Рішення

від 15.07.2021 по справі 460/2942/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2021 року м. Рівне №460/2942/21 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00808; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.10.2020 № UA204020/2020/000173/2. Мотивуючи вимоги позову ТОВ ОТОТРАК зазначало, що з метою митного оформлення ввезених товарів, за умовами укладеного контракту на поставку автомобільних запчастин, позивачем подано до митного органу митну декларацію. Вказував, що разом з такою митною декларацією надав усі документи і виконав всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом - ціною договору (контракту) щодо імпортованого товару. Тому, вважає протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими позивачу відмовлено у митному оформленні товару, що ввозиться. З таких підстав просив суд позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що при проведенні у відповідності до положень ст. 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Оскільки декларантом не було надано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, документи, надані декларантом на підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у органах доходів і зборів відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 13.04.2021 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заяви по суті та з`ясувавши всі обставини спору, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття картки відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі докази та встановлено таке.

У процесі здійснення господарської діяльності ТОВ ОТОТРАК укладено контракт на поставку автомобільних частин з заводом виробника: Qingdao Zhongjia Cargo Control CO., LTD.

12.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛЕР-А , уповноваженим позивачем на декларування товарів, подано Поліській митниці Держмитслужби митну декларацію № UA204020/2020/029710, якою заявлено до митного оформлення товари: Товар № 1 Частини причепів вантажного автомобіля : Алюмінієва дошка фіксування вантажу, довжина 2400-2700мм, профіль 125х30мм, арт.11-147-001 PST - 560шт , Бічна засувка борта, арт.11-214-018PST - 200шт , Бічна засувка борта, арт.11-425-006PST - 200шт , Бічна засувка борта, арт.11-425-007PST - 200шт , Деталь причепа з нержавіючої сталі, арт.11-425-011PST - 200шт , Металева буферна вантажна трубка, діаметр 42мм, довжина 2350-2720мм, з пластиковою накладкою опори 65х103мм, арт.31-214-002PST - 600шт ; Товар № 2 Ланцюг проти ковзання розмір: 315/80х22.5, арт.10-242-002PST - 800шт , Місць - 134 44/134 , 1/TEMU2771390/221/2 ; Товар № 3 Замки для транспортних засобів: Замок круглого типу чорне порошкове покриття, арт. 11-017-010PST - 300шт , Замок дверей контейнера довжина 210мм-420мм, ширина 38мм, поверхня: чорне порошкове покриття арт.31-416-001PST - 200шт , Замок з нержавіючої сталі, арт.31-416-001PST - 200шт .

Митна вартість товару визначена за основним методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

З метою підтвердження митної вартості товарів позивачем надано Поліській митниці Держмитслужби документи, серед яких: контракт № EB20J038 від 24.06.2020; Додаток (специфікація) № 1 від 24.06.2020; платіжне доручення SWIFT від 30.06.2020; платіжне доручення SWIFT від 21.08.2020; інвойс № EB20J038 від 24.08.2020 з перекладом на українську мову; товарно-транспортну накладну CMR № 381352; пакувальний лист від 24.08.2020 з перекладом на українську мову; прайс-листи від 26.06.2020 до 31.10.2020; проформа інвойс від 24.07.2020; коносамент № МЕ0820082419; сертифікат походження товару № 203700ВО; митна декларація країни відправлення № 425820200000662532; лист від 13.10.2020 № 1310/1; договір доручення № 19/12/19 щодо надання послуг декларування товарів від 19.12.2019; договір № LO9420 про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.04.2020; рахунок-фактура № LS-4310407 від 05.10.2020; лист від 12.10.2020 № 34454; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.10.2020; висновок експерта № 12102020 від 12.10.2020.

За результатами розгляду поданої митної декларації від 12.10.2020 № UA204020/2020/029710 та доданих до неї документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що було зазначено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00808.

Відповідно до змісту даної картки відмови, митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3ст.53 Митного кодексу України.

Відповідач, не погоджуючись із задекларованою позивачем митною вартістю товарів, 13.10.2020 здійснив її коригування за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, з прийняттям відповідного рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2020/000173/2.

У даному рішенні вказано про те, що митна вартість імпортованих товарів № 1, 2 не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з: у відповідності до пункту 2.4 контракту від 24.06.2020 № ЕВ20J038 (далі - Контракт) продавець зобов`язаний надати покупцю серед іншого сертифікат про походження товару, однак такий до митного оформлення не надано; відповідно до пункту 3.1. Контракту оплата проводиться двома етапами: 30 % передоплати, а решта 70 % сплачується при отриманні копії коносаменту після відвантаження. Водночас копія коносаменту датовано 25.08.2020, в той же час до митного оформлення надано платіжний документ банку про оплату від 21.08.2020, що суперечить умовам Контракту. Разом з тим, надані банківські платіжні документи від 21.08.2020 № 37 та від 30.06.2020 № 26 не місять реквізитів підпису уповноваженої особи банку та печатки банку; до митного оформлення надано договір про транспортно-експедиційне обслуговування між ТОВ ЛаманШипінг та ТОВ ОТОТРАК . Також надано рахунок від 05.10.2020 № LS-4310407, виставлений ТОВ ЛаманШипінг та довідку від цього ж підприємства про витрати на транспортування товару. Поряд з тим, до митного оформлення надано морський коносамент від SHENZHEN MAKEASY INT' L LOGISTICS CO., LTD, що не кореспондується з експедитором ТОВ ЛаманШипінг , а отже вказує на ще одного учасника з перевезення товару. При цьому, до митного оформлення не надано документів (договорів на перевезення, рахунків, тощо) виставлені безпосереднім перевізником для експедитора. Окрім того, митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів Товар № 1 - МД від 11.08.2020 № UA100060/2020/328829 - 4,07 USD/кг; Товар № 2 - МД від 22.09.2020 № UA500110/2020/11646 - 2,34 USD/кг. У відповідності до ч. 6 ст. 53 МК України, декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч. 18 ст. 58 МК України. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58, 63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Товар № 1 (МД від 11.08.2020 № UA100060/2020/328829 - 4,07 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 917160,8767UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 35512,1368USD. Товар № 2 (МД від 22.09.2020 № UA500110/2020/11646 - 2,34 USD/кг): Числове значення митної вартості товару становить 223843,0704UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення 7934,9400USD.

Не погоджуючись з зазначеною карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Судом досліджено та з`ясовано, що позивачем до митного оформлення було надано сертифікат про походження товару № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим твердження митного органу про не надання даного документа є хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом також встановлено, що ТОВ ОТОТРАК було здійснено 100 % оплату партії поставленого товару згідно Контракту № ЕВ20J038 від 24.06.2020 до його отримання в сумі 28615USD. 20.08.2020 контрагентом Qingdao Zhongjia Cargo Control CO., LTD. повідомлено, що контейнер знаходиться в порту та чекає на завантаження на корабель у зв`язку з чим, 21.08.2020 здійснено остаточний розрахунок з контрагентом. Суд погоджується з твердженнями позивача, що зміна дня оплати за товар з 21.08.2020 на 25.08.2020 ніяким чином не впливає на розмір митних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до митного оформлення надано повідомлення від банку про переказ коштів в системі SWIFT від 21.08.2020 № 37 та від 30.06.2020 № 26, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам Постанови НБУ від 28.07.2008 № 216 Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України .

Тому, суд погоджується з доводами позивача, що позиція відповідача, що на таких документах має бути підпис працівника банку та його печатка не узгоджується із чинним законодавством України.

Згідно ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Судом встановлено, що між ТОВ ОТОТРАК та ТОВ ЛАМАН Шипінг було укладено договір № LO9420 про транспортно-експедиторське обслуговування від 09.04.2020 відповідно до якого експедитор організував та здійснив перевезення вантажу по маршруту порт Qindao (Китай) - Odessa (Україна), за що йому були сплачені кошти в сумі 41313,60грн.

Оскільки чинним законодавством України експедитору не заборонено залучати до організації перевезення третіх осіб, доводи Поліської митниці про залучення позивачем ще одного учасника з перевезення товару, а отже і невірного визначення митної вартості, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Частиною 2статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 23 та 24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1 та 2 ст.51 МК України).

Так, ч. 1-3 ст.5 7 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.1 2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 1-4 ст.59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64 Резервний метод МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. 1-3 ст. 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.5 - 6ст.53 МК України).

Отже, ч. 3 ст. 53 МК України передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта, зокрема це: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, передумовою для висновку про необхідність надання додаткових документів повинно бути ґрунтовне дослідження документів, які долучені до митних декларацій.

Згідно із ч.1 - 3ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст.58 МК України(у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 810/4737/14.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження митної вартості товарів, які переміщувалися через митний кордон України, подав відповідачу повний і достатній для митного оформлення пакет документів, надання якого передбачено ч. 2 ст. 53 МК України.

Доказів на підтвердження неможливості врахування митним органом поданих позивачем до митного оформлення товарів експертних висновків, відповідачем надано не було. Разом з тим, з долучених до матеріалів справи експертних висновків слідує, що імпортовані товари по своїй ціновій категорії входять у відповідний діапазон та його ціна відповідає середнім ринковим цінам, що склалися на світовому ринку.

Згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товару підставою для коригування митної вартості товару також слугувала інформація з електронної бази даних ЄАІС ДФС України щодо митного оформлення схожих товарів з вищим рівнем митної вартості.

Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне застосувати правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020 у справі № 260/718/19; 27.04.2020 у справі № 140/804/19).

Тому, покликання відповідача на інші митні декларації з інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва тощо, жодним чином не спростовують інформації, зазначеної в поданих до митного оформлення документах, досліджених в межах даної адміністративної справи.

Тому, оцінивши під час розгляду справи документи, які надавались позивачем під час митного оформлення товару, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для цілей застосування основного методу визначення митної вартості товарів; наявності визначених ч. 1, 2 ст. 58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч. 6 ст. 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 та ч. 3 ст. 58 МК України, тобто використання другорядних методів визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості застосування попередніх.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, транспортну складову митної вартості, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач не конкретизував, на підтвердження яких саме обставин їх слід подати, як і не уточнив, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару, що, у свою чергу, обмежило позивача у можливості виконання цих вимог.

За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а 12.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає висновки відповідача, вказані у рішеннях про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору) необґрунтованими, оскільки, на думку суду, наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішень про визначення митної вартості товару на підставі поданих документів, а безпідставні посилання на розбіжності у документах що стосуються поставки чи транспортування товару не є факторами, які можуть вплинути на його ціну.

Суд також враховує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст.139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оригінали платіжних доручень про сплату судового збору знаходяться у матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2020/00808 Поліської митниці Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2020 № UA204020/2020/000173/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТОТРАК судовий збір у сумі 6474грн (шість тисяч чотириста сімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Поліської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТОТРАК" (вул. Гетьмана Мазепи, 1, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 42617033);

2) відповідач - Поліська митниця Держмитслужби (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43350097).

Суддя Т.О. Комшелюк