Рішення

від 12.07.2021 по справі 380/5006/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5006/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач-1, ЛМР), Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - відповідач-2, виконком ЛМР), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій (далі-третя особа), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ЛМР та виконкому ЛМР щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн згідно з поданою заявою від 08.11.2018;

- зобов`язати ЛМР та виконком ЛМР надати ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн згідно з поданою заявою від 08.11.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 як учасник АТО 08.11.2018 звернувся до ЛМР із заявою про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100 000 грн. Відповідачем-2 відмовлено у наданні зазначеної заяви. Вказана відмова оскаржена позивачем у судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №1.380.2019.006335 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення виконкому ЛМР від 26.04.2019 № 398 в частині відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 на підставі внесення його до списку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26.02.2018 № 198 «Про затвердження списку осіб учасників антитерористичної операції, які подали у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи під дачне будівництво за межами м. Львова». Така допомога на час звернення до суду з даним позовом позивачем не отримана. Вказує на те, що Львівським центром надання послуг учасникам бойових дій у Протоколі засідання громадської комісії від 19.05.2020 №4/2020 рекомендовано надати матеріальну допомогу в порядку п`ятої черги, хоча така допомога повинна бути надана у порядку третьої черги.

Відповідачі щодо задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зміст якого полягає в такому. Комісією із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій м. Львів 19.05.2020 прийнято рішення про скасування рішення від 26.03.2019, що оформлено протоколом №3 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, рекомендовано відповідачу-2 скасувати рішення від 26.04.2019 №398 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні вказаної допомоги, враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі №1.380.2019.006335 та розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2018 порядку п`ятої черги. В подальшому, рішенням виконкому ЛМР від 12.06.2020 № 488 скасовано пункт 11 додатка 2 до рішення від 26.04.2019 № 398 «Про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції-мешканцям м. Львова» в частині відмови у наданні ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Листом управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР від 22.09.2020 №110207-вих-73481позивача повідомлено про розгляд його заяви в порядку п`ятої черги. Враховуючи вищевикладене, у діях ЛМР відсутні ознаки бездіяльності, а права ОСОБА_1 жодним чином не порушено.

Третя особа надавала письмові пояснення на позов, зміст яких полягає в такому. ОСОБА_1 25.05.2017 звернувся до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій із заявою на включення його до списку осіб, які мають першочергове право на отримання земельної ділянки відповідно до Програми про захист інтересів учасників антитерористичної операції від 23.04.2015 №4520, зі змінами, затвердженими ухвалою ЛМР від 06.04.2017 №1805. Рішенням виконкому ЛМР від 26.02.2018 №198 «Про затвердження списку осіб-учасників антитерористичної операції, які подати у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи на отримання земельної ділянки під дачне будівництво за межами м. Львова» ОСОБА_1 затверджено у списку осіб-учасників АТО на отримання земельної ділянки, розташованої між промисловою зоною «Рясне» та житловим районом «Білогорща» під № 307. Окрім того, позивач 08.11.2018 звернувся до Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій із заявою на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. За результатами розгляду заяви прийнято рішення розглянути заяву про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100 000 грн в порядку п`ятої черги. Про результати розгляду заяви позивача повідомлено листами від 18.06.2020 вх. № 01-06/436/20 та 22.09.2020 вх. № 01-06/650/20. Додатково зазначив, що оскільки на даний час відсутнє рішення комісії про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань позивачу, виконком ЛМР не має підстав для прийняття рішення про надання такої допомоги в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою від 05.04.2021 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою суду від 13.04.2021 провадження у справі відкрито.

Представником відповідачів 11.05.2021 (вх.5821ел.) на електронну адресу суду надіслано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено до 06.07.2021.

Третьою особою 31.05.2021 (вх. №38510) подано пояснення щодо позову.

В судовому засіданні 06.07.2021 суд заслухав вступну промову позивача та його представника, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 21.11.2015.

Згідно з довідкою Військової частини № НОМЕР_2 про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 22.04.2016 ОСОБА_1 у період з 13.09.2015 по 09.10.2015, з 07.11.2015 по 20.04.2016 безпосередньо приймав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведенні антитерористичної операції на території м.Маріуполя Донецької області.

ОСОБА_1 08.11.2018 звернувся до Львівського міського голови Садового А.І. із заявою на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань відповідно до Програми про захист інтересів осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також членів сімей таких осіб, затвердженої ухвалою міської ради від 23.04.2015 № 4520.

До заяви долучено копію паспорта, ІПН, копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки про безпосередню участь в АТО, копію свідоцтва про народження доньки, копію посвідчення на підтвердження захворювання доньки.

Рішенням Виконкому ЛМР від 26.04.2019 № 398 «Про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції мешканцям м. Львова» відмовлено позивачу у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції мешканцям Львова, з тих підстав, що ОСОБА_1 внесений до списку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26.02.2018 № 198 «Про затвердження списку осіб учасників антитерористичної операції, які подали у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи під дачне будівництво за межами м. Львова».

ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення в судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 1.380.2019.006335 визнано протиправним та скасовано рішення виконкому ЛМР від 26.04.2019 № 398 в частині відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 на підставі внесення його до списку, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 26.02.2018 № 198 «Про затвердження списку осіб учасників антитерористичної операції, які подали у Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій документи під дачне будівництво за межами м. Львова».

Позивач на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 1.380.2019.006335, 27.05.2020 звернувся із заявою про повторний розгляд його заяви від 08.11.2018.

Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР листом від 17.06.2020 № 110207-вих-45507 повідомило позивача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 заява ОСОБА_1 від 08.11.2018 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань передана на повторний розгляд Комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.

За результатами розгляду заяви 19.05.2020 Комісією із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій прийнято рішення скасувати рішення від 26.03.2019, оформлене протоколом №3, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, рекомендовано виконкому ЛМР скасувати рішення від 26.04.2019 №398 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні вказаної допомоги, враховуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 у справі № 1.380.2019.006335 та рекомендовано розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2018 у порядку п`ятої черги згідно з п.3.2.5.3 Програми.

Предметом розгляду у справі є бездіяльність ЛМР та виконкому ЛМР щодо невиплати ОСОБА_1 як учаснику АТО одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн на підставі поданої ним заяви від 08.11.2018.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни (згідно статті 4 до яких належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни) визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII).

Згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

Підпунктом 1 пункту а) частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі-Закон №280/97-ВР) визначено власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належать встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.

Ухвалою ЛМР від 23.04.2015 №4520 затверджено Програму забезпечення житлом учасників антитерористичної операції, яка за рахунок коштів місцевого бюджету встановила додаткові соціальні гарантії для певних категорій львів`ян - учасників АТО (далі -Програма).

Згідно з пунктом 1.3. Програма регулює питання забезпечення житлом громадян, зазначених у розділі 2 цієї Програми, та надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань громадянам, зазначеним у розділі 3 цієї Програми.

Вказаною програмою визначено таке.

1.4. Дія цієї Програми поширюється (у частинах, визначених розділом 2 та розділом 3 Програми) на осіб, які сукупно відповідають таким вимогам:

1.4.1. Місце проживання/перебування таких осіб зареєстровано у м. Львові, м. Винники, смт. Рудно та/або смт. Брюховичі станом на такі календарні дати:

1.4.1.1. День прийняття ухвали міської ради від 23.04.2015 № 4520 Про затвердження Програми про захист інтересів учасників антитерористичної операції.

1.4.1.2. День подання звернення (заяви) відповідно до цієї Програми про забезпечення житлом або надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

1.4.1.3. День розгляду заяви Комісією із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій (надалі Комісія та Центр відповідно) та надання Комісією рекомендацій щодо осіб, які претендують на отримання житла, чи формування Комісією рекомендаційних списків щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

1.4.2. Сумарний строк перебування учасників антитерористичної операції безпосередньо у районах та у період проведення антитерористичної операції та/або безпосередньо у районах та у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях становить не менше 45 днів. Зазначений 45-денний строк не береться до уваги у випадках, коли участь в антитерористичній операції чи здійсненні відповідних заходів неможливо було продовжувати через захворювання, поранення, контузію, каліцтво або смерть, що підтверджено відповідними документами (крім випадків необережного поводження зі зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби).

Відповідно до пункту 3.1 Програми розмір матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань складає 100 000 грн. на одну особу, що має право на її отримання відповідно до цієї Програми: матеріальна допомога виплачується одноразово у повному обсязі.

Згідно пунктом 3.2 Програми надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань здійснюється з врахуванням розділу 1 цієї Програми та у такій черговості:

3.2.1. У першу чергу - члени сімей учасників антитерористичної операції, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок захворювання, поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, і яким надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту2; члени сімей учасників антитерористичної операції, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок захворювання, поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у яких відсутні правові підстави на надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (особи, зазначені у пункті 3.4 Програми); особи з інвалідністю внаслідок війни 1 та 2 групи, - на яких не поширюється дія розділу 2 цієї Програми; особи, зазначені у пунктах 2.1.1 - 2.1.4 розділу 2 цієї Програми, які відмовилися від отримання житла, передбаченого цією Програмою.

3.2.2. У другу чергу - особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи; учасники антитерористичної операції, які мають поранення, контузії чи каліцтва, одержані під час участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях без встановлення групи інвалідності; учасники антитерористичної операції, які мають на вихованні неповнолітніх дітей без матері (батька).

3.2.3. У третю чергу - учасники антитерористичної операції, у яких на вихованні є дитина з інвалідністю та/або троє і більше неповнолітніх дітей (рідних, усиновлених).

3.2.4. У четверту чергу - інші категорії учасників антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Ухвалою Львівської міської ради від 19.09.2019 № 5427 затверджено вищезазначену Програму у новій редакції.

У пункті 3.2.5 Програми передбачено, що у п`яту чергу надається одноразова матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань - учасникам антитерористичної операції/операції об`єднаних сил:

3.2.5.1. Щодо яких відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку» та надання її у власність.

3.2.5.2. Які вже отримали у власність та використали своє право на приватизацію земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку».

3.2.5.3. Щодо яких відповідним органом прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням «для індивідуального дачного будівництва» на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району (у межах кварталу з кадастровим номером 4623681600:06:000:0408), розташованої між промисловою зоною «Рясне» та житловим районом «Білогорща» м. Львова, з подальшим набуттям у власність.

Згідно з пунктом 3.5. Програми особи, які належать до категорії осіб, що визначені у пункті 3.2 цієї Програми і бажають отримати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань відповідно до цієї Програми, подають у Центр заяву встановленої форми за підписом заявника, до якої додаються такі документи:

3.5.1. Копія паспорта заявника (учасника антитерористичної операції або члена його сім`ї).

3.5.2. Копія довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відмітка у паспорті).

3.5.3. Копія довідки встановленого зразка згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.

3.5.4. Довідка про склад сім`ї та реєстрацію (форма № 2, дійсна протягом одного місяця з моменту видачі), видану підприємством-балансоутримувачем житлового будинку, у якому зареєстровані заявники.

3.5.5. Довідка про наявність/відсутність у власності земельної ділянки, видана Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області (може надаватися Центром самостійно).

3.11. За результатами розгляду документів заявників Комісія формує рекомендаційні списки щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням часу безпосередньої участі (дати заїзду) учасника антитерористичної операції в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (надалі рекомендаційні списки Комісії) та не пізніше п`яти робочих днів передає їх Центру.

3.12. Після отримання рекомендаційних списків Комісії Центр:

3.12.1. Протягом 10 робочих днів письмово повідомляє заявника про результати розгляду Комісією його заяви.

3.13. Рішення про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань приймається виконавчим комітетом на основі поданих Центром рекомендаційних списків Комісії, які сформовані станом на день засідання Комісії.

3.14. Виплату одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань здійснює управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики на підставі рішення виконавчого комітету про надання такої матеріальної допомоги.

Для реалізації Програми виконкомом ЛМР прийнято рішення від 11.11.2016 №1049, яким затверджено Положення про громадську комісію із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій.

Відповідно до вказаного Положення рішення Громадської комісії із захисту інтересів учасників антитерористичної операції є підставою для розгляду виконавчим комітетом Львівської міської ради питання про надання житла або матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб.

Розділом 4 цього Положення визначено організацію роботи комісії:

4.1. Формою роботи комісії є закриті засідання.

4.10. Рішення комісії оформлюється протоколом, який підписує голова комісії, його заступник та секретар.

4.13. Рекомендації комісії є підставою для прийняття рішення про надання житла, або виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, або включення до списків на отримання земельної ділянки за межами м. Львова.

4.14. Підготовку проектів рішень виконавчого комітету про:

4.14.1. Виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснює управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що до саме до повноважень виконкому ЛМР віднесено обов`язок прийняття рішення щодо про надання (відмову у наданні) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. При цьому, прийняттю такого рішення передує подання особою, що має право на відповідну допомогу заяви разом документами, що підтверджують право на отримання такої допомоги та надання Центром рекомендаційних списків Комісії, які сформовані станом на день засідання Комісії

Як встановлено судом та визнається відповідачами, позивач ОСОБА_1 08.11.2018 звернувся з заявою про надання йому одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з якою надав всі передбачені Програмою документи при призначення такої допомоги.

Зокрема, позивач повідомив, що зареєстрований у м. Львові, сумарний строк перебування у районах проведення антитерористичної операції та/або районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони більше 45 діб. На вихованні у ОСОБА_1 є дитина з інвалідністю. До заяви долучено додано копію паспорта, ІПН, копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки про безпосередню участь в АТО, копію свідоцтва про народження доньки, копію посвідчення на підтвердження захворювання доньки.

Таким чином, вказаними документами підтверджується право ОСОБА_1 на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань відповідно до Програми, затвердженої ухвалою ЛМР від 23.04.2015 №4520.

Наявність у позивача на вихованні дитини з інвалідністю зумовлює розгляд заяви у порядку третьої черги, як це передбачалося підпунктом 3.2.3. пункту 3.2 Програми у редакції, чинній на час звернення та розгляду відповідної заяви позивача.

Судовим рішенням від 13.03.2020 у справі № 1.380.2019.006335, яке набрало законної сили, встановлено, що «Згідно Програми, у редакції на час звернення позивача з заявою та на момент її розгляду виконавчим комітетом, відсутня така підстава для відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань учасникам антитерористичної операції мешканцям Львова як внесення учасника АТО до списку осіб -учасників антитерористичної операції для отримання документів під дачне будівництво за межами м. Львова».

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обов`язковість судового рішення є одним із основних конституційних засад судочинства та принципів адміністративного судочинства (стаття 129 Конституції України, пункт 5 частини 3 статті 2 КАС України).

Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд звертає увагу на те, що комісією із захисту інтересів учасників антитерористичної операції при Львівському центрі надання послуг учасникам бойових дій м. Львів за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100 000 грн прийнято рішення про розгляд такої заяви в порядку п`ятої черги.

Виходячи із положень статті 129 Конституції України, статей 14 та 78 КАС України, суд вважає необґрунтованими і відхиляє доводи відповідачів про законність дій щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань від 08.11.2018, а також посилання на черговість надання допомоги, встановлену п.3.2.5 розділу 3 Програми.

Водночас, як свідчать матеріали даної справи, відповідачем-2 станом на час розгляду справи не прийнято жодного рішення щодо надання чи відмову у наданні позивачеві одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Суд звертає увагу, що відповідно до Програми надані комісією списки щодо надання (відмови у наданні) одноразової матеріальної допомоги носять рекомендаційний характер, тоді як прийняття кінцевого рішення віднесено до виключних повноважень виконкому ЛМР.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що маючи статус учасника АТО та відповідаючи встановленим Програмою вимогам, у позивача після подання відповідної заяви, яка була прийнята без зауважень, виникли законні очікування на реалізацію права на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Проте таке право не було реалізоване своєчасно з незалежних від нього причин, а саме у зв`язку з протиправною бездіяльністю органів, уповноважених розглянути зазначену заяву.

Оскільки в межах даних правовідносин обов`язок прийняття відповідного рішення покладено на виконком ЛМР, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність саме відповідача-2.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-2 не виконано обов`язку щодо доказування правомірності своєї бездіяльності, а судом таких доказів не здобуто.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що має місце бездіяльність відповідача-2, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн, згідно з поданою позивачем заявою від 08.11.2018, яка призвела до порушення прав позивача.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідачів надати ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн, згідно з поданою ним заявою від 08.11.2018, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивач має право на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань відповідно до ухвали ЛМР від 23.04.2015 №4520.

Призначення такої допомоги входить до компетенції виконкому ЛМР, який розглядає і оцінює списки Комісії й приймає відповідні рішення, які, зокрема можуть і не збігатися з рекомендаціями.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Якщо суб`єктом владних повноважень допущено бездіяльність та не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2018 у справі № 826/7631/15 та врахована судом при розгляді даної справи.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03. 2018 у справі № 816/303/16 та врахована судом при розгляді даної справи.

Відповідачами до відзиву на позовну заяву долучено копії судових рішень: від 28.03.2019 №1.380.2019.000897, від 13.03.2020 №1.380.2019.006335, від 31.08.2020 №380/5059/20, які свідчать про численні звернення ОСОБА_1 до суду за захистом права на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, передбаченого Програмою.

Однак наявність трьох судових рішень, спрямованих на захист права позивача, не призвела до відновлення такого, підтвердженням чого є звернення до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції», суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. (Hornsby v. Greece № 18357/91).

Суд звертає увагу, що розгляд виконкомом ЛМР та створеними з цією метою дорадчими органами звернень ОСОБА_1 про надання спірної допомоги, запровадженої Львівською міською радою ще в 2015 році, триває більше 3 років (починаючи з 08.11.2018) і виявився нерезультативним. Надмірна тривалість процедури прийняття рішення, не відповідають вимозі своєчасного розгляду та вирішення питання суб`єктом владних повноважень.

Ураховуючи висновки суду про наявність у позивача права на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн, згідно з поданою ним заявою від 08.11.2018 та протиправність бездіяльності відповідача-2, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 такої допомоги, суд дійшов висновку, що єдиним ефективним способом захисту права позивача є зобов`язання відповідача-2 надати ОСОБА_1 передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 грн на підставі заяви від 08.11.2018.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, відмовивши у позовних вимогах до відповідача-1.

Щодо клопотання про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, протягом одного місяця після набрання рішенням суду законної сили, суд зазначає так.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, встановлення такого виду судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладеного та фактичних обставин справи, суд не бачить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній адміністративній справі.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для його відшкодування відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 04055896), Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій (вул. Пекарська, буд. 41, м. Львів, 79010, код ЄДРПОУ 40307075) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622), яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100 000 грн, згідно з поданою заявою від 08.11.2018.

Зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 26256622) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 грн на підставі поданої ним заяви від 08.11.2018.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома