим терміном доставки. За даною залізничною накладною маршрутний поїзд повинен був прибути до станції призначення 21.11.2019 об 15 год. 59 хв., а прибув 27.11.2019, про що свідчить відмітка у графі 51 накладної. Одержувача вантажу про прибуття маршрутного поїзду до станції призначення було повідомлено 28.11.2019 об 09 год. 24 хв., про що свідчить відмітка в графі 49 накладної. Розкредитування накладної представником вантажоодержувача здійснено 28.11.2019 в 09 год. 32 хв., що підтверджується відміткою в графі № 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної.

Згідно із статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 5.1. Договору про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів встановлено, що перевізник у разі порушення часу прибуття маршрутного поїзду на п`ять і більше годин сплачує штраф. Розмір штрафу визначається шляхом пропорційного зменшення 20% плати, додатково нарахованої відповідно до пункту 4.1. Договору, у розмірі 1/20 такої додаткової плати за кожну повну годину порушення строку прибуття, але разом не більше ніж додатково нараховано відповідно до пункту 4.1. Договору.

Судом апеляційної інстанції перевірено та встановлено, що позивачем, на підставі п. 5.1. Договору, правомірно нараховано до стягнення з відповідача штраф за порушення часу прибуття маршрутного поїзду із скороченим терміном доставки, що становить в сумі 178 232,40 грн (з ПДВ).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що нарахований позивачем штраф на суму 178 232,40 грн (з ПДВ), обґрунтований та, такий, що підлягає стягненню, оскільки відповідачем порушено термін доставки вантажу.

Слід зазначити, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист (Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №15-рп/2002).

Щодо посилання відповідача на те, що останній, своїм листом від 14.08.2020 вих. №ЦТЛ - 19/1460 повідомив позивача про задоволення претензійних вимог у повному обсязі, у зв`язку з чим проведено коригування розрахунків та нарахований позивачем штраф в сумі 178 232,40 грн (з ПДВ) повернуто на особовий рахунок позивача, на підтвердження чого Залізницею надано оперативний перелік по розрахунках через ЄРЦ від 13.08.2020.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, що штраф, нарахований позивачем на підставі п. 5.1. Договору, є не платою за перевезення, про порядок визначення якої йдеться у розділі 4 Договору, а є засобом забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором.

Відтак, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на те, що умови п. 4.7 - 4.10 Договору визначають порядок надсилання сторонами зведеної відомості щодо платежів за перевезення та згідно цих умов надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок Замовника, як оплата за майбутні перевезення яких (п. 4.10 Договору).

Зарахування на особовий рахунок позивача коштів, про яке зазначає відповідач, суперечать твердженням відповідача з приводу того, що Договір був розірваний 24.02.2020, позаяк умови, що передбачають таке зарахування (зокрема п. 4.10 Договору) станом на момент здійснення такого зарахування (13.08.2020), як і Договір в-цілому, вже втратили свою дію.

Разом із тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, п. 12.1 Договору визначено, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Вказане також спростовує посилання відповідача про те, що позивач мав врегулювати спір відповідно до п. 7.1. Договору, яка визначає, що усі спірні питання з виконання умов цього Договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку, оскільки така умова вже також не діє та разом із тим, вказаний пункт Договору в будь-якому разі не обмежує позивача на звернення до суду із даним позовом.

З огляду на вищевикладене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 178 232,40 грн штрафу є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, Залізницею. не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вона посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Відповідно апеляційна скарга скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/10863/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

4. Матеріали справи №910/10863/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та право касаційного оскарження до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 12.07.2021.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова