ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9648/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (головуючий суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі № 160/9648/20 розглянутої у письмовому провадженні
за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі ДЕІ у Дніпропетровській області), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 від 01.06.2020р. за № б/н, незаконними та протиправними; визнати протиправним та скасувати припис, винесений ДЕІ у Дніпропетровській області від 03.06.2020 року за № 124/2-10/20.
В обґрунтування пред`явленого позову зазначив, що складений за результатом позапланової перевірки припис є незаконним, прийнятим не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законодавством, а дії відповідача по складанню розрахунку є протиправними.
У відзиві на позов відповідач зазначає про безпідставність заявлених вимог та просить у їх задоволенні відмовити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права рішення скасувати та задовольнити позов.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі ухвали слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2020 року у справі № 179/557/20, наказу ДЕІ у Дніпропетровській області від 19.05.2020 року № 282-П , в період з 22.05.2020 року по 01.06.2020 року, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України під час використання земельної ділянки площею 7,710 га (кадастровий номер №1222387000:01:002:0145), розташованої на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 01.06.2020р. б/н, яким встановлено, що ОСОБА_1 використовує вищезазначену земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.125,126 Земельного кодексу України, до акту долучено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 11 247,96 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 03.06.2020року винесено оскаржуваний припис за № 124/2-10/20, яким позивача зобов`язано:
- в термін до 04.06.2020 року не приступати до використання земельної ділянки площею 7,710 га. (кадастровий номер 1222387000:01002:0145), що розташована на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, без документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації;
- в термін до 04.08.2020 року укласти договір на оренду земельної ділянки площею 7,710 га (кадастровий номер (кадастровий номер №1222387000:01:002:0145), розташованої на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Не погодившись із такими діями відповідача по здійсненню заходів державного контролю, приписом, та розрахунком, позивач звернувся до суду з позовом.
Згідно приписів ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМ України від 19.04.2017 № 275 (далі- Положення № 275), Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Приписами пп. 2 п. 4, 7 Положення № 275 передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, серед іншого: про охорону земель, надр, зокрема щодо: здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; з питань поводження з відходами; держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Діяльність ДЕІ у Дніпропетровській області регламентується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, яке затверджено наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року № 230 (надалі - Положення № 230).
Відповідно до Положення № 230, ДЕІ відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Пунктом 2 частини 2 глави II Положення № 230 визначено, що відповідач здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, в тому числі, громадянами України, вимог законодавства про охорону земель, щодо виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, зокрема в оренду, земельних ділянок.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель регламентуються Законом України від 19.06.2003 Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон № 963-IV).
Згідно положень ст. 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок, а ст.10 цього Закону визначено права державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.
Відповідно до абз.16 ст.1 Закону №963-IV, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно ст.125,126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Відтак, визначальними ознаками порушення вимог законодавства України про охорону земель у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки є її фактичне використання особою без достатніх правових підстав.
Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V №877-V, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Оскільки відповідач в межах наданих повноважень здійснив захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства під час використання земельної ділянки на території Топчинської сільської ради Магдалінівського району Дніпропетровської області, та за результатами перевірки з дотриманням вимог чинного законодавства в межах наданих повноважень склав акт перевірки та припис з конкретними вимогами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та скасування оскаржуваного припису відсутні.
Посилання позивача на те, що він не використовує земельну ділянку загальною площею 7,710 га (кадастровий номер № 1222387000:01:002:0145), розташовану на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та яка належить сільській раді, спростовується ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року у справі № 179/557/20, якою в межах кримінальної справи доручено відповідачу проведення вказаної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, в тому числі встановлення суми матеріального збитку, завданого під час використання вищезазначеної земельної ділянки позивачем без правовстановлюючих документів.
Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові у справі №398/3581/13-а від 20 лютого 2018 року позовна вимога про визнання нечинними та скасування розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не може бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб`єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні вказаної норми, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
Суд першої інстанції при розгляді справи врахував правовий висновок Верховного Суду, та правомірно відмовив в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання розрахунку розміру відшкодування збитків в сумі 11 247,96 грн., заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на території Топчинської сільської ради Магдалінівського району Дніпропетровської області, оскільки зазначений розрахунок не породжує обов`язкових юридичних наслідків, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не може бути предметом спору, а тому дії щодо його складення також не несуть наслідків для позивача.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.
Оскільки судом першої інстанції в повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи та винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року в адміністративній справі № 160/9648/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2021 |
Оприлюднено | 14.07.2021 |
Номер документу | 98274933 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кальник Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні