Ухвала

від 08.07.2021 по справі 519/691/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/244/21

Номер справи місцевого суду: 519/691/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участюпрокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Южного міського суду Одеської області від 18.09.2020 р. по об`єднаним кримінальним провадженням №12019160200000130 від 14.06.2019 року, №12019160200000153 від 16.07.2019, №12019160200000136 від 26.06.2019 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нові Біляри Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.06.2011 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ст.ст. 186 ч.ч. 1, 2, 70 КК України позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

- 12.10.2011 року Южним міським судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України позбавленням волі на строк 1 рік, на підставі ст. 71 КК України остаточно до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 09.07.2014 ухвалою Малиновського райсуду м. Одеси від 26.06.2014 на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію в 2014 році»;

- 14.05.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.ст. 185 ч.ч. 1, 2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

- 17.07.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 71 КК України остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 21.07.2016 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений 06.10.2017 по відбуттю строку покарання;

- 22.06.2018 року Южним міським судом Одеської області за ст. 395 КК України до арешту строком на 1 місяць, звільнений 07.09.2018 року по відбуттю строку покарання;

- 24.06.2019 року Южним міським судом Одеської області за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2019 року, більш суворим покаранням за даним вироком, призначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 190 ч. 2 ст. 309 КК України, призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців,

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 70 КК України остаточно міру покарання ОСОБА_7 визначено по їх сукупності шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2019 року остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 зараховано з 08 серпня 2019 року.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої юридичної особи ТОВ НВП «ТЕНЕТ» 1480,31 грн. спричинених матеріальних збитків.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 3000 грн. матеріальних збитків та 500 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати із залучення спеціаліста на користь держави в розмірі 1256,08 грн. за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.

Вирішено долю речових доказів.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, 07.06.2019 року о 23.30 год., ОСОБА_7 з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до третього під`їзду будинку АДРЕСА_2 та, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поруч відсутні сторонні особи, шляхом вільного доступу підійшов до електричних щитків, розташованих між 8 та 1 поверхами, де, шляхом демонтажу, таємно викрав телекомунікаційний кабель «вита пара UTP cat 5e», довжиною 193 метрів телекомунікаційного кабелю, що є власністю ТОВ НВП «ТЕНЕТ», вартістю 1480,31 грн., спричинивши таким чином ТОВ НВП «ТЕНЕТ» матеріальний збиток на суму 1480,31 грн., після чого ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

26.06.2019 року о 12.50 год., ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу будинку 4 по вулиці Хіміків в місті Южне Одеської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів з метою збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, що виразилось у проханні зателефонувати своєму товаришу, не маючи наміру цього здійснювати, вводячи в оману попросив у неповнолітнього ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi note 2» стального кольору, IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , вартістю 4000 грн., який був у використанні, вартістю 3000 грн., та не маючи наміру повертати, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на суму 3000 грн.

13.07.2019 року о 22.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи біля альтанки, яка розташована у дворі будинку АДРЕСА_2 , побачив свого знайомого ОСОБА_12 , підійшов до нього, та побачив у нього в руках мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy J6» чорного кольору IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 вартістю 4000 грн., який був у використанні вартістю 3500,00 грн., в середині якого була сім карта мобільного оператору ПрАТ «Київстар» абонентського номеру НОМЕР_4 , після чого у ОСОБА_7 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Надалі, 13.07.2019 о 23.00 год., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 , перебуваючи в альтанці, яка розташована у дворі будинку АДРЕСА_2 , дочекавшись поки ОСОБА_12 покладе телефон на лавку та залишить його без нагляду, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, діючи умисно, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та скориставшись моментом коли його дії не будуть помічені, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy J6» чорного кольору IMEI НОМЕР_2 , НОМЕР_3 вартістю 4000 грн., який був у використанні вартістю 3500 грн., в середині якого була сім карта мобільного оператору ПрАТ «Київстар» абонентського номеру НОМЕР_4 , який належить потерпілому ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_12 матеріальний збиток на суму 3500 грн.

02.08.2019 року у ранкову пору доби, більш точний час досудовим та судовим слідством встановити не представилось можливим, ОСОБА_7 , перебуваючи на околиці села Сичавка Лиманського району Одеської області, побачив кущ дикоростучої рослини роду коноплі.

Надалі, ОСОБА_7 діючи умисно, повторно, з метою незаконного придбання виготовлення та подальшого зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено канабісу, умисно зірвав листя рослини роду коноплі у невстановленій кількості, тим самим умисно, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, який в подальшому переніс при собі, за місцем свого мешкання, де висушив, подрібнив, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, після чого помістив до поліетиленового пакету прозорого кольору та став незаконно зберігати в приміщенні своєї кімнати квартири АДРЕСА_3 , для особистого вживання, без мети збуту, після чого направився до занедбаного будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

02.08.2019 року в період часу з 13 години 10 хвилин до 13 години 34 хвилин, слідчим СВ Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, проведено огляд місця події приміщення другого поверху занедбаного будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення якого в присутності понятих, ОСОБА_7 вийняв із правого переднього карману шортів, одягнених на ньому, поліетиленовий пакет прозорого кольору в середині якого була речовина рослинного походження, зеленого кольору, в висушеному подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс. Маса канабісу в висушеному стані становить 44,58 г.

08.08.2019 року о 10.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи біля офісного приміщення ОСББ «Комфорт-Юг», розташованого за адресою: Одеська область, місто Южне, вулиця, будинок 28, побачив відкриті двері зазначеного офісного приміщення, після чого у нього виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном.

Надалі, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи що посягає на чужу власність, перебуваючи в приміщенні кабінету головного бухгалтера ОСББ «Комфорт-Юг», розташованого за адресою: Одеська область, місто Южне, вулиця, будинок 28, з поверхні столу, в присутності ОСОБА_13 , відкрито викрав сканер CanoScan 110, вартістю 416,67 грн., котрий належить ОСББ «КОМФОРТ-ЮГ», чим спричинив останньому матеріальний збиток на вказану суму.

Після чого, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Комінтернівськоїміської прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини справи, а також доведеність вини обвинуваченого, зазначила, що вважає вирок суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з таких підстав:

- судом першої інстанції при визначенні ОСОБА_7 покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які встановлено ч. 2 ст. 185 КК України, безпідставно двічі призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень;

Посилаючись на такі доводи, прокурор Комінтернівської міської прокуратури ОСОБА_9 вважає, що вирок суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, застосування закону, який не підлягає застосуванню та просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного йому покарання, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

- на підставі ст. 70 КК України остаточно міру покарання ОСОБА_7 визначити по їх сукупності шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Южного міського суду Одеської області від 24 червня 2019 року остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

- виключити з резолютивної частини оскаржуваного вироку посилання суду на призначення ОСОБА_7 остаточного покарання на підставі вимог ч. 4 ст. 70 КК України. В решті вирок залишити без змін.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить переглянути призначений вироком строк позбавлення волі і замінити його на більш м`який, посилаючись на наявність на його утриманні матері, яка є пенсіонеркою та інвалідом.

Під часапеляційного розглядузазначеної скаргипрокурор ОСОБА_6 підтримала вимогиапеляційної скаргипрокурора ОСОБА_9 та просилаїї задовольнити,призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Натомість обвинувачений ОСОБА_7 просив апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора Комінтернівської міської прокуратури ОСОБА_9 , задовольнити його апеляційну скаргу, пом`якшити йому покарання.

Захисник ОСОБА_8 підтримав частково апеляційну скаргу прокурора, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 підтримав повністю та просив її задовольнити.

Законний представник потерпілого ОСОБА_11 ОСОБА_10 звернулась до апеляційного суду з заявою, якою просила розглянути справу за відсутністю потерпілої особи. Від потерпілої юридичної особи «Тенет» надійшла заява директора ОСОБА_14 про розгляд справи без участі представника ТОВ НВП «Тенет».

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження в контексті доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.

Положеннями ч. 2 ст. 24 КПК України гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 394 КПК України передбачено, що судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 визнав повністю свою вину та підтвердив обставини вчинених ним злочинів, підтвердженням чого є журнал судових засідань від 18.09.2020 (а.п. 62-66), та надав суду показання з приводу вчинених ним злочинів.

За погодженням зі сторонами судового розгляду, з`ясувавши правильність розуміння ними змісту цих обставин та відсутність заперечень, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.

Отже, сторони у кримінальному провадженні не оспорюють фактичні обставини справи, тому суд апеляційної інстанції вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України. Вирок суду першої інстанції переглядається лише в частині призначеного покарання.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах 1-3 ст. 70 КК України, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70 КК України, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 вчинив епізод злочинної діяльності, що кваліфікований за ч. 2 ст. 185 КК України (07.06.2019) до вироку Южного міського суду Одеської області від 24.06.2019.

Інші епізоди, що кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 (13.07.2019), ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_7 вчинив у період після постановлення вироку Южного міського суду Одеської області від 24.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, всупереч доводів апеляційної скарги прокурора, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спочатку необхідно призначити покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку Южного міського суду Одеської області від 24.06.2019, потім визначити покарання за сукупністю злочинів, встановлених новим та попереднім вироками за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, потім призначити покарання за іншими злочинами, вчиненими після постановлення попереднього вироку за правилами ч. 1 ст. 70 КК України та обрати остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

При призначені покарання судом першої інстанції врахований правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 25 червня 2018 року (справа №511/37/16-к, провадження №51-830км18), яким визначено, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції дотримався наведених норм матеріального права.

Так, судом першої інстанції враховано тяжкість вчиненого злочину, обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого, особу ОСОБА_7 , а саме, що він негативно характеризується за місцем мешкання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, має сім непогашених судимостей, двічі вчиняв нові злочини у періоди дії іспитових термінів.

В якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , передбачені ст. 66 КК України, судом враховано щире каяття в скоєнні злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд врахував тяжкість вчиненого злочину, обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого, особу ОСОБА_7 негативно характеризується за місцем мешкання, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, має сім непогашених судимостей, двічі вчиняв нові злочини у періоди дії іспитових термінів.

Обставини, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_7 , передбачені ст. 66 КК України - щире каяття в скоєнні злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 в його апеляційній скарзі як на підставу для пом`якшення йому покарання щодо наявності на його утриманні матері похилого віку, яка є інвалідом, не підтверджуються жодними належними доказами та не можуть вважатись переконливими обставинами для зміни обвинуваченому призначеного покарання.

Крім того,судом першоїінстанції враховано,що обвинуваченийнегативно характеризуєтьсяза місцеммешкання,раніше неодноразовосудимий завчинення умиснихзлочинів,має сімнепогашених судимостей,двічі вчинявнові злочиниу періодидії іспитовихтермінів.Інших доводівапеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не містить.

За таких обставин, суд дійшов вірного висновку, що покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих злочинів буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 , попередження вчинення ним нових злочинів.

Враховуючи встановлене, апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягають задоволенню.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає оскаржуваний вирок законним, обґрунтованим і справедливим, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційні скаргипрокурора Комінтернівськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_9 ,обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Южного міського суду Одеської області від 18.09.2020 р., яким ОСОБА_7 , визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців, а засудженим протягом того ж строку з дня отримання ухвали.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4