Ухвала

від 13.07.2021 по справі 159/4016/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/4016/20

Провадження № 1-кс/159/1452/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря ОСОБА_2

слідчого ОСОБА_3

іншої особи ОСОБА_4

розглянувши, в закритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ Ковельського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020030110001206 від 05 серпня 2020 року щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, про арешт майна,

в с т а н о в и в :

05.08.2020 року в Ковельський ВП ГУНП у Волинській області надійшло повідомлення про те, що в с.Тойкут Ковельського району Волинської області в урочищі «Мох» здійснюється незаконна порубка дерев.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2020 року за №12020030110001206, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що за наслідками аукціону та на підставі договорів оренди від 18.06.2020 року фермерському господарству «Мілінчук Г.В.» в особі ОСОБА_4 Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області передані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва землі сільського господарського призначення з кадастровими номерами:

- 0722182800:06:002:0723 площею 13,7553 га,

- 0722182800:06:002:0722 площею 14,0227 га,

- 0722182800:06:002:0726 площею 4,9321 га

- 0722182800:06:002:0724 площею 35,8315 га,

- 0722182800:06:002:0725 площею 16,8787 га

- 0722182800:06:002:0720 площею 25,6314 га

- 0722182800:06:002:0724 площею 35,8315 га

- 0722182800:06:002:0721 площею 24,5492 га.

ФГ «Мілінчук Г.В.», користуючись послугами ТзОВ «Єко-тара», здійснює на вказаних земельних ділянках видалення дерев та кущів.

Щоразу після чергової вирубки, орган досудового розслідування проводив огляд місця події, в ході якого вилучав зрізану деревину, транспортні засоби та пили.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2020 року накладено арешт на виявлену та вилучену в ході огляду місця події 15.08.2020 року деревину породи сосна об`ємом близько 20 м.куб.

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2020 року накладено арешт на виявлені та вилучену в ході огляду місця події 26.08.2020 року три бензопили «STIHL», що належать ТзОВ «Єко - тара» та перебували у користуванні ФГ «Мілінчук Г.В.».

Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.01.2021 року накладено арешт на виявлену та вилучену в ході огляду місця події 18.01.2021 року деревину породи сосна об`ємом близько 8 м.куб.

Зазначені арешти скасовані ухвалою слідчого судді від 06.07.2021 року.

Передумовою цього скасування було звернення до суду 25.06.2021 представника фермерського господарства «Мілінчук Г.В.» адвоката ОСОБА_5 з клопотанням про скасування арешту. Клопотання було обґрунтовано тим, що умовами договору оренди земель сільськогосподарського призначення передбачено, що Орендар має право самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов Договору та чинного законодавства та зобов`язується протягом одного року з дня державної реєстрації права оренди в установленому законодавством порядку приступити до користування орендованими земельними ділянками відповідно до умов Договору. Однак, Орендар не в змозі виконати умови договорів оренди, зокрема п.8.4.3, без видалення зелених насаджень, котрі знаходяться на орендованих землях.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 та представник ФГ « ОСОБА_6 » ОСОБА_4 підтримуючи клопотання, пояснювали, що право оренди земель сільського господарського призначення набуте за результатами аукціону. Частину земель становить рілля, частину сіножать, проте використовувати землю за цільовим призначенням неможливо, оскільки вона перебуває у занедбаному стані, поросла чагарниками та деревами. Після виготовлення технічної документації та відновлення меж земельних ділянок за участю представників уповноважених органів, в тому числі представників лісового господарства, він розпочав розчищення земель. Жодних заперечень зі сторони органів місцевого самоврядування та виконавчої влади не надходило. При зверненні до державних органів йому було надано роз`яснення про відсутність потреби отримувати додаткові дозволи на розчищення земель сільськогосподарського призначення. На даний час витрати фермерського господарства на підготовку земель для подальшого використання сягають близько півмільйонна гривень. Через відмову у співпраці з правоохоронними органами, останніми чиняться перешкоди у здійсненні господарської діяльності на території Ковельського району. Аналогічна діяльність фермерського господарства в Камінь-Каширському районі не викликає заперечень у правоохоронних органів. Вважає усі звинувачення у неправомірній діяльності безпідставними та просить звільнити майно з під арешту. Також просить врахувати те, що він платить високі податки за використання земель сільськогосподарського призначення, які є набагато вищими ніж оренда земель лісового фонду, тому звинувачення у використанні землі лише з метою вирубки лісу є надуманими.

Прокурор ОСОБА_7 та слідча ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечували. Слідча повідомила суду, що зараз очікуються результати експертизи документів землеустрою та буде вирішено питання правомірності віднесення даних земель до категорії сільськогосподарського призначення та їх передачі в оренду.

У цьому судовому засіданні ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 повторили свої доводи.

У задоволенні клопотання слід відмовити повністю.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За приписами ст.131, ст.132, ст.170 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо орган досудового розслідування не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.173 КПК України , слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати, зокрема, правову підставудля арештумайна, можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні, розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою, розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що на кожному етапі досудового розслідування поріг обґрунтованості підозри є різним, тому змінюється співвідношення між застосованими засобами обмеження прав конкретної особи та метою, заради якої вони застосовані.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Джеймс таінші протиСполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п.50, Series A № 98) від 21.02.1986 року зазначено, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Кримінальне провадження розпочате за ознаками ч.1 ст.246 КК України, диспозиція якої передбачає відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотної шкоди.

Відповідно до абз.8 ст.10 Закону України «Про рослинний світ», не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів користувачі (в тому числі орендарі) земельних ділянок, які їм надано для цільового призначення (ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, колективного садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби), за винятком використання ними дикорослих судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, види яких занесені до Червоної книги України, та природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги 1 країни.

Згідно роз`яснення, наданого у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №17 від 10.12.2004 року «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», порубка дерев та чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду, не тягне відповідальність за ст.246 КК України.

На сьогодні орган досудового розслідування володіє даними про віднесення земель, на яких здійснювалась порубка, до земель сільськогосподарського призначення, більше того, до ріллі, які передані в оренду ФГ «Мілінчук Г.В.». Крім того, органу досудового розслідування відомо про дозвіл Тойкутської сільської ради на право вивозити порубкові рештки, залишки від корчування чагарників та самосійних дерев для власного використання із орендованих земель.

За вказаних обставин, а також за наявності обґрунтованої ухвали слідчого судді про скасування усіх попередніх арештів, датованої 06.07.2021, тобто всього декілька днів назад, ініціювання нового аналогічного арешту з тих же підстав і з тим же обґрунтуванням, на основі того ж номера кримінального провадження, внесеного майже рік тому, виглядає очевидно необґрунтованим.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Орендовані земельні ділянки неможливо використовувати за їх цільовим призначенням без часткового видалення саморослих кущів та дерев.

Відповідно до Акту перевірки Державної екологічної інспекції у Волинській області №203/05.21 від 14.05.2021 року, зазначається, що за результатами проведеної перевірки, враховуючи ст.10 Закону України «Про рослинний світ», статей 20-23,162-164 Земельного кодексу України, порушень вимог природоохоронного законодавства в частині використання та охорони земель, об`єктів рослинного світу не виявлено.

Окрім того, вилучені пили належать ТзОВ «Еко-Тара», що підтверджується видатковими накладними № РН-0000929 від 29.11.2018 року, № РН-0000382 від 22.05.2018 року та № РН-0000790 від 15.10.2018 року, № РН-000790 від 16.10.2018 року.; № РН-000289 від 19.04.2018 рок.; № 445 від 07.08.2019 року та використовувались на підставі договору про надання послуг з видалення зелених насаджень, укладеного між ТОВ «Еко-Тара» та ФГ «Мілінчук Г.В.».

До того ж, підставою для арешту майна є необхідність збереження речових доказів.

В той же час, підставою для скасування попередніх арештів, які зазначені у ухвалі слідчого судді від 06.07.2021, було те, що, згідно матеріалів кримінального провадження, жодних слідчих дій із вилученою деревиною та пилками не проводилось, експертні дослідження не призначались. Не проводились такі слідчі дії і з автомобілем, який арештовувався раніше і зараз знову просять його арештувати.

Слідство зайняте фактично вивченням правомірності оренди ділянок, а не порубкою на цих ділянках. За таких обставин, речі, на які зараз просять накласти арешт, не мають ознак речових доказів.

З огляду на викладене, накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, має очевидні ознаки непропорційного та невиправданого втручання у права власника.

З`ясування органом досудового розслідування питань правомірності віднесення земельних ділянок до категорії земель сільського господарського призначення, а також проблемні правові питання щодо порядку розчищення занедбаних земель сільськогосподарського призначення, не можуть бути основою для покладення на володільця майна непропорційного тягаря тривалого обмеження права власності.

Керуючись ст.ст.172,173 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020030110001206 від 05 серпня 2020 року щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали відбулося об 11 год. 30 хв. 13 липня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8