Рішення

від 05.07.2021 по справі 741/908/20

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/119/21

Єдиний унікальний номер 741/908/20

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2021 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Крупини А.О.,

за участі секретарів судового засідання Качан О.В., Сокирки Є.В.,

представників позивача адвокатів Слободяна Д.Б., Усика М.Г.,

представника відповідача Недолуги Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агропрогрес про розірвання договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Носівського районного суду з даним позовом до приватного підприємства Агропрогрес про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому просила розірвати договір оренди землі, що був укладений 01 червня 2004 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством Агропрогрес щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,0892 га, розташованої на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.

Обґрунтовуючи вимоги заявленого позову, ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , спадкоємцем якої за законом є позивач. Позивач прийняла спадщину, до складу якої входять земельні ділянки, розташовані на території Калинівської сільської ради, що належали спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧН № 006619, виданого 09 липня 2002 року на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 09 липня 2002 року № 157, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 25, а саме, земельні ділянки: з кадастровим номером 7423881500:02:001:0061, площею 2,0942 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06 липня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №1262; з кадастровим номером 7423881500:02:001:1099, площею 0,9950 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №1264.

Отже, позивач є власником зазначених вище земельних ділянок.

Також позивач стверджує, що, реалізуючи право власника зазначених земельних ділянок, 29.05.2020 року вона звернулась до відповідача із повідомленням, додавши до нього докази про те, що вона є новим орендодавцем за договором оренди, укладеним за життя ОСОБА_2 , у якому вказала про обов`язок приватного підприємства Агропрогрес виплатити їй нараховану, але не виплачену орендну плату за попередні роки (2016-2019 роки), протягом 10 календарних днів з дня отримання даного повідомлення поштовим переказом. Позивач зазначає, що з моменту смерті ОСОБА_2 і станом на час звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду, орендна плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі відповідачем позивачу, як правонаступнику орендодавця, не виплачена. За даних обставин, позивач стверджує про наявність системного істотного порушення відповідачем обов`язку щодо проведення виплати орендної плати за укладеним договором оренди землі є підставою для розірвання вказаного договору оренди землі. На підставі наведеного, посилаючись на відповідні положення Закону України Про оренду землі , Земельний та Цивільні кодекси України позивач ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі, укладений 01.06.2004 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством Агропрогрес щодо оренди земельної ділянки загальною площею 3,0892 га, розташованої на території Калинівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

28 серпня 2020 року представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, у якому порушено питання про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, адже приватне підприємство Агропрогрес сумлінно виконує зобов`язання по виплаті орендної плати відповідно до умов договору оренди. Вказує, що у 2016 році ОСОБА_1 було виплачено 4465,88 грн., у 2016 році було нараховано 352,83 грн. (+ перен. спадщ), з них виплачено після утримання податків і зборів 5350,02 грн., у 2018 році нараховано 4154,3 грн., з яких виплачено після утримання податків і зборів 3344,24 грн., у 2019 році нараховано 4154,3 грн., з яких виплачено після утримання податків і зборів 3344,24 грн. (а. с. 47, на звороті). 24 листопада 2020 року представником відповідача до суду було додатково надано копії первинних обліково-фінансових документів, що підтверджують виплату ОСОБА_1 , як у грошовій, так і в товарній формі орендної плати за землю за 2016-2019 роки (а. с. 84-110).

Відповіді на відзив на позовну заяву представником позивача, яка б спростовувала доводи представника ПП Агропрогрес , до суду не надано.

17 грудня 2020 року ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Агропрогрес про розірвання договору оренди земельної ділянки було закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав повністю позовні вимоги та зазначив, що відповідач допускав упродовж 2016-2019 років систематичні несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематично порушував умови договору оренди земельної ділянки. Зазначені обставини є підставою для розірвання договорів оренди від 01 червня 2004 року.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що зміна власника, відповідно до договору, не є підставою для переукладання або розірвання договорів оренди. Приватне підприємство Агропрогрес фактично продовжує користуватись земельними ділянками з кадастровими номерами 7423881500:02:001:0061 та 7423881500:02:001:1099, які належать позивачеві. Що стосується орендної плати, то заборгованість з її виплати відсутня, оскільки ОСОБА_1 отримувала її від ПП Агропрогрес як у грошовій, так і в натуральній формах. Саме тому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

До суду клопотань від сторін про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю Нива 2008 як третьої особи відповідно до вимог статей 52 або 53 ЦПК України не надходило.

Як достовірно установлено судом та не заперечується сторонами у справі, 01 червня 2004 року між ОСОБА_2 як Орендодавцем та ПП Агропрогрес як Орендарем було укладено договір оренди землі за формою, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 (надалі за текстом - Договір, а. с. 129-132).

У відповідності до пунктів 1 та 2 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,09 гектарів для ведення товарного виробництва, яка знаходиться на території Калинівської сільської ради.

Сторонами договору визначено його строк дії, який становить 20 років.

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27501,61 гривень.

Сторонами визначено, що Договір укладено на 20 років (пункт 8 Договору).

За положеннями пункту 9 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % з урахуванням коефіцієнта індексації, що складає на дату укладення договору 731,54 грн. Орендна плата може змінюватись від змін в законодавстві.

Згідно з пунктом 11 орендна плата вноситься у такі строки до 30 грудня кожного року, а розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Договору).

Порядок зміни умов договору і припинення його дії визначено у пунктах 36-42 Договору.

Зокрема, з пункту 38 вищевказаного договору слідує, що його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається (не допускається). Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору (пункт 39).

Як випливає з пункту 40 Договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є… (не є …) підставою для зміни умов договору або його розірвання.

Цим же пунктом, встановлено, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить (не переходить) до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку (ці земельні ділянки) разом з орендарем.

Згідно з пунктом 43 вищевказаного договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

З відмітки Носівського відділення Чернігівської регіональної філії центру ДЗК 26 травня 2005 року вбачається, що за № 376 було зареєстровано договір оренди землі від 01 червня 2004 року, укладений між ОСОБА_2 як Орендодавцем та ПП Агропрогрес як Орендарем (а. с. 132).

У відповідності до статті 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній станом на дату реєстрації договору оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, суд доходить до висновку, що даний Договір є чинним та обов`язковим до виконання його сторонами, адже матеріали справи не містять доказів того, що його було припинено з підстав, передбачених у статті 31 Закону України Про оренду землі та скасовано державну реєстрацію права оренди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1949 року народження, померла, а спадкоємцем за законом зазначеного в заповіті майна є позивач ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, до складу якої входить:

- земельна ділянка, розташована на території Калинівської сільської ради, що належали спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧН № 006619, виданого 9 липня 2002 року на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 11 червня 2004 року № 157, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 25, загальною площею земельної ділянки 2,0942 га, кадастровий номер 7423881500:02:001:0061, що підтверджується свідоцтвом, виданим державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори від 6 липня 2017 року (а. с. 77);

- земельна ділянка, розташована на території Калинівської сільської ради, що належали спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЧН № 006619, виданого 9 липня 2002 року на підставі розпорядження Носівської районної державної адміністрації від 11 червня 2002 року № 157, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 25, загальною площею земельної ділянки 0,9950 га, кадастровий номер 7423881500:02:001:1099, що підтверджується свідоцтвом, виданим державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори від 6 липня 2017 року (а. с. 10).

Відомості про ОСОБА_1 як власника двох вказаних вище земельних ділянок 06 липня 2017 року внесено як до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 8-9,11-12, 111, 112), так і до Державного земельного кадастру (а. с. 113-115, 116-118).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договорів оренди землі від 14.07.2017 року (а. с. 111, 112, 113-115, 116-118) позивач ОСОБА_1 зазначені вище земельні ділянки передала в оренду товариству з обмеженою відповідальністю Нива 2008 (код ЄДРПОУ 34593914).

З`ясувавши, що дві земельні ділянки, прийняті у спадок, перебувають в оренді, позивач 29 травня 2020 року звернулась до відповідача ПП Агропрогрес , письмово повідомивши, що є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , та порушила питання про виплату шляхом поштового переказу орендної плати за договором оренди землі за 2016-2019 роки, додавши документи, які підтверджують факт прийняття у спадок земельних ділянок. Зазначений лист надсилався на відому адресу в АДРЕСА_1 через Коломійцівське відділення зв`язку з описом та повідомленням про отримання (а. с. 13, 14).

Дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу розумності та справедливості, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі (далі Закон).

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 33 вказаного Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Отже, а ні Договором оренди, а ні Законом України Про оренду землі не передбачено такої підстави для припинення договору, як зміна власника земельної ділянки.

Суд ураховує, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача у порядку спадкування не є підставою для зміни або розірвання договору оренди, саме до позивача перейшло право на отримання орендної плати.

При цьому, смерть орендодавця, за загальним правилом, не є підставою для припинення дії договору оренди, а також для його розірвання чи зміни його умов. Усі права та обов`язки орендодавця після його смерті переходять до його спадкоємця (спадкоємців), який (які) зобов`язаний (зобов`язані) продовжувати виконувати всі умови договору оренди землі (правова позиція Касаційного цивільного суду Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 514/136/17).

Якщо сторони при укладенні договору використовували типову форму договору оренди земельної ділянки, але, укладаючи договір, не закреслили зайве у пункті 40 договору ( перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є (не є) підставою для зміни умов або розірвання договору ), суд вважає, що сторони однозначно не погодили такої підстави для розірвання договору оренди землі як перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи, а тому, враховуючи положення статті 32 Закону України Про оренду землі , підстави для розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін відсутні (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 190/949/17).

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати. При цьому, законодавець не забороняє виплату орендної плати наперед за розміром, визначеним договором оренди.

Правова позиція щодо розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати викладена у постанові Верховного суду України від 12 грудня 2012 року №6-146цс12.

Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Свій обов`язок щодо повідомлення про зміну власника земельної ділянки, визначений ст. 148-1 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивач не виконала, та повідомила орендаря про отримання спадщини лише 29 травня 2020 року.

Судом встановлено, що позивач набула права власності на земельну ділянку 06 липня 2017 року (після її державної реєстрації), а, отже, саме з цього часу у позивача виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати за користування земельними ділянками.

Згідно з дослідженими у судовому засіданні копіями первинних обліково-фінансових документів, у 2016 році відповідачем у справі було виплачено ОСОБА_1 4465,88 грн., у тому числі шляхом видачі товару (послуги) з яких:

30 жовтня 2016 року видано товару на суму 750,00 грн. (ПДВ на 900,00 грн.) (а. с. 97);

09 листопада 2016 року - 1127,03 грн. та 248,23 грн. (а. с. 91);

26 грудня 2016 року - 300,00 грн. (93 грн.);

грудень 2016 року видано товару на суму 600,00 грн. ( з ПДВ 720,00 грн.) (а. с. 96),

про що свідчить підпис відповідача ОСОБА_3 на платіжних відомостях.

Також у 2017 році приватним підприємством Агропрогрес на виконання договірних зобов`язань щодо розрахунків по орендній платі було виплачено ОСОБА_1 5350,02 грн., у тому числі:

2 вересня 2017 року на підставі заяви отримано послугу 171,00 грн. (а. с. 88);

14 листопада 2017 року виплачено готівкою 1143,24 грн. та 283,70 грн. (а. с. 95);

20 серпня 2017 року видано товару на суму 900,00 грн. (з ПДВ 1080,00 грн.); (а. с. 98);

24 жовтня 2017 року видано товару на суму 583,33 грн. (з ПДВ 700,00 грн. (а. с. 99);

у жовтні 2017 року видано товару на суму 1425,00 грн. (з ПДВ 1710,00 грн.); (а. с. 100),

а підпис ОСОБА_1 міститься на відомостях про видачу товару (послуги) (графа підпис про отримання).

У 2018 році ОСОБА_1 на виконання договірних зобов`язань щодо розрахунків по орендній платі було нараховано 4154,3 грн. та отримано від приватного підприємства Агропрогрес 3344, 24 грн.

Так, відповідно до списку згрупованих поштових переказів електронних ПП Агропрогрес 02 лютого 2018 року зроблено поштовий переказ на ім`я ОСОБА_1 на суму 10239,59 грн. (а. с. 104, 105).

3 серпня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 отримано послугу на суму 386,40 грн. (а. с. 87).

25 вересня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 отримано послугу на суму 75,60 грн. (а. с. 89).

4 листопада 2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 отримано послугу на суму 604,80 грн. (а. с. 90).

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 отримано послугу на суму 550,00 грн. ( з ПДВ 660,00 грн.) (а. с. 101).

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 отримано послуги на суму 1000,00 грн. ( з ПДВ 1200,00 грн.) (а. с. 102).

У 2019 році відповідачем було нараховано ОСОБА_1 до виплати 4154,3 грн., з яких виплачено після утримання податків і зборів 3344,24 грн., у тому числі:

31 жовтня 2019 року видано товар на суму 1500,00 грн. (з ПДВ 1800,00 грн.) (а. с. 103);

16 січня 2019 року перераховано поштовим переказом 9692,59 грн. (особливі відмітки спадщина, 2,0942, за 2018 рік, спадщина 0,9950 за 2018 рік) (а. с. 106, 107).

22 листопада 2019 року перераховано поштовим переказом 11722,63 грн. (особливі відмітки перерахована сума орендної плати за дог. спадщина, 2,0942, за 2019 рік, спадщина 0,9950 на 2019 рік) (а. с. 108, 109);

Тобто, з моменту отримання 6 липня 2017 року свідоцтва про право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0942 га, кадастровий номер 7423881500:02:001:0061, та земельну ділянку загальною площею 0,9950 га, кадастровий номер 7423881500:02:001:1099, орендна плата виплачена.

Факти отримання ОСОБА_1 товарів (послуг), готівки та поштових переказів від приватного підприємства Агропрогрес представником позивача не заперечуються.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів стосовно того, що між ОСОБА_1 та приватним підприємством Агропрогрес укладались інші договори оренди земельних ділянок.

Отже, судом не встановлено порушень умов договорів оренди земельних ділянок, на які посилається позивач.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які інші дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюється таким засобом, серед інших, як висновок експерта, що узгоджується з приписами частини другої зазначеної статті.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме істотного порушення умов договору оренди від 01 червня 2004 року та систематичної несплати орендної плати.

Таким чином, враховуючи підстави заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про те, що правові та фактичні підстави для розірвання спірного договору оренди землі відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись частиною 6 статті 259, статтями 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства Агропрогрес про розірвання договору оренди землі відмовити.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.

3. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: приватне підприємство Агропрогрес , місцезнаходження юридичної особи: 17412, Чернігівська область, Бобровицький район, село Горбачі, вул. Молодіжна, буд. 15, код згідно з ЄДРПОУ 31174509.

Повний текст судового рішення складено 12 липня 2021 року.

Суддя А.О. Крупина