Рішення

від 06.07.2021 по справі 161/1197/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/1197/19

Провадження № 2/161/2256/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Кихтюка Р.М.,

при секретарі - Демчук Т.В.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , малого підприємства Кроха про стягнення суми відсотків та інфляційних втрат, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ Кей-Колект звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.03.2008 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11318227000, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 70000,00 доларів США зі сплатою відсотків за використання кредиту в розмірі 12,40% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором, №11318227000 від 20.03.2008 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №11318227000/1, за яким останній зобов`язався відповідати перед ПАТ УкрСиббанк в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором, існуючих як на момент укладення договору і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Крім того, 27.10.2008 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11406237000, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 224400,00 грн. зі сплатою відсотків за використання кредиту в розмірі 26,00% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №11406237000, між ПАТ УкрСиббанк і ОСОБА_3 та МП Кроха були укладені договори поруки №235184 та №235185 відповідно, за якими останні зобов`язалися відповідати перед ПАТ УкрСиббанк в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором, існуючих як на момент укладення договору і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачами умов кредитних договорів та договорів поруки ПАТ УкрСиббанк звернулося до Луцького міськрайонного суду Волинської області із позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами і рішенням суду від 24.09.2019 року ухвалено повторне заочне рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь TOB Кей-Колект заборгованість за кредитним договором №11318227000 від 20.03.2008 року в розмірі: 64 707,27 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить: 517 011,07 грн.; а також стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , МП Кроха на користь TOB Кей-Колект заборгованість за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 року в розмірі: 239 577,75 грн. та стягнуто з кожного по 606,67 грн. судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, ще 12 грудня 2011 року, між ПАТ УкрСиббанк та товариством з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ було укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого TOB КЕИ-КОЛЕКТ набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ УкрСиббанк , включно і за договорами про надання споживчого кредиту № 11318227000 та №11406237000.

Зазначає, що відповідачами ігноруються вимоги чинного законодавства та не виконується рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 вересня 2012 року (справа № 0308/10071/12) - більше 6 років, у зв`язку з чим товариством було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

А тому, просить стягнути 3 % річних, інфляційних втрат за кредитним договором № 11318227000 від 20.03.2008 p. з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в розмірі - 254 448,91 грн.; за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 р. з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , МП Кроха солідарно - 117 909,07 грн.; судових витратах (справа № 0308/10071/12) - 895,71 грн. Крім того, просить стягнути з відповідачів понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5598,81 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за їх відсутності та відзив на позов не подали. А тому, суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.03.2008 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11318227000, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 70000,00 доларів США зі сплатою відсотків за використання кредиту в розмірі 12,40% річних (а.с. 15-18).

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором, №11318227000 від 20.03.2008 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №11318227000/1, за яким останній зобов`язався відповідати перед ПАТ УкрСиббанк в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором, існуючих як на момент укладення договору, і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 19).

Крім того, 27.10.2008 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11406237000, згідно якого остання отримала кредит в розмірі 224400,00 грн. зі сплатою відсотків за використання кредиту в розмірі 26,00% річних (а.с. 20).

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором №11406237000, між ПАТ УкрСиббанк і ОСОБА_3 та МП Кроха були укладені договори поруки №235184 та №235185 відповідно, за якими останні зобов`язалися відповідати перед ПАТ УкрСиббанк в тому ж обсязі, що і позичальник, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором, існуючих як на момент укладення договору, і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с. 21-24).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.09.2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь TOB Кей-Колект заборгованість за кредитним договором №11318227000 від 20.03.2008 року в розмірі: 64 707,27 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить: 517 011,07 грн.; а також стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , МП Кроха на користь TOB Кей-Колект заборгованість за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 року в розмірі: 239 577,75 грн. та з кожного по 606,67 грн. судових витрат пов`язаних з розглядом справи (а.с. 25).

Згідно представленого розрахунку розмір 3% річних за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року нараховано:

за кредитним договором № 11318227000 від 20.03.2008 р. - 46 573,49 грн.;

за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 р. - 21 581,69 грн.;

судові витрати (справа № 0308/10071/12), - 163,95 грн. (а.с. 10).

Розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року обраховано:

за кредитним договором № 11318227000 від 20.03.2008 р. - 207 875,42 грн.;

за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 р. - 96 327,38 грн.;

судові витрати (справа № 0308/10071/12) - 731,76 грн. (а.с. 11-12).

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

У постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, викладено правовий висновок, згідно якого, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору суд дійшов висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення врегульовані нормами ст. 625 ЦК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки та у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Отже, позивач має право на отримання 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання вираженого в іноземній валюті.

Із тексту позовної заяви вбачається, що стороною позивача за основу обрахувань 3 % річних була взята загальна сума боргового зобов`язання, що виражена у доларах США. При цьому, за наслідком такого обрахування, позивач просить стягнути таку суму 3 % річних вже у грошовому еквіваленті, який виражений у національній валюті України.

Законодавство України не містить обмежень прав кредитора вимагати стягнення за зобов`язаннями в іноземній валюті суми 3 % річних у національній валюті, обрахованої внаслідок конвертації за відповідним курсом загальної суми таких відсотків у доларах США.

Відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, у той час як обіг іноземної валюти є обмеженим вимогами спеціального законодавства України. А відтак суд не може заперечувати право сторони на отримання, за його бажанням, 3 % річних у національній валюті, що повністю узгоджується із принципом диспозитивності цивільного права.

Суд зазначає, що наявність вищевказаного судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржниками, не припинило правовідносин сторін кредитного договору у вказаних частинах, що у свою чергу не звільнило відповідачів від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавило позивача, як кредитора, права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

А тому, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині вимог позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

Щодо стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Разом з тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовами договору позики сторони визначили, що позичальник бере на себе зобов`язання повернути кошти в тому ж розмірі (долар США) нарахована позивачем сума інфляційних втрат стягненню з відповідача не підлягає.

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема: у постановах Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16; від 23 жовтня 2019 року у справі № 369/661/15-ц; від 23 вересня 2019 року у справі № 638/4106/16-ц; від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду від 11 .10.2018 року у справі № 905/192/18 та в постанові ВП ВС від 07.07.2020 року по справі № 296/10217/15-ц.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідачів слід стягнути три проценти річних від простроченої суми, а в решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову ТзОВ Кей-Колект платіжним дорученням сплатило судовий збір у розмірі 5598,81 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 68319,13 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1024,79 грн. ((68319,13/373253,69) * 5598,81).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 533-535, 599, 625, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (ідентифікаційний код: 37825968; ІПН: 378259626565) загальну суму 3 % річних за кредитним договором № 11318227000 від 20.03.2008 p. в розмірі 46373 (сорок шість тисяч триста сімдесят три) грн.. 49 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (ідентифікаційний код: 37825968; ІПН: 378259626565) загальну суму 3 % річних за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 p. в розмірі 21581 (двадцять одну тисячу п`ятсот вісімдесят одну) грн. 69 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), малого підприємства КРОХА (ідентифікаційний номер: 21734350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (ідентифікаційний код: 37825968; ІПН: 378259626565) загальну суму 3 % річних за кредитним договором № 11406237000 від 27.10.2008 p. в розмірі 21581 (двадцять одну тисячу п`ятсот вісімдесят одну) грн. 69 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; ); ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), малого підприємства КРОХА (ідентифікаційний номер: 21734350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КЕЙ-КОЛЕКТ (ідентифікаційний код: 37825968; ІПН: 378259626565) сплачений судовий збір в розмірі 1024,79 грн., а саме: по 341 (триста сорок одній) грн. 59 коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 липня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк