Ухвала

від 14.07.2021 по справі 160/6663/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 160/6663/20

адміністративне провадження № К/9901/23070/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №160/6663/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Земляника до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

24.06.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №160/6663/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 22.06.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначено, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду складено 10.12.2020 та отримано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 19.01.2021, однак управлінням супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області отримано лише 21.05.2021.

Податковим органом вказано, що відповідно до доповідної записки від 25.02.2021 №1593/04-36-20-21 встановлено факти ненаправлення до управління супроводження судових справ окремих процесуальних документів, у тому числі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №160/6663/20. За неналежне виконання службових обов`язків відповідальна посадова особа підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується наданою копією наказу від 18.03.2021 №9-с Про притягнення до дисциплінарної відповідальності .

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені контролюючим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Верховний Суд зауважує, що внутрішня організація роботи щодо підготовки касаційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку касаційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Жодних належних та допустимих доказів неможливості подання касаційної скарги у встановлений законом процесуальний строк скаржником не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №160/6663/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №160/6663/20.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко