Постанова

від 07.07.2021 по справі 910/7829/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7829/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2021 року (головуючий - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2020 року (суддя Стасюк С.В.) у справі

за позовом Київської міської ради

до: (1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни, (2) Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Інвест Корпорейшн",

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень

та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг"

до Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" в особі державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М.", (3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Інвест Корпорейшн",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київської міської ради,

про визнання протиправним і скасування рішення.

(у судове засідання з`явились представники Позивача - Братищенко Ю.О. та Відповідача - Яворська Г.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Київська міська рада звернулася до місцевого господарського суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Марини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2017, індексний номер: 39020150, яким за Приватним акціонерним товариством "Укроліяжирпром" (далі ПАТ "Укроліяжирпром", Відповідач) було зареєстровано на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності 4,8, загальною площею 2 675,4 кв.м. за адресою: м . Київ , вул. Академіка Єфремова, 5.

2. Позов обґрунтовано необхідністю захисту майнових прав. Мотиви звернення до суду ґрунтуються на тому, що державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Мариною Олександрівною за ПАТ "Укроліяжирпром" було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі недійсного дозволу на виконання будівельних робіт.

Об`єднане провадження

3. Разом з цим, 21.07.2020 до Господарського суду міста Києва від ПАТ "Укроліяжирпром" надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження справ № 910/7829/19 та № 910/18341/19 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" до Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" в особі державного реєстратора Демченко Марини Олександрівни, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М.", (3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Інвест Корпорейшн", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київської міської ради, про визнання протиправним і скасування рішення).

3.1. З огляду на те, що справи № 910/7829/19 та № 910/18341/19 пов`язані між собою підставами та предметом позову, а позовні вимоги заявлені до того самого відповідача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 об`єднано в одне провадження справи № 910/7829/19 та № 910/18341/19, присвоєно об`єднаній справі номер № 910/7829/19.

Короткий зміст і мотиви рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, у задоволенні обох позовів відмовлено.

4.1. Узагальнено рішення судів мотивовані тим, що ними встановлено обставини дотримання державним реєстратором усіх вимог законодавства при вчиненні оспорюваного рішення.

4.2. В частині аргументів Київської міської ради про те, що дозвіл на виконання будівельних робіт, який мало ПАТ "Укроліяжипром" на момент проведення реєстрації втратив чинність, суди (з посиланням, зокрема, на преюдиційні для цієї справи обставини, які були установлені судовим рішенням у справі № 6/291) вказали, що спірний об`єкт збудовано в той час, коли дозвіл ще був чинним.

4.3. Аргументи ж Київської міської ради про те, що ПАТ "Укроліяжирпром" на момент державної реєстрації не мало зареєстрованих речових прав на земельну ділянку під цим об`єктом, суди відхилили з посиланням на те, що такі аргументи спростовуються преюдиційними обставинами, які були установлені судом при розгляді справи № 826/3275/14.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із судовими рішеннями, Київська міська рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Підставами касаційного оскарження обирає приписи пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

6. Скаржник стверджує, що рішення судів у даній справі (за відсутності висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах) прийняті з неправильним застосуванням приписів статей 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також пунктів 10-1, 68 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2018 № 1127 (далі Порядок № 1127) (скаржник зазначає про Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, але зі змісту скарги вбачається, що мається на увазі саме Порядок № 1127).

6.1. Обґрунтовуючи свої доводи Київська міська рада вказує, що зміст наведених приписів законодавства свідчить про те, що для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва державному реєстратору подається документ, який відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт. При цьому, використання законодавцем у пункті 68 Порядку № 1127 слова "надає" означає те, що такий документ повинен надавати право на виконання будівельних робіт саме на момент державної реєстрації і таке право має бути перевірено державним реєстратором у режимі реального часу. Але, суди попередніх інстанцій при застосуванні вказаних правових норм, тлумачили їх інакше і дійшли неправомірного висновку про те, що для проведення державної реєстрації дозвіл на виконання будівельних робіт має бути чинним саме на момент будівництва об`єкту.

Доводи відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міст Інвест Корпорейшн" (узагальнено)

7. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Міст Інвест Корпорейшн" погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та з мотивами, якими керувалися суди; касаційну скаргу Київської міської ради вважає необґрунтованою, а тому просить у її задоволенні відмовити.

Доводи відзиву ПАТ "Укроліяжирпром" Верховний Суд не розглядає, оскільки подано такий відзив поза межами установленого судом строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій в контексті фактичних обставин спору

8 . Законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі в редакції, чинній на час проведення спірної реєстрації).

8.1. В абзаці другому частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказано, що державна реєстрація речових прав на об`єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об`єкта.

8.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 вказаного Закону право власності на об`єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації.

8.3. Згідно з приписами частини 2 статті 18 цього ж Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

9. У пункті 68 Порядку № 1127 (тут і далі в редакції, чинній на час проведення спірної реєстрації), зокрема, визначено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

10. Розглядаючи дану справу суди встановили, що 28.12.2017 (на підставі оспорюваного рішення) державним реєстратором Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Демченко Мариною Олександрівною за ПАТ "Укроліяжирпром" було зареєстровано об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає - 4,8, загальною площею 2 675,4 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, буд. 5.

10.1. Згідно інформації, що міститься у відповідних реєстрах підставою виникнення права власності ПАТ "Укроліяжирпром" на вказаний об`єкт є:

- Договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, серія та номер: 75-5-00029, виданий 23.12.1998 року, видавник: Київська міська державна адміністрація, ВАТ "Укроліяжирпром";

- Розпорядження, серія та номер: 473, видане 04.03.1998 року, видавник: Київська міська державна адміністрація;

- Дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 125-Лн, виданий 24.05.1999 року, видавник: Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва;

- Довідка, серія та номер: 177/26/16, видана 26.08.2016 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Проекттехсервісбуд";

- постанова, серія та номер: 6/291, видана 15.06.2016 року, видавник: Київський апеляційний господарський суд;

- ухвала суду, серія та номер: 6/291, видана 28.09.2017 року, видавник: Київський апеляційний господарський суд;

- ухвала суду, серія та номер: 6/291, видана 11.09.2017 року, видавник: Київський апеляційний господарський суд.

10.2. Крім цього, суди також встановили, що під час здійснення реєстрації об`єкта незавершеного будівництва за ПАТ "Укроліяжирпром", державним реєстратором було скасовано запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" стосовно цього ж об`єкта.

11. Перевіряючи дотримання державний реєстратором вимог наведених вище приписів законодавства, з урахуванням підстав заявлених у цій справі позовів, суди вирішили, що жодних порушень при здійсненні державної реєстрації права власності за ПАТ "Укроліяжирпром" на об`єкт незавершеного будівництва допущено не було, як не було і підстав для відмови у її проведенні.

11.1. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що до вказаного висновку суди дійшли за наступних обставин.

11.2. З посиланням на преюдиційні обставини, що були встановлені судовим рішенням у справі за № 826/3275/14, суди у даній справі встановили, що 04.03.1998 Київською міською державною адміністрацією прийнято Розпорядження "Про надання відкритому акціонерному товариству "Укроліяжирпром" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного центру "Укроліяжирпром" на 180 роб. місць і бібліотеки на 20 тис. томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі" № 473 (далі - Розпорядження від 04.03.1998 року № 473), яким Відкритому акціонерному товариству "Укроліяжирпром" надано земельні ділянки, загальною площею 0,58 га на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі за рахунок земель міської забудови, з них: 0,42 га в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного центру на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис. томів; 0,16 га в тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком на 3 роки для організації будівельних робіт.

11.3. Відповідно до зазначеного Розпорядження між Київською міською державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Укроліяжирпром" були укладені Договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди строком на 49 років від 23.12.1998 № 75-5-00029 (далі Договір оренди від 23.12.1998 № 75-5-0029) та Договір на право тимчасового короткострокового користування землею на умовах оренди строком на 3 роки від 23.12.1998 № 75-5-00030 (далі Договір оренди від 23.12.1998 № 75-5-00030).

11.4. В подальшому, 21.04.2005 Київською міською радою на X сесії IV скликання прийнято Рішення "Про передачу земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "Укроліяжирпром" для організації будівельних робіт на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва" № 292/2867 (далі - Рішення від 21.04.2005 року № 292/2867), яким Відкритому акціонерному товариству "Укроліяжирпром" передано у короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,16 га для організації будівельних робіт на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування, у тому числі площею 0,06 га в межах червоних ліній.

11.5. 24.05.2007 Київською міською радою на IV сесії V скликання прийнято Рішення "Про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998 № 75-5-00029, укладеного між Київською міською державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Укроліяжирпром" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного центру "Укроліяжирпром" на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис. томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі м. Києва" № 693/1354 (далі - Рішення від 24.05.2007 року № 693/1354), яким до Договору оренди від 23.12.1998 № 75-5-00029 були внесені зміни.

11.6. 26.01.2012 Київською міською радою на IX сесії VI скликання прийнято рішення "Про скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.1998 року № 473, рішень Київської міської ради від 21.04.2005 року № 292/2867, від 24.05.2007 року № 693/1354 та розірвання Договору оренди від 23.12.1998 року № 75-5-00029" № 89/7426 (далі - Рішення від 26.01.2012 року № 89/7426), яким скасовані вищезазначені Розпорядження від 04.03.1998 року № 473, Рішення від 21.04.2005 року № 292/2867, від 24.05.2007 року № 693/1354 та розірвано в односторонньому порядку Договір оренди від 23.12.1998 № 75-5-00029, укладений між Київською державною міською адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Укроліяжирпром", відповідно до п.п. 3.1 п. 3 цього Договору.

11.7. Далі, після розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП виконавчого органу КМР (КМДА) "Київське інвестиційне агентство" на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва, в тому числі для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", 18.04.2013 Київською міською радою на XI сесії VI скликання прийнято Рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності "Еліта-Центр")" № 230/9287 (далі - Рішення від 18.04.2013 року № 230/9287), яким КП виконавчого органу КМР (КМДА) "Київське інвестиційне агентство" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Командарма Уборевича, 5 у Святошинському районі м. Києва орієнтовною площею 0,42 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) в постійне користування для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом (для потерпілих від діяльності "Еліта-Центр") згідно з планом-схемою (додаток до рішення) (К-20771).

11.8. Але, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2014 у справі № 826/3275/14 визнано протиправним та скасовано Рішення Київської міської ради від 26.01.2012 року № 89/7426. Визнано протиправним та скасовано Рішення Київської міської ради від 18.04.2013 року № 230/9287.

11.9. У постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2014 у справі № 826/3275/14 було встановлено, що підстава для прийняття оскаржуваного рішення в частині розірвання Договору оренди від 23.12.1998 № 75-5-00029 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

12. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, не прийняли та відхилили твердження Київської міської ради про те, що ПАТ "Укроліяжирпром" на момент державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не мав зареєстрованих речових прав на земельну ділянку під цим об`єктом.

13. Крім цього, судами у даній справі було також установлено, що 29.12.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" зареєструвало за собою речове право на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича (Академіка Єфремова), 5 в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна".

13.1. Проте, суди встановили і те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 було скасовано.

13.2. Водночас, в рамках справи № 6/291 судом було встановлено, що після укладення Договору оренди від 23.12.1998 року № 75-5-00029, 24.05.1999 Відкритим акціонерним товариством "Укроліяжирпром" було отримано дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на виконання будівельних робіт № 125-Лн, відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним Управлінням архітектури та містобудування за № 508 від 28.12.1996 строком дії до 31.07.2001 з послідуючим продовженням на 2002-2006 роки.

13.3. В подальшому, 17.05.2005 Відкрите акціонерне товариство "Укроліяжирпром" уклало договір підряду б/н з Товариством з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" згідно якого останній зобов`язався своїми або залученими силами та засобами здійснити підготовчі (тимчасові) та будівельні роботи з будівництва адміністративного-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5 та здати його замовнику повністю та поетапно відповідно до підписаних Актів виконаних робіт (п. 1.1. договору) в строк до березня 2007 року (п. 1.6 договору). Вартість робіт за договором - 1 187 873, 40 грн. (п. 2.1 договору).

13.4. В свою чергу, 01.08.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Укроліяжирпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" було укладено договір будівельного підряду № 01/08/05 на проведення будівельних робіт з будівництва адміністративного-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5 вартістю 3 810 415,00 грн.

13.5. На виконання вищезазначених договорів підряду між Відкритим акціонерним товариством "Укроліяжирпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" підписано низку актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за червень-грудень 2005 на загальну суму 11 042 688, 20 грн.

13.6. На виконання робіт з будівництва адміністративного-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, за зазначеними вище підрядними договорами Товариством з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" було також укладено Договір від 19.05.2005 № 508/1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінвестбуд" та Договір будівельного підряду від 01.08.2005 року № 07 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Литий камінь".

13.7. У Договорі підряду від 01.08.2005 № 07 Товариство з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" визначено як замовник, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Литий камінь" - як генпідрядник. Зазначено, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін договору.

13.8. Роботи за договором від 01.08.2005 № 07 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Литий камінь" прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" за актами приймання виконаних робіт за серпень-вересень 2005 на загальну суму 2 305 545, 20 грн.

13.9. Роботи за договором від 19.05.2005 № 508/1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестбуд" прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю "Святошинінвестбуд" за актами виконаних підрядних робіт за червень-липень 2005 на загальну суму 1 127 028,20 грн.

13.10. Таким чином, з урахуванням викладеного, суди у даній справі встановили, що будівельні роботи на комунальній землі проводилися Відповідачем до 2006 року за наявності всіх необхідних документів.

14. Крім цього, суди у даній справі врахували і те, що її матеріали не містять будь-яких доказів проведення будівельних робіт після 2006 року.

15. Враховуючи такі обставини, суди відхилили доводи Київської міської ради про те, що спірна реєстрація не може вважатися правомірною через те, що дозвіл ПАТ "Укроліяжирпром" на виконання будівельних робіт втратив чинність у 2006 році, позаяк станом на момент будівництва такий дозвіл був чинним, а тому і проведена на підставі такого дозволу державна реєстрація права власності, на думку судів, є цілком законною.

15.1. Крім цього, суди вказали також і про те, що Технічний паспорт об`єкта, який міститься в матеріалах реєстраційної справи підтверджує факт відсутності самочинного будівництва на об`єкті незавершеного будівництва, а тому усі доводи позивачів у цій частині є безпідставними.

16. Здійснюючи касаційне провадження у даній справі Верховний Суд констатує, що усі заперечення Київської міської ради наразі сформувалися саме навколо останніх висновків судів попередніх інстанцій.

16.1. Скаржник стверджує, що в розумінні вище згаданих приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку № 1127 для проведення державної реєстрації права влаcності на об`єкт незавершеного будівництва, дозвіл на виконання будівельних робіт має бути чинним саме станом на день проведення такої реєстрації. Суди ж попередніх інстанцій, застосовуючи приписи наведеного Закону і Порядку, дійшли протилежних висновків і вказали, що такий дозвіл мав діяти саме в період будівництва.

16.2. За викладеного, перед Верховним Судом наразі стоїть єдине правове питання, яке можна сформулювати таким чином:

"Чи є правомірною реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, яку проведено на підставі дозволу на будівництво, що станом на момент реєстрації втратив чинність, однак був чинним в той період часу, коли будівництво фактично відбувалось?"

16.3. Ствердно відповідаючи на сформульоване питання, Верховний Суд виходить з наступного.

17. Відповідно до приписів статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (діяв на час проведення спірного будівництва) дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Здійснення будівельних робіт на об`єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

17.1. Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об`єктів було визначено в Положенні про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, яке затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 № 273 (далі Положення № 273).

17.2. Вказаним Положенням № 273 визначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об`єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється (пункт 1.1.). Виконання будівельних робіт на об`єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством (пункт 5.1.).

17.3. Пунктом 2.1. Положення № 273 було передбачено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції держархбудконтролю такі документи: а) заяву забудовника (замовника); б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об`єкта містобудування; в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт містобудування; г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи; ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд); д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації). У разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об`єктів без зміни цільового призначення об`єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради, Київської та Севастопольської державної адміністрації про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.

17.4. З викладеного слідує, що отримання дозволу на виконання будівельних робіт є однією із обов`язкових підстав для реалізації будь-якого будівельного проекту, при цьому отриманню такого дозволу передує ціла низка визначених державною заходів, зокрема, отримання дозволу на будівництво об`єкта містобудування, отримання права на користування земельною ділянкою, розробка проектної документації та її затвердження.

Повне та неухильне дотримання заінтересованою особою усіх наведених умов призведе до отримання дозволу на виконання будівельних робіт і такий дозвіл свідчитиме про те, що будівництво є правомірним та ведеться законно. В іншому випадку, таке будівництво вважатиметься самочинним, що потягне для забудовника відповідні наслідки, зокрема, в частині неможливості набуття права власності на такий об`єкт чи його знесення.

17.5. В цій частині варто також враховувати приписи статті 376 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час будівництва), якими було чітко визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частини 1 і 2).

18. Так, порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульований статтею 331 ЦК України (тут і далі в редакції Кодексу, чинній на час проведення спірної реєстрації).

18.1. Частиною 3 вказаної статті ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва. (Зі змісту вказаної норми вбачається, що її приписи є аналогічними положенням пункту 68 Порядку № 1127).

18.2. Як вказала Велика Палата Верховного Суду особливістю правового режиму нерухомого майна є те, що у процесі створення воно може набувати статусу як незавершеного будівництвом нерухомого майна, так і завершеного нерухомого майна. При цьому, об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18).

18.3. В свою чергу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вже неодноразово наголошував, що за визначенням частини третьої статті 331 ЦК України об`єкт незавершеного будівництва за своєю суттю є сукупністю будівельних матеріалів, які також є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво). З метою отримання можливості укладення цивільно-правових договорів (купівлі-продажу, застави тощо) щодо такого майна (сукупності будівельних матеріалів), тобто можливості набути відповідні цивільні права та обов`язки власника майна, забудовник вправі, до завершення будівництва та досягнення його кінцевої мети у вигляді створення нерухомого майна, здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва (див. висновки Верховного Суду у постановах від 26.02.2020 у справі № 914/1658/15, від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18 та від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19).

19. Аналіз наведених вище положень законодавства, а також правових висновків Верховного Суду, дає підстави для висновку про те, що особа, яка на законних підставах здійснює будівництво нового об`єкта, до завершення будівництва є власником матеріалів (обладнання тощо) з яких такий об`єкт будується.

19.1. З метою надання матеріалам, з яких складається об`єкт незавершеного будівництва, юридичного статусу речі в розумінні ЦК України, іншими словами - введення такого об`єкту в цивільний оборот, забудовник повинен мати право зареєструвати право власності на цей об`єкт. Головною умовою для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва є те, що його було збудовано на законних підставах, зокрема, і на підставі документу, що надавав право на будівництво, допоки воно тривало.

20. Оскільки право власності визнається непорушним (стаття 321 ЦК України), то раціонально вважати, що із закінченням строку дії документа, який надає право на будівництво, право власності на вже правомірно збудоване майно (матеріали, обладнання тощо), забудовником не втрачається і такий забудовник повинен мати можливість вільно ним розпоряджатися, зокрема, після проведення державної реєстрації. Будь-яке інше тлумачення вказаних норм матиме наслідком втручання в право власності особи, яка на законних підставах здійснила будівництво такого об`єкта.

20.1. А тому, екстраполюючи вказані висновки на положення Порядку № 1127, Верховний Суд вважає, що проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі дозволу на виконання будівельних робіт, який станом на момент проведення державної реєстрації втратив чинність, однак був чинним в той період часу, коли будівництво фактично відбувалось, є правомірним та таким, що не суперечить вимогам закону.

21. Висновки судів попередніх інстанцій у даній справі повністю узгоджуються із наведеним, а тому протилежні доводи касаційної скарги колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє.

21.1. Касаційний суд констатує, що наразі його висновку із застосування спірних норм матеріального права у подібних правовідносинах дійсно не існувало, а тому вказане у пунктах 19. - 20.1. цієї Постанови слід вважати таким висновком.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1, 2 статті 300).

23. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

24. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що прийняті у справі постанова та рішення повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані. Водночас подана Київською міською радою касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

25. Судові витрати за розгляд касаційної скарги несе скаржник.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2021 року і рішення Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі № 910/7829/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.