Постанова

від 08.07.2021 по справі 2-3973/10

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

08.07.21

22-ц/812/1192/21

Провадження №22-ц/812/1192/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2021 року м. Миколаїв

справа № 2-3973/2010

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства Метал-Імпекс про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою його представником адвокатом Ільїним Олександром Валерійовичем, на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва , ухвалене 18 листопада 2010 року під головуванням судді Костюченко Г.С., дата складання повного тексту рішення не зазначена,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року ПАТ Перший Український міжнародний банк звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП Метал-Імпекс про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на майно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 19 травня 2008 року між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк (правонаступником якого є ПАТ Перший Український Міжнародний банк ) та ПП Метал-Імпекс укладено кредитний договір № 05-235/08 та три додаткові угоди до нього від 4 вересня 2008 року, 10 вересня 2008 року та 18 березня 2009 року. За умовами договору банк зобов`язався надати ПП Метал-Імпекс цільовий кредит у розмірі 300 000 доларів США зі строком повернення до 18 травня 2009 року зі сплатою відсотків та адміністративної комісії.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 05-121/09 від 18 березня 2009 року та між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 05-235/08-П від 19 травня 2008 року, за якими поручителі зобов`язались нести відповідальність перед ПАТ Перший Український міжнародний банк за виконання ПП Метал-Імпекс зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника з ОСОБА_1 укладено два договори застави транспортних засобів від 04 вересня 2008 року та 18 березня 2009 року, а 19 травня 2008 року між позивачем і ПП Метал-Імпекс укладено договір застави товарів в обороті.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 21 квітня 2010 року у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 68 555,55 доларів США та 111 091,51 грн., яку ПАТ Перший Український Міжнародний банк просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку та звернути стягнення на заставлене майно.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП Метал-Імпекс у солідарному порядку на користь ПАТ Перший Український Міжнародний банк кредитну заборгованість у розмірі 655 192, 90 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП Метал-Імпекс на користь ПАТ Перший Український Міжнародний банк по 606 грн.67коп. судових витрат.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2021 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

07 червня 2021 року Миколаївським апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка була ним подана 24 травня 2021 року, тобто у передбачений ч. 4 ст. 287 ЦПК України строк.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог Банку про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості. Зазначав, що на час звернення до суду з позовом ПАТ Перший Український Міжнародний банк пропустив шестимісячний строк, передбачений ч.4 ст.559 ЦПК України. За такого, порука є припиненою, а тому позивач не має права вимагати у ОСОБА_2 як поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О.В. - підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи належним чином сповіщені, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями про отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження, копії апеляційної скарги і судової повістки-повідомлення: ПАТ Перший Український Міжнародний банк за зазначеною у позові поштовою адресою для листування (а.с. 134, 142); ПП Метал-Імпекс (а.с. 136, 137); оголошенням на сайті судової влади про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, в зв`язку із поверненням поштових відправлень, направлених на його адресу, зазначену у позові, без вручення адресату з відміткою про відсутність останнього за цією адресою та відсутністю в Реєстрі територіальної громади м. Миколаєва відомостей про місце реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 143, 145, 148). Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 травня 2008 року між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк (правонаступником якого є ПАТ Перший Український Міжнародний банк ) та ПП Метал-Імпекс укладено кредитний договір № 05-235/08 та три додаткові угоди до нього від 4 вересня 2008 року, 10 вересня 2008 року та 18 березня 2009 року. За умовами договору Банк зобов`язався надати ПП Метал-Імпекс цільовий кредит у розмірі 300 000 доларів США зі строком повернення до 18 травня 2009 року зі сплатою відсотків та адміністративної комісії (а.с. 18-25).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань, між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк та ОСОБА_2 19 травня 2008 року укладено договір поруки № 05-235/08-П, а 18 березня 2009 року укладено договір поруки № 05-121/09 між Банком та ОСОБА_1 , за якими поручителі зобов`язались нести відповідальність перед ЗАТ Перший Український Міжнародний банк за виконання ПП Метал-Імпекс зобов`язань за кредитним договором (а.с. 26-29).

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника з ОСОБА_1 укладено два договори застави транспортних засобів від 04 вересня 2008 року та 18 березня 2009 року, а 19 травня 2008 року між позивачем і ПП Метал-Імпекс укладено договір застави товарів в обороті (а.с. 30-38).

ЗАТ Перший Український Міжнародний банк свої обов`язки за кредитним договором виконало належним чином, надавши ПП Метал-Імпекс кредитні кошти, шо підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19.05.2008 р. та випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ПП Метал-Імпекс (а.с. 39, 40).

Строк виконання умов кредитного договору щодо повного повернення кредитних коштів та виконання інших зобов`язань настав 18 травня 2009 року.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 21 квітня 2010 року у позичальника утворилась заборгованість у розмірі 68 555,55 доларів США та 111 091,51 грн.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

З укладеного між ЗАТ Перший Український Міжнародний банк та поручителем ОСОБА_2 договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до припинення основного зобов`язання не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

Отже, непред`явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов`язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням.

Саме такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16, від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1265цс16.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1599цс15 щодо застосування положення частини четвертої статті 559 ЦК України, наявні підстави для висновку, що під час вирішення справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог цієї норми. При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

За таких обставин у Банку виникло право пред`явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 19 травня 2009 року і протягом наступних шести місяців.

Між тим, ПАТ Перший Український Міжнародний банк звернувся до суду з даним позовом 14 червня 2010 року , тобто із пропуском зазначеного в частині четвертій статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справах № 6-125цс14, № 6-6цс14, № 6-53цс14 пред`явленням вимоги до поручителя є пред`явлення до нього позову, тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред`явлена претензія і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами передбаченого законом строку, оскільки із закінченням строку припинилось матеріальне право.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, заявлених Банком до поручителя ОСОБА_2 у зв`язку з припиненням права кредитора - ПАТ Перший Український Міжнародний банк - на задоволення своїх вимог за рахунок цього поручителя

З огляду на викладене, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості у розмірі 655 192грн.90 коп. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні даних вимог.

При цьому колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Виходячи із меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, встановлених ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в іншій частині оскаржуване рішення в апеляційному порядку не переглядалося.

Оскільки в апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О.В. - просив скасувати рішення суду першої інстанції у повному обсязі, тоді як колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення, то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану його представником адвокатом Ільїним Олександром Валерійовичем, задовольнити частково.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості у розмірі 655 192 грн 90 коп. - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення - про відмову у задоволенні даних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року