Ухвала

від 13.07.2021 по справі 911/1968/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" липня 2021 р. Справа № 911/1968/21

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України

2. Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

до Фізичної особи-підприємця Гученко Ірини Анатоліївни

про витребування земельної ділянки

встановив :

06.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України та Національного університету оборони України імені Івана Черняховського до Фізичної особи-підприємця Гученко Ірини Анатоліївни про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га, в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до викладених у позові доводів заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону зазначену вище земельну ділянку, на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 1561 від 06.11.2009, передано у власність громадянину ОСОБА_2 , який в подальшому відчужив її на користь ОСОБА_3 , остання в свою чергу відчужила вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_4 .

Надалі рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2013 у справі № 911/213/13-г, зокрема, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської РДА № 1561 від 6 листопада 2009 року "Про передачу у власність земельної ділянки гр. України ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради"; визнано недійсним державний акт серії ЯЛ № 581891 на право власності на земельну ділянку площею 0,9490 га.

Враховуючи зазначене військова прокуратура Центрального регіону України звернулась до Києво-Святошинського суду Київської області з позовом про витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_4 .

Постановою Верховного суду від 25.09.2019 у справі № 369/9994/16-ц, зокрема, витребувано у ОСОБА_4 земельну ділянку 0,9490 га з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208, у межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області на користь держави в особі Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського.

Поряд з тим вказану земельну ділянку ОСОБА_4 було відчужено на користь Фізичної особи-підприємця Гученко І.А .

В розрізі вказаного вище заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону зауважив, що ОСОБА_4 не мав права розпоряджатися означеною земельною ділянкою та укладати договір купівлі-продажу з Фізичною особою-підприємцем Гученко І.А. , отже така земельна ділянка, на переконання заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, підлягає поверненню Національному університету оборони України ім. Івана Черняховського у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України.

Поряд з тим заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону вказав, що Національним університетом оборони України ім. Івана Черняховського, як власником спірної земельної ділянки, та Міністерством оборони України як органом уповноваженим на управління військовим майном, після повідомлення прокуратури про необхідність вжиття заходів щодо повернення незаконно відчуженої частини земельної ділянки, не вжито заходів з метою захисту інтересів держави та повернення нерухомого майна, а тому заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону вважає наявними підстави для представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Дослідивши матеріали відповідної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

У відповідності до пп. 4, 5, 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:

- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; правові підстави позову;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Однак, всупереч наведеним вимогам закону, позовна заява заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону не містить відомостей щодо способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, тоді як зазначаючи про орієнтовний розрахунок суми судових витрат зазначено про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову, однак в додатках до матеріалів позовної заяви відповідна заява відсутня.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що:

- підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача;

- правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача;

- під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №923/223/19.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 74, ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Однак, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ст. ст. 91, 164 ГПК України, позовна заява заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону не містить пояснень стосовно доказів, як і самих доказів, на підтвердження викладених у позові обставин:

- укладення між ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем Гученко І.А. договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га, в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- повноважень Міністерства оборони України та Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

Водночас, заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

Суд звертає увагу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на приписи ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Згідно ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/82/19.

До того ж у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Водночас, суд звертає увагу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на те, що в позовній заяві зазначено про необхідність звернення до суду з позовною заявою на захист інтересів держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, тоді як Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України зазначено третьої особою без самостійних вимог на стороні позивача, тобто зміст позовних вимог та прохальної частини позову є взаємно суперечливим в частині осіб, в інтересах яких прокурор звернувся до суду.

До того ж, до позовної заяви заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону долучено копію повідомлення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону вх. № 15-207вих-21 від 04.06.2021, адресоване Міністерству оборони України, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно як направлення вказаного повідомлення, так і невжиття Міністерством оборони України жодних заходів протягом розумного строку після отримання такого повідомлення, з урахуванням того, що позов заступником керівника прокуратури подано до суду 05.07.2021.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ст. ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2020 року в розмірі 2 270,00 гривень.

З огляду вищенаведених норм закону та встановлених ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставок судового збору, за подання у 2021 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 270,00 гривень,

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Втім заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону не надано жодних документів, з яких можливо було б встановити дійсну вартість земельної ділянки, вимоги про зобов`язання відповідача повернути яку заявлено у вказаному позові.

Отже, суд звертає увагу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на необхідності надати пояснення стосовно доказів та, відповідно, і самі докази на підтвердження викладених у позові обставин стосовно відомостей щодо вартості (грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га, в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Поряд з тим, прокурор не позбавлений права зазначити про наявність/відсутність у нього відповідних доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.

До того ж, в порушення наведених вище норм закону всі додані до позовної заяви у якості доказів копії документів не засвідчені належним чином у встановленому чинним законодавством порядку, що не відповідає вимогам Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації , затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003.

До того ж заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, в порушення приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначено осіб, у яких наявні оригінали відповідних документів.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національного університету оборони України імені Івана Черняховського без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Залишити позовну заяву заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національного університету оборони України імені Івана Черняховського без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:

- письмових пояснень стосовно способу (способів) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншого способу (способів) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- письмових пояснень стосовно відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини укладення між ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем Гученко І.А. договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га, в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області або пояснень щодо наявності/відсутності у заступника керівника прокуратури зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують повноваження Міністерства оборони України та Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах або пояснень щодо наявності/відсутності у заступника керівника прокуратури зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- письмових пояснень стосовно того, в інтересах яких осіб прокурор звернувся до суду та на захист яких прав держави спрямований відповідно поданий позов;

- письмових пояснень стосовно направлення Міністерству оборони України повідомлення вх. № 15-207вих-21 від 04.06.2021 та невжиття останнім заходів протягом розумного строку після отримання такого повідомлення, з урахуванням того, що позов заступником керівника прокуратури подано до суду 05.07.2021;

- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин стосовно відомостей про вартість (грошову оцінку) земельної ділянки з кадастровим номером 3222482000:12:003:0208 площею 0,9490 га, в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області або пояснень щодо наявності/відсутності у заступника керівника прокуратури зазначених доказів та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;

- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у якості доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя П.В.Горбасенко