Рішення

від 06.07.2021 по справі 200/739/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 р. Справа№200/739/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475; 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішень від 30.10.2020 № 779 про відмову у перерахунку пенсії, від 26.10.2020 № 051330001885 у формі протоколу про перерахунок пенсії та зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 28.11.2014 № 6/1800.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 жовтня 2020 року звернувся до відповідача із заявою про проведення йому перерахунку пенсії по заробітній платі і надав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 6/1800, видану 28 листопада 2014 року Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном на 2-х аркушах. У даній довідці зазначена його заробітна плата за період роботи у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01 січня 1995 року по 31 березня 2002 року включно. Однак, рішенням № 119 від 30 жовтня 2020 року відповідач відмовив в проведенні перерахунку по заробітній платі. Своє рішення відповідач обґрунтував тим, що подана довідка не підтверджена первинними документами та не відповідає Додатку 1 та 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії неправомірними і такими, що не ґрунтуються на законі та порушують його права, за захистом яких він вимушений звертатися до суду.

Крім того, відповідачем 24.10.2020 проведено перерахунок пенсії позивача у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, про що свідчить рішення пенсійного органу №051330001885 від 26.10.2020, внаслідок чого пенсія позивача була зменшена на 557,96 грн. Позивач вважає, що підстав для зменшення розміру його пенсії у Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області також не існувало і відповідачем прийняті незаконні рішення, які порушують права позивача на гідне соціальне забезпечення та підлягають скасуванню.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що пенсію ОСОБА_1 було призначено на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 200/1292/20-а, відповідно до якого Торецьке ОУПФУ зобов`язано повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням періоду роботи у Першому ВГРЗ з 03.11.1994 по 31.03.2002 з урахуванням висновків суду. Розпорядженням від 24.10.2020 пенсійну справу було приведено у відповідність до вимог, які зазначені у рішенні суду, оскільки при призначенні пенсії помилково не було зараховано до страхового та пільгового стажу період з 01.07.2000 по 31.03.2002. Крім того, у Торецького ОУПФУ відсутні достатні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату № 6/1800 від 28.11.2014, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 40 Закону України № 1058, а саме не підтверджені первинними документами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 вказану заяву залишено без руху та заявнику надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 13.04.2021.

13.04.2021 підготовче судове засідання відкладене на 05.05.2021.

Розгляд адміністративної справи, призначеної на 05.05.2021, не відбувся у зв`язку із перебуванням судді у щорічній основній відпустці. Підготовче засідання у справі призначене на 07.06.2021.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2021.

У визначений день у судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_2 , наявна в матеріалах справи.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі № 200/1292/20 позов ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільговим умовах.

Визнано протиправним та скасовано рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 8 від 10 січня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 9 від 02 січня 2020 року ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із врахуванням періоду роботи у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 03 листопада 1994 року по 31 березня 2002 року, з урахуванням висновків суду.

Рішенням 051330001885 від 03.09.2020 ОСОБА_1 призначено пенсію у розмірі 15625,90 грн., виходячи з тривалості страхового стажу 55 років 4 місяці 6 днів (а.с. 14).

Рішенням 051330001885 від 26.10.2020 ОСОБА_1 перераховано пенсію у розмірі 15067,94 грн., виходячи з тривалості страхового стажу 57 років 1 місяць 6 днів (а.с. 19).

Відповідно до довідок № 6/1800 від 28.11.2014 Першого воєнізованого гірничорятувального загону про розмір заробітної плати, позивач отримував заробітну плату з січня 1995 року по серпень 1996 року, з вересня 1996 року по грудень 1999 року та з липня 2000 року по березень 2002 року (а.с. 16-17).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2020 позивач звернувся до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 3521 про перерахунок пенсії.

Рішенням відповідача № 779 від 30.10.2020 йому відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки довідки про заробітну плату № 6/1800 від 28.11.2014 не відповідають вимогам абзацу 1 ст. 40 Закону України № 1058, а саме не підтверджені первинними документами. Крім того, довідка № 6/1800 від 28.11.2014 про розмір заробітної плати з січня 1995 року по грудень 1999 року не відповідає Додатку 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, та довідка № 6/1800 від 28.11.2014 про розмір заробітної плати з липня 2000 року по березень 2002 року не відповідає Додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Позивач оскаржує дії відповідача як такі, що порушують норми чинного законодавства та його конституційні права.

Спірним питанням при розгляді даної справи є правомірність відмови територіального органу Пенсійного фонду України в перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок про заробітну плату за відсутності документів на підтвердження нарахування заробітної плати.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України Права, свободи та обов`язки людини і громадянина . Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Однак законодавство не встановлює, що неможливість здійснити перерахунок пенсії пенсіонеру є наслідком не надання підприємством документів для перевірки або неможливості їх перевірки.

Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 22-1 заява про призначення та перерахунок пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У пункті 2 Порядку № 22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (підпункт 4.3 пункту 4 Порядку № 22-1).

Право особи на одержання та перерахунок пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку №22-1).

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді заяви позивача від 12.06.2020 відповідач порушив вищезазначені приписи Порядку № 22-1.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та додано до заяви про перерахунок пенсії довідки про заробітну плату, в яких зазначено назви первинних документів, на підставі яких їх видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Однак відповідач відмовив у врахуванні цих довідок як підстав для перерахунку пенсії позивача.

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача протиправною і такою, що суперечить вищевказаним положенням чинного законодавства, зважаючи на таке.

В 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді Європейського суду з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ( Намібійські винятки ), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З вищевикладеного слідує, що законодавцем встановлено заборону на використання тільки тих документів, що видані органами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи створені у порядку не передбаченому законодавством України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач мав враховувати інформацію у наданих позивачем довідках від 28.11.2014 № 6/1800, виданих Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном.

Крім того, при отриманні заяви від позивача та у спірному рішенні відповідач не зазначив, які саме первинні документи необхідно надати позивачу.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що місцезнаходженням Першого воєнізованого гірничорятувального загону (код ЄДРПОУ 00159456, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Кірова, буд. 25а) є контрольована українською владою територія та у разі існування будь-яких сумнівів відповідач, використовуючи надані Порядком № 22-1 та Законом № 1058-IV повноваження, може звернутися до Першого воєнізованого гірничорятувального загону за отриманням відомостей або документів, виданих цим підприємством позивачу.

Таким чином, пенсійним органом грубо порушені вимоги підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 22-1 та неправомірно перекладений обов`язок доведення достовірності даних довідок на позивача.

Вищевказане свідчить про недотримання відповідачем вимог Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 щодо прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії, на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, відповідно, й про невідповідність рішення відповідача принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для скасування такого рішення.

Відповідно, вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 30.10.2020 № 779 про відмову в перерахунку пенсії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на те, що під час судового розгляду встановлено, що спірне рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, прийняте відповідачем передчасно, без врахування вимог Порядку № 22-1, не на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, належним, достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку буде покладання на відповідача обов`язку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 жовтня 2020 року про перерахунок пенсії.

У зв`язку з встановленими обставинами позовні вимоги про зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату від 28.11.2014 № 6/1800 з моменту звернення є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення відповідача у формі протоколу №051330001885 від 26 жовтня 2020 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем помилково зазначена дата спірного рішення 26 жовтня 2020 року, замість вірного 24 жовтня 2020 року.

Пенсію ОСОБА_1 було призначено на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі № 200/1292/20-а, відповідно до якого Торецьке ОУПФУ зобов`язано повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із врахуванням періоду роботи у Першому ВГРЗ з 03.11.1994 по 31.03.2002 з урахуванням висновків суду.

Згідно протоколу призначення пенсії та копії ІКІС ПФУ:ППВП Форма РС-право від 03.09.2020 відповідачем при призначенні пенсії помилково не було зараховано до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2002. Страховий стаж (повний) склав 55 років 4 місяці 6 днів (а.с. 67-68 зворотний бік).

Рішенням від 24.10.2020 № 051330001885 пенсійну справу було приведено у відповідність до вимог, які зазначені у рішенні суду, до страхового та пільгового стажу зараховано період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2002. Страховий стаж (повний) склав 57 років 1 місяць 6 днів (а.с. 72-73).

Враховуючи наведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір за квитанцією № 7 від 19.01.2021 у сумі 908,00грн.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище та немайновий характер позовних вимог, судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475; 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475; 85200, Донецька обл., м.Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а) від 30 жовтня 2020 року № 779 про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475; 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 27.10.2020 про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням висновків суду та довідок про заробітну плату від 28.11.2014 № 6/1800.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42170475; 85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2021 року.

Суддя С.В. Ушенко