Постанова

від 14.07.2021 по справі 640/6335/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6335/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аблов Є.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Кузьмишиної О.М., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЖОК. (далі по тексту - позивач, ТОВ ЖОК. ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідачі, ГУ ДПС України у місті Києві, ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві) в якому просило

- визнати неправомірними дії ГУ ДПС України у місті Києві щодо пред`явлення банкам, які обслуговують рахунки позивача, інкасових доручень на стягнення з розрахункових рахунків позивача на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року у справі № 826/12038/18;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача грошові кошти у розмірі 521 643,20 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями ГУ ДПС України у місті Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

16.11.2020 року на адресу суду від ТОВ ЖОК. надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та з їх викликом у судове засідання.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши зазначене клопотання дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки участь сторін не є обов`язковою, а матеріали справи містять належні докази для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги ТОВ ЖОК. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року на розумний строк.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд апеляційної інстанції, дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за наслідками перевірки відповідача, результати якої оформлені актом від 21.05.2015 року №39/26-55-22-10/39105605 Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ ЖОК. , код ЄДРПОУ 39105605 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Атлант Євротрейд код ЄДРПОУ 39277315, ТОВ Бедфорд код ЄДРПОУ 39153072, ТОВ Евада Інвест код ЄДРПОУ 39277306, ТОВ Клірфілд код ЄДРПОУ 39064648, ТОВ Успіх ЮА код ЄДРПОУ 38689971, ТОВ Компанія Омега Люкс код ЄДРПОУ 38569822, ТОВ Артрауд код ЄДРПОУ 39219206, ТОВ Еколайн-СТ код ЄДРПОУ, ТОВ Сіфорд код ЄДРПОУ 39156073 за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2014 року .

На підставі вказаного акту перевірки, 28.05.2015 податковий орган прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 7426552210, яким ТОВ ЖОК. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 3 462 703,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2 770 162,00 грн. та за штрафними санкціями - 692 541,00 грн.;

- № 7526552210, яким ТОВ ЖОК. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 002 233,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3 334 822,00 грн. та за штрафними санкціями - 1 667 411,00 грн.

За несплату узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючим органом, у порядку підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховано ТОВ ЖОК. пеню з податку на додану вартість у розмірі 1 358 670,14 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 097 363,27 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 28.05.2015 року №7426552210 та №7526552210 були предметом оскарження в межах адміністративної справи № 826/23062/15.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 року адміністративний позов ТОВ ЖОК. задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкові-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 травня 2015 року №7426552210 та від 28 травня 2015 року №7526552210.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ ЖОК. до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень залишено без задоволення.

Таким чином, рішенням в адміністративній справі № 826/23062/15, яке набрало законної сили, встановлено правомірність визначення ТОВ ЖОК. суми податкового зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28 травня 2015 року №7426552210 та від 28 травня 2015 року №7526552210.

Згодом, податковим органом подано до суду позов про стягнення з ТОВ ЖОК. суми податкового боргу.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2019 року №826/12038/17 , адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві до ТОВ ЖОК. задоволено повністю.

Стягнуто з рахунків ТОВ ЖОК. в обслуговуючих банках, податковий борг у розмірі 11 666 881,74 грн., з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 6 192 636,87 грн., податок на прибуток приватних підприємств у сумі 5 474 244,87 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ ЖОК. направило апеляційну скаргу на вказане рішення суду по справі №826/12038/17.

За результатами її розгляду ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу ТОВ ЖОК. повернуто апелянту.

29.04.2021 року постановою Верховного Суду ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ ЖОК. без задоволення.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 року у справі № 826/12038/17 набрало законної сили - 23.12.2019 року, яким встановлено правомірність стягнення з рахунків ТОВ ЖОК. в обслуговуючих банках, суми податкового боргу.

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем неправомірно стягнуто з рахунків позивача кошти на відшкодування податкового боргу, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог дійшов висновку, що помилкове зазначення у реквізитах платіжних доручень та меморіальних ордерах номеру судового рішення №826/12038/18 замість вірного №826/12038/17, не є правовою підставою для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ ЖОК. грошових коштів в сумі 521 643,20 грн.

Так, за висновками суду першої інстанції, допущена помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для позивача, й, до того ж, ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві підтверджується факт того, що кошти спрямовані за належністю.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі по тексту - Інструкція) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України , контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 11.1 глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є контролюючі органи.

Згідно з пунктом 11.4 глави 11 Інструкції, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 22 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції.

У реквізиті Призначення платежу інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення /рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

Відповідно до пункту 11.6 глави 11 Інструкції, Банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду, ГУ ДПС України у місті Києві надано до ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві інкасові доручення: № 88/26-15-10-07-38 від 21.01.2020 року, №84/26-15-10-07-38 від 21.01.2020 року, № 70/26-15-10-07-38 від 21.01.2020 року та № 67-15-10-07-38 від 21.01.2020 року.

Наявність законних підстав для стягнення з ТОВ ЖОК. податкового боргу встановлена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2019 у справі №826/12038/17, яке набрало законної сили 23.12.2019 року.

Натомість, під час подання інкасових доручень, контролюючим органом допущено помилку, а саме: помилково зазначено у реквізитах платіжних доручень та меморіальних ордерах (інкасових дорученнях) номер судового рішення №826/12038/ 18 замість судового рішення за номером №826/12038/ 17 .

Як зазначає апелянт, та не спростовано відповідачами, останній не є стороною у справі №826/12038/ 18, між тим, податковий борг стягнуто, а у призначені платежу значиться номер судового рішення №826/12038/ 18.

Колегія судді апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, та не взяв до уваги обґрунтовані доводи позивача, що зазначена помилка є значною та може призвести до подвійного стягнення заборгованості з рахунків ТОВ ЖОК. , оскільки рішення по справі №826/12038/ 17 залишається на даний час невиконаним.

Крім того, колегією суддів встановлено, що вказану помилку ГУ ДПС України у місті Києві не виправлено, не надано доказів звернення до ГУ Державної казначейської служби України у місті Києві про внесення виправлень у інкасових дорученнях, тощо.

Виходячи з вищевикладених обставин справи та правових норм, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що помилкове зазначення у реквізитах платіжних доручень та меморіальних ордерах номеру судового рішення №826/12038/18, замість вірного №826/12038/17, є правовою підставою для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ ЖОК. грошових коштів в сумі 521 643,20 грн., оскільки зазначені кошти були стягнуті помилково в межах іншої судової справи, в якій ТОВ ЖОК. взагалі не є учасником справи.

Отже, допущена помилка спричинила настання негативних наслідків та можливих збитків для позивача, оскільки судове рішення по справі №826/12038 /17 залишається не виконаним, відповідно податковий борг значиться за ТОВ ЖОК. як несплачений.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що задоволення позовних вимог в межах розгляду даної справи не спростовує наявність податкового боргу ТОВ ЖОК. та обов`язок його стягнення ГУ ДПС України у місті Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2019 у справі №826/12038/ 17 , яке набрало законної сили 23.12.2019 року.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін . Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дають підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9926,65 грн. судового збору за подання адміністративного позову, та 7824,66 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, загальний розмір 17 751,31 грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві щодо пред`явлення банкам, які обслуговують рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. , інкасових доручень на стягнення з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року у справі № 826/12038/ 18 .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. (ЄДРПОУ 39105605) грошові кошти у розмірі 521 643,20 грн. (п`ятсот двадцять одна тисяча шістсот сорок три грн. 20 коп.), як помилково стягнуті з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2019 року у справі № 826/12038/ 18 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві (ЄДРПОУ 43141267) шляхом їх безспірного списання судовий збір в розмірі 17 751,31 грн., (сімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят одна грн. 31 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЖОК. (ЄДРПОУ 39105605).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

О.М. Кузьмишина

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 14.07.2021 року