Справа № 357/17202/13-ц
Категорія 26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дубановська І. Д. ,
при секретарі - Приймак Л. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
В С Т А Н О В И В :
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернувся ПАТ Дельта Банк з цивільним позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи його тим, що 16.09.2008 року між АКІБ УкрСиббанк , який на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року змінило назву на ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11394613000. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором іпотекодавець ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 81,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердженням чого слугує копія договору №б/н від 16 вересня 2008 року. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Білоцерківським управлінням житлово - комунального господарства від 28 лютого 2006 року на підставі рішення виконкому Білоцерківської міської ради за №34 від 24 січня 2006 року. У порушенням умов договору, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 26.06.2013 року у позичальника перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 121 227,11 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 1 968 968,28 грн. Відповідно до ст.3 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Просять в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 11394613000 від 16.09.2008 року у розмірі 121 227,11 дол.США, що згідно курсу НБУ складає 1 968 968,28 грн., перед ПАТ Дельта Банк звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру загальною площею 81,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ Дельта Банк вказаного предмета іпотеки у власність; визнати за ПАТ Дельта Банк право власності на квартиру загальною площею 81,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .; виселити та зняти з реєстрації місця проживання та перебування відповідача - ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .; надати право ПАТ Дельта Банк на отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, у тому числі, але не виключно у Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, нотаріусів, органів державної реєстрації прав, будь-яких документів(їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок) необхідних для реалізації права власності.; зобов`язати ОСОБА_1 передати ПАТ Дельта Банк правовстановлюючі документи на квартиру загальною площею 81,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .(свідоцтво про право власності), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об`єкт нерухомості(технічний паспорт на квартиру), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно . Крім того понесені судові витрати просять покласти на відповідачів.
В судовому засіданні 29.05.2014 року представник позивача Побережний О.П. , що діє згідно довіреності, в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, які є аналогічні наведеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, з заявами чи клопотаннями до суду не звертався.
Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4 , що діє згідно угоди про надання правових послуг адвоката, заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх не обґрунтованими в силу того, що її довірителі не повідомлялись належним чином про зміну кредитора у зобов`язанні, крім того, вважає, що в зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно.
Третя особа ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що від своїх зобов`язань перед банком не відмовляється і має намір погасити утворену заборгованість та укласти з позивачем договір перезастави.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.23 ППВСУ від 12.06.2009 № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції Розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, суди відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК повинні роз`яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права та обов`язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом .Розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів. Зокрема, статтею 57 ЦПК передбачено, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, допитаних як свідків. Тому пояснення зазначених осіб, отримані не за процедурою допиту свідків (стаття 184 ЦПК ), не можуть використовуватися як засіб доказування.
У судовому засіданні встановлено, що 16 вересня 2008 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту під №11394613000, згідно п.1.2.1 якого, ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 72900,00 доларів США.
16 вересня 2008 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір, згідно п.1.1 якого, іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно а саме: трикімнатну квартиру в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира є власністю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Білоцерківським управлінням житлово - комунального господарства від 28 лютого 2006 року на підставі рішення виконкому Білоцерківської міської ради за №34 від 24 січня 2006 року. Предмет іпотеки зареєстрований в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28 лютого 2006 року за реєстраційним № 13992817. Таким чином, відповідно до п.1.3 вище вказаного договору, ОСОБА_1 передавши в іпотеку належну йому на праві власності трикімнатну квартиру в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 забезпечив виконання зобов`язання ОСОБА_2 за умовами договору споживчого кредиту під №11394613000 від 16 вересня 2008 року.
08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора.
На підставі укладеного між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк відступлення права вимоги та прав іпотекодержателя відбулася заміна особи у зобов`язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Така ж норма міститься і в ст. 24 Закону України "Про іпотеку".
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення боржників про зміну кредитора у зобов`язанні не може слугувати підставою для відмови в задоволенні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з розрахунку заборгованості , станом на 26.06.2014 року за ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 121 227,11 доларів США.
14 березня 2012 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Колекторська компанія Вердикт укладено договір доручення №001 п.2.1 якого передбачено, що повірений (ТОВ Колекторська фірма Вердикт ) за дорученням довірителя (ПАТ Дельта Банк ) приймає на себе зобов`язання за винагороду здійснювати від імені довірителя допустимі законодавством України та даним договором юридичні та/або фактичні дії, спрямовані на повернення простроченої заборгованості або загальної заборгованості боржників. У відповідності до вказаного договору ПАТ Дельта Банк надало ТОВ Колекторська компанія Вердикт довіреність на представлення своїх інтересів з правом передоручення працівникам ТОВ Колекторська компанія Вердикт , які працюють за трудовим договором.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які б підтверджували повідомлення відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання ними вимоги по погашенню боргу, разом з тим вказана обставина не позбавляє позивача права звернутись до суду в загальному порядку з метою захисту свого порушеного права. Аналогічна позиція підтримується і в п.37 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , відповідно до якої невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ст.37 ЗУ Про іпотеку передбачено, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин в п.39 роз`яснено, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
У зв`язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.
Разом з тим, п.1ст.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03.06.2014 року, який вступив в силу 07 червня 2014 року передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Крім того, відповідно до ч.4 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті від 03.06.2014 року, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Трикімнатна квартира в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 81,0 кв.м. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у вказаній квартирі, що підтверджується відповіддю адресно - довідкового підрозділу ГУ ДМС в м. Києві на запит суду.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вище викладені обставини унеможливлюють задоволення заявлених позовних вимог.
В силу вимог ст.79,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне понесені судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись статтями 33, 35, 37 Закону України Про іпотеку , статтями 526, 546, 574, 575 ЦК України, статтями 3, 15, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення складено в нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
СуддяІ. Д. Дубановська
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2014 |
Оприлюднено | 14.07.2021 |
Номер документу | 98286251 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Дубановська І. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні