Ухвала

від 13.07.2021 по справі 164/937/21

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 164/937/21

п/с 1-кс/164/228/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року Смт. Маневичі

Слідчий суддя Маневицького районного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , його представника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділення поліції ОСОБА_3 , погоджене в.о. заступника керівника Камінь Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021030540000130 від 9 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло вищевказане клопотання, мотивоване тим, що 9 червня 2021 року до відділення поліції №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області надійшла оперативна інформація про зберігання на лісопильних рамах району незаконно здобутої лісопродукції, у зв`язку з чим були внесені відомості щодо даного факту до ЄРДР під №12021030540000130 від 09 червня 2021 року за правовою кваліфікацією ст. 198 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до скоєння даного злочину може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , який здійснює розпиловку та зберігання лісодеревини на лісопильній рамі, розташованій на належній останньому земельній ділянці з кадастровим номером 0723687300:04:002:0276, що по АДРЕСА_2 .

08 липня 2021 року під час проведення санкціонованого обшуку земельної ділянки, з кадастровим номером 0723687300:04:002:0276, по АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено лісопродукцію колод дерева породи сосна, загальною кубомасою 152 м3, в кількості 616 штук (при цьому на 177 колодах, загальною кубомасою 37,3 м3 не виявлено будь-яких слідів від бирок та їх кріплення), яка зберігалася на території вказаної земельної ділянки без будь-яких документів, які б підтверджували законність її походження та яку поміщено на відповідальне зберігання на територію нижнього складу ДП «Городоцьке ЛГ».

Того ж дня вилучену лісопродукцію колод дерева породи сосна, загальною кубомасою 152 м3, в кількості 616 штук приєднано до матеріалів кримінального провадження №12021030540000130 як речові докази, у зв`язку з тим, що зазначена лісопродукція могла зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому просили суд накласти на вказане майно арешт.

Слідчий та прокурор, кожен зокрема, клопотання підтримали та просили задовольнити із наведених у ньому підстав.

Власник майна та його представник, кожен зокрема, заперечили щодо задоволення клопотання, вважають його необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання та долучені документи, слідчий суддя приходить наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вимогами п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

В судовому засіданні встановлено, що 8 липня 2021 року під час проведення санкціонованого обшуку земельної ділянки, з кадастровим номером 0723687300:04:002:0276 по АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено лісопродукцію колод дерева породи сосна, загальною кубомасою 152 м3, в кількості 616 штук, яка зберігалася на території вказаної земельної ділянки без будь-яких документів, які б підтверджували законність її походження, і того ж дня було приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ (а.п. 5-11).

Згідно приписів п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Перевіривши клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що воно не відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону, оскільки складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення 170КПКбез належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Як вбачається із клопотання, в ньому не зазначені мета та правова підстава арешту майна, а лише формально вказано, що є достатні підстави вважати, що вищезазначене майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Таким чином, клопотання слідчого будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на майно, які би відповідали меті та завданням арешту, - не містить.

Також слідчий суддя звертає увагу, що орган досудового розслідування, зареєструвавши кримінальне провадження заст.198 КК України не надав будь-яких доказів, які б вказували на заздалегідь не обіцяне придбання, або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом, а саме деревини.

За таких обставин, вилучене майно не може в повній мірі відповідати вимогамст. 98 КПК України.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

На думку слідчого судді, надані представником власника майна документи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, договір купівлі продажу необробленої деревини №548/548/л/2021 від 9 червня 2021 року, аукціонне свідоцтво №548/л/2021 та товарно транспортні накладні спростовують підставність клопотання про арешт майна, оскільки воно не містить будь-яких даних на обґрунтування законності підстав накладення арешту на майно, які би відповідали меті та завданням арешту, а тому приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання заступника начальника відділення поліції ОСОБА_3 , погодженого в.о. заступника керівника Камінь Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021030540000130 від 9 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, про арешт майна - відмовити.

Негайно повернути вилучену 08 липня 2021 року під час проведення санкціонованого обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 0723687300:04:002:0276, що по АДРЕСА_2 , лісопродукцію - колоди дерева породи сосна, загальною кубомасою 152 м3, в кількості 616 штук - ОСОБА_5 .

Копію ухвали вручити сторонам.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1