Постанова

від 08.06.2021 по справі 910/14421/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2021 р. Справа№ 910/14421/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Припутніцька Ю.В.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 08.06.2021 р.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахліборесурс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 (суддя Спичак О.М.,

м. Київ повний текст рішення складено 21.12.2020)

за позовом Акціонерного товариства Аграрний фонд , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахліборесурс , м. Київ

про стягнення 1 833 386,23 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

22.09.2020 Акціонерне товариство Аграрний фонд (надалі - АТ Аграрний фонд , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахліборесурс (надалі - ТОВ Полтавахліборесурс , відповідач, скаржник) про стягнення 1 833 386,23 грн.

На обґрунтування позовних вимог АТ Аграрний фонд вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017 допустив втрату майна позивача (зерна пшениці), у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу його вартість, визначену відповідно до умов договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 (суддя Спичак О.М., м. Київ повний текст рішення складено 21.12.2020) позов задоволено повністю.

Судове рішення прийнято із посиланням на ст.ст. 180, 193, 224-225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 11, 22, 323, 509, 610-611, 623, 626, 629, 837, 840-841 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні та мотивоване тим, що у даному випадку протиправна поведінка відповідача виявилась у порушенні останнім умов Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017 в частині зберігання переданого йому позивачем для переробки зерна.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20, ТОВ Полтавахліборесурс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зерно зберігалося на іншому складі ТОВ Полтавахліборесурс , що не тотожно втраті (нестачі) та не тягне за собою застосування п. 5.1. Договору.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

16.03.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від АТ Аграрний фонд надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, позивач просить апеляційну скаргу ТОВ Полтавахліборесурс залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2021 для розгляду справи № 910/14421/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/14421/20 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14421/20; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ Полтавахліборесурс до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/14421/20.

08.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14421/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 у справі № 910/14421/20 апеляційну скаргу ТОВ Полтавахліборесурс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 залишено без руху.

25.02.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Полтавахліборесурс надійшло клопотання про усунення недоліків з додатком та 01.03.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) від ТОВ Полтавахліборесурс надійшло клопотання про усунення недоліків з додатком.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у справі № 910/14421/20 задоволено клопотання ТОВ Полтавахліборесурс та поновлено строк на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20; відкрито апеляційне провадження у даній справі; розгляд апеляційної скарги ТОВ Полтавахліборесурс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 призначено на 30.03.2021; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 910/14421/20 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ Полтавахліборесурс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 на 20.05.2021.

20.05.2021 судове засідання у даній справі не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 910/14421/20 призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ Полтавахліборесурс на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 на 08.06.2021.

Клопотання заявлені учасниками справи.

08.06.2021 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ Полтавахліборесурс надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На обґрунтування вищевказаного клопотання ТОВ Полтавахліборесурс зазначає, що відповідач та його представник не отримували відзиву на апеляційну скаргу, а відтак не могли надати заперечення стосовно аргументів позивача. Крім того, ТОВ Полтавахліборесурс та його представнику не було відомо про дату, час та місце судового засідання у даній справі до 08.06.2021. У зв`язку із вищевикладеними обставинами, ТОВ Полтавахліборесурс просить суд, відкласти розгляд справи з метою підготовки та направлення до суду належної відповіді на відзив.

Розглянувши клопотання ТОВ Полтавахліборесурс про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Слід зазначити, що із повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером № 04116 34414975 про вручення копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 у справі № 910/14421/20 вбачається, що остання отримана представником скаржника 31.05.2021. Відтак, ТОВ Полтавахліборесурс та його представник повідомлені завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання.

Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, скаржником не надано належних та допустимих доказів, щодо неможливості ознайомитися з матеріалами справи № 910/14421/20.

Приймаючи до уваги те, що про дату, час та місце судового засідання ТОВ Полтавахліборесурс та його представника було попереджено заздалегідь, отже, у останніх було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання, ознайомитися з матеріалами справи та надати відповідь на відзив.

Також суд враховує, що саме ТОВ Полтавахліборесурс був ініціатором апеляційного провадження, звернувшись з апеляційною скаргою у справі, та він є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою дізнання інформації про хід та стан справи.

Колегія суддів зазначає, що учасник судового процесу повинен добросовісно користуватися процесуальними правами, що, на думку суду, передбачає також, що ним самостійно повинні вживатися заходи до отримання інформації про рух справи усіма доступними йому засобами, зокрема і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Скаржник, скориставшись своїм правом апеляційного звернення, подаючи скаргу, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ Полтавахліборесурс про відкладення розгляду справи.

Явка представників сторін

08.06.2021 у судове засідання з`явилися представники АТ Аграрний фонд (позивача) та ТОВ Полтавахліборесурс (відповідача/скаржника).

Позиція учасників справи

Представник ТОВ Полтавахліборесурс (відповідача/скаржника) у судовому засіданні 08.06.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі № 910/14421/20 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 08.06.2021 представник АТ Аграрний фонд (позивача) заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 09.06.2017 між ТОВ Полтавахліборесурс (переробник) та АТ Аграрний фонд (замовник) укладено Договір №14-06/17 на переробку зерна пшениці (надалі - Договір № 14-06/17).

Пунктом 1.1. Договору № 14-06/17 визначено, що замовник передає переробнику зерно пшениці для переробки на борошно на підприємстві переробника.

Згідно з п. 1.2 Договору № 14-06/17 переробник приймає зерно, у разі потреби згідно з Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах, затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20.03.1998 №83, доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігає і видає з підприємства переробника продукти переробки зерна за дозволом-довіреністю на відвантаження замовнику або підприємству-покупцю згідно з дозволом-довіреністю на переоформлення, які видаються замовником.

У п. 2.2.1. Договору № 14-06/17 переробник бере на себе зобов`язання здійснити приймання зерна пшениці, що поставляється замовником, за показниками фізичної ваги та фактичної якості.

Переробник бере на себе зобов`язання розмістити зерно пшениці в елеваторі або на складах, зберігати його до отримання дозволу на переробку від замовника. Загальна кількість зерна пшениці, що передається замовником переробнику для переробки за цим договором, становить 4000 тонн зерна пшениці, що відповідає ДСТУ 3768-2010 Пшениця. Технічні умови (ДСТУ 3768-2004, ДСТУ 3768-2009), (п. 2.2.2 Договору №14-06/17).

Відповідно до п. 2.2.7 Договору № 14-06/17 переробник бере на себе зобов`язання забезпечити зберігання зерна пшениці та продуктів його переробки. Нести повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування і зниження якості зерна та продуктів його переробки.

В силу п. 5.1 Договору №14-06/17 у разі втрати (нестач) прийнятого на переробку зерна пшениці та/або продуктів його переробки, переробник зобов`язується відшкодувати замовнику втрату (нестачу) шляхом оплати його вартості в установлений замовником термін за ціною, що дорівнює подвійній ціні фіксингу Аграрної біржі на дату виявлення втрати (нестачі).

Згідно з п. 7.6 Договору № 14-06/17 це договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2018, але в будь-якому випадку разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

В подальшому, додатковою угодою № 2 від 18.06.2018 до Договору №14-06/17 сторони дійшли згоди викласти п. 7.6 договору у новій редакції, вказавши, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 30.06.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Одностороння відмова від виконання умов цього договору не допускається, крім випадків, передбачених законодавством. Закінчення строку договору не звільняє від виконання зобов`язань по ньому та від відповідальності за його порушення (а.с. 11).

Також, додатковою угодою № 3 від 26.06.2019 до Договору № 14-06/17 сторони дійшли згоди викласти п. 7.6 договору у новій редакції, вказавши, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Одностороння відмова від виконання умов цього договору не допускається, крім випадків, передбачених законодавством. Закінчення строку договору не звільняє від виконання зобов`язань по ньому та від відповідальності за його порушення (а.с. 12).

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду міста Києва, АТ Аграрний фонд вказує на те, що ТОВ Полтавахліборесурс в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017 допустив втрату майна позивача (зерна пшениці), у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу його вартість, визначену відповідно до умов договору, яка становить 1 833 386,23 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ Полтавахліборесурс підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи приписи ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Операції з давальницькою сировиною визначені у п. 14.1.134 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

При цьому, давальницькою сировиною визначаються сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п.14.1.41. Податкового кодексу України).

Цивільний кодекс України не виділяє окремо договори давальницької переробки.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017, встановлено, що за своєю правовою природною вказаний договір є договором підряду.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України встановлено, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні визначено, що зернопереробні підприємства - підприємства, які приймають, зберігають та переробляють зерно, зокрема борошномельні, круп`яні, комбікормові, олієекстракційні, спиртові солодові пивзаводи; реєстр зерна (заставного зерна) - система обліку інформації про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку; реєстр складських документів на зерно - система обліку інформації про видані зерновими складами складські документи на зерно та володільців таких документів; складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Так, матеріали справи містять складську довідку № 24 від 21.04.2020, складену ТОВ Полтавахліборесурс з якої вбачається, що на зерновому складі відповідача зберігається зерно, яке належить АТ Аграрний фонд , зокрема пшениця 3 класу, вагою 267840 кг, рік врожаю - 2018 (а.с. 13).

Відповідно до Акта наявності зерна, що належить АТ Аграрний фонд та відповідності його кількісним та якісним показником, складеному 11.06.2020 представниками АТ Аграрний фонд та ТОВ Полтавахліборесурс , зазначено що за результатами перевірки встановлено фактичну відсутність в складі напільного зберігання ТОВ Полтавахліборесурс пшениці 3 класу, врожаю 2018 року, в кількості 267,840 тонн, що належить АТ Аграрний фонд та зберігалось на підставі Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017 у ТОВ Полтавахліборесурс (а.с. 14-15).

Таким чином, станом на 11.06.2020 зафіксовано відсутність (нестачу) зерна пшениці 3 класу, вагою 267840 кг, рік врожаю - 2018, яке належало АТ Аграрний фонд та перебувало на зберіганні у ТОВ Полтавахліборесурс на підставі Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017.

Разом з тим, умовами Договору № 14-06/17 на переробку зерна пшениці від 09.06.2017 передбачається дотримання Переробником умов зберігання такого зерна, однак, жодним чином не регулюється та не визначається конкретного місця зберігання такого зерна.

Тобто, місце зберігання зерна AT Аграрний фонд визначається ТОВ Полтавахліборесурс на власний розсуд з суворим дотриманням вимог Договору та Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах , затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України № 83 від 20 березня 1998 року (зі змінами).

Слід також зазначити, що п.п. 7.2 та 7.3 Договору № 14-06/17 визначено, що передане зерно пшениці і продукти його переробки у власність Переробника не переходять, а облікуються як цінності на зберіганні, за зберігання яких Замовник оплату не здійснює. При цьому, Переробник не має права розпоряджатися та користуватися матеріальними цінностями, що належать замовнику.

Розпорядженням є можливість визначати її фактичну і юридичну долю, а користуванням є можливість вилучення корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Водночас, переміщення зерна зі складу на склад з метою дотримання належних умов зберігання не суперечить ні умовам такого Договору, ні чинному законодавству (в т.ч. підзаконним нормативно-правовим актам).

Згідно з п. 5.1 Договору № 14-06/17 у разі втрати (нестач) прийнятого на переробку зерна пшениці та/або продуктів його переробки, переробник зобов`язується відшкодувати замовнику втрату (нестачу) шляхом оплати його вартості в установлений замовником термін за ціною, що дорівнює подвійній ціні фіксингу Аграрної біржі на дату виявлення втрати (нестачі).

Як вже зазначалось вище, 11.06.2020 було проведено інспекцію одного із складів відповідача та складено Акт наявності зерна, що належить АТ Аграрний фонд та відповідності його кількісним та якісним показником.

Разом з тим, зберігання на іншому складі ТОВ Полтавахліборесурс , що не тотожно втраті (нестачі) та не тягне за собою застосування п. 5.1. Договору.

Також, слід зазначити і те, що матеріали справи не містять доказів надіслання AT Аграрний фонд на адресу відповідача претензії чи вимоги підтвердження наявності/відсутності зерна у інших складських приміщеннях ТОВ Полтавахліборесурс .

Господарським процесуальним кодексом України, визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства (з поміж інших) є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Однак, матеріали справи не містять доказів відсутності на інших складських приміщеннях зерна, яке передано ТОВ Полтавахліборесурс на підставі Договору № 14-06/17.

Окремо також варто акцентувати увагу на відмінностях правового регулювання договорів зберігання та переробки зерна пшениці.

Так, до регулювання спірних правовідносин, що випливають зі зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Правовідносини між власниками зерна та суб`єктами зберігання зерна регулюються також Законом України Про зерно та ринок зерна в Україні .

Статтею 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Приписами ст. 957 ЦК України визначено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч.ч. 3, 4 ст. 294 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

В силу пунктів 10, 24, 27 статті 1 Закону України Про зерно і ринок зерна в Україні зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання, доробку, зберігання і відвантаження зерна; складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа. Якість зерна та продуктів його переробки - сукупність споживчих властивостей зерна та продуктів його переробки, які відповідають вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних норм та інших нормативних документів.

Положеннями статті 24 Закону України Про зерно і ринок зерна в Україні передбачено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості.

Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

За змістом статті 27 Закону України Про зерно і ринок зерна в Україні , зерновий склад зобов`язаний зберігати зерно протягом строку, встановленого у договорі складського зберігання зерна.

Поклажодавець зерна зобов`язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов`язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна (ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону України Про зерно і ринок зерна в Україні ).

Статтею 32 Закону України Про зерно і ринок зерна в Україні , зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

В силу статті 35 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні зерновий склад зобов`язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. Аналогічна норма міститься у статті 953 ЦК України.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з проханням/вимогою/претензією/ зверненням щодо отримання зерна пшениці (чи продуктів переробки) переданого ТОВ Полтавахліборесурс .

За таких обставин, позовні вимоги AT Аграрний фонд є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі

Суд апеляційної зазначає, що доводи апеляційної скарги ТОВ Полтавахліборесурс знайшли своє підтвердження.

Не приймаються аргументи наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу відповідача щодо наявності підстав для стягнення заборгованості, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність підстав для задоволення позову, із мотивів наведених у цій постанові.

З приводу висвітлення всіх доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Витрати по сплаті судового збору, понесені при поданні апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахліборесурс задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 у справі №910/14421/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Аграрний фонд до Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахліборесурс про стягнення 1 833 386,23 грн.

4. Стягнути Акціонерного товариства Аграрний фонд (03151, м. Київ, вул. Очаківська/пров. Очаківський, буд. 5/6; ідентифікаційний код: 38926880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавахліборесурс (04053, м. Київ, вул. Володимира Винниченка, буд. 7, офіс 11; ідентифікаційний код: 39997453) 41 251 (сорок одну тисячу двісті п`ятдесят одну) грн 18 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Доручити Господарському суду міста Києва у порядку ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.

7. Справу №910/14421/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 14.07.2021 .

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко