Постанова

від 06.07.2021 по справі 910/3598/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. Справа№ 910/3598/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Бірюкова О.М., адвокат, ордер КС № 834407 від 02.04.2021

від відповідача: Куць О.В., адвокат, ордер серія АА № 1023355 від 19.03.2020

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод", с. Бондарівка, Житомирська обл.

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 (повний текст складено 16.11.2020)

у справі №910/3598/20 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод", с. Бондарівка, Житомирська обл.

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про cтягнення 835074,36 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (далі - ТОВ "Гулянецький щебзавод", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення 835 074,36грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неправомірне списання відповідачем з особового рахунку позивача грошових коштів у загальному розмірі 835074,36 грн, які нараховані за простій вагонів на станції відправлення (станція Ушиця Південно-Західної залізниці), так як затримка вагонів, за твердженням позивача, сталася з вини залізниці, а саме у зв`язку з запровадженням нею конвенційних заборон.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/3598/20 у позові відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав для звільнення його від здійснення оплати за користування спірними вагонами та оплати вартості послуг за зберігання вантажу у розмірах, які були нараховані залізницею, оскільки затримка вагонів на станції відправлення (станція Ушиця Південно-Західної залізниці) до 06.12.2019 сталася у зв`язку з незабезпеченням позивачем наявності достатньої суми грошових коштів на своєму особовому рахунку для оплати послуг залізниці та з дією тимчасового обмеження на здійснення відправки вантажів до станції призначення Кочубіївка Південної залізниці (за зверненням одержувача вантажу).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Гулянецький щебзавод" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського міста Києва від 06.11.2020 скасувати, та постановити нове, яким позовні вимоги ТОВ "Гулянецький щебзавод" до АТ "Українська залізниця" про стягнення 835 074,36 грн задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що місцевий господарський суд при розгляді даної справи не в повному обсязі з`ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

В обґрунтування наявності вищезазначених підстав для скасування оскаржуваного рішення, ТОВ "Гулянецький щебзавод" вказує, що суд першої інстанції:

- не звернув уваги на доводи позивача, які полягають в тому, що першочерговою причиною затримки відправлення вагонів було накладення відповідачем конвенційної заборони, а не відсутність на особовому рахунку позивача коштів;

- не надав оцінку діям відповідача в частині введення конвенційної заборони з урахуванням погодженого ним Плану та взятих на себе зобов`язань по Договору про надання послуг з перевезення та не врахував дату введення такої заборони;

- дійшов передчасного висновку, що затримка відправлення вагонів з 26.11.2019 по 04.122019 відбулась не з вини залізниці, а у зв`язку з відсутністю достатньої суми грошових коштів на особовому рахунку позивача станом на 26.11.2019, оскільки на цю дату уже діяла заборона;

- помилково не застосував до спірних правовідносин норму ст. 119 Статуту залізниць України та п.8.4 Додаткової угоди №1 від 23.08.2019.

Позиції інших учасників справи.

23.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач, заперечуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Так, за твердженням відповідача, саме порушення позивачем умов Договору про експлуатацію під`їзної колії щодо термінів вантажних операцій та відсутності на особовому рахунку позивача грошових коштів за планове перевезення призвело до затримки вагонів та не можливості їх відправки до введення в дію тимчасового обмеження, оскільки таке обмеження вводилося з 27.11.2020. За умови дотримання позивачем зазначених вимог вагони були б відправлені вчасно, тобто до введення в дію тимчасового обмеження. Відповідно, якби затримка вагонів відбулася б уже на шляху прямування через введення тимчасового обмеження, то відповідальність за таку затримку покладалася б на вантажоодержувача - Предст. Онур Таах Ташим Інш Тіджар Ве Сан.

При цьому, відповідач порушив перед судом апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного ним строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, прийняття та врахування цього відзиву при ухваленні судового рішення за результатами апеляційного провадження. Пропуск встановленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач обґрунтовує введенням на території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 карантину та зміною у зв`язку з цим умов праці працівників АТ "Українська залізниця", зокрема перебування частини працівників в простої і відпустках без збереження заробітної плати, а також схвалення рішенням Правління АТ "Українська залізниця" від 15.04.2020 запровадження з 01.07.2020 роботи за режимом неповного (4 денного) робочого тижня. Згідно поданої відповідачем копії наказу від 22.04.2020№26/ОД для працівників філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця", якій доручено супроводження даної справи у суді, введено неповний робочий тиждень. На адресу виконавця ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020, якою встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, надійшла 22.01.2021 за вих. №55.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вказані відповідачем обставини такими, що підтверджують наявність підстав для продовження встановленого в ухвалі суду від 24.12.2020 процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняття до розгляду поданого ним відзиву у відповідності до вимог ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до додаткових пояснень, поданих через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 23.06.2021, 29.06.2021, 02.07.2021, позивач підтримуючи викладені в апеляційній скарзі вимоги та заперечуючи доводи відповідача, акцентує увагу апеляційного господарського суду на таких обставинах:

- відбулося прострочення кредитора, фактично відповідачем вагони були виділені під процедури з перевезення вантажу із затримкою (простроченням) в один день;

- ТОВ "Гулянецький щебзавод" має право на звільнення від плати за користування вагонами (простій) та за вимушене зберігання вантажу на підставі п. б) ст. 107 Статуту залізниць, п. 13 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами, п. 8.4 Додаткової угоди №1 від 23.08.2019;

- достовірно знаючи про встановлені технічні обмеження на перевезення, АТ "Українська залізниця" не відмовило у прийнятті замовлення на перевезення від ТОВ "Гулянецький щебзавод", як того вимагає п. 2.2 Правил планування перевезень вантажів (ст.ст. 17-21 Статуту), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318, а подало вагони під загрузку, скориставшись необізнаністю контрагента, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача в господарських відносинах з позивачем;

- зважаючи на формування суми, яка була списана відповідачем з особового рахунку позивача, як штрафної санкції за простій вагонів та зберігання товару, відповідачем в порушення вимог п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України на зазначені суми нараховано податок на додану вартість.

29.06.2021 та 05.07.2021 відповідачем через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду подано заперечення на додаткові пояснення позивача, відповідно до яких відповідач наполягає на тому, що:

- вагони під завантаження прибули на станцію Ушиця 25.11.2019 та простоювали в очікуванні подачі на під`їзну колію з вини позивача;

- позивачем не доведено належними доказами неможливість здійснення навантажувальних робіт на під`їзній колії у період з 25.11.2019 13:20 год до 26.11.2019 00:00 год у зв`язку з введенням конвенційної заборони (яка введена 27.11.2019 на станції призначення - Кочубіївка, а не на станції навантаження -Ушиця);

- в день формування позивачем перевізного документа, 26.11.2019, на особовому рахунку позивача були відсутні кошти для забезпечення здійснення перевезення, чим порушено вимоги Додаткової угоди №1 від 23.08.2019 та Договору №11040/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018;

- заявлена до стягнення сума не є штрафними санкція, як вважає позивач, а є регульованими тарифами, встановленими Збірником тарифів - плата за користування вагонами (за час знаходження вагонів на під`їзній колії) та збір за зберігання вантажу (за зберігання вантажу у вагонах на коліях загального користування), відтак застосування до спірних правовідносин положень ст. 230 ГК України та ст. 188 ПК України є необґрунтованим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/3598/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Агрикова О.В. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 поновлено ТОВ "Гулянецький щебзавод" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/3598/20, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою ТОВ "Гулянецький щебзавод" на рішення суду першої інстанції від 06.11.2020 у даній справі, розгляд справи призначено на 28.01.2021 о 16год 20хв.

У судовому засіданні 28.01.2021 суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Гулянецький щебзавод" на рішення Господарського міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/3598/20 відклав на 18.02.2021 о 16год 20хв, про що винесено відповідну ухвалу.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021, справу № 910/3598/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (суддя доповідач) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою від 18.02.2021 новоутвореною колегією суддів апеляційного господарського суду прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Гулянецький щебзавод" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 у даній справі та призначено її до розгляду на 15.04.2021 о 15год 00хв.

У судовому засіданні 15.04.2021 судом апеляційної інстанції задоволено клопотання представника ТОВ "Гулянецький щебзавод" адвоката Бірюкової Олени Миколаївни про відкладення розгляду даної справи. Ухвалою від 15.04.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Гулянецький щебзавод" на рішення суду першої інстанції у даній справі на 18.05.2021 о 16год 00хв.

У судових засіданнях 18.05.2021 та 29.06.2021 колегією суддів апеляційного господарського суду оголошено перерву відповідно до 29.06.2021 та 06.07.2021.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, 16.02.2018 між АТ "Українська залізниця" (перевізник) та ТОВ "Гулянецький щебзавод" (замовник) укладено Договір №11040/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір №11040/ЦТЛ-2018), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

У п. 2 Договору №11040/ЦТЛ-2018 зазначено, що замовник зобов`язаний, зокрема:

- надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан";

- оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника;

- самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника;

- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю, недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Обов`язками перевізника, зокрема, є:

- приймання до перевезення вантажів у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно з затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору;

- вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронному чи паперовому вигляді.

Пунктом 2.4.1 Договору №11040/ЦТЛ-2018 передбачено, що перевізник має право відмовити або призупинити виконання узгодженого плану перевезень у разі оголошення заборон або обмежень на перевезення вантажу на/з станції, зазначені в планах. При цьому перевізник не несе відповідальності за ненадання послуг.

Згідно з п. 2.4.3 Договору №11040/ЦТЛ-2018 перевізник має право припинити надання послуг за цим договором у разі відсутності попередньої оплати на особовому рахунку замовника.

Відповідно до п. 4.2 Договору №11040/ЦТЛ-2018 оплата послуг відповідно до договору здійснюється на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника.

У п. 5.1 Договору №11040/ЦТЛ-2018 сторонами погоджено, що вони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно з Статутом залізниць України.

Відповідно до п. 12.1 Договору №11040/ЦТЛ-2018 договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

Матеріалами справи також підтверджується, що 18.03.2016 між АТ "Українська залізниця" (залізниця) та ТОВ "Гулянецький щебзавод" (власник колії) укладено Договір №2687 про експлуатацію залізничної під`їзної колії (далі - Договір №2687), відповідно до умов якого експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до колії №5 станції Ушиця Південно-західної залізниці стрілочним переводом №18, і яка обслуговується власним локомотивом; відповідно до п. 7 Договору №2687 максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 34 вагонів.

Пунктом 11 Договору №2687 передбачено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів на навантаження (кількість вагонів і час на їх обробку) на колії №1 складає 9 вагонів, на колії №3 - 15 вагонів (примітка - в разі відсутності вагонів під вивантаження інших вантажів (крім небезпечних) на колії №3, дозволяється подавати на фронт максимально 16 вагонів). Одночасно може завантажуватися лише 1 (один) вагон. Термін на вантажні операції становить: 0,17 год (колія 1), 0,15 год (колія 3).

23.08.2019 між АТ "Українська залізниця" (перевізник) та ТОВ "Гулянецький щебзавод" (замовник) укладено Додаткову угоду №1 щодо продажу послуг із використанням власних вагонів АТ "Українська залізниця" із застосуванням ЕТС "ProZorro.Продажів" (далі - Додаткова угода №1), у п. 1 якої сторони погодили, що у випадку перемоги замовника на електронних торгах (аукціоні) щодо використання вагонів власності залізниці під час здійснення перевезення вантажів, до таких відносин застосовуватимуться спеціальні умови цієї додаткової угоди, які матимуть пріоритет над умовами договору. Інші умови договору, не визначені цією додатковою угодою, застосовуватимуться в частині, що не суперечить додатковій угоді.

Пунктом 2 Додаткової угоди №1 встановлено, що електронні торги (аукціон) - процес визначення переможця електронних торгів (аукціонів) щодо використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" під час здійснення перевезень вантажів, який здійснюється із застосуванням ЕТС на електронних майданчиках на умовах та в порядку, встановлених Регламентом роботи електронної торгової системи ProZorro. Продажі щодо проведення електронних торгів щодо продажу послуг із використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" під час здійснення перевезень вантажів (далі - Регламент ЕТС Укрзалізниця). Актуальний Регламент ЕТС Укрзалізниця в електронній формі розміщується у вільному доступі за посиланням www.prozorro.sale.

Відповідно до п. 5.1 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язаний дотримуватися Регламенту ЕТС Укрзалізниці.

Згідно з п. 5.2 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язаний не раніше ніж на наступний робочий день з дня присвоєння електронним торгам статусу "Торги завершені", але не пізніше ніж через шість робочих днів з дня присвоєння електронним торгам статусу "Торги завершені" надати місячне замовлення на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів в АС "Месплан", у разі, якщо таке замовлення відсутнє, та узгодити його з причетними організаціями (одержувачем, експедитором, портом та іншими причетними).

За приписами п. 5.3 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язаний не раніше ніж на наступний робочий день з дня присвоєння електронним торгам статусу "Торги завершені", але не пізніше ніж через шість робочих днів з дня присвоєння електронним торгам статусу "Торги завершені" проставити та узгодити в АС "Месплан" електронну заявку на подачу порожніх вагонів з ознакою "Аукціон" відповідно до плану перевезень та умов лоту.

Замовник зобов`язаний використовувати вагони, ставка плати за використання яких встановлена за результатами проведення електронних торгів (аукціону), для ввезень у внутрішньому сполученні, включаючи перевезення вантажів з/до портових станцій, за одним лотом лише для однієї станції навантаження, з використанням власного коду відправника та платника та з оформленням одного перевізного документа (п. 5.4 Додаткової угоди №1).

Відповідно до п. 5.5 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язаний використовувати вагони в межах маршруту, вказаного в заявці на здачу порожніх вагонів та не переадресовувати в процесі перевезення, за виключенням випадків виникнення обмежень, в тому числі технічних або технологічних, обмежень внаслідок обставин непереборної сили, що визначено в розділі 6 Договору.

За умовами п. 5.6 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язаний на підставі проставленої електронної заявки на подачу порожніх вагонів перевізника з ознакою "Аукціон", з врахуванням ставки плати за використання власних вагонів перевізника, встановленої за результатами проведення електронних торгів (аукціону), завчасно забезпечити попередню оплату для здійснення повного розрахунку за планове перевезення та самостійно контролювати наявність на власному особовому рахунку коштів для здійснення повного розрахунку за перевезення з врахуванням всіх платежів, передбачених умовами договору та відповідно до протоколу електронних торгів.

Згідно з п. 8.3 Додаткової угоди №1 перевізник не несе відповідальності за неможливість надати послуги на умовах, передбачених додатковою угодою, у випадку, якщо обраний замовником-переможцем електронних торгів маршрут має обмеження, в тому числі технічні або технологічні обмеження, обмеження внаслідок обставин непереборної сили, що зазначено у розділі 6 договору, конвенційні заборони, обмеження в роботі станцій (закриті станції).

Відповідно до п. 8.4 Додаткової угоди №1 замовник звільняється від відповідальності при неможливості здійснити навантаження на умовах, передбачених додатковою угодою, у випадку, якщо для обраного замовником маршруту виникли обмеження внаслідок обставин непереборної сили, що зазначено у розділі 6 договору, конвенційних заборон, у випадку, якщо такі обмеження виникли після закінчення періоду поставлення електронної заявки на подачу порожніх вагонів з ознакою "Аукціон".

Матеріалами справи підтверджується, що 15.11.2019 залізницею було проведено електронний аукціон щодо продажу послуги з використанням вагонів за лотом UZ081104/м, а саме: продаж послуг з використання вагонів власності АТ "Українська залізниця" (1 вагон на 1 добу), 1 маршрут по 50 напіввагонів (люкові) з однієї маршрутної станції навантаження. Кількість вагонів - 50. Рухомий склад - на піввагони - 60; полігон навантаження - без обмеження. Дата подачі вагонів початкова - 2019-11-24 00:00. Дата подачі вагонів кінцева - 2019-11-24 23:59.

Переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ "Гулянецький щебзавод", що підтверджується Протоколом електронного аукціону №UA-PS-2019-11-08-000012-2 від 15.11.2019.

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що 25.11.2019 залізницею були подані вагони 65251787, 60920600, 64842735, 60866316, 65295180, 65490906, 66765819, 67704825, 60221181, 67675959, 67378570, 67156281, 67152728, 66789488, 60251048, 67154211, 56084882, 66764960, 54999172, 67381350, 56255565, 67853838, 60678927, 56085913, 67683813, 60254828, 67912972, 61801247, 65332884, 67572685, 67590778, 67675579, 60222171, 67179002, 60007333, 60684685, 63641492, 65758385, 65386088, 65259038, 67349928, 61847547, 60414554, 66136888, 67676676, 65942047, 65331043, 66939752, 60508066, 67158519.

Вказані завантажені позивачем вагони 26.11.2019 повинні були рухатись зі станції призначення Ушиця Південно-Західної залізниці до станції Кочубіївка Південної залізниці.

Однак, ці вагони стояли завантаженими та не були відправлені з 26.11.2019 по 06.12.2019.

За твердженням позивача, вагони не були відправлені з тих причин, що залізницею було запроваджено тимчасове обмеження на перевезення вантажів ЦДЗ-1/78 від 15.11.2019, ЦДЗ-1/114 від 25.11.2019.

При цьому, як вказує позивач, залізницею було нараховано та списано з його особового рахунку плату за користування вагонами в сумі 662 799,00 грн, а також збір за зберігання вантажів в розмірі 144828,36 грн. Зазначені нарахування позивач вважає неправомірними, оскільки вагони простояли і не були відправлені саме з вини залізниці.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом за захистом своїх порушених прав, просить стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 835074,36 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання правомірності нарахування АТ "Українська залізниця" до сплати та списання з особового рахунку ТОВ "Гулянецький щебзавод" 662 799,00 грн плати за користування вагонами та 144 828,36 грн збору за зберігання вантажів.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Отже, правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), положення ст. 2 якого визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 3 Статуту передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до ст. 119 Статуту, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Зважаючи на вказані положення, за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Відтак, при розгляді спору про відсутність/наявність підстав для списання залізницею з особового рахунку вантажовідправника плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем (вантажовідправником, власником залізничної під`їзної колії) належними і допустимими доказами факту затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла саме з вини залізниці.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правилами користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 3 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Пунктом 4 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.

Пам`ятка підписується відповідальною особою станції вантажовласника.

За приписами п. 5 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).

Відповідно до п. 6 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з п. 12 розділу 3 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Відповідно до п. 8 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (далі - Правила зберігання вантажів) збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Пунктом 9 Правил зберігання вантажів передбачено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Тобто, зазначені норми передбачають обов`язок вантажовідправників/ вантажовласників вносити плату за зберігання вантажу.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі - Правила складання актів) передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Як вже зазначалося, відповідно до положень п. 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Отже, з врахуванням вище викладеного, належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.11.2019 відповідно до залізничної накладної №32905572 позивачу було подано під навантаження на станції Ушиця Південно-західної залізниці 25 вагонів: №№65251787, 60920600, 64842735, 60866316, 65295180, 65490906, 66765819, 67704825, 60221181, 67675959, 67378570, 67156281, 67152728, 66789488, 60251048, 67154211, 56084882, 66764960, 54999172, 67381350, 56255565, 67853838, 60678927, 56085913, 67683813, а також за залізничною накладною №32908634 наступні 25 вагонів: №№60254828, 67912972, 61801247, 65332884, 67572685, 67590778, 67675579, 60222171, 67179002, 60007333, 60684685, 63641492, 65758385, 65386088, 65259038, 67349928, 61847547, 60414554, 66136888, 67676676, 65942047, 65331043, 66939752, 60508066, 67158519.

В Акті загальної форми №320 (форма ГУ-23), складеному залізницею 25.11.2019, вказано, що вагони подані під навантаження за переліком зазначеним в залізничній накладній №32905572 затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 25.11.2019 13:20.

В Акті загальної форми №321 (форма ГУ-23), складеному залізницею 25.11.2019, зазначено, що вагони подані під навантаження за номерами, вказаними в залізничній накладній №32908634, затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Час початку затримки вагонів 25.11.2019 14:10.

Згідно Акту загальної форми №322 (форма ГУ-23) від 26.11.2019 вбачається, що часом закінчення затримки вагонів: №№ 65251787, 60920600, 64842735, 60866316, 65295180, 65490906, 66765819, 67704825, 60221181, 67675959, 67378570, 67156281, 67152728, 66789488, 60251048, 67154211, 56084882, 66764960, 54999172, 67381350, 56255565, 67853838, 60678927, 56085913, 67683813, є 26.11.2019 10:00 (час початку затримки вагонів - 25.11.2019 13:20 (Акт № 320), час закінчення затримки - 26.11.2019 10:00) .

Змістом Акту загальної форми №323 (форма ГУ-23) від 26.11.2019 підтверджується, що часом закінчення затримки 9 вагонів: №№ 67590778, 67675579, 60684685, 65758385, 65386088, 60414554, 67676676, 65942047, 60508066, є 26.11.2019 10:00 (час початку затримки вагонів - 25.11.2019 14:10 (Акт №321), час закінчення затримки - 26.11.2019 10:00).

Зазначені 34 вагони відповідно до Пам`ятки про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45) були подані залізницею на передавальну колію під`їзної колії ТОВ "Гулянецький щебзавод" 26.11.2019 о 10:00 для здійснення вантажних операцій позивачем.

Із зазначених 34 вагонів, поданих залізницею на під`їзну колію, позивачем завантажено 16 вагонів: №№67156281, 67152728, 66789488, 60251048, 56084882, 66764960, 54999172, 67381350, 56255565, 65251787, 67853838, 67704825, 67683813, 67676676, 67675959, 67675579, які 27.11.2019 о 13:40 забрані відповідачем, що підтверджується Пам`яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45) №282 від 27.11.2019. Відповідно до Акту загальної форми № 326 (форма ГУ-23), складеному залізницею 27.11.2019, вказані 16 вагонів затримані на станції Ушиця в очікуванні оформлення вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження і формування маршруту та оформлення перевізного документа від вантажовласника.

Водночас, в цей же день, 27.11.2019, о 13:55 була закінчена затримка 16 інших вагонів: №№ 60007333, 60222171, 60254828, 61801247, 61847547, 61847547, 65259038, 65331043, 65332884, 66136888, 66939752, 67158519, 67179002, 67349928, 67572685, 67590778, які були подані відповідачем на під`їзну колію позивача (Пам`ятка про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45) № 244 від 27.11.2019, Акт загальної форми №321 (форма ГУ-23) від 25.11.2019, Акт загальної форми №327 (форма ГУ-23) від 27.11.2019).

З наведеного вбачається, що станом на 27.11.2019 34 вагони залізниці перебували на під`їзній колії позивача і ще 16 вагонів простоювали на станції Ушиця в очікуванні оформлення вантажу після забирання їх з місць навантаження і формування перевізного документа від вантажовласника.

06.12.2019 о 10:00 год 34 вагони, які знаходилися на під`їзній колії позивача, були передані останнім відповідачу, що підтверджується відомостями Пам`ятки про забирання вагонів (форми ГУ-45) №283 від 06.12.2019, яка підписана відповідальною особою станції залізниці та вантажовідправника у відповідності з вимогами розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами.

При цьому, 06.12.2019 було закінчено затримку 16 вагонів, які простоювали на станції Ушиця в очікуванні оформлення вантажу після забирання їх з місць навантаження і формування перевізного документа від вантажовласника (час початку затримки вагонів - 27.11.2019 13:40 (Акт загальної форми (форма ГУ-23) № 326).

Відповідно до залізничної накладної №33047531, яку було сформовано позивачем 26.11.2019, вбачається, що вказані 50 вагонів були відправлені залізницею зі станції Ушиця Південно-західної залізниці до станції Кочубіївка Південної залізниці 06.12.2019. Відправником вантажу за цією накладною є ТОВ "Гулянецький щебзавод", одержувачем - Представництво Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджерат Ве Санаї Анонім Ширкеті.

За даними графи 34 залізничної накладної №33047531 від 26.11.2019, загальна сума платежів на користь залізниці за перевезення вказаних вагонів становить 707 630,00 грн.

Згідно з приписами п.5.6 Додаткової угоди №1, умови якої застосовуються при здійсненні спірного перевезення вантажів, замовник зобов`язаний на підставі проставленої електронної заявки на подачу порожніх вагонів перевізника з ознакою "Аукціон", з врахуванням ставки плати за використання власних вагонів перевізника, встановленої за результатами проведення електронних торгів (аукціону), завчасно забезпечити попередню оплату для здійснення повного розрахунку за планове перевезення та самостійно контролювати наявність на власному особовому рахунку коштів для здійснення повного розрахунку за перевезення з врахуванням всіх платежів, передбачених умовами договору та відповідно до протоколу електронних торгів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, станом на 26.11.2019 на особовому рахунку позивача знаходились грошові кошти у розмірі 57 166,75 грн, що недостатньо для оплати за перевезення 50 вагонів за залізничною накладною №33047531 від 26.11.2019.

Згідно виписки з особового рахунку позивача надходження коштів, необхідних для оплати послуг планового перевезення вантажу у спірних вагонах, у розмірі 840 000,00 грн відбулося 04.12.2019.

Відповідно до положень п. 4.14 Договору №11040/ЦТЛ-2018 перевізник має право призупинити надання послуг за цим договором у разі відсутності або недостатності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг та не несе відповідальності за невиконання цього договору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано Актами загальної форми ГУ-23, на підставі яких відповідачем розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356.

Як убачається з Відомості №06120207 плати за користування вагонами відповідачем було нараховано позивачу плату за користування вагонами у розмірі 552332,50 грн без ПДВ, разом з ПДВ 20% - 662799,00 грн.

Згідно інформації з накопичувальної картки №06120158 від 06.12.2019 збір за зберігання вантажів відповідачем визначено у загальному розмірі 120690,30 грн без ПДВ, разом з ПДВ 20% - 144828,36 грн.

Статтею 62 Статуту визначено, що у разі несвоєчасного внесення вантажовідправником, вантажоодержувачем, експедитором належної плати, зборів та штрафів справляється пеня за кожний день затримки у розмірі, встановленому законодавством; відправка, видача вантажів можуть бути затримані до внесення платежів; за час затримки відправник, одержувач, експедитор сплачують за користування вагонами (контейнерами), залізниці плату, передбачену статтею 119 цього Статуту.

Як вже зазначалося, ст. 119 Статуту передбачено, що порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

При цьому, підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачено ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, які є вичерпними.

Зокрема, ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Матеріали справи не містять доказів про існування вищезазначених підстав для звільнення позивача від плати за користування вагонами.

Відомість №06120207 плати за користування вагонами від 06.12.2019 також не містить будь-яких зауважень з боку представника позивача щодо непогодження даних, що в ній зазначені, як того вимагають приписи п. 4 розділу 2 Правил користування вагонами і контейнерами.

Посилання апелянта на те, що саме положення п. 8.4 Додаткової угоди №1 звільняють його від здійснення оплати за користування вагонами у даному спірному випадку і які, за його твердженням, не були застосовані судом першої інстанції при розгляді справи, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до положень зазначеного пункту Додаткової угоди №1 позивач звільняється від відповідальності при неможливості здійснити навантаження, якщо для обраного ним маршруту виникли обмеження, зокрема встановлення конвенційних заборон, за умови їх виникнення після закінчення періоду поставлення електронної заявки на подачу порожніх вагонів з ознакою "Аукціон".

Як вбачається із матеріалів справи, електронна заявка на подачу порожніх вагонів з ознакою "Аукціон" була подана ТОВ "Гулянецький щебзавод" через автоматизовану систему "Месплан" 19.11.2019, подача 50 порожніх вагонів під навантаження здійснено АТ "Українська залізниця" 25.11.2019, тимчасове обмеження на перевезення вантажів №ЦДЗ-1/78 від 25.11.2019 передбачало введення обмеження перевезень з тривалістю застосування з 27.11.2019 до відміни, причина - накопичення вагонів; область призначення - станція Кочубіївка Південної залізниці на адресу Представництва Онур Таахут Ташимаджилик Іншаат Тіджерат Ве Санаї Анонім Ширкеті; рід відправок - всі відправки, рід вантажу - всі вантажі, рід рухомого складу - всі.

Отже, враховуючи погоджені сторонами спору в Договорі про експлуатацію під`їзної колії умови щодо часу здійснення позивачем навантажувальних операцій, подання відповідачем на виконання Додаткової угоди №1 та прийняття позивачем без заперечень вагонів під навантаження, у позивача виникло зустрічне зобов`язання щодо здійснення навантажувальних робіт у строки, передбачені умовами укладених договорів із залізницею. При цьому, строки початку і закінчення виконання вказаного зобов`язання позивачем припадають на період після подання ним електронної заявки на подачу порожніх вагонів з ознакою "Аукціон", але до введення тимчасового обмеження на перевезення вантажів для обраного позивачем маршруту, що свідчить про відсутність підстав вважати, що позивач не міг здійснити навантажувальні операції, а у відповідача були наявні підстави не приймати від позивача вантаж для перевезення у період до введення конвенційного обмеження №ЦДЗ-1/78, 27.11.2019. Тому, помилковим є твердження позивача, що відповідно до зазначених умов п.8.4 Додаткової угоди №1 він має бути звільнений від відповідальності за неможливість здійснення навантаження у подані відповідачем порожні вагони за його електронною заявкою.

Оскільки положеннями п. 2.2 Правил планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318, та умовами п. 2.4.1 Договору №11040/ЦТЛ-2018 передбачено право, а не обов`язок відповідача відмовити у прийманні замовлення на перевезення вантажів за відсутності у нього технічних або технологічних можливостей, відмовити або призупинити виконання узгодженого плану перевезень у разі оголошення заборони або обмежень на перевезення вантажу на/з станцій зазначених в планах, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає твердження апелянта про те, що відповідач, не відмовивши позивачу у прийнятті замовлення, діяв недобросовісно, таким що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Не погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду також і з твердженням позивача щодо необґрунтованого нарахування податку на додану вартість при формуванні сум, що були списані відповідачем з особового рахунку позивача. З огляду на те, що плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу є регульованими тарифами на послуги, що надаються залізницею при перевезенні вантажів, відповідачем у відповідності до вимог ст. 188 Податкового кодексу України вірно визначено зазначені ставки плати та збору, як базові, на які нараховується податок на додану вартість.

Враховуючи подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, встановивши дійсні обставини, які стали причиною затримки спірних вагонів на станції відправлення Ушиця Південно-Західної залізниці до 06.12.2019, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що така затримка вагонів сталась з вини позивача, який не забезпечив виконання своїх зобов`язань щодо здійснення навантажувальних операцій у передбачені умовами договорів строки до введення тимчасового обмеження на здійснення відправки вантажів до станції призначення - Кочубіївка Південної залізниці та не забезпечив наявності достатньої суми грошових коштів на своєму особовому рахунку для оплати послуг залізниці. Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав для звільнення його від здійснення оплати за користування спірними вагонами та оплати вартості послуг за зберігання вантажу у розмірах, які були нараховані відповідачем та списані з особового рахунку позивача.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції у даній справі щодо правомірного списання відповідачем з особового рахунку позивача коштів в розмірі 835074,36 грн.

Відтак, наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі, оскільки вони спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування ним норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції враховує висновки, Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.

За таких обставин решту аргументів скаржника апеляційний господарський суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/3598/20 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/3598/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 у справі №910/3598/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3598/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 14.07.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко