Ухвала

від 13.07.2021 по справі 320/8722/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 320/8722/20

адміністративне провадження № К/9901/23003/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без руху для сплати судового збору за її подання.

Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи по суті. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у апелянта кошти для сплати судового збору відсутні, а виконання ухвали суду апеляційної інстанції потребує додаткового часу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року апеляційну скаргу повернуто.

Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, ГУ ДПС у м. Києві оскаржило його в касаційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 14 травня 2021 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, і особою, яка подала апеляційну скаргу, такі недоліки не усунуті, а саме не надано суду документ про сплату судового збору у належному розмірі.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до безпідставної, на думку скаржника, відмови суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд критично ставиться до таких доводів скаржника, оскільки, як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вищевказаного вбачається, що ЖКП Перспективне не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, вірно застосував положення статей 298, 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 3, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Київській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх