Постанова

від 12.07.2021 по справі 640/2572/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2572/20 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства СВ Телеком на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2021 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства СВ Телеком до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними і скасування постанов про накладення штрафу та приписів, -

В С Т А Н О В И В:

ПП СВ Телеком звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/7 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати припис департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1301/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.01.2020;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-1301/4 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.01.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2021 позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020; визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020: в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП СВ Телеком звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у періоди з 13.12.2019 по 26.12.2019 та з 11.01.2020 по 13.01.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування: замовником ПрАТ Київстар та підрядником і генпроектувальником в одній особі - ПП СВ Телеком вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво мережі мобільного зв`язку стандарту DCS-1800/UMTS-2100 ПрАТ Київстар . Базова станція UA4841 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Натана Рибака, 50 (кадастровий номер земельної ділянки 3210900000:01:128:0110) .

За результатами здійснення такого позапланового заходу держаного нагляду (контролю) складено акт від 13.01.2020 № Т-1301/1, де зафіксовано про наступні виявлені порушення вимог законодавства:

- ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п. 4.8, 5.3, 6.2 ДБН А.3.1-5:2016 та Додатку Б до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва . А саме, під час перевірки інспектором будівельного нагляду встановлено, що генеральним підрядником виконавча документація ведеться з наступними порушеннями: наданий під час перевірки загальний журнал робіт не пронумеровано та не прошнуровано; в загальному журналі робіт відсутні записи переліку актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій і актів на закриття прихованих робіт; в наданих під час перевірки актах на закриття прохованих робіт відсутні підписи представника технічного нагляду; наданий під час перевірки журнал бетонних робіт не відповідає додатку Б ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , а також зазначений журнал не пронумерований і не прошнурований; не надано сертифікатів на використані матеріали. Крім того, під час перевірки не було надано (відсутній) проект виконання робіт, а на будівельному майданчику були відсутні інформаційний стенд та схема руху автотранспорту;

- ст. ст. 24, 29 і 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389). А саме в ході перевірки інспектором будівельного нагляду встановлено, що проектна документація була розроблена з наступними порушеннями: проектувальником запроектовано розміщення об`єкту на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети відповідно до норм чинного законодавства; проектна документація розроблена без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень, технічних умов); назва об`єкта будівництва в завданні на проектування не відповідає назві проектної документації;

- ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . А саме, під час перевірки інспектору будівельного нагляду не надано (був відсутній) журнал авторського нагляду та не надано підтверджуючих фактів, що замовником забезпечено здійснення авторського нагляду. У зв`язку з чим перевіряючий дійшов висновку про не забезпечення замовником здійснення авторського нагляду відповідно до норм чинного законодавства. Поряд з цим, інспектор будівельного нагляду встановив, що замовником будівництва були наведені недостовірні дані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 13.11.2019 № ІУ 061193170543.

Крім того, в тексті акта перевірки (стор. 3 такого акта) зазначено, що перевірка була проведена в присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання - головного інженера ПП СВ Телеком ОСОБА_1 .

Сам акт перевірки від 13.01.2020 підписано директором ПП СВ Телеком ОСОБА_2 із зауваженнями.

На підставі викладеного, посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області складено (винесено):

- припис № С-1301/3 від 13.01.2020 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким з метою усунення порушень від ПП СВ Телеком вимагалося у термін до 13.02.2020 усунути допущенні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- припис № С-1301/4 від 13.01.2020 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень від ПП СВ Телеком вимагалося починаючи з 13.01.2020 зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- протоколи за № 1-Л-З-1301/3, №1-Л-З-1301/4, №1-Л-З-1301/5, №1-Л-З-1301/6 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.01.2020, якими розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 12 годину 27.01.2020 у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області;

- постанову № З-2701/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, якою ПП СВ Телеком визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на останнє штраф у сумі 37 836 грн.;

- постанову № З-2701/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, якою ПП СВ Телеком визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на останнє штраф у сумі 94 590 грн.;

- постанову №З-2701/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, якою ПП СВ Телеком визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на останнє штраф у сумі 94 590 грн.;

- постанову №З-2701/7 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, якою ПП СВ Телеком визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено на останнє штраф у сумі 189 180 грн.

Вважаючи вказані приписи та постанови про накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, тим, що позивач не виконав вимоги ДБН А.3.1-5:2016 щодо розміщення на будівельному майданчику інформації про схему руху автотранспорту), що є достатньою підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу за вчинення позивачем порушення, визначеного п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, у доводах апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач усунув порушення в оформленні виконавчої документації, а саме виконав вимоги ДБН А.3.1-5:2016 щодо розміщення на будівельному майданчику інформаційного стенду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № З-2701/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.01.2020, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

В розумінні норм Закону України Про телекомунікації від 18.11.2013 № 1280-IV вежа, що використовується для організації та надання послуг мобільного зв`язку являє собою споруду електрозв`язку та є складовою телекомунікаційної мережі. Розміщення на земельних ділянках об`єктів будівництва, що є частиною телекомунікаційних мереж, здійснюється відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Тобто, будівництво вежі мобільного зв`язку має здійснюватися з урахуванням усіх вимог законодавства, що регулює створення об`єктів архітектури.

За змістом норм ст. 4 і 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до норм ч. 1, 2 і 4 ст. 26, ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

При цьому, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Приписами ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування (останнє складається і затверджується замовником об`єктів будівництва за погодженням із проектувальником).

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).

Поряд з цим, у ч. 3 цієї ж статті Закону України Про регулювання містобудівної діяльності наявне посилання на перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

А саме, такий Перелік затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.11.2017 за №1437/31305).

Зокрема, за змістом п. 20 і 21 такого чинного Переліку, містобудівні умови та обмеження не надаються на проектування наступних об`єктів будівництва:

- будівництво об`єктів рухомого (мобільного) зв`язку та їх зовнішніх інженерних мереж за умови їх відповідності санітарним та будівельним нормам і правилам, архітектурно-планувальним вимогам, що визначаються органом містобудування та архітектури, з урахуванням червоних та інших ліній регулювання забудови, а саме:

1) об`єкти, що будуються в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу із встановленням технічних засобів телекомунікацій, з використанням легких трубостійок для кріплення антенно-фідерних пристроїв (далі - АФП), встановлених на існуючих будівлях, виробничих спорудах, металевих і цегляних трубах;

2) малогабаритні щогли полегшеної конструкції для кріплення АФП на існуючих будівлях;

3) наземні щогли з відтяжками та башти для кріплення АФП із встановленням технічних засобів телекомунікацій в існуючих пристосованих, вбудовано-прибудованих приміщеннях та приміщеннях контейнерного типу.

- встановлення технічних засобів телекомунікацій фіксованого, рухомого (мобільного) зв`язку, ефірного телебачення, мереж безпроводового доступу в приміщеннях контейнерного типу, зведення яких не потребує виконання робіт із улаштування фундаментів, в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення при дотриманні будівельних норм та правил.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою.

Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника або підприємства, установи та організації, які надали такі технічні умови. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

За змістом норм ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (а саме у відповідності до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45), з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Зокрема, положеннями п.п. 3, 4, 9 і 11 зазначеного Порядку визначено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці (зокрема, в т.ч. Державних будівельних норм (ДБН) А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , які затверджені наказом Мінрегіону України від 05.05.2016 № 115).

Для об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) проектування може здійснюватися в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП).

Крім того, п. 8 Порядку встановлено, що назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

За змістом норм ч.ч. 1, 2 і 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Окрім того, в силу положень ст. 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються також іншими нормативно-правовими актами.

Так, зокрема загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлені в ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Пунктами 4.3, 5.1 і 5.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва передбачено, що на кожному об`єкті будівництва організація будівельних робіт має здійснюватися на підставі розробленої проектно-технологічної документації (ПТД).

Проектно-технологічна документація об`єкта будівництва складається з ПОБ (проект організації будівництва), що містить рішення з організації будівництва об`єкта в цілому, та окремих його черг, пускових комплексів та ПВР (проект виконання робіт), що деталізує організаційно-технологічні заходи і способи виконання робіт.

Будівельні роботи виконують на підставі проекту виконання робіт та/або технологічних карт.

Пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва визначено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Таким чином, ДБН А.3.1-5:2016 містять вимоги щодо: орієнтовного складу та оформлення виконавчої документації, зокрема, загального журналу робіт, сторінок спеціальних журналів окремих робіт (як журналу виконання бетонних робіт), актів на закриття прихованих робіт відповідно до форми, наведеної у додатках А, Б, В відповідно, а також щодо порядку виконання будівельних робіт.

Зокрема, за формою та вказівкою щодо порядку ведення, наведених у додатку А ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , загальний журнал робіт повинен містити у своїй структурі, зокрема, Таблицю А.2, в якій зазначається перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій та актів закриття прихованих робіт. Загальний журнал веде особа, відповідальна за будівництво об`єкта (виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об`єкті. Такий журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала.

Згідно з п. 6.2 ДБН А.3.1-5:2016 підготовка до будівництва передбачає цілий ряд організаційних заходів, в т.ч. облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва, замовника, проектувальника, виконавця робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон, тощо.

Також, п. 4.7, 8.3 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва передбачено, що при будівництві має здійснюватися контроль якості виконання робіт та їх результатів. Під час будівництва здійснюється державний та виробничий контроль, авторський та технічний нагляд.

Загальні положення щодо здійснення авторського і технічного нагляду визначені в ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 №687-XIV.

Так, під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, згідно з п.п. 2, 4, 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

Відвідування об`єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.

Відповідно до п.п. 2, 3 і 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Особи, що здійснюють технічний нагляд:

1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об`єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;

2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;

3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;

4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;

5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;

6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;

7) виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті.

Правопорушення у сфері містобудівної діяльності тягнуть за собою відповідальність, передбачену, зокрема Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (про що вказано безпосередньо у преамбулі цього закону).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Види порушень та відповідальності за такі правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначені у ст. 2 зазначеного Закону.

Так, згідно зі абз. 1 і 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва.

За вказані правопорушення проектна організація несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За змістом норм ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- пункт 6 - ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- пункт 8 - виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч. 11 і 12 ст. 2 Закону штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення суб`єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

Відповідно до положень ст. 3 цього ж Закону до органів, уповноважених розглядати справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, належить в т.ч. центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а до осіб, які мають право від імені такого державного органу накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , - головні інспектори будівельного нагляду.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Зокрема, п. 22 і 23 цього Порядку визначено, що за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

У постанові про накладення штрафу зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Згідно тексту акта перевірки на час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання ПП СВ Телеком вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на названому об`єкті будівництва головним інспектором будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Київській області Рубаном О.О. встановлені, зокрема, випадки вчинення позивачем порушень вимог ст.ст. 24, 29, 31 і 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.п. 4.8, 5.3, 6.2 ДБН А.3.1-5:2016 та Додатку Б до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , п. 8 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність .

На підставі таких висновків акта головний інспектор будівельного нагляду ОСОБА_3 дійшов висновків про наявність підстав для притягнення ПП СВ Телеком до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, - а саме у зв`язку з веденням з порушенням виконавчої документації (загального журналу робіт, журналу бетонних робіт, актів закриття прихованих робіт, не наданням сертифікатів на використані матеріали), відсутність проекту виконання робіт, відсутністю на будівельному майданчику інформаційного стенду та схеми руху автотранспорту, - (тобто, за вчинення порушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ), шляхом застосування до позивача згідно постанови № З-2701/4 від 27.01.2020 штрафу у сумі 37 836 грн.

Стосовно вказаної постанови від 27.01.2020 за № З-2701/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 37 836 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, безпосередньо зі змісту поданих ПП СВ Телеком до Департаменту ДАБІ у Київській області разом із супровідним листом від 27.12.2019 вих. №879 пакету документів (а саме - загального журналу робіт, журналу бетонних робіт) вбачається ведення зазначеної виконавчої документації здійснювалося підрядником (позивачем) з порушенням наведених вище вимог ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва . Крім того, матеріалами фотофіксації, виконаними працівником відповідача 13.01.2020 під час перевірки зафіксовано, що всупереч вимог ДБН А.3.1-5:2016 підрядник не забезпечив розміщення на будівельному майданчику інформаційного стенду та схеми руху автотранспорту.

В подальшому, позивач усунув порушення в оформленні виконавчої документації, в тому числі і щодо розміщення на будівельному майданчику інформаційного стенду, про що свідчать подані ним 27.01.2020 до Департаменту ДАБІ разом із супровідним листом від 27.01.2020 вих. № 042 тексти документів (в іншій редакції). В той же час, як на момент проведення перевірки, так і на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення та його перегляду судом апеляційної інстанції, позивачем не були виконані вимоги ДБН А.3.1-5:2016 щодо розміщення на будівельному майданчику інформації про схему руху автотранспорту, що спростовує доводи апелянта.

Отже, наведене свідчить, що порушення порядку ведення виконавчої документації зі сторони ПП СВ Телеком мало місце, що є достатньою підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу за вчинення позивачем порушення, визначеного п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , що вірно було встановлено судом першої інстанції.

При цьому, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, які були вказані вище, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в перевіряємій судом апеляційної інстанції частині та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства СВ Телеком залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.