Постанова

від 06.09.2007 по справі 14/634

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/634

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 вересня 2007 р.                                                                                   № 14/634  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г.,  Швеця В.О.

за участю представників сторінпозивача

відповідача

розглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу

не з'явились, належно повідомлені про час і місце слухання справи

не з'явились, належно повідомлені про час і місце слухання справи

Державного підприємства "Агроспецсервіс"

на ухвалугосподарського суду міста Києва

від  15.01.2007 року

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Варта-Щит"

доДержавного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик"

простягнення 41556,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Варта-Щит" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" про стягнення 41556,00 грн. боргу за договором про надання послуг № 25 від 02.12.2005 року.

Доповідач Гоголь Т.Г.

Господарський суд міста Києва рішенням від 02.12.2005 року (суддя Калантай Н.Ф.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-Щит" задовольнив частково, стягнув з Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Варта-Щит" 37556, 00 грн. основного боргу. В частині стягнення боргу в сумі 4000,00 грн. провадження припинив на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

19.12.2005 року господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2005 року.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з заявою від 22.11.2006 року про заміну сторони виконавчого провадження - Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" його правонаступником - Державним підприємством "Агроспецсервіс".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2007 року (суддя Калантай М.Ф.) замінено сторону виконавчого провадження - Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" на його правонаступника - Державне підприємство "Агроспецсервіс".

Не погодившись з ухвалою господарського суду м. Києва від 15.01.2007 року, Державне підприємство "Агроспецсервіс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 15.01.2007 року, мотивуючи свою вимогу тим, що господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме статті 105, 107, 111 Цивільного кодексу України, статтю 59 Господарського кодексу України, статті 22, 27 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик". Скаржник зазначає, що його не було залучено до участі у справі на етапі прийняття оскаржуваної ухвали, а відтак він не мав можливості надати необхідні матеріали та докази в судовому процесі.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом міста Києва норм процесуального права, Вищий господарський суд України зазначає наступне.

Приймаючи ухвалу про заміну боржника його правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття рішення про припинення юридичної особи та призначення комісії з припинення юридичної особи органи Державної виконавчої служби не можуть вчиняти дії по виконанню рішень зі стягнення заборгованості з юридичної особи, господарська діяльність якої припиняється. Оскільки наказом Міністерства аграрної політики України № 490 від 5 вересня 2006 року "Про створення державного підприємства "Агроспецсервіс" Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" ліквідоване, його правонаступником визначене державне підприємство "Агроспецсервіс", а тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність заміни сторони виконавчого провадження.

Проте з таким висновком касаційна інстанція погодитися не може.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Звертаючись до суду з заявою про заміну боржника його правонаступником, державна виконавча служба обґрунтовувала свою заяву посиланням на наказ Міністерства аграрної політики України № 490 від 5 вересня 2006 року "Про створення державного підприємства "Агроспецсервіс".

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства аграрної політики України № 490 від 5 вересня 2006 року "Про створення державного підприємства "Агроспецсервіс" Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" було ліквідовано та на його базі створене державне підприємство "Агроспецсервіс", яке визначено правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик". Пунктом 2 наказу передбачено, що майно, зокрема, Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" підлягає передачі на баланс державного підприємства  "Агроспецсервіс" та зарахуванню його вартості до статутного фонду останнього згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 111 Цивільного кодексу України, якою визначено порядок ліквідації юридичної особи, передбачено, між іншим, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічні положення містяться і у статті 59 Господарського кодексу України відповідно до якої, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Вирішуючи питання про заміну сторони її правонаступником, судом не було враховано наведені вимоги чинного законодавства та належним чином не з'ясовано факт припинення Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик". Судом не досліджувалось і в матеріалах справи відсутні передавальний акт та ліквідаційний баланс Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик", а також відомості про внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення зазначеного суб'єкта господарювання, оскільки встановлення зазначених обставин має суттєве значення для правильного вирішення цього питання.

Окрім того, як вбачається з тексту ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2007 року, якою замінено сторону виконавчого провадження, представники сторін в судове засідання не викликались.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Таким чином, як випливає з приписів наведених норм, учасниками судового процесу на стадії виконавчого провадження мають бути, зокрема, державний виконавець та сторони.

Відповідно до частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Отже, приписами вказаної норми визначено, що сторони мають право, зокрема, брати участь у господарських засіданнях.

Проте, в порушення наведених норм законодавства, місцевий господарський суд не повідомив сторони про призначене на 15.01.2007 року судове засідання про заміну у виконавчому провадженні Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" на Державне підприємство "Агроспецсервіс" чим порушив приписи законодавства, що регулює ці правовідносини.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

За таких обставин ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2007 року не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.12007 року у справі № 14/634 скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Агроспецсервіс" задовольнити.

Головуючий суддя                                                                      Т. Добролюбова

Судді                                                                                                    Т. Гоголь

В. Швець