Ухвала

від 30.06.2021 по справі 280/202/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

30 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/202/20

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП44118663) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №280/202/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ІСТА" до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

25.01.2021, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу з огляду на невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

31.05.2021, Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663), як правонаступник Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), подало апеляційну скаргу у цій справі.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.

Оскаржене рішення ухвалено Запорізьким окружним адміністративним судом 29 грудня 2020 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію оскарженого рішення суду першої інстанції отримано представником ГУ ДПС у Запорізькій області 05.01.2021.

Як вказувалось вище, Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) у цій справі подало апеляційну скаргу як правонаступник Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), про що апелянтом було безпосередньо зазначено в самій апеляційній скарзі, відтак, враховуючи приписи ч.1 ст.52 КАС України, усі дії, вчинені Головним управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) є обов`язковими для Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Таким чином, для Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) у цій справі діють такі ж строки на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року як і для Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, а також те, що для Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) у цій справі діють такі ж строки на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року як і для Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), апеляційну скаргу на рішення суду від 29.12.2020 року подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку, оскільки 31.05.2021, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) подало апеляційну скаргу, а встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, сплинув 04.02.2021.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що відповідач звертався з апеляційною скаргою у цій справі, проте остання була повернута судом апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору. Зазначає, що в Україні продовжено карантин до 31.08.2021, під час дії якого податковим органом подавалось клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що свідчить про те, що відповідач мав намір оскаржити рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у встановлений 30-денний строк.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Також, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційний суд зауважує, що оскаржене рішення винесено Запорізьким окружним адміністративним судом 29.12.2020 року, копія якого отримана відповідачем 05.01.2021.

Отже, встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення, спливав 04.02.2021.

З первинною апеляційною скаргою відповідач звернувся 25.01.2021 року, тобто за 10 днів до спливу строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 24.02.2020 про повернення первинної апеляційної скарги у даній справі, отримана відповідачем 03.03.2021.

Враховуючи те, що первинна апеляційна скарга була подана відповідачем за 10 днів до спливу строку на апеляційне оскарження, тому, отримавши 03.03.2021 копію ухвали про повернення апеляційної скарги, скаржник повинен був протягом 10 днів повторно подати апеляційну скаргу, а саме до 15.03.2021 року (з урахуванням вихідних днів).

Разом з тим, апеляційна скарга була подана лише 31.05.2021 року, що не може вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.

При цьому на момент подачі апеляційної скарги оскаржене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Стосовно посилань апелянта на те, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року №343, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641) установлено з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 29.03.2020 № 3275 (опублікований 02.04.2020) (далі - Закон № 3275) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема Розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено новим пунктом 3, за змістом якого під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, подання відзиву та розгляду апеляційної скарги, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, фактично Законом № 3275 строк, визначений ст. 298 КАС України, був продовжений до закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з цим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачено, зокрема, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 закінчуються 6 серпня 2020 року (через 20 днів після 17 липня 2020 року (набрання чинності Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX)). При цьому, суд має право за вмотивованою заявою особи продовжити процесуальний строк, встановлений судом, у тому числі строк для усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на викладене, безпідставними є посилання апелянта на те, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину.

Суд зауважує, що останній за заявою особи продовжує процесуальний строк, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у строк, визначений судом, зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, на що вказує учасник справи з наданням відповідних доказів на підтвердження своїх доводів.

Однак, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що неможливість подачі належним чином оформленого документу про сплату судового збору, пов`язані з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості задовольнити клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на підставі пункту 3 розділу "Прикінцеві положення" КАС України (наприклад, хвороба особи, яка подає апеляційну скаргу, зупинення діяльності установи у зв`язку з карантином та інше).

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними . При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 634839,25 грн., що свідчить про подання юридичною особою позову з вимогами майнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.

Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог становив 9522,59 грн (1,5%*634839,25=9522,59).

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 9522,59 грн, то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 14283,88 грн. 9522,59*150%=14283,88 ).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду , де розглядається справа).

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на викладене вище, суд надає можливість не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, надати суду: заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку та належним чином оформлений документ про сплату судового збору.

Суд зазначає, що в силу п. 4 ч. 1 статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст.169, 296, 298, 325, 328, суд,

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 року, вказані Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП44118663) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №280/202/20 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для надання суду:

- заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;

- належним чином оформленого документа про сплату судового збору.

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Роз`яснити, що, відповідно до п.3 Розділ VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю. В. Дурасова