Постанова

від 12.07.2021 по справі 520/15773/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 р.Справа № 520/15773/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представника позивача Слинько Я.Ю.,

представника відповідача Покатовича М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.02.21 по справі № 520/15773/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕФ СИСТЕМ"

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕФ СИСТЕМ , звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області в якому, у урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 22 травня 2020 року №№ 0000930402, 0000940402, 0000950402, 0000960402 складені за результатом Акту перевірки від 29.04.2020 року №381/05-99-04-20/43039282 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Алеф Систем (податковий номер 43039282) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації за січень 2020 року .

В обґрунтування позову, позивач зазначав, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 22 травня 2020 року №№ 0000930402, 0000940402, 0000950402, 0000960402 є протиправними та такими, що прийняті з порушеннями норм чинного законодавства України, а відтак підлягають скасуванню у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕФ СИСТЕМ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 22 травня 2020 року №№ 0000930402, 0000940402, 0000950402, 0000960402.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є вчиненими в межах господарської діяльності. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного, ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Крім того, представник відповідача зауважує, що надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під чає перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Відповідач вважає, що позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим п. 44.7 ст. 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

На думку представника відповідача, позивачем не надано достатніх доказів на підствердження реальності гоподарських операцій зі своїми контрагентами.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Донецькій області Мельничук Вікторією на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 30.03.2020 року № 531 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕФ СИСТЕМ .

За результатами проведення перевірки складено акт від 29.04.2020 року № 381/05-99-04-02/43039282.

Згідно висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ з питань достовірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2020 року встановлено порушення п. 44, п. 46.5 ст. 46, п. 48.1 ст. 48, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, абз а) пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195, абз а) п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.5, п. 198. 6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 201.1, п. 201.10, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України в частині:

- ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку;

- завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 408 173 грн. (січень 2020 року);

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на загальну суму 398 233 грн., в т.ч. 2019 рік - 154 184 грн. (з них - 96 238 грн. (листопад), 57 946 грн. (грудень)), 2020 рік - 244 049 грн. (січень);

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 2 072 107 грн. (січень 2020);

- відсутність реєстрації податкових накладних у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 137 908,07 грн., в тому числі 2019 рік - 135 988,62 грн. (з них - 3 948,61 грн. (жовтень), 120 584,64 грн. (листопад), 11 455,37 грн. (грудень)), 2020 рік - 1 919,45 грн. (січень 2020 року).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 22 травня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення: №№ 0000930402, 0000940402, 0000950402, 0000960402.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки стосовно порушення положень податкового законодавства, отже наявні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 22 травня 2020 року №№ 0000930402, 0000940402, 0000950402, 0000960402 складені за результатом Акту перевірки від 29.04.2020 року №381/05-99-04-20/43039282 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Алеф Систем .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цьогоКодексу.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а, від 09.10.2020 у справі №826/11085/18) зазначав, що мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІВАЙН ТОРГ , із Державним підприємством Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , із Виробничо-торгівельним підприємством АРБЕЛОН , із Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛВІС , із Товариством з обмеженою відповідальністю ДАНАЙ , із Товариством з обмеженою відповідальністю ДАНАЙ-ТРАНС-СЕРВІС , із Товариством з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-СЕРВІС , із Товариством з обмеженою відповідальністю НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА , із Товариством з обмеженою відповідальністю МАЯМІЛІДЕРГРУП , із Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВТ ГРЕЙН , із Товариством з обмеженою відповідальністю Кіровоградська обласна ЕК , із Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС та рядом інших юридичних осіб, включаючи Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТІНВЕСТ , Товариство з обмеженою відповідальністю ЕПІЦЕНТР-К , Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕЛА-КІРОВОГРАДБУД , Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕКІС , Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕХМАШ-2 , Товариство з обмеженою відповідальністю РОЗЕТКА.УА , Державне підприємство Держреєстри України та інші.

ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ орендує приміщення, які використовує як складські для здійснення своєї господарської діяльності.

В період, за який контролюючим органом та відповідачем по справі проводилася перевірка діяльності ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ позивач здійснював господарські відносини із наступними контрагентами.

Щодо господарської операції з ТОВ «МАЯМІЛІДЕРГРУП » колегія суддів зазначає наступне.

26 вересня 2019 року між ТОВ «АЛЕФ СИСТЕМ» (покупець та ТОВ «МАЯМІЛІДЕРГРУП (постачальник) було укладено договір поставки продукції № ВПК-26/09/19-А, відповідно до умов якого постачальник поставляє у власність покупцеві, а покупець приймає на умовах і протягом дії цього Договору продукцію, з якісними показниками, вказаними у Додатку до цього договору. Асортимент, номенклатура, кількість, якість, ціна, умови та строки поставки товару, місце прийому-передачі, строки оплату товару узгоджується сторонами шляхом вказування їх у Додатках на окремі партії товару, які поставляються згідно цього договору та становлять його невід`ємну частину.

Також 26 вересня 2020 року між ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП та ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ була укладена Додаткова угода № 1 до Договору поставки продукції № ВПК- 26/09/19-А від 26 вересня 2019 року, згідно умов якої були внесені зміни в пункті 3.4 основного договору. Вказаними зміними сторонами було погоджено, що факт здійснення поставки засвідчується Актом прийому-передачі товару або Видатковою накладною, яка підписується Сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

У відповідності до Додатку № КУК 17/10/19 від 17 жовтня 2019 року в рамках Договору поставки продукції № ВПК-26/09/19-А від 26 вересня 2019 року постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар у вигляді кукурудзи українського походження врожаю 2019 року в кількості 10 000,00 т на загальну суму 38 939 800,00 грн., в тому числі ПДВ. Строк поставки, з 10 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно.

Щодо транспортування товару, то колегія суддів звертає увагу на приписи п. 4 Додатку № КУК 17/10/19 від 17 жовтня 2019 року в рамках Договору поставки продукції № ВПК- 26/09/19-А від 26 вересня 2019 року, в яких визначено, що Постачальник постачає Товар на умовах СРТ та/або DAT -СП ТОВ Трансбалктермінал , Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 58 та/або Південний морський торговий термінал ТОВ ТІС-Зерно та/або м. Миколаїв, ТОВ МСП Ніка-Тера та/або Миколаївський морський порт та/або Морський порт Чорноморськ (ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ ) та/або Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Євровнєшторг та/або ТОВ Аскет Шиппінг м. Бердянськ, вул. Туристична, 1-ї та/або Миколаївський морський порт, Україна (Зерновий термінал ТОВ Грінтур-Екс ) та/або TOB М.В.КАРГО та/або Склад Аскет Шиппінг , Миколаїв, вул. Айвазовського, 13/8 та/або ТОВ Лентакс-ЮГ (базис поставки відповідно до Інкотермс 2010). У випадку розбіжностей умов цього Договору з правилами Інкотермс- 2010 пріоритет мають умови Договору .

Загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього Договору та узгодженої на нього ціни відповідно до Додатків до цього Договору.

Підтвердженням належного проведення розрахунків між сторонами: ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП за Договором № ВПК-26/09/19-А від 26 вересня 2019 року є платіжні доручення, з яких вбачається які суми коштів за отриманий товар (кукурудзу) відповідно до умов Договору № ВПК-26/09/19-А від 26.09.2019 року були перераховані покупцем ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ на рахунок постачальника ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП , в тому числі протягом перевіряємого періоду:

- № 8 від 14 січня 2020 року на загальну суму 700 000,00 грн.;

- № 160 від 27 березня 2020 року на загальну суму 3 823 380,00 грн.;

- № 161 від 27 березня 2020 року на загальну суму 3 576 620,00 грн.;

- № 211 від 09 квітня 2020 року на загальну суму 2 000 000,00 грн.;

На виконання приписів закону та договірних домовленостей між сторонами щодо поставки товару, що зафіксовані в Договорі № ВПК-26/09/19-А від 26 вересня 2019 року та Додатку № КУК 17/10-19 від 17 жовтня 2019 року в рамках такого Договору, за перевіряємий період були складені наступні видаткові накладні:

- видаткова накладна № ШТ000002379 від 17 грудня 2019 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 1 545 908,47 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ - 2Ц7 651,41 грн.

- видаткова накладна № ШТ000002380 від 18 грудня 2019 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 260 312,29 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ - 43 385,38 грн.;

- видаткова накладна № ШТ000002382 від 19 грудня 2019 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 258 754,70 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ - 43 125,78 грн.;

- видаткова накладна № ШТ000002381 від 21 грудня 2019 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 762 829,90 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ - 127 138,32 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000352 від 03 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 516 535,92 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 86 089,32 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000353 від 03 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 500 375,92 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 83 395,99 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000355 від 05 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 1 523 128,72 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 253 854,79 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000354 від 08 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму І 573 555,70 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 262 259,28 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000356 від 10 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 1 565 962,45 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 260 993,74 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000357 від 12 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 1 513 199,08 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 252 199,85 грн.

- видаткова накладна № ІМБ00000358 від 15 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 526 660,26 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 87 776,-71 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000359 від 15 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 1 046 700,74 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 174 450,12 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000360 від 17 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 1 049 231,83 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 174 871,97 грн.;

- видаткова накладна № ІМБ00000665 від 17 січня 2020 року, відповідно до якої Позивач придбав у ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП товар, зазначений у додатковій угоді, на загальну суму 267 321,46 грн., у т.ч. з урахуванням ПДВ 44 553,58 грн.

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни Товару, зазначеного в Додаткових угодах до Договору поставки продукції № ВПК-26/09/19-А від 26 вересня 2019 року за відповідними господарськими операціями були складені наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 734 від 17.12.2019 року відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 1 545 908,47 грн., у тіму числі з урахуванням ПДВ на суму 257 651,41 грн.;

- податкова накладна № 49 від 05.01.2020 року відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 1 523 128,72 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 253 854,79 грн.;

- податкова накладна № 46 від 03.01.2020 року відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 516 535,92 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 86 089,32 грн.;

- податкова накладна № 47 від 03.01.2020 року відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 500 375,92 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 83 395,99 грн.

Колегія суддів звертає увагу, на те, що реальність господарської операції підтверджується також відповідними відомостями бухгалтерського обліку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про реальність господарської операції між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУП .

Також ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ було укладено ряд договорів з об`єктами господарювання для здійснення належного транспортування зернових культур, належноого оформлення митних декларацій, а саме з такими юридичиним особами: Товариством з обмеженою відпоаідльністю Ніка Транс Логістик /дачі.по тексту - ТОВ Ніка Транс Логістика /, Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС /далі по тексту - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОПСТИКС /, Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВТ ГРЕЙН /далі по тексту - ТОВ ЄВТГРЕЙН / й іншими юридичними особами.

Щодо господарської операції TOB «СМАРТ РЕЙН ЛОГІСТИКО

Між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю СМАПРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКО) /далі по тексту - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС /(експедитор) було укладено Договір № 2019-11-01/КД/О1 від 01 листопада 2019 року.

Згідно умов вказаного договору Експедитор зобов`язується за плату, за рахунок та за дорученням Клієнта виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів у вагонах (далі також - рухомий склад), які належать йому на праві власності або на будь-яких інших законних підставах (п. 1.1. Договору).

Розділом 3 Договору № 2019-11-01/КД/01 від 01 листопада 2019 року були визначені вартість (ціна) послуг та порядок проведення розрахунків між сторонами.

Так, пунктами 3.1, 3.2 Договору було погоджено, що загальна ціна Договору визначається сумарною ціною окремо наданих послуг, повязаних з організацією перевезень вантажів, що визначається сторонами відповідно до пункту 3.2. цього Договору. Вартість (ціна) послуг зазначається Сторонами в Протоколах погодження договірної ціни, які є невід`ємною частиною цього Договору та Додаткових угодах до Договору.

Враховуючи вказані вимоги Договору сторонами були погоджені та підписані:

1) Протокол погодження ціни № 1 до Договору від 01 листопада 2019 року № 2019- 11-01/КД/01, згідно з яким у період з 14 листопада 2019 року по 15 грудня 2019 року включно експедитор взяв на себе зобов`язання організувати перевезення вантажу - кукурудзи, вагою 750 тонн зі станції Долинська до станції призначення Жовтнева за загальною ціною 375 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %;

2) Протокол погодження ціни № 2 до Договору від 27 грудня 2019 року № 2019-11- 01/КД/01, згідно з яким у період з 14 листопада 2019 року по 15 грудня 2019 року включно експедитор взяв на себе зобов`язання організувати перевезення вантажу - кукурудзи, вагою 1500 тонн зі станції Долинська до станції призначення №Одеса-Порт , Чорноморська , Чорноморськ-Порт-Експ. , Миколаїв- Вантажний , Ксенієве , Жовтнева за загальною ціною 1 200 000,00 грн., втому числі ПДВ 20 %.

Пунктами 3.3, 3.5 Договору № 2019-11-01 /КД/01 від 01 листопада 2019 року визначено, що оплата послуг відповідно до Договору здійснюється Клієнтом у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати, на підставі рахунку, виставленого Експедитором протягом 3(трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку. Акти виконаних робіт оформлюються Сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця. Не пізніше 15 (п`ятнадцятиденного) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, Експедитор надає Клієнту рахунки, акти виконаних робіт за надані послуги Експедитора та інші оригінали, а також завірені належним чином копії документів, що є підставою для стягнення плати з Клієнта за надання послуг відповідно до Договору, якщо вони у зв`язку з виробничою необхідністю не передавалися Клієнту раніше.

Так, на виконання вимог чинного законодавства України та вище вказаного пунктів Договору № 2019-11-01/КД/01 від 01 листопада 2019 року сторонами протягом перевіряємого періоду були складені та підписані наступні акти виконаних робіт:

- № 1 від 31 грудня 2019 року про те, що в грудні 2019 року Клієнт прийняв послуги з організації та супроводу перевезень вантажу на загальну сумму 259 383,61 грн., в тому числі ПДВ 43 230,60 грн;

- № 2 від 31 грудня 2019 року про те, що в грудні 2019 року Клієнт прийняв послуги з організації та супроводу перевезень вантажу на загальну сумму 25 375,08 грн., в тому числі ПДВ 4 229,18 грн.;

- № 1 від 31 січня 2020 року про те, що в січня 2020 року Клієнт прийняв послуги з організації та супроводу перевезень вантажу на загальну сумму 153 374,40720 894,17 грн., в тому числі ПДВ 120 149,03 грн.;

- № 2 від 31 січня 2020 року про те, що в січня 2020 року Клієнт прийняв послуги з організації та супроводу перевезень вантажу на загальну сумму 153 374,40 грн., в тому числі ПДВ 25 562,40 грн.;

Так, за надані послуги ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ були перераховані на рахунок ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС кошти у грудні 2019 року в сумі 399 844,20 грн. (платіжне доручення № 147 від 23 грудня 2019 року).

В подальшому розрахунок проводився в січні 2020 року, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 35 авід 20 січня 2020 року на суму 109 749,84 грн.;

№ 22 від 15 січня 2020 року на суму 200 000,00 грн.;

- № 7 від 13 січня 2020 року на суму 249 768,21 грн.;

- № 4 від 11 січня 2020 року на суму 178 811,32 грн.

Отже, з наведеного, колегія суддів вбачає реальність господарської операції між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС .

Крім того, підтвердженням реальності фінансово-господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС є наступні є накладні про транспортування зернових культур залізничним транспортом, копії яких додаються до даного пояснення:

- № 40403685 від 17 грудня 2019 року відправником - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-26/09/19-CK від 26 вересня 2019 року, експедитор - ТОВ Компанія Транско ;

- № 40434243 від 18 грудня 2019 року відправником - TOB СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор - ТОВ ЄВТ Грейн ;

- № 40467482 від 19 грудня 2019 року відправником - TOB СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор - ТОВ ЄВТ Грейн ;

- № 40507758 від 20 грудня 2019 року відправником - TOB СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор - ТОВ ЄВТ Грейн :

- № 40711517 від 26 грудня 2019 року відправником - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор - ТОВ ЄВТ Грейн ;

- № 40966251 від 03 січня 2020 року відправником - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту - ТОВ ЄВТ Грейн ;

- № 41021700 від 05 січня 2020 року відправником - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту - ТОВ ЄВТ Грейн ;

- № 41119967 від 08 січня 2020 року відправником - TOB СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту - ТОВ Ніка Транс Логістика ;

- № 41196825 від 10 січня 2020 року відправником - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для

вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом №GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту-ТОВ Ніка Транс Логістика ;

- № 41259490 від 12 січня 2020 року відправником - TOB СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту - ТОВ Ніка Транс Логістика ;

- № 41355108 від 15 січня 2020 року відправником - TOB СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-I7/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту-ТОВ Ніка Транс Логістика ;

- № 41423609 від 17 січня 2020 року відправником - ТОВ СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИК для вивезення морським транспортом, експортер ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ за зовнішньоекономічним контрактом № GSC-17/10/19-AS від 17 жовтня 2019 року, експедитор в порту - ТОВ Ніка Транс Логістика .

При дослідженні вищезазначених операцій вбачається також реальність господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ ЄВТ ГРЕЙН , між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА .

Стосовно господарської операції між ТОВ «НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА

Між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю НОСА ТРАНС ЛОГІСТИКА /далі по тексту - TOB ЕІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА / (повірений) було укладено Договір доручення № НТЛ-831-Б від 19 грудня 2019 року.

Згідно умов вказаного договору доручення повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя виступати митним брокером довірителя, здійснювати декларування вантажів довірителя - зернових, зернобобових та олійних культур (далі - Вантаж), включаючи складання та оформлення митних декларацій в інтересах довірителя згідно чинного митного законодавства України в рамках Митного кодексу України, а довіритель зобов`язується оплатити повіреному надані ним послуги на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 Договору доручення № НТЛ-831-Б від 19 грудня 2019 року визначено, що довіритель сплачує винагороду повіреному за надані послуги згідно вартості послуг, наведених у Додатку до даного Договору, відшкодовує повіреному додаткові витрати (п.2.1.5 Договору) та витрати, пов`язані з наданням додатково погоджених послуг, що стосується предмету цього договору (п. 2.1.7 Договору) на підставі виставлених Повіреному рахунків.

Крім того, пунктами 4.2. та 4.3. Договору сторонами було погоджено, що сплата винагороди повіреному здійснюється довірителем протягом 5 банківських днів від дати отримання рахунку повіреного. Обсяг та вартість фактично наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг, що надсилається повіреним довірителю протягом 3 (трьох) робочих днів після виконання робіт/надання послуг.

Так, на виконання вимог чинного законодавства України та вище вказаного пункту Договору доручення сторонами протягом перевіряємого періоду були складені та підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № 2626 від 31 грудня 2019 року на загальну суму 1 560,00 грн., в тому числі ПДВ 260.0 грн.;

- № 160 від 15 січня 2020 року на загальну суму 2 178,83 грн., в тому числі ПДВ 363,14 грн.;

- № 108 від 20 січня 2020 року на загальну суму 1 560,00 грн., в тому числі ПДВ 260.0 грн.

Підтвердженням належного проведення розрахунків між сторонами: ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА за Договором № доручення № НТЛ-831- Б від 19 грудня 2019 року є платіжні доручення, з яких вбачається які суми коштів за отримані послуги були перераховані клієнтом ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ на рахунок ТОВ НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА протягом перевіряємого періоду.

- № 5 від 11 січня 2020 року на загальну суму 1 560,00 грн.

- № 157 від 25 березня 2020 року на загальну суму 2 178,83 грн.;

- № 250 від 16 квітня 2020 року на загальну суму 1 560,00 грн.

На підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни послуги, зазначеної в Договорі доручення № НТЛ-831-Б від 19 грудня 2019 року за відповідними господарськими операціями були складені наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 108 від 15.01.2020 року відповідно до якої було надано послуг на загальну суму коштів у розмірі 2 178,83 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 363,14 грн.;

- податкова накладна № 131 від 20.01.2020 року відповідно до якої було поставлено товар на загальну суму коштів у розмірі 1 560,00 грн., у тому числі з урахуванням ПДВ на суму 260,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що всі вищеперелічені податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Приписами п.п. 8.1-8.2 Договору доручення № НТЛ-831-Б від 19 грудня 2019 року визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання Сторонами взятих на себе грошових зобов`язань за Договором - до моменту їх повного виконання. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш, ніж за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення його дії не повідомить іншу Сторону в письмовій формі про припинення дії договору.

Отже, аналізуючи наведене колегія суддів вбачає реальність господарської операції між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та TOB НІКА ТРАНС ЛОГІСТИКА .

Щодо господарської операції з ТОВ «ЄВТГРЕЙН

Між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВТ ГРЕЙН /далі по тексту - ТОВ ЄВТ ГРЕЙН / (повірений) було укладено Договір доручення № ЄГ-АС/2019-137 від 19 грудня 2019 року.

Згідно умов вказаного договору доручення повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя виступати митним брокером довірителя, здійснювати декларування вантажів довірителя - зернових, зернобобових та олійних культур та продуктів їх переробки (далі - Вантаж), включаючи складання та оформлення митних декларацій в інтересах довірителя згідно чинного митного законодавства України в рамках Митного кодексу України, а довіритель зобов`язується оплатити повіреному надані ним послуги на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1 Договору доручення № ЄГ-АС/2019-137 від 19 грудня 2019 року визначено, що довіритель сплачує винагороду повіреному за надані послуги згідно вартості послуг, наведених у Додатку до даного Договору, відшкодовує повіреному додаткові витрати (п.2.1.5 Договору) та витрати, пов`язані з наданням додатково погоджених послуг, що стосується предмету цього договору (п. 2.1.7 Договору) на підставі виставлених Повіреному рахунків.

Додатком № 1 до Договору доручення № ЄГ-АС/2019-137 від 19 грудня 2019 року було погоджено сторонами договору - ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ ЄВТ ГРЕЙН перелік послуг, що надаються за вказаним Договором доручення, а також їх вартість:

- Митне оформлення декларації на експорт (транзит) товарів та інших предметів (періодична МД- ЕК10РР) вартістю 1 600,00 грн.;

- Митне оформлення декларації на експорт (транзит) товарів та інших предметів (додаткова декларація до періодичної МД - ЕК10ДР) вартістю 1 600,00 грн.;

- Оформлення аркуша МД (МД-6, МД-8) вартістю 300,00 грн.;

- Оформлення аркуша-коригування вартістю від 500,00 грн. до 1000,00 грн.;

- Оформлення сертифікату з перевезення товару форми EUR. 1 вартістю 300,00 грн.

Крім того, пунктами 4.2. та 4.3. Договору сторонами було погоджено, що сплата винагороди повіреному здійснюється довірителем протягом п`яти банківських днів від дати отримання рахунку, акту виконаних робіт, копії оформленої МД та інших підтверджуючих документів, за умови їх попереднього узгодження.

Обсяг та вартість фактично наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт/наданих послуг, що надсилається повіреним довірителю протягом трьох робочих днів після виконання робіт/надання послуг.

Так, на виконання вимог чинного законодавства України та вище вказаного пункту Договору доручення сторонами за перевіряємий період були складені та підписані наступні акти надання послуг:

- № 1049 від 27 грудня 2019 року на загальну суму 1920.00 грн., в тому числі ПДВ 320.0 грн.;

- № 122 від 28 січня 2020 року на загальну суму 1 920,00 грн,, в тому числі ПДВ 320.0 грн.

ТОВ ЄВТ ГРЕЙН були виставлені наступні рахунки на оплату за митне оформлення декларацій на експорт (транзит, імпорт) МД-ЕК10РР:

- рахунок на оплату № 1084 від 27 грудня 2019 року на загальну суму 1 920,00 грн., в тому числі ПДВ 320,00 грн;

- рахунок на оплату № 134 від 28 січня 2020 року на загальну суму 1 920,00 грн., в тому числі ПДВ 320,00 грн.

Вказані вище докази підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та контрагентами, на які посилається інспектор ДПС у акті перевірки.

Щодо господарської операції з ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ .

Між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (Покупець) та ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ (Постачальник) було укладено Договір поставки № 1743 від 29 листопада 2019 року.

Згідно умов вказаного договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов`язується сплатити вартість та прийняти Товар.

Згідно п. 1.5 Договору від 29 листопада 2019 року відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року.

Пунктом 4.1 Договору від 29 листопада 2019 року були погоджені умови оплати за таким Договором, згідно з якими оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на Товар.

Колегія суддів бере до уваги, що самим контролюючим органом в акті № 381/05-99- 04-02/43039282 від 29 квітня 2020 року зафіксовано, що ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ в адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ були виписані наступні видаткові накладні:

- № 0087/0005342 від 27 грудня 2019 року на загальну суму 6 855,00 грн., втому числі ПДВ 1 142,50 грн.

- № 0087/0005026 віл 04 грудня 2019 року на загальну суму 8 168,00 грн., втому числі ПДВ 1 361,33 грн.

Також актом перевірки були зафіксовані специфікації відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткових накладних: № 0087/0005342-С від 27 грудня 2019 року, № 0087/0005026 від 04 грудня 2019 року (ст. 71 акту).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вказівка контролюючого органу на те, що ОСОБА_1 на дату здійснення операцій не був працівником ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ згідно аналізу баз даних АІС Податковий блок , не може слугувати доказом нереальності господарської операції між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ ЛІВАКИ ТОРГ .

Більше того ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ укладало ряд тимчасових договорів про надання послуг.

До того ж, наявність припущень щодо ризиковості контрагента ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ не може слугувати підставою для накладення стягнення на ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ , яке здійснює свою діяльність, в тому числі в частині здійснення господарських операцій з ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ , з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.

Щодо господарської операції з ТОВ ДАНАЙ , ТОВ ДАНАЙ-ТРАНС-СЕРВІС колегія суддів приходить до наступного.

Між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (Покупець) та ТОВ ДАНАЙ (Продавець) було укладено Договір № 43 купівлі-продажу скрапленого газу від 30 жовтня 2019 року.

За умовами вказаного договору Продавець взяв на себе зобов`язання передати у власність Покупця газ зріджений (СПБТ).

Пунктами 2.2 та 2.3 Договору № 43 від 30 жовтня 2019 року було погоджено, що якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 4047-2001. Кількість фактично поставленого ьСВГ Покупцеві визначається видатковими накладними за кожнцу партію відвантаженого товару.

Так, ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ і ТОВ ДАНАЙ були узгоджені та підписані наступні видаткові накладні:

- № 292 від 26 листопада 2019 року на передачу Продавцем Покупцю товару - скрапленого газу УКТ ЗЕД 2711129700 кількістю 3,98 тонн загальною вартістю 69 751,67 грн, в тому числі ПДВ 11 625,28 грн.;

- № 294 від 27 листопада 2019 року на передачу Продавцем Покупцю товару - скрапленого газу УКТ ЗЕД 2711129700 кількістю 3,95 тонн загальною вартістю 69 225,90 грн, в тому числі ПДВ 11 537,65 грн.;

- № 295 від 28 листопада 2019 року на передачу Продавцем Покупцю товару - скрапленого газу УКТ ЗЕД 2711129700 кількістю 3,99 тонн загальною вартістю 69 926,92 грн, в тому числі ПДВ 11 654,49 грн.;

- № 297 від 29 листопада 2019 року на передачу Продавцем Покупцю товару - скрапленого газу УКТ ЗЕД 2711129700 кількістю 3,91 тонн загальною вартістю 68 524,88 грн, в тому числі ПДВ 11 420,81 грн.

Для належного перевезення придбаного товару - скрапленого газу СПБТ ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ 04 листопада 2019 року був укладений Договір № 26 на міжміські перевезення вантажів автотранспортом з ТОВ ДАНАЙ-ТРАНС-СЕРВІС .

Підтвердженням виконання TOB ДАНАЙ-TPАНС-СЕРВІС своїх зобов`язань щодо перевезення вантажу за умовами Договору № 26 від 04 листопада 2019 року є наступні товарно-транспортні накладні:

- № 1159 від 26 листопада 2019 року, згідно з якою ТОВ ДАНАЙ-TPАНС-СЕРВІС здійснило перевезення скрапленого газу пропан-бутан вагою 3980 кг на замовлення ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ ;

- № 1163 від 27 листопада 2019 року, згідно з якою ТОВ ДАНАЙ-TPАНС-СЕРВІС здійснило перевезення скрапленого газу пропан-бутан вагою 3950 кг на замовлення ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ ;

- № 1168 від 28 листопада 2019 року, згідно з якою ТОВ ДАНАЙ-TPАНС-СЕРВІС здійснило перевезення скрапленого газу пропан-бутан вагою 3990 кг на замовлення ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ ;

- № 1172 від 29 листопада 2019 року, згідно з якою ТОВ ДАНАЙ-TPАНС-СЕРВІС здійснило перевезення скрапленого газу пропан-бутан вагою 3910 кг на замовлення ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ .

Контролюючим органом в акті № 381/05-99- 04-02/43039282 від 29 квітня 2020 року зафіксовано, що в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином зареєстровані податкові накладні по господарських операціях між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ ДАНАЙ :

- № 8 від 04 листопада 2019 року на загальну суму 65 490,01 грн., в тому числі ПДВ 10 915,00 грн.;

- № 52 від 22 листопада 2019 року на загальну суму 80 800,02 грн., в тому числі ПДВ 13 466,567 грн.;

- № 54 від 25 листопада 2019 року на загальну суму 68 700,13 грн., в тому числі ПДВ 11 450,02 грн.;

- № 56 від 26 листопада 2019 року на загальну суму 277 429,36 грн., в тому числі ПДВ 46 238,23 грн.;

- № 20 від 23 грудня 2019 року на загальну суму 98 399,00 грн., в тому числі ПДВ 16 400,00 грн.

Щодо господарської операції позивача з TOB "ТЕКІС" колегі суддів зазначає.

Між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (Замовник) та ТОВ ТЕКІС (Постачальник) було укладено Договір поставки № 01/11-2019-01 від 01 листопада 2019 року.

Так, ТОВ ТЕКІС було виставлено ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ наступні рахунки на оплату в рахунок сплати вартості Поставки товару за Договором № 01/11-2019-01 від 01 листопада 2019 року:

- № 8 від 01 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 381 225,42 грн.;

- № 9 від 01 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 68 308,73 грн.;

- № 10 від 01 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 9 461,21 грн.;

- № 11 від 02 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 160 729,00 грн.;

- № 12 від 03 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 109 294,00 грн.;

- № 13 від 03 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 194 773,93 грн.;

- № 14 від 04 листопада 2019 року на поставку товару на загальну суму 277 911,48 грн.

Крім того, ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ і ТОВ ТЕКІС були узгоджені та підписані наступні видаткові накладні:

- № 8 від 01 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 381 225,42 грн.;

- № 9 від 01 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 68 308,73 грн.;

- № 10 від 01 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 9 461,21 грн.;

- № 11 від 02 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 160 729,00 грн.;

- № 12 від 03 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 109 294,00 грн.;

- № 13 від 03 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 194 773,93 грн.;

- № 14 від 04 листопада 2019 року про здійснення поставки товару на загальну суму 277 911,48 грн.

Щодо господарської операції ТОВ "АЛЕФ СИСТЕМ" з ТОВ Кіровоградська обласна ЕК слід зазначити.

Контролюючим органом в акті М 381/05-99-04-02 від 29 квітня 2020 року будло чітко зафіксовано, що згідно ІС Податковий блок підсистеми Автоматизована система інформації Перегляд результатів співставленая не встановлено розбіжність між показниками податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ Кіровоградська ЕК .

Так, ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ по взаємовідносинах з ТОВ Кіровоградська обласна ЕК було включено до податкового кредиту декларації з ПДВ:

- за грудень 2019 року на суму 10 631,99 грн.;

- за січень 2020 року на суму 1 775,10 грн.

Поряд з цим, контролюючим органом було встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Кіровоградська обласна ЕК здійснив реєстрацію на адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ податкових накладних на загальну суму ПДВ 12 407,09 грн.

Отже, колегія суддів вбачає реальність господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ Кіровоградська обласна ЕК .

Щодо господарської операції з ТОВ АРБЕЛОН колегія суддів зазначає наступне.

Контролюючим органом в акті М 381/05-99-04-02 від 29 квітня 2020 року було 0 зафіксовано, що згідно ІС Податковий блок підсистеми Автоматизована система інформації Перегляд результатів співставлення не встановлено розбіжність між показниками податкової звітності з податку па додану вартість ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ АРБЕЛОН .

Так, ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ по взаємовідносинах з ТОВ АРБЕЛОН було включено до податкового кредиту декларацію з ПДВ за листопад 2019 року на суму 2 115,56 грн.

Поряд з цим, самим контролюючим органом було встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ АРБЕЛОН здійснив реєстрацію на адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 115,56 грн.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для сумнівів щодо реальності ггосподарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ АРБЕЛОН .

По виконанню умов Договору № 02/0210 від 02 січня 2020 року сторонами (ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ АРБЕЛОН ) було погоджено та підписано акт звірки.

Підтвердженням виконання умов договору є Видаткова накладна № РН-00001674 від 24 грудня 2019 року.

Щодо господарської операції між позивачем та ТОВ ЕЛВІС вбачається наступне.

Контролюючим органом в акті М 381/05-99-04-02 від 29 квітня 2020 року було чітко зафіксовано, що згідно ІС Податковий блок підсистеми Автоматизована система інформації Перегляд результатів співставлення не встановлено розбіжність між показниками податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ ЕЛВІС .

Так, ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ по взаємовідносинах з ТОВ ЕЛВІС було включено до податкового кредиту декларацію з ПДВ за листопад 2019 року на суму 3 581,67 грн.

Поряд з цим, самим контролюючим органом було встановлено, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ ЕЛВІС здійснив реєстрацію на адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ податкових накладних на загальну суму ПДВ 3 581,67 грн.

Отже, між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ ЕЛВІС наявні реальні господарські операції.

Щодо господарської операції між позивачем та ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації колегія суддів вбачає реальність господарських операцій між вказаними юридичними особами, що підтверджується первинними документами.

Так, 28 жовтня 2019 року між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (Замовник) та ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації (Виконавець) був укладений Договір № 10106 на виконання метрологічних робіт (послуг).

Умовами вказаного Договору сторонами було погоджено, що Виконавець зобов`язується виконати метрологічні роботи (послуги) Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Пунктом 2.1 Договору № 10106 від 28 жовтня 2019 року було визначено, що вартість метрологічних робіт (послуг) по даному Договору встановлена заявою-рахунком.

Крім того, коленія суддів зазначає, що контролюючим органом в акті № 381/05-99-04-02 від 29 квітня 2020 року було чітко зафіксовано, що згідно ІС Податковий блок підсистеми Автоматизована система інформації Перегляд результатів співставлення не встановлено розбіжність між показниками податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Так, ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ по взаємовідносинах з ДП Кіровоградський науково- виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації було включено до податкового кредиту декларацію з ПДВ за жовтень 2019 року на суму 1 553,31 грн., а також за листопад 2019 року на суму 4427,85 грн.

Поряд з цим, самим контролюючим органом було встановлено, що заданими Єдиного реєстру податкових накладних ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації здійснив реєстрацію на адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ податкових накладних на загальну суму ПДВ 1 981,16 грн.

Отже, відсутні будь-які підстави для сумнівів щодо реальності господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ДП Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Реальність господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Епіцентр К /далі - ТОВ Епіцентр К / підтверджується рахунком на оплату № Счт/КУ-0063523 від 12 грудня 2019 року, згідно з яким Продавець ТОВ Епіцентр К надав ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ рахунок на оплату в сумі - 770,75 грн., в тому числі ПДВ 154,15 грн. для передачі у власність відповідних товарів.

Крім того, згідно видаткової накладної Рнк/ KV-0060497 від 20 грудня 2019 року ТОВ Епіцентр-К передало у власність ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ товари на загальну суму 770,75 грн., в тому числі ПДВ 154,15 грн.

Реальність господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗЕТКА.УА /далі - ТОВ РОЗЕТКА.У А / підтверджується рахунком на оплату № СФ-02659684 від 23 жовтня 2019 року на оплату товару та організацію доставки по м. Києву на загальну суму 700,00 грн., в тому числі ПДВ 116,66 грн., актом надання послуг № 2659684 від 04 листопада 2019 року щодо організації доставки по м. Києву на суму 50,00 грн., в тому числі ПДВ 8,33 грн.

Крім того, сторонами ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ РОЗЕТКА.У А була погоджена та підписана видаткова накладна № 2659683 від 04 листопада 2019 року щодо поставки товару на загальну суму 3 353,00 грн., в тому числі ПДВ 558,83 грн., а також видаткова накладна № 2659684 від 04 листопада 2019 року щодо поставки товару на загальну суму 650,00 грн., в тому числі ПДВ 108,33 грн.

Наступні товарно-транспортні накладні підтверджують доставку вантажовідправником ТОВ РОЗЕТКА.УА на адресу вантажоодержувача ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ товару;

- № 1 від 05 листопада 2019 року згідно видаткової накладної № 2659684 на суму 650,00 грн.;

- № 140 від 14 листопада 2019 року згідно видаткової накладної на суму 3 353,00 грн.

Реальність господарських операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИВАТІНВЕСТ /далі - ТОВ ПРИВАТШВЕСТ / підтверджується наступними первинними документами:

1) рахунком на оплату № 10-3144838 від 15 жовтня 2019 року на оплату товару на загальну суму 19 075.02 грн., в тому числі ПДВ 3 179,17 грн.;

2) видатковою накладною № РТУР0476698 від 23 жовтня 2019 року щодо здійснення передачі Покупцю товару на загальну суму 19 075,02 грн., в тому числі ПДВ 3 179,17 грн.

Крім того, реальність вказаних вище операцій підтверджується таком рядом супутних договірних відносин ТОВ ЛЛЕФ СИСТЕМ з іншими господарськими суб`єктами.

Згідно видаткової накладної № РН-0002104 від 10 грудня 2019 року Приватне підприємство АРЗАМІТ здійснило постачання на адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ товару на незнайчну суму - 441,00 грн., в тому числі ПДВ 73,50 грн.

Згідно видаткової накладної № 25486 від 20 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕХМАШ-2 /далі - ТОВ СПЕЦТЕХМАШ-2 / здійснило постачання на адресу ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ товару на суму - 720,00 грн., в тому числі ПДВ 120,00 грн.

Належним чином був укладений Договір поставки № 2395/19 від 09 жовтня 2019 року між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аналит Прибор (Постачальник) /далі - ТОВ Аналит Прибор /, згідно з умовами якого Постачальник взяв на себе зобов`язання за умовами даного Договору поставити у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язувався прийняти товар і споатити його вартість на умовах даного Договору. Вказаним Договором були погоджені усі умови постачання товару.

Щодо господарської операції між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрно-правнича компанія А.П.К. /далі - ТОВ Аграрно-правнича компанія А.П.К. колегія суддів вбачає також реальний характер, що відображено бухгалтерською документацією Товариства, рахунком на оплату № 110 від 30 січня 2020 року на суму 395,88 грн., видатковою накладною № БР-0001858 від 05 лютого 2020 року.

Реальність господарської операцій між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та Державним підприємством Держреєстри України /далі по тексту - ДП Держреєстри України / відображено бухгалтерською документацією Товариства, рахунком на оплату та накладною № 1579 від 25 листопада 2019 року.

Крім того між ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стела-Кіровоградбуд (Експедитор) /далі - ТОВ Стела-Кіровоградбуд / належним чином був укладений Договір доручення № 25/10/2019-АС на транспортно- експедиційне обслуговування вантажів від 25 жовтня 2019 року, згідно з пунктом 1.1 якого Експедитор зобов`язується за дорученням і за рахунок Клієнта надати транспортно- експедиційні послуги по перевезенню вантажів в інтересах Клієнта; провести розрахунки з перевізними, транспортними і/або експедиторськими організаціями, а також з іншими субєктами господарювання різних форм власності, резидентами або нерезидентами України за надання перевізних, траснпортних, транспортно-експедиторських послуг або інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів в інтересах Клієнта; надавати інші послуги, пов`язані з перевезенням вантажів в інтересах Клієнта, порядок і умови надання яких узгоджується Сторонами у Додаткових угодах жо цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Контролюючим органом в акті № 381/05-99-04-02 від 29 квітня 2020 року було чітко зафіксовано, що згідно ІС Податковий блок підсистеми Автоматизована система інформації Перегляд результатів співставлення не встановлено розбіжність між показниками податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ та ТОВ Епіцентр К , ТОВ СПЕЦТЕХМАШ-2 , ТОВ РОЗЕТКА. У А , ТОВ ПРИВАТШВЕСТ", ТОВ Стела-Кіровоградбуд , ТОВ Аграрно- правнича компанія А.П.К. , ДП Держреєстри України й інших юридичних осіб.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст. 90 КАС України, суд зазначає, що такі укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Отже, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 6 ,627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагентів позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані роботи (товари) (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов`язань такого платника. Отже, наявність факту (і це не заперечується сторонами) про належну оплату робіт (товару) визнається судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

На час укладання договорів, що не спростовується контролюючим органом, контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Оглянуті судом первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Отже, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТОВ АЛЕФ СИСТЕМ наявність спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарських операцій, є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків, а відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового обліку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання відповідача на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання вказаних операцій є помилковими.

Варто зазначити, що сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу.

Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.

Доводи апелянта з посиланням на дослідження податкової інформації та ЄРПН, що в свою чергу призвело до висновків податкового органу про відсутність ліцензії, матеріальних ресурсів, основних фондів, досвіду тощо у контрагентів позивача, не свідчить про неправомірність операцій та на думку колегії суддів є припущенням податкового органу, яке не може бути покладене в основу рішення.

Відповідні обставини, на які посилається відповідач є не доведеними.

Колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017), статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній після 15.12.2017), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму прибутку чи податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 15.12.2017), частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній після 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Доводи податкового органу щодо недостатності ресурсів у контрагентів позивача для виконання господарських операцій, також є необґрунтованими, оскільки підприємства не позбавлені можливості залучати до робіт осіб за цивільно-правовими договорами, або замовляти роботи у фізичних осіб-підприємців, які не є платниками ПДВ, а під час проведення перевірки встановлено факт здійснення відповідних робіт, а також підтверджено отримання реального результату в процесі зазначеної діяльності.

Саме таку позицію висловив Верховний Суд України в Постанові від 13 листопада 2018 по справі №814/18/14.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентами.

Доводи відповідача ґрунтуються на припущеннях податкового органу.

При цьому, суд виходить з того, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 05.03.19 у справі №820/4779/15 та враховуються судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо посилання відповідача на наявну негативну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Така податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції не приймає посилання відповідача в акті перевірки на наявну податкову інформацію про непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкову інформацію про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, оскільки така інформація не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 803/1712/13-а (провадження № К/9901/27172/18).

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності трудових ресурсів, наявних у контрагента позивача, оскільки відсутність у контрагента матеріальних, виробничих, трудових та інших ресурсів не впливає на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод (постанови Верховного Суду у справах № 820/4648/13-а, № 826/1398/14).

Зокрема Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а зазначив, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод.

Документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки (достатньо самих видаткових накладних), вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 5 січня 2021 року у справі № 820/1124/17.

Крім того , сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд вбачає їх реальність, що підтверджується матеріалами справи.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є недостовірні та (або) суперечливі.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року справа №820/13056/13-а.

В свою чергу, контролюючим органом в акті перевірки та під час розгляду справи не було спростовано, що жодна із замовлених та отриманих робіт здійснена не в межах господарської діяльності товариства, не надав переконливих доводів зворотного. Також акт перевірки не містить жодного умотивованого посилання про фактичне порушення позивачем вимог законодавства, яке б позбавляло його права на формування даних податкового обліку за спірними операціями.

В обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом не наведено обставин, які б вказували на відсутність реального проведення операцій. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на відпрацьованій податковій інформації по вказаних контрагентах , а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій між позивачем та контрагентами, які мали місце у періоді, в якому проводилася перевірка, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків не свідчить про те, що платник податків, який укладав договори з таким контрагентом, знав про протиправний характер діяльності свого контрагента. Отже, аргументи податкової стосовно фіктивності контрагента не є вичерпним доказом нереальності операцій.

Також колегія суддів зазначає, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України та статтею 207 Господарського кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого будь-який правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Контролюючим органом не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності та обережності та, що йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти або, що єдиною метою здійснення господарських операцій було одержання необґрунтованої вигоди.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таку ж правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

У ході розгляду справи відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача або можливої фіктивності його безпосереднього постачальника, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Втім відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироків по кримінальній справі щодо контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача вищенаведеними контрагентами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів відхидяє доводи апелянта щодо не врахування судом першої інстанції правових позицій Верховного Суду України у справах № 819/2737/13, 817/481/17, 804/592/17, 826/5263/14, 2а-12436/11/2670, 826/14489/16, 826/678/16, 826/7760/15, 160/8441/18 щодо застосування ст. 44 ПК, оскільки, як вбачається із акту перевірки, платником податків під час проведення перевірки надавалися документи на підтвердження задекларованих показників податквого обліку, ці ж документи були досліджені в ході розгляду справи. Акти про не надання документів контролючим органом не складалися.

Враховуючи наведене , колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22 травня 2020 року №№ 0000930402, 0000940402, 0000950402, 0000960402 Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області діяло всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року по справі № 520/15773/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 по справі № 520/15773/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 14.07.2021 року