Справа № 505/960/21
УХВАЛА
13 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії/бездіяльність та зобов`язання вчинити дії/бездіяльність,-
В С Т А Н О В И В:
До Котовського міськрайонного суду Одеської області 29 березня 2021 року надійшла позовна заява до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, в якій позивач просив:
1. Визнати протиправною дії/бездіяльність посадових осіб Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для ведення фермерського господарства площею 144,00 га із земель комунальної власності, розташованої на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області;
2. Зобов`язати дії/бездіяльність посадових осіб Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для ведення фермерського господарства площею 144,00 га із земель комунальної власності, розташованої на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 30 березня 2021 року справу № 505/960/21 направлено за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
12 липня 2021 року дана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та передана на розгляд головуючому судді Вовченко О.А.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позові зазначено р.н.о.к.п.п. позивача - НОМЕР_1 та паспорт позивача - серія НОМЕР_2 , проте в додатках до позову наявні копія паспорту на ім`я ОСОБА_1 - серія НОМЕР_3 , а також копія картки щодо реєстраційного номеру платника податків - НОМЕР_4 .
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Таким чином, законодавством розмежовано поняття дії та бездіяльність суб`єктів владних повноважень.
Суддя зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Дії суб`єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.
Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.
Однак позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії/бездіяльність посадових осіб Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо не затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для ведення фермерського господарства площею 144,00 га із земель комунальної власності, розташованої на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та зобов`язати дії/бездіяльність посадових осіб Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для ведення фермерського господарства площею 144,00 га із земель комунальної власності, розташованої на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
Суддя зазначає, що одна і та сама поведінка суб`єкта владних повноважень чи її посадової особи не може бути одночасно дією та бездіяльністю, які по суті є протилежностями.
Отже, позивачу слід уточними позовні вимоги, привівши їх у відповідність до статті 5 КАС України.
Також, позивач у позовній заяві в прохальній частині звертає свої позовні вимоги в тому числі до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, однак у тексті позовної заяви обґрунтування таких позовних вимог відсутнє.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивач у позовній заяві оскаржує дії/бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, однак в якості відповідача його не зазначає.
Статтею 49 КАС України передбачено, що треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
У позовній заяві Головне управління Держгеокадастру в Одеській області зазначене в якості третьої особи, однак без зазначення, з якими вимогами щодо предмета спору (самостійними чи несамостійними) та на чиїй стороні (позивача чи відповідача).
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовній заяві посилається на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у його власність для ведення фермерського господарства площею 144,00 га із земель комунальної власності, розташованої на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, однак засвідченої копії такого до суду не надав.
Також позивач у позовній заяві посилається на повторне направлення спірного проекту землеустрою для прийняття рішення по суті та на неприйняття управлінням Держгеокадастру в Одеській області відповіді, однак доказів на підтвердження вказаного, зокрема копії поштового відправлення, на яку позивач також посилається у позовній заяві, до суду не надано.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, даний адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій/бездіяльності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та визнання протиправними дій/бездіяльності Головного управління Держгеокадастру в Одеській області).
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн.
Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами сума судового збору становить 1816,00 грн. (2270,00 грн.*0,4*2).
Відтак, позивачу слід надати до суду докази сплати 1816,00 грн судового збору.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої та обґрунтованої позовної заяви, засвідчених доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, доказів сплати 1816,00 грн судового збору (з копією іншим учасниками справи).
Суддя роз`яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дії/бездіяльність та зобов`язання вчинити дії/бездіяльність - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2021 |
Оприлюднено | 15.07.2021 |
Номер документу | 98303156 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Вовченко О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні