Постанова

від 14.07.2021 по справі 560/399/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 560/399/19

адміністративне провадження № К/9901/6424/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року (головуючий суддя Блонський В.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року (головуючий суддя Сторчак В .Ю., судді - Граб Л.С., Іваненко Т.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Престиж-Авто до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Престиж-Авто (далі - ТОВ Престиж-Авто ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25 січня 2019 року: №0000401402, №0000381402, №0000391402.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено . Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25 січня 2019 року: №0000401402, №0000381402, №0000391402. Присуджено на користь ТОВ Престиж-Авто судовий збір у розмірі 13821,75 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Хмельницькій області.

26 квітня 2019 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ Престиж-Авто про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій останнє просило вирішити питання про судові витрати та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Хмельницькій області витрати позивача на правову допомогу у сумі 20000 грн .

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року, заяву ТОВ Престиж-Авто про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 560/399/19 задоволено частково. Стягнуто на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11500 грн, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Хмельницькій області. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено .

Задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складає 115 00 грн. Крім того, за висновками судів, витрати відповідають співвідношенню реальності понесених витрат з розумністю визначення їх розміру, з врахуванням складності справи. Разом з тим, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування неспівмірності витрат у разі заперечення щодо розміру останніх, не надав доказів, які б вказували на завищення вартості наданих послуг або на неправомірне їх визначення.

Не погодившись з додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року, ГУ ДПС у Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення заяви та у цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими. З посиланням на постанову Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18 скаржник вважає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Крім того, відповідач вказує, що в матеріалах відсутній будь який виготовлений, підписаний або завірений документ, який би свідчив про надання адвокатом Янчуком С.В. послуг з підготовки процесуальних документів у цій справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно частини дев`ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частин першої - третьої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами п`ятою-сьомою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до заяви про ухвалення додаткового рішення додано: копію Договору про надання правової допомоги від 1 0 січня 2019 року №1001/19 , укладеного між позивачем та адвокатом Янчуком С.В., копію Додаткового договору від 1 лютого 2019 року № 01-02-19 до Договору про надання правової допомоги №1001/19 від 10 січня 2019 року, довіреність від 25 лютого 2019 року № 145, копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Акт від 23 квітня 2019 року № 1 наданих послуг до договору про надання правової допомоги №1001/19 від 10 січня 2019 року з погодинним звітом, в якому зазначено перелік послуг, а саме: вивчення документів, та інших обставин справи, визначення предмету доказування, збір доказів 2,5 години; аналіз відповідного законодавства, судової практики, роз`яснень ДФС, періодичних видань, в тому числі інтернет ресурсів 2,5 години; підготовка позовної заяви 3,5 години; підготовка заяви про виклик свідка 0,5 години; підготовка та участь у підготовчому засіданні Хмельницького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 560/399/19 8,5 годин; аналіз відповідного законодавства та підготовка заяви про зміну підстав позову 1,5 години; аналіз відповідного законодавства та підготовка відповіді на відзив на заяву про зміну підстав позову 1 година; аналіз відповідного законодавства та підготовка додаткових пояснень по справі 1 година, платіжне доручення від 24 квітня 2019 року № 1230, копію листа від 24 квітня 20196 року № 228/1, всього 20 годин.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на вказане, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області витрат позивача на оплату правової допомоги у розмірі 11500 грн.

При цьому , суди попередніх інстанцій зазначили, що вказаний розмір витрат на правову допомогу є співмірним із наданими послугами адвокатом позивачу під час розгляду даної справи у суді, ціною даного позову, а також складністю даної справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що клопотань від ГУ ДПС у Хмельницькій області про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялося.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, перевіривши та надавши оцінку наданим позивачем документам на підтвердження вартості послуг представництва інтересів позивача під час розгляду справи, дійшли обґрунтованого висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи те, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суди першої та апеляційної інстанцій виходили з критеріїв їх співмірності із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг, а також на представництво інтересів у судових засіданнях, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Що стосується посилання контролюючого органу у касаційній скарзі на неспівмірність вартості відшкодування заявлених витрат на правничу допомогу, оскільки у матеріалах справи відсутній будь-який виготовлений, підписаний або завірений документ, який би свідчив про надання адвокатом Янчуком С.В. послуг по підготовці процесуальних документів у справі №560/399/19, то колегія суддів касаційної інстанції вважає його необґрунтованим, так як з наявних у матеріалах справи заяви про зміну підстав позову від 23 березня 2019 року, відповіді на відзив на заяву про заміну підстав позову від 15 квітня 2019 року, додаткових пояснень від 22 квітня 2019 року вбачається, що вони підписані представником позивача - адвокатом Янчуком С.В . Крім того, згідно протоколів судових засідань Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, від 8 квітня 2019 року , від 16 квітня 2019 року, від 22 квітня 2019 року , участь у судових засіданнях приймав представник позивача - адвокат Янчук С.В.

Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухвалених у справі додаткового рішення та постанови, оскільки Верховний Суд у цій справі вже надавав оцінку тим обставинам, які викладені у касаційній скарзі, у зв`язку з чим доводи скаржника про ненадання позивачем належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу є безпідставними.

Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 341 КАС України, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх