Ухвала

від 04.08.2021 по справі 164/937/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 164/937/21 Провадження №11-сс/802/336/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представника власникамайна адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 13 липня 2021 року (ЄРДР №12021030540000130),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 13 липня 2021 року, відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділення поліції №1 (сел.. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , погодженого в.о. заступника керівника Камінь- Каширської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку земельної ділянки, з кадастровим номером 0723687300:04:002:0276, по АДРЕСА_1 , а саме лісопродукцію колод дерева породи сосна, загальною кубомасою 152 м3, в кількості 616 штук, в рамках досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12021030540000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів того, що вилучені речі є об`єктом кримінально-протиправних дій чи набуті кримінально-протиправним шляхом. Окрім того, слідчим не доведено, що дане майно відповідає критеріям, вказаним в ст.98 КПК України.

В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що вказане майно є предметом злочину та речовим доказом. Також зазначає, що слідчим суддею залишено поза увагою той факт, що в ході обшуку вилучалась виключно та деревина законність походження якої ставилось під сумнів. Крім цього, слідчим суддею, необґрунтовано взято до уваги документи надані представником володільця майна, зокрема свідоцтво про державну реєстрацію фізичної - особи підприємця, договір - купівлі продажу необробленої деревини, товаро транспортні накладні, оскільки з останніх неможливо ідентифікувати з вилученою в ході обшуку деревиною. Звертає увагу суду, на те, що товаро транспортна накладна є документом суворої звітності, яка згідно діючих підзаконних актів видається лише на 1 поїздку та на строго описану кількість вантажу. А тому на думку, прокурора не виключається той факт, що за вказаними документами неодноразово здійснювались перевезення деревини. Відсутність незаконно здобутої лісодеревини, яка є речовим доказом у провадженні, позбавить орган досудового розслідування можливості довести факт того, що мала місце подія злочину. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого, задовольнити та накласти арешт на лісопродукцію колод дерева породи сосна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, власника майна та його представника, які заперечили доводи скарги та просили залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Так, відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Арештом майна згідно із ч.1 ст.170 КПК України є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Положеннями п.1 ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку згідно із ч.3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст.98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку апеляційного суду, за наслідками розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для його задоволення.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021030540000130 від 09.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України.

Підставою для реєстрації даних відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань слугували матеріали правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

08 липня 2021 року під час проведення санкціонованого обшуку земельної ділянки, з кадастровим номером 0723687300:04:002:0276, по АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено лісопродукцію колод дерева породи сосна, загальною кубомасою 152 м3, яка зберігалася на території вказаної земельної ділянки без будь-яких документів, які б підтверджували законність її походження та яку поміщено на відповідальне зберігання на територію нижнього складу ДП «Городоцьке ЛГ».

Постановою заступника начальника СВ ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 від 09.07.2020 вищевказане майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021030540000130.

Доводячи підставність поданого клопотання про накладення арешту на вказане майно, слідчий вказував про те, що існує сукупність розумних підозр, що воно є доказом злочину в даному провадженні, а тому, саме з метою забезпечення збереження речових доказів, перешкоджанню приховування, пошкодження, знищення, втрати, перетворення, передачі даного майна, просив накласти арешт.

Проте, матеріали клопотання не містять доказів, а прокурор в ході його розгляду не надав достатніх обґрунтувань та не надав належних і допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України в кримінальному провадженні №12021030540000130 від 09.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, окрім як визнання цього майна речовим доказом постановою слідчого, та підозр, які фактично нічим не підтверджені.

При цьому, в матеріалах провадження наявні документи на деревину, незаконність яких слідчим чи прокурором не була доведена жодним доказом, і про це вірно вказав слідчий суддя, не доведено органом досудового розслідування і того, що деревина була отримана злочинним шляхом.

А тому, проаналізувавши вищевикладене та дослідивши матеріали провадження апеляційний суд вважає, що майно, яке 08 липня 2021 року було тимчасово вилучено в ході проведення санкціонованого обшуку, не може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України в кримінальному провадженні за №12021030540000130, оскільки слідчим та прокурором не доведено, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України на нього не може бути накладено арешт.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно, є вірним.

Усі доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі, а також наведені ним в ході апеляційного розгляду, не заслуговують на увагу суду, так як були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм була дана вірна юридична оцінка. При цьому, на думку апеляційного суду доводи прокурора, які викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 13 липня 2021 року про відмову у накладенні арешту на майно без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді