Постанова

від 01.07.2021 по справі 808/919/16 (сн/280/37/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2021 року м. Дніпросправа № 808/919/16 (СН/280/37/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року

у справі №808/919/16 (СН/280/37/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗПРОМ"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

"03" вересня 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗПРОМ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому просило визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.02.2016 за №0000102201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що по-перше, рішення відповідача про віднесення зворотної фінансової допомоги до не оприбуткованої у касі готівки не підтверджене фактичними обставинами. По-друге, відсутність підпису у видатковому ордері не може свідчити про перевищення ліміту каси. По-третє, позивач вказував на пропуск відповідачем строку, протягом якого можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. у справі № 808/919/16 (СН/280/37/20) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗПРОМ" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Судом встановлено, що за результатами проведеної контролюючим органом фактичної перевірки, встановлено порушення законодавства про патентування. Норм регулювання обігу готівки та застосування РРО, внаслідок чого до позивача застосовано штрафні санкції. Рішення про застосування яких оскаржено позивачем до суду. Дослідивши обставини по справ, суд дійшов висновку про протиправність застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки в розмірі, визначеному Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки , оскільки правовідносин винили після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій . Так само протиправним визнано застосування штрафних санкцій за перевищення ліміту готівкових коштів в касі, оскільки подібний висновок не відповідає дійсності через допущену відповідачем арифметичної помилки щодо визначення суми готівкових коштів. Наведене обставини слугували підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. у справі № 808/919/16 (СН/280/37/20), як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що на момент застосування штрафних санкцій за не оприбуткування готівки, діяв Конституційний Договір, який мав силу Закону. Також скаржник вказує на те, що допущена помилка щодо визначення перевищення ліміту залишків готівкових коштів, хоча і має місце бути, проте жодним чином не спростовує факт перевищення встановленого ліміту.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з`явились представники сторін. Представником ГУ ДПС у Запорізькій області до суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез`явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, У період з 25.01.2016 по 04.02.2016 контролюючим органом проведено фактичну перевірку ТОВ "Нафтогазпром", за результатами якої складено Акт фактичної перевірки.

За результатами розгляду вказаного Акту фактичної перевірки контролюючим органом відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.02.2016 за №0000102201, яким до позивача за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 190777,02 грн.

Відповідно до Акту фактичної перевірки в ході проведення фактичної перевірки встановлено наступні порушення:

- п.7 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265) - неподання з 01.01.2016 до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку фіскальних звітних чеків з реєстратора розрахункових операцій Mini 500.01.АЗС, та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170,00 грн. відповідно до п.5 ст.17 Закону №265;

- п.2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення №637) - перевищення встановленого ліміту готівкових коштів в касі підприємства у сумі 20'388,51 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 40'777,02 грн. відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 (далі - Указ №436);

- п.2.6. Положення №637 - неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства у сумі 30000,00 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 150000,00 грн. відповідно до абз.3 ст.1 Указу №436.

23.02.2016 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області внесено податкове повідомлення-рішення від 23.02.2016 № №0000102201 про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 190777,02 грн.

Згідно до розрахунку, сума штрафної (фінансової) санкції 190777,02 грн. складається з сум: 150000,00 грн. за порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого 15.12.2004 Постановою Правління Національного банку України №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин) (надалі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ) (зміст порушення: не оприбуткування у касі готівки в сумі 30000,00 грн.); 40777,02 грн. за порушення п.28, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (зміст порушення: перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі в сумі 20388,51 грн.).

Не погодившись з яким, позивач звернувся до суду.

Щодо неоприбуткування готівки.

Згідно наданої до перевірки квитанції №114063369 від 30.12.2015 року, виписки ПАТ "Сбербанк" по рахунку № НОМЕР_1 та касової книги за 30.12.2015 року, головний бухгалтер ОСОБА_1 від імені ТОВ "Нафтогазпром" внесла на рахунок Позивача готівку у сумі 30'000,00 грн.

Відповідно до п.2.6. Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до касової книги позивача за 30.12.2015 року (сторінка 358) в касу підприємства оприбутковано лише 14'740,35грн.

Таким чином, сума внесена головним бухгалтером згідно квитанції №114063369 не була оприбуткована в касі відповідним прибутковим касовим ордером, що є порушенням п.2.6 Положення №637.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір) Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Пунктом 3 статті 18 цього Договору також передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, діяння, які є злочинними, адміністративними і дисциплінарними порушеннями, відповідальність за них.

Положеннями абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 (який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

06 липня 1995 року Верховною Радою України прийнятий Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 2.6 Положення № 637, яке втратило чинність 05 січня 2018 року згідно з постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци перший - третій цього пункту).

Тобто, як норма пункту 13 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , так і норма пункту 2.6 Положення № 637 встановлюють для суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції готівкою із застосуванням РРО, обов`язок забезпечення обліку отриманих готівкових коштів в повній сумі надходжень від розрахункових операцій. При цьому такий облік згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг здійснюється в денному звіті (за визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, денний звіт - це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням), а згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

При цьому, як уже було зазначено, абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим прийнятим 06 липня 1995 року Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V Відповідальність за порушення вимог цього Закону .

З огляду на швидке урегулювання парламентом правовідносин у сфері готівкових операцій (Указ № 436/95 прийнято 12.06.1995, а Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 06.07.1995) та враховуючи положення статті 18 Конституційного Договору, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що законодавча гілка влади в найкоротший термін усунула прогалину в регулюванні суспільних правовідносин у сфері готівкових розрахунків та визначила відповідальність за можливі правопорушення у цій сфері саме в силу закону.

Статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і того, що визначено пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактично полягає в одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то наведений вище Указ припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

З огляду на викладене вірним є висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування положень Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Щодо перевищення ліміту залишків готівки.

Перевіркою встановлено, що згідно наказів від 01.01.2014 року №1, від 01.01.2015 року №1 і від 30.12.2015 року №110 про встановлення ліміту залишку готівкових коштів в касі, а також розрахунку залишків готівкових коштів в касі підприємства від 01.07.2015 року підприємством встановлено:

з 01.01.2014 року по 01.07.2014 року, встановлено ліміт готівкових коштів у сумі 9'669,36 грн.,

з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, включно, - ліміт складає 11'928,77 грн.,

з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, включно, встановлено ліміт готівкових коштів у сумі 15'074,32 грн.,

з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, включно, - ліміт складає 15'074,32 грн..

До перевірки надано касову книгу підприємства, де виявлено порушення Положення №637 - відсутні підписи отримувача готівкових коштів з каси, а саме:

09.07.2014 року видатковим касовим ордером №100 ОСОБА_2 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 9'000,00 грн., але касовий ордер не містить підпису отримувача коштів;

14.07.2014 року видатковим касовим ордером №106 ОСОБА_2 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 5'000,00 грн., але касовий ордер не містить підпису отримувача коштів;

17.07.2014 року видатковим касовим ордером №110 ОСОБА_2 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 10'000,00 грн., але касовий ордер не містить підпису отримувача коштів;

28.07.2014 року видатковим касовим ордером №119 ОСОБА_2 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 7'000,00 грн., але касовий ордер не містить підпису отримувача коштів.

Пунктом 3.5. Положення №637 встановлено, що в разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абз.2 п.3.5. Положення №637).

Згідно з п.7.24. Положення №637 в разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що суми, видані за видатковими касовими ордерами №100, №106, №110, і №119 ОСОБА_2 вважаються такими, що залишились в касі підприємства та призвели до перевищення ліміту залишків готівкових коштів в касі.

Разом з тим, як пояснила представник відповідача, в розрахунку понадлімітної суми залишку готівки в касі підприємства, який є додатком 1 до акту перевірки, строка 3 містить арифметичну помилку, а саме:

09.07.2014 видатковим касовим ордером №100 ОСОБА_2 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 9'000,00 грн., залишок готівки в касі на день оформлення касового ордеру складає 8'356,98грн., ліміт каси складає 11'928,77грн..

Тобто, сума перевищення ліміту каси 09.07.2014 року замість 8'356,98грн. повинна складати 5'428,21грн.., загальна сума перевищення ліміту каси замість 20'388,51грн. повинна складати 17'459,74грн..

Таким чином, сума штрафних санкцій за перевищення ліміту залишків готівкових коштів в касі замість 40'777,02грн. складає 34'919,48грн.

З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637).

Вказане вище положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до пункту 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Згідно з абзацом 2 підпункту 3.5 вказаного вище Положення для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки (пункт 7.24 Положення №637).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. При цьому, норми пункту 3.5 Положення №637 передбачають можливість здійснення видачі готівки з каси як на підставі видаткового касового ордеру так і на підставі видаткової відомості в яких має міститися підпис одержувача коштів.

Видача готівки з каси ТОВ "Нафтогазпром" підтверджена належним чином оформленими видатковими відомостями, в яких міститься підпис одержувача готівки.

Звідси, висновки контролюючого органу про те, що через відсутність у видаткових касових ордерах №100, №106, №110, №119 підпису одержувача готівки видані за ними кошти вважаються такими, що залишилися в касі ТОВ "Нафтогазпром" та призвели до перевищення ліміту готівкових коштів у касі є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи видатковими відомостями.

Судом прийнято до уваги арифметичну помилку, що міститься у Додатку №1 до Акту фактичної перевірки загальна сума перевищення ліміту готівки в касі замість 20388,51 грн. складає 17459,74 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не правомірності застосування контролюючим органом до позивача штрафної (фінансової) санкції у сумі 40777,02 грн.

Під час апеляційного провадження колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. у справі № 808/919/16 (СН/280/37/20) - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 р. у справі № 808/919/16 (СН/280/37/20) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко