Рішення
від 05.07.2021 по справі 921/129/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/129/21 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Зборівська пересувна механізована колона № 10", вул. Гоголя, 44, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, 47201

до відповідача: Зборівської міської ради, вул. Богдана Хмельницького, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, 47201

про визнання права власності на нерухоме майно.

За участю представників від:

Позивача: Заплітна І.А., ордер № ВО 1017716 від 11.05.2021.

Відповідача: Боднар І.В., довіреність б/н від 26.05.2021

Суть справи.

Відкрите акціонерне товариство "Зборівська пересувна механізована колона №10" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Зборівської міської ради, про визнання в порядку набувальної давності право власності на об`єкти нерухомого майна, котрі знаходяться за адресою: вул. Гоголя, 44, м. Зборів, Зборівський район, Тернопільська область, а саме: виробничо-побутовий комплекс (ВПК) загальною площею 812,3 м 2 ; прохідну № 1 загальною площею 21,9 м 2 ; адмінбудинок загальною площею 373,8 м 2 ; склад матеріалів загальною площею 267,6 м 2 ; склад матеріалів загальною площею 325,6 м 2 ; склад ПММ № 5 загальною площею 9,2 м 2 ; заправочну станцію загальною площею 10,8 м 2 ; споруду розчинного вузла загальною площею 104,7 м 2 ; РБВ 500 (розчинно-бетонний вузол) загальною площею 20,6 м 2 ; прохідну №2 загальною площею 14,6 м 2 ; гаражі з рем майстернею загальною площею 215 м 2 ; споруду насосної загальною площею 8,7 м 2 ; водонапірну башту загальною площею 13,8 м 2 ; пожежний резервуар; артезіанську свердловину № 2 (резервну); ГРП; вапняну яму; огорожу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/129/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12 травня 2021 на 14:30 год, яке ухвалою від 12.05.2021 відкладено на 26.05.2021.

26.05.2021 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.2021.

Ухвалою суду від 07.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/129/21 до судового розгляду по суті на 05 липня 2021 року на 15:00 год.

Позивач та його представниця в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, свої позовні вимоги мотивує тим, що до 1997 позивач існував у формі державної організації - Зборівська міжгосподарська пересувна механізована колона № 10, яка володіла певним майном. Наказом № 312 від 09 квітня 1997 року регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області Зборівську міжгосподарську пересувну механізовану колону №10 перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Зборівська пересувна механізована колона №10", про що зазначено також і в п. 1.1. Статуту товариства. З моменту перетворення позивача і його реєстрації як юридичної особи у формі акціонерного товариства вважав, що до нього перейшло і все майно державної організації Зборівська міжгосподарська пересувна механізована колона № 10, а саме: виробничо-побутовий комплекс (ВПК) загальною площею 812,3 м 2 ; прохідну №1 загальною площею 21,9 м 2 ; адмінбудинок загальною площею 373,8 м 2 ; склад матеріалів загальною площею 267,6 м 2 ; склад матеріалів загальною площею 325,6 м 2 ; склад ПММ № 5 загальною площею 9,2 м 2 ; заправочну станцію загальною площею 10,8 м 2 ; споруду розчинного вузла загальною площею 104,7 м 2 ; РБВ 500 (розчинно-бетонний вузол) загальною площею 20,6 м 2 ; прохідну №2 загальною площею 14,6 м 2 ; гаражі з рем майстернею загальною площею 215 м 2 ; споруду насосної загальною площею 8,7 м 2 ; водонапірну башту загальною площею 13,8 м 2 ; пожежний резервуар; артезіанську свердловину № 2 (резервну); ГРП; вапняну яму; огорожу. З моменту створення і станом на час розгляду даної справи вказане нерухоме майно знаходиться за місцезнаходженням товариства. Жодних претензій чи зауважень щодо заволодіння вказаним нерухомим майном як зі сторони відповідача чи будь-яких інших осіб не надходило. Водночас, Відділення Фонду держмайна, яке заснувало позивача у формі акціонерного товариства не передало йому у власність зазначене нерухоме майно та не оформляло жодних визначених законом передавальних документів щодо нього. Враховуючи, що товариство користується вказаним нерухомим майном з 1997 року, тобто більше 10 років, заволодів ним добросовісно, оскільки не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав для набуття права власності так як припускав, що володіє цим майном на правах правонаступництва, та станом на час розгляду даної справи продовжує відкрито та безперервно володіти спірним нерухомим майном, просить позов задовольнити та визнати в порядку набувальної давності право власності ан вищенаведене нерухоме майно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №478/02-21 від 27.04.2021 та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що провадження у справі слід закрити, так як позивач неодноразово звертався до суду з подібними вимогами. Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20 вересня 2012 у справі № 6/44/5022- 469/2012 позивачу відмовлено в позові. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 рішення господарського суду Тернопільської області від 20 вересня 2012 у справі № 6/44/5022-469/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. 28 лютого 2014 року товариство в черговий звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області та Зборівської міської ради про визнання права власності на майно в порядку набувальної давності. Ухвалою суду від 13 травня 2014 позов залишено без розгляду. Просить суд звернути увагу на те, що жодних документів, що підтверджує передання конкретно визначеного майна до статутного фонду товариства відповідач не надав. Також зазначив, що Зборівська міська рада зверталася до Зборівського районного суду з заявою про визнання права власності на спірне майно. Рішенням Зборівського районного суду від 11.02.2016 року у справі №599/109/16-ц визнано за територіальною громадою м. Зборова в особі Зборівської міської ради право власності на об`єкти нерухомого майна: 1. приміщення прохідної №1-м.Зборів, вул.Гоголя,44-4 (двоповерхова будівля, загальна площа - 21,8 кв.м); 2. Водонапірну башню - м.Зборів, вул.Гоголя, 44-8 висотою 25 м. глибиною 50 м.; 3. Приміщення кузні - м.Зборів, вул. Гоголя,44-9, площею 34,1 кв.м.; 4. Гаражі з навісом - м.Зборів, вул.Гоголя, 44-10, загальною площею 218,7 кв.м; 5. Приміщення прохідної №2 - м.Зборів, вул. Гоголя, 44-12 (одноповерхова цегляна будівля, загальна площа 14,6 кв.м; 6. Приміщення літнього цеху для бетону - м.Зборів, вул. Гоголя, 44-13 (будівля загальною площею 20,6 кв.м.; 7. Артскважину №2-м.Зборів, вул.Гоголя, 44-14 , глибиною 85 м.; 8. Приміщення обслуговуючого блоку (столова - червоний куток) - м.Зборів, вул. Гоголя,44-15 (приміщення площею 1057,4 кв.м, з підвалом площею 647,8 кв.м.). Проте постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 24 листопада 2016 вказане рішення було скасоване. Просить суд в позові відмовити.

Відповідач у відповіді на відзив б/н від 19.05.2021 (вх.№4207 від 21.05.2021) проти доводів відповідача заперечив, та зазначив, що посилання міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20 вересня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2012 року у справі 6/44/5022-469/2012, якими позивачу відмовлено у визнанні права власності на майно вважає безпідставним, так як у згаданій справі інші позовні вимоги. Крім того, в позові було відмовлено через недоведеність визнання права власності товариством на нерухоме майно саме у процесі приватизації. Щодо ухвали суду від 13.05.2014 у справі 921/170/14-г/6 зазначив, що позовні вимоги були залишені без розгляду, що не позбавляє права позивач на повторне звернення до суду, про що зазначено і в самій ухвалі. Щодо рішення Зборівського районного суду у справі №599/109/16-ц то останнє скасоване рішенням Апеляційного суду Тернопільскої області від 24.11.2016. Підставою скасування рішення суду першої інстанції стало те, що апеляційний суд встановив наявність спору про право. Також зазначив, що Товариство в момент заволодіння нерухомим майном, що є предметом спору, вважало, що заволоділо ним як правонаступник, проте в процесі володіння цим майном було виявлено, що підстав та документів для оформлення права власності на це нерухоме майно як правонаступник не має, так як останнє не було передано товариству саме в порядку правонаступництва. Міська рада лише у 2014 році заявив, що претендує на об`єкти нерухомого майна, вказані в акті обстеження від 17.09.2013 року, тобто вже після спливу 10 років володіння цими об`єктами товариством.

Відповідач у запереченні №547/02-21 від 24.05.2021 зазначив, що посилання позивачем на ст.344 ЦК України вважає безпідставним, так як на вказане майно було визнано та зареєстровано право власності за міською радою 24.03.2016, в подальшому скасоване 15.02.2017, а тому твердження позивача, що він володіє спірним майном протягом десяти років вважає безпідставним. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд (стаття 319 ЦК України).

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. Має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 у своїх висновках щодо застосування норм права зазначила, що умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

ВАТ Зборівська пересувана механізована колона №10 було утворено 19 травня 1997 року в процесі приватизації, про що свідчить наявне в матеріалах справи Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Про це ж свідчить Статут відкритого акціонерного товариства, в п.1.1. якого сказано, що воно

[З]асноване відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 09 квітня 1997 року номер 312 шляхом перетворення державної організації - Зборівської міжгосподарської пересувної колони номер 10 - у відкрите акціонерне товариство відповідно до Законів України Про приватизацію майна державних підприємств , Про власність та Про господарські товариства та Порядку перетворення в процесі приватизації державних орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства та підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 року номер 1099.

Все майно колишнього державної підприємства було передане у власність цьому акціонерному товариству. Цей висновок можна зробити на підставі наявної в матеріалах справи довідки, виданої регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області за №05-10-01223 від 21.04.2011року. В документі сказано, що на балансі колишньої Зборівської міжгосподарської пересувної колони №10, котре б станом на 01.03.1997 року не перебуває ніякого державного майна. Це може означати лише одне - все майно передане ВАТ Зборівська пересувна механізована колона №10 і законно перебуває в його власності.

Проте, ВАТ Зборівська пересувна механізована колона №10 звернулося до суду за визнанням права власності, оскільки документів про передавання майна не збереглося, а Зборівська міська рада право власності оспорює.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник вправі пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів, які посвідчують право власності.

Вищезгадані критерії набуття права власності повністю виконані ВАТ Зборівська механізована колона №10 .

Так, спірне майно було набуте ним в процесі законної приватизації. Отже, жодних сумнівів в добросовісності набуття бути не може.

Як видно зі згаданої вже довідки Фонду державного майна, ВАТ Зборівська механізована колона №10 володіє майном принаймні з 1997 року, тобто, багато довше, ніж встановлений законом мінімум у 10 років для нерухомого майна.

Доказами фактичного володіння майном є також укладена 15 жовтня 2010 року угода до договору про постачання електричної енергії, довідка Головного управління Держземагенства у Тернопільській області (відділ Держземагенства у Зборівському районі) від 04.04.2014 року, лист Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (відділ у Зборівському районі) від 17.03.2021 року.

Щодо перерви у володінні майном, то вона тривала від 24.03.2016 року по 15.02.2017 року, тобто, менше одного року, що не перериває течії строку набувальної давності (аб. 2 ч.3 статті 344 Цивільного кодексу України).

Посилання відповідача на рішення від 20 вересня 2012 року по справі №6/44/5022-469/2012 не береться судом до уваги за наступних причин. У згаданому рішенні не йшлося про відмову у визнанні права власності за набувальною давністю. Предмет спору становило наявність підстав для визнання права власності як похідного в процесі приватизації В самому рішенні сказано, що

З огляду на зміст позовних вимог, недотримання позивачем встановленого законом порядку оформлення права власності на майно, отримане в процесі перетворення (приватизації , в задоволенні позову, із зазначених в ньому підстав, слід відмовити як в передчасному.

Тобто, суд обмежився аналізом лише тих підстав, котрі були заявлені в тому позові - отримання майна в процесі приватизації (ст. 345 Цивільного кодексу). Набувальна давність (ст. 344 Цивільного кодексу) становить самостійний первинний спосіб набуття права власності. Таким чином, відмова в позові по справі №6/44/5022-469/2012 не перешкоджає розгляду і вирішення вимог про набуття права власності за набувальною давністю.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись статтею 344 Цивільного кодексу України, ст. ст. 73-75, 79, 86, 92, 233, 236-238, 240, 242 ГПК, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Відкритим акціонерним товариством Зборівська пересувна механізована колона №10 , Тернопільська область, м. Зборів, вул. Гоголя, 44 (код 05514711) право власності на об`єкти нерухомого майна, котрі знаходяться за адресою: Тернопільська область, м.Зборів, вул. Гоголя, 44, а саме: виробничо-побутовий комплекс (ВПК) загальною площею 812,3 кв. м, прохідну №1 загальною площею 21,9 кв. м, адмінбудинок загальною площею 373,8 кв. м, склад матеріалів загальною площею 267,6 кв. м, склад матеріалів загальною площею 325,6 кв. м, склад ПММ №5 загальною площею 9,2 кв. м, заправ очну станцію загальною площею 10,8 кв. м, споруду розчинного вузла загальною площею 20,6 кв. м, прохідну №2 загальною площею 14,6 кв. м, гаражі з ремонтною майстернею загальною площею 215 кв.м, споруду насосної загальною площею 8,7 кв. м, водонапірну башту загальною площею 13,8 кв. м, пожежний резервуар, пожежний резервуар, артезіанську свердловину №2 (резервну), ГРП, вапняну яму, огорожу.

Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 липня 2021 року.

Суддя Ю.О. Чопко

Дата ухвалення рішення05.07.2021
Оприлюднено15.07.2021

Судовий реєстр по справі —921/129/21

Рішення від 05.07.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Чопко Ю.О.

Ухвала від 07.06.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Чопко Ю.О.

Ухвала від 12.05.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Чопко Ю.О.

Ухвала від 09.04.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Чопко Ю.О.

Ухвала від 15.03.2021

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Чопко Ю.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні