Рішення

від 08.07.2021 по справі 344/10696/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/10696/19

Провадження № 22-з/4808/54/21

22-з/4808/53/21

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Девляшевський

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника КП Івано-Франківськводоекотехпром та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до КП Муніципальна дорожня компанія , КП Івано-Франківськводоекотехпром , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Брот про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючою суддею Домбровською Г.В. 02 березня 2021 року, повний текст якого складено 12 березня 2021 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду 15 червня 2021 року скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 02 березня 2021 року. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до КП Муніципальна дорожня компанія , КП Івано-Франківськводоекотехпром , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Брот про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.

23 червня 2021 року представник КП Івано-Франківськводоекотехпром подав до апеляційного суду заяву про стягнення судових витрат. В обґрунтування заяви вказав, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначав, що ним очікується понесення витрат за надання правової допомоги у зв`язку із апеляційним розглядом справи. Виходячи з розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги за подання відзиву на апеляційну скаргу та участі адвоката у трьох судових засіданнях, розмір судових витрат, понесених КП Івано-Франківськводоекотехпром , становить 3 632 грн. Також вказує, що відповідач поніс поштові витрати при направленні сторонам відзиву, розмір яких становить 68 грн. Посилаючись на вищенаведене, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь КП Івано-Франківськводоекотехпром 3 632 грн судових витрат, сплачених за правничу допомогу та 68 грн поштових витрат.

Відповідач ОСОБА_1 також подав до апеляційного суду заяву про стягнення судових витрат. Зазначив, що в судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача - адвокат Сікомас С.В. повідомив про понесені відповідачем витрати на послуги адвоката в розмірі 4500 грн під час провадження в суді апеляційної інстанції, які просив стягнути з позивача.

Представник ОСОБА_2 подав заперечення на заяви, оскільки вважає, що витрати на надання правової допомоги не підлягають задоволенню. Зокрема, зазначив, що постанова Івано-Франківського апеляційного суду ухвалена 15.06.2021, однак заява про стягнення судових витрат складена 22.06.2021 поза межами строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Крім того, на підтвердження передання ОСОБА_1 грошових коштів представнику не надано видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів з підписами керівника та головного бухгалтера. Також в наданому касовому ордері не вказано П.І.Б. особи, яка уповноважена на отримання грошових коштів, а тому заява ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, на думку представника ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає. Щодо заяви КП Івано-Франківськводоекотехпром , то представник ОСОБА_2 зазначив, що перелік видів правової допомоги у даній справі, а також їх вартість визначено додатковим правочином, який укладено 16.06.2021, тобто після прийняття постанови Івано-Франківським апеляційним судом. Крім того вказує, що до переліку судових витрат включено витрати на написання та подання відзиву, однак вказаний відзив подано з пропуском строку, тому витрати на написання та складення відзиву на апеляційну скаргу не підлягають стягненню.

Представники сторін після оголошення перерви в судове засідання 08 липня 2021 року не з`явились, хоча були належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Згідно частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, а тому колегія суддів не вбачає перешкод для завершення розгляду заяв у відсутності представників сторін.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як передбачено статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Підставою для відшкодування відповідних судових витрат, в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу, є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , детальний опис робіт (наданих послуг), а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Представник ОСОБА_1 - Сікомас С.В. в засіданні апеляційного суду 15 червня 2021 зробив заяву про понесені відповідачем судові витрати під час апеляційного розгляду справи в розмірі 4500 грн, а також, що відповідні докази будуть подані суду протягом п`яти днів.

На підтвердження понесених судових витрат за надання правничої допомоги відповідач ОСОБА_3 25.06.2021 надав копію договору про надання послуг адвоката № 0511-19 від 27.11.2019, копію рахунку №010621 від 15.06.2021 та копію квитанції до прибуткового касового ордера №010621 від 18.06.2021 на суму 4500 грн.

Вказану заяву направлено до апеляційного суду 22.06.2021 згідно зі штампом відправки на конверті.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Зважаючи на те, що останній день на подання доказів понесених судових витрат припав на вихідний день, відтак останнім днем подачі заяви є перший робочий день - 22.06.2021, а тому строк для подачі доказів заявником не пропущено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 цього закону) .

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справа № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15 та інших.

Згідно рахунку №010621 від 15.06.2021, здійсненого на підставі договору про надання послуг адвоката № 0511-19 від 27.11.2019, відповідач ОСОБА_4 здійснив оплату послуг адвоката Сікомаса С.В. в розмірі 4500 грн: 3000 грн участь у трьох судових засіданнях під час апеляційного розгляду справи та 1500 грн за складання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

А тому доводи апелянта про відсутність видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату, апеляційний суд відхиляє, оскільки розмір витрат на правничу допомогу підтверджується договором про надання послуг адвоката № 0511-19 та рахунком №010621 (т.2 а.с. 201, 202).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат є підставою для їх стягнення судом у визначеному розмірі з позивача, адже їхній розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.

Що стосується заяви представника КП Івано-Франківськводоекотехпром про стягнення судових витрат, то така задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

23 червня 2021 року представником відповідача надано докази, що підтверджують витрати на правничу допомогу. Зокрема, договір про надання правової (правничої) допомоги №1512/п від 14.01.2021, додатковий правочин №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №1512/п від 14.01.2021, укладений 16.06.2021, акт №1 до договору про надання правової допомоги від 16.06.2021, платіжне доручення №8099 від 17.06.2021 про оплату гонорару Адвокатського об`єднання Константа в сумі 5 675 грн, довіреність від 14.01.2021 на представництво інтересів відповідача.

Статтею 19 Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розрахунку витрат на правову допомогу заявником надано розрахунок розміру винагороди адвоката за надання БВПД у цивільній чи адміністративній справі на відповідній стадії процесу (т.2 а.с. 184), з якого неможливо зрозуміти за надання яких послуг і в якому розмірі здійснено оплату.

Відповідно до акта №1 до договору про надання правової допомоги № 1512/п від 14.01.2021, складеного 16.06.2021, сторонами погоджено перелік послуг, наданих адвокатом КП Івано-Франківськвордоекотехпром . Розмір гонорару адвокатського об`єднання в суді апеляційної інстанції становить 3632 грн. При цьому, в акті не зазначено вартість окремої послуги, наданої клієнту.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку про відмову в стягненні 3632 грн за надання правової допомоги КП Івано-Франківськвордоекотехпром , оскільки представником заявника не подано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також належний розрахунок вказаних витрат.

Зважаючи на викладене, оскільки під час прийняття апеляційним судом постанови від 15 червня 2021 року у цій справі не було вирішено питання судових витрат, то відповідно до положень статті 270 ЦПК України існують підстави для прийняття додаткової постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 270, 381, 382, 383 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до КП Муніципальна дорожня компанія , КП Івано-Франківськводоекотехпром , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Брот про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 4500 грн понесених судових витрат.

В задоволенні заяви представника КП Івано-Франківськводоекотехпром про стягнення судових витрат відмовити.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, і у випадках, передбачених п.2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк

Повний текст додаткової постанови складено 12 липня 2021 року.