Постанова

від 15.07.2021 по справі 640/22441/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22441/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у міста Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Латонік звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 14948/26-15-12-02-21 від 26.06.2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 26.06.2019;

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019 року, датою її фактичного отримання.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 14948/26-15-12-02-21 від 26.06.2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку на додану вартість, оскільки у зв`язку із накладенням арешту за рішенням суду на суму ПДВ, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні, з 12.11.2018 ТОВ Латонік не мало можливості проводити дії щодо реєстрації податкових накладних, а отже фактично не мало можливості вести фінансову-господарську діяльність та подавати таку декларацію (податковий розрахунок).

Однак, враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16.07.2019 року у справі №757/55681/18-к прийнято нову ухвалу, якою в накладенні арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ Латонік (ЄРДПОУ 39540060) було відмовлено, тому дії податкового органу щодо не реєстрації податкових накладних є неправомірними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 14948/26-15-12-02-21 від 26.06.2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік .

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 26.06.2019 року.

Визнано протиправними та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік №23 від 03.06.2019.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019, датою її фактичного отримання.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки обов`язок надати весь пакет документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції покладається на позивача, тому контролюючим органом правомірно було відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що оскільки позивачем протягом 12 послідовних місяців не було подано контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, тому оскаржуване рішення № 14948/26-15-12-02-21 від 26.06.2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2019 ТОВ Латонік складено та направлено до Державної фіскальної служби України податкову накладну № 23 від 03.06.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, 04.06.2019 позивачем отримано квитанцію № 1, у якій контролюючим органом зазначено про те, що документ не прийнято з тих підстав, що накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому, Головним управлінням ДФС у м. Києві 26.06.2019 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Латонік № 14948/26-15-12-02-21.

Вказане рішення обґрунтовано приписами п. п. г п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України, оскільки протягом 12 послідовних податкових місяців платник подає контролюючому органу декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, протягом періоду з червня 2018 року по травень 2019 року із показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТОВ Латонік у період з 12.11.2018 по 16.07.2019 було позбавлене можливості здійснювати постачання або придбання товарів, з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та, відповідно, позбавлене можливості проводити дії щодо реєстрації податкових накладних у зв`язку з об`єктивними обставинами, а саме наявність арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Латонік із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати майно, який у судовому порядку скасовано як незаконний, відтак вказане свідчить протиправність рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №14948/26-15-12-02-21 від 26.06.2019 та необхідність зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 26.06.2019.

Крім того, враховуючи, що позивач вчинив всі дії, які від нього вимагали норми Податкового кодексу України щодо виконання обов`язку з реєстрації податкової накладної, які по суті не були виконані виключно з вини державних органів, тому слід визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 року про неприйняття документу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік №23 від 03.06.2019 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 03.06.2019, датою її фактичного отримання.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У силу вимог 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у м. Києві 26.06.2019 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Латонік № 14948/26-15-12-02-21, яке обґрунтовано приписами п. п. г п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України.

Так, у силу вимог підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до 184.5 статті 184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Згідно п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України, у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Пунктом 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України, визначено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Таким чином, платник податків, який є зареєстрованим платником податку на додану вартість, зобов`язаний подавати до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість у строки та в порядку визначеному Податковим кодексом України.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

При цьому, Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі - Положення №1130).

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.5 Положення №1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5 Наказу №1130).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, у період з червня 2018 року по травень 2019 року позивачем не подано жодної декларації з податку на додану вартість.

Разом з тим, судом вірно відзначено, що вказані дії були зумовлені наявністю ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.11.2018 року у справі № 757/55681/18-к, якою було задоволено клопотання прокурора Генеральної прокуратури України Войтовича О.М. про арешт майна в кримінальному провадженні №42017000000002108 від 27.06.2017 та накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Латонік (ЄРДПОУ 39540060) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати майно.

Однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 16.07.2019 у справі №757/55681/18-к задоволено апеляційну скаргу представника ТОВ Латонік - адвоката Хальзєва Є.І. скасовано вищезазначену ухвалу слідчого судді як незаконну та постановлено нову ухвалу, якою в накладенні арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ Латонік (ЄРДПОУ 39540060) було відмовлено.

Таким чином, з огляду на викладене, ТОВ Латонік у період з 12.11.2018 по 16.07.2019 було позбавлене можливості здійснювати постачання або придбання товарів, з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та, відповідно, позбавлене можливості проводити дії щодо реєстрації податкових накладних у зв`язку з об`єктивними обставинами, а саме наявність арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Латонік (ЄРДПОУ 39540060) із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати майно, який у судовому порядку скасовано як незаконний.

Відтак, вказаний строк не може бути зарахований до строку 12 послідовних податкових місяців на протязі яких платник подавав контролюючому органу декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Таким чином, вказані обставини свідчать про протиправність рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 14948/26-15-12-02-21 від 26.06.2019 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік та необхідність зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку з 26.06.2019.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019, та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019 року, датою її фактичного отримання, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, 21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної № 23 від 03.06.2019 cтала наявність арешту за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, єдиною перешкодою для не реєстрації податкової накладної № 23 від 03.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних був арешт коштів на суму ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Латонік .

Разом з тим, як вже зазначалось, ухвалою Київського апеляційного суду від 16.07.2019 року у справі №757/55681/18-к задоволено апеляційну скаргу представника ТОВ Латонік , скасовано ухвалу слідчого судді як незаконну та постановлено нову ухвалу, якою в накладенні арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ Латонік (ЄРДПОУ 39540060) відмовлено.

Слід зазначити, що за змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Отже, податкове законодавство пов`язує право настання негативних наслідків для платника податків лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

Як вірно відзначено судом першої інстанції, позивачем у даній справі було вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.

Крім того, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування санкцій.

Оскільки податкова накладна № 23 від 03.06.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних була своєчасно подана для реєстрації, тому позивач вчинив всі дії, які від нього вимагали норми Податкового кодексу України щодо виконання обов`язку з реєстрації податкової накладної, які по суті не були виконані виключно з вини державних органів.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, пунктом 28 Порядку №117 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 про неприйняття документу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019 року та необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Латонік № 23 від 03.06.2019 року, датою її фактичного отримання.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук