Рішення

від 12.07.2021 по справі 694/1137/20

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1137/20

провадження № 2/694/115/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.07.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до Фермерського господарства Мартинюка Василя Михайловича (ЄДРПОУ 41443734, вул. Пилипа Орлика 2, м.Звенигородка, Черкаської області, 20202, тел. НОМЕР_3 , 0474090399), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-МОРАЛ (ІНОКПП 31507398, вул. Мічуріна, 66, с.Озірна, Звенигородського району, Черкаської області, 20226, тел.(804740) 97449) про визнання недійсним договору суборенди землі та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просила суд: визнати недійсним договір суборенди землі від 20.09.2019 р., укладений між СТОВ МТС-МОРАЛ та ФГ Мартинюка В.М. щодо суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 7121284800:02:001:0289, площею 1,9205 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідачів повернути їй власну земельну ділянку за кадастровим номером 7121284800:02:001:0289; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати відповідно до представлених документів; зобов`язати відповідача надати суду оригінал договору суборенди землі від 20.09.2019 року, укладений між СТОВ МТС-МОРАЛ та фермерським господарством Мартинюка Василя Михайловича , щодо суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 7121284800:02:001:0289.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.10.2014 року між нею, ОСОБА_1 та СТОВ МТС-МОРАЛ було укладено договір оренди землі б/н, відповідно до якого вона передала в оренду СТОВ МТС-Морал строком на п`ять років власну земельну ділянку площею 1,9205 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Озірнянської сільської ради кадастровий номер 7121284800:02:001:0289, належну їй на підставі державного акта серії ЯЕ №136905. Договір оренди зареєстрований у Звенигородському районному відділі ЧРФ ДЗК №33686140 27.11.2014 року, тому строк дії оренди закінчився 27.11.2019 року. Так як вона не мала наміру продовжувати строк дії договору оренди землі, 19.10.2019 надала доручення ОСОБА_3 займатися цими питаннями і він від її імені звернувся до орендаря з письмовою заявою, де вказала, що договір оренди продовжувати не буде та просила не обробляти земельну ділянку. На заяву було отримано лист-реагування від 29.10.2019 року, де вказано, що договора між СТОВ МТС-Морал та особами є продовженими в силу ст.33 ЗУ Про оренду землі на той самий строк і на тих самих умовах і що заяви написані не заявниками, а іншими особами. В подальшому їй стало відомо, що орендар, з метою неповернення їй вказаної земельної ділянки уклад договір суборенди від 20.09.2019 року, відповідно якого передав вказану земельну ділянку без її згоди в суборенду фермерському господарству Мартинюк В.М. , що стверджується інформаційною довідкою від 28.01.2020. З метою досудового врегулювання спору, 06.02.2020 її представник ОСОБА_3 звернувся до орендаря СТОВ МТС-Морал та суборендаря фермерського господарства Мартинюка Василя Михайловича із заявами про повернення їй земельної ділянки та скасування державної реєстрації і внесення змін до державного реєстру, однак відповіді не отримала і відповідач надалі незаконно використовує її власність. На усне прохання показати договір суборенди та надати його копії відповідачем було відмовлено. Договором оренди передбачена передача земельної ділянки на час дії договору, а договір суборенди був укладений після її письмового повідомлення про припинення договору оренди після закінчення строку його дії і не на час дії договору оренди, тобто до 27.11.2019 року, а на 5 років. Строк дії договору оренди закінчився 27.11.2019 року, тому строк дії договору суборенди закінчився також 27.11.2019 року, але земельну ділянку їй не повернули. Отже, відповідачі з метою неповернення їй вказаної земельної ділянки після закінчення строку договору оренди, умисно уклали між собою незаконний договір суборенди строком

на 10 років та зареєстрували його, чим порушили п. а , д ч.1 ст.211 ЗК України та права на розпорядження своїм власним майном. Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки, але відповідач виплатив кошти за користування земельною ділянкою за період 2019-2020 рік, тому питання неустойки не ставиться.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.09.2020 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.01.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.03.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Полежака В.Ф. у судове засідання не з`явилися. Від представника позича Полежаки В.Ф. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позов підтримує та просить його задоволити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачу ФГ Мартинюк В. М. за адресою місцезнаходження було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.

Відповідачу СТОВ МТС-МОРАЛ за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, яка була перевірена судом, було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.

Крім того, відповідачі були вчасно повідомлені про місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті, однак відзиву на позовну заяву не подали, в судове засідання повторно не з`явилися.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,9205 га, яка розташована в адмінтериторії Озірнянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 136905 (а.с.7).

Згідно договору оренди землі від 01.10.2014 року укладеного між ОСОБА_1 (орендодавцем) та СТОВ МТС-Морал , в особі директора Романенка М.І. (орендарем), орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,9205 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Озірнянської сільської ради строком на 5 років (а.с.10-11).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 18.08.2020 року, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 01.10.2014 була здійснена 27.11.2014р. (а.с.8-9).

19.10.2019 р. позивач звернулась до СТОВ МТС-МОРАЛ з заявою про те, що вона є власником земельної ділянки і наміру продовжувати строк дії договору оренди даної земельної ділянки вона не має (а.с. 12).

Відповідно до відповіді представника СТОВ МТС-Морал від 29.10.2019 р. вказано, що договора між СТОВ МТС-Морал та вищенаведеними особами є продовженими в силу ст.33 ЗУ Про оренду землі на той самий строк і на тих самих умовах, так як вищевказана заява надійшла попри строки встановлені Законом. Дані заяви подано не заявниками, без надання повноважень на складання даної заяви та не містить підпису заявника (а.с. 16).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 18.08.2020 року, 07.10.2019р. була проведена державна реєстрація договору суборенди спірної земельної ділянки, укладеного 20.09.2019р. між СТОВ МТС-МОРАЛ та ФГ Мартинюк В. М. на термін дії основного договору оренди, але не більше 10 років (а.с.8-9).

Представник позивача ОСОБА_3 звертався з заявами про повернення ОСОБА_1 земельної ділянки до відповідачів від 06.02.2020, проте відповіді на вказані заяви не отримали (а.с.18-23).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

Між сторонами виникли відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, ЗУ Про оренду землі .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що спірна земельну ділянка належить їй на праві власності, а після закінчення договору оренди, укладеного між нею та СТОВ МТС-Морал , останнє її не повернуло та продовжує її використання, що є порушенням положень Закону України Про оренду землі .

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частини друга та третя статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Аналогічна вимога міститься у п. 8 договору оренди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини вісім та дев`ять статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша статті 34 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк ; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди , продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження 14-65цс18).

Пунктом 8 договору оренди землі від 01.10.2014 року передбачено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів надіслання орендарем повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі орендодавцю разом із додатковою угодою, відсутні докази укладення між сторонами відповідної додаткової угоди, як і не містять доказів оскарження орендарем неукладення такої.

З наведеного вбачається, що СТОВ МТС-Морал не було виконано свого обов`язку щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом щодо продовження договору оренди всупереч умовам договору оренди землі та частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відсутність заперечення орендодавця протягом місяця з дня закінчення дії договору оренди землі щодо користування орендарем спірною земельною ділянкою, з урахуванням невиконання СТОВ МТС-Морал приписів частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі та умов договору про оренду земельної ділянки, не може бути підставою для того, щоб вважати, що такий договір укладено на новий строк й на тих же умовах.

Разом із тим, повідомлення орендодавцем орендаря 19.10.2019 року про небажання продовжувати дію спірного договору свідчить про відсутність волевиявлення позивача на пролонгацію договору оренди землі.

Відповідно до пункту 37 вказаного договору оренди землі дія договору оренди припиняється у разі, серед іншого, закінчення строку, на який його було укладено.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що договір оренди є припиненим.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою вказаної статті передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Серед іншого, вказана норма містить вказівку, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим

способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відтак суд вважає за можливе захистити порушене право позивача шляхом зобов`язання орендодавця СТОВ МТС-Морал повернути земельну ділянку.

Правилами статті 8 Закону України Про оренду землі визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.

Оскільки, договір оренди земельної ділянки від 01.10.2014 року припинений, то у СТОВ МТС-Морал було відсутнє право оренди вказаної земельної ділянки у порядку, визначеному чинним законодавством, а тому останнє не мало повноважень для укладення договору суборенди даної земельної ділянки.

Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю І групи (згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААА №881380 (а.с.4), з відповідачів відповідно до ст. 4 ЗУ Про судовий збір підлягає до стягнення на користь держави судовий збір у рівних частинах в розмірі 1681,60 (840,80+840,80) грн. за дві позовних вимоги.

Разом з тим в позовній заяві міститься клопотання позивача про стягнення з відповідачів понесених нею витрат на правничу допомогу в сумі 700 грн.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед протиУкраїни (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та

інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз чинного цивільного процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020р.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 25.08.2020 р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Полежакою В.Ф., розрахунок затраченого часу та витрат за правничу допомогу від 15.09.2020 року, розрахунок витрат на правничу допомогу від 15.09.2020 року, квитанцію № 23 від 15.09.2020 р.(а.с.25-27).

При цьому, відповідачем не подано заперечення щодо стягнення вказаної суми витрат у зв`язку із недоведеністю витрат позивача на правничу допомогу саме в такому розмірі, клопотання про зменшення відповідних витрат відповідач не заявляв.

Відтак витрати на правову допомогу відповідно наданого розрахунку підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах в розмірі 700 грн..

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 3, 317, 319, 321, 407 ЦК України, ст. ст. 125 ЗК України, ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 12, 81, 82, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 280-282,354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Мартинюка Василя Михайловича, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-МОРАЛ про визнання недійсним договору суборенди землі та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння- задовольнити.

Визнати недійсним договір суборенди землі від 20.09.2019 року, укладений між СТОВ МТС-МОРАЛ та фермерським господарством Мартинюка Василя Михайловича щодо суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 7121284800:02:001:0289, площею 1,9205, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати відповідача Фермерське господарство Мартинюка Василя Михайловича (код ЄДРПОУ 41443734) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю МТС-Морал (ЄДРПОУ 31507398) повернути земельну ділянку площею 1,9205 га кадастровий номер 7121284800:02:001:0289, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_1 .

Стягнути з Фермерського господарства Мартинюка Василя Михайловича (код ЄДРПОУ 41443734, адреса: просп.Шевченка,43 кв.2, м.Звенигородка Звенигородський район Черкаської області ) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-Морал (код ЄДРПОУ 31507398, адреса: вул.Мічуріна,66, с.Озірна, Звенигородського району Черкаської області) на користь держави, у рівних частинах, судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Стягнути з Фермерського господарства Мартинюка Василя Михайловича (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: просп.Шевченка,43 кв.2, м.Звенигородка Звенигородський район Черкаської області ) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС-Морал (код ЄДРПОУ 31507398, адреса: вул.Мічуріна,66, с.Озірна, Звенигородського району Черкаської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), у рівних частинах витрати, понесені нею на юридичну допомогу у розмірі - 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 12.07.2021

Суддя Д.І.Сакун