Постанова

від 13.07.2021 по справі 815/408/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року

м. Київ

справа №815/408/16

адміністративне провадження №К/9901/36603/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді: Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі №815/408/16.

встановив:

Публічне акціонерне товариство Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (далі - ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат ) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Ізмаїльська ОДПІ) від 15.01.2016 №0000032201 та №0000022201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 в позові відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат з контрагентами TOB Крістенс , TOB Прогрес ЮА , TOB Деон Союз , НВТ ППП документи не підтверджують реальність вказаних господарських операцій та належним чином не відображають їх в бухгалтерській та податковій звітності. Судом також враховано наявність кримінального провадження №32014100000000036 щодо невстановлених слідством осіб, які діяли за попередньою змовою, знаходячись на території м. Києва з метою прикриття незаконної діяльності шляхом реєстрації TOB Крістенс у документах, що підтверджено висновками почеркознавчої експертизи.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове яким позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 15.01.2016 № 0000032201. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 15.01.2016 № 0000022201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 284094,00 грн. (189396,00 грн. - за основним платежем, 94698 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської об`єднаної ОДПІ від 15.01.2016 № 0000022201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 28074,00 грн. (18716,00 грн. - за основним платежем, 9358,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову мотивовано тим, що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку прибутку є неправомірним. В частині відмови в позові обґрунтовано ненаданням позивачем доказів на підтвердження факту реальності виконання умов договору, укладеного з TOB Крістенс .

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Ізмаїльська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2016.

В обґрунтування своїх вимог Ізмаїльська ОДПІ посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на те, що надані первинні документи не містять достатньої інформації про зміст та обсяг господарських операції, що свідчить про відсутність факту придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Ізмаїльською ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат з питань достовірності відображення в деклараціях з ПДВ фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Крістенс (код ЄДРПОУ 38022110) з 01.01.2014 по 31.01.2014, з TOB Прогрес ЮА (код ЄДРПОУ 39207845) - з 01.10.2014 по 31.10.2014, з TOB Деон Союз (код ЄДРПОУ 39207185) з 01.11.2014 по 30.11.2014, з НВТ ППП (код ЄДРПОУ 13798005) з 01.04.2015 по 30.04.2015, достовірності відображення показників в декларації з податку на прибуток в частині взаємовідносин із вказаними суб`єктами господарювання за 2014 рік.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 23.12.2015 № 1758/15-02-22-01, в якому відображено висновки про порушення позивачем:

пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет в сумі 208112,00 грн.;

пункту 44.1 статті 44, пункту 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 666986,00 грн.

На підставі названого акту перевірки відповідачем 15.01.2016 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0000032201, згідно з яким ПАТ зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 666986,00 грн.;

№0000022201, згідно з яким ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 208112,00 грн. за основним платежем та 104056,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для зазначених донарахувань стали висновки контролюючого органу про відсутність реально вчинених господарських операцій між ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат та його контрагентами з огляду на юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення витрат та податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по операціях із спірними контрагентами. Враховуючи наведене, відповідач зазначив, що договори, укладені між ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат з його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як встановлено судами, між ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Покупець) та TOB Деон Союз (Постачальник) укладений договір №17/11 від 17.10.2014, за умовами якого TOB Деон Союз зобов`язується передати у власність, а ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат прийняти і оплатити продукцію в асортименті та кількості відповідно до специфікацій до даного договору.

До договору №17/11 від 17.10.2014, укладений Додаток № 1 від 14.10.2014 - Специфікація № 1, за умовами якого TOB Деон Союз зобов`язано постановити на адресу ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат паливо коксохімічне ТУ У 322-00190443-042-97, у кількості 400 тон, за ціною 4000,00 грн. (з ПДВ), на загальну суму 1600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 266 666,67 грн.

Між ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Покупець) та TOB Прогрес ЮА (Постачальник) 30.07.2014 укладений договір поставки №3007/14, предметом якого, згідно п. 1.1, є поставка продукції в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій до даного договору, що є невід`ємними його частинами.

До договору №3007/14 від 30.07.2014, укладений Додаток № 1 від 30.07.2014 - Специфікація № 1, за умовами якого TOB Прогрес ЮА зобов`язано постановити на адресу ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат паливо коксохімічне ТУ У 322-00190443-042-97, у кількості 400 тон, за ціною 2900,00 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 1160000, грн., в т.ч. ПДВ 193333,33 грн.

Також до договору №3007/14 від 30.07.2014, укладений Додаток № 3 від 30.09.2014 - Специфікація № 3 за умовами якого TOB Прогрес ЮА зобов`язано постановити на адресу ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат паливо коксохімічне ТУ У 322-00190443-042-97, у кількості 400 тон, за ціною 3500,00 грн. за тону (з ПДВ), на загальну суму 1400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 213333,33 грн.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем було надано копії зазначених договорів, видаткових накладних, податкових накладних, сертифікатів якості, платіжних доручень, актів прийому-передачі, товарно-транспортних накладних, квитанцій електронних вагів, приходних ордерів.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Ізмаїльською ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Отже, враховуючи, що зазначені господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в частині протиправності нарахування грошових зобов`язань по господарським операціям з TOB Деон Союз та TOB Прогрес ЮА .

Судом апеляційної інстанції також з`ясовано, що між ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат (Покупець) та НВТ ППП (Постачальник) 30.01.2012 укладений договір № 3/01-12 (603-КП), відповідно до п.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця поліграфічні матеріали, ціна, вартість, кількість та строк постачання якого вказується окремо на кожну партію товару в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. Реальність цього правочину податковим органом не оспорюється. Спірним питанням є правильність визначення звітного періоду в якому має бути відображене зменшену суму податкового кредиту.

Відповідно до акту перевірки, підставою для зменшення у квітні 2015 року податкового кредиту на суму 11989 грн. (за податковими накладними № 1027343 від 29.04.2015 - 7236,32грн. та № 107323 від 28.04.2015 - 4752,6 грн.) зазначено необхідність відображення цієї суми у травні 2015 року - тобто саме у звітному періоді в якому мала місце подія, що відбулася раніше - дата отримання платником податку товарів.

Надаючи оцінку зазначеному порушенню, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що відповідно до акту перевірки та наданих позивачем експрес накладних, не можливо дійти висновку та погодитись з податковим органом, що у травні 2015 року позивачем був отриманий товар за зазначеними експрес накладними, саме на суму ПДВ в загальному розмірі 11989 грн.

Також, між ПАТ ІЦКК (Замовник) та TOB Крістенс (Виконавець) 01.07.2013 укладений договір № 21, предметом якого, згідно пп.1.1, є виконання підрядником наступних робіт: діагностика підшипникових вузлів технологічного обладнання; балансування робочих коліс вентиляційного та насосного обладнання; центровка вузлів та механізмів обладнання, картки рахунку. На підтвердження виконання договору № 21 від 01.07.2013 позивач надав засвідчені копії картки рахунку за січень 2014 року, платіжного доручення, податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) за січень 2014 року, картку рахунку 63.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції 12.07.2016 протокольною ухвалою, та 23.11.2016 та 15.03.2017 ухвалою про витребування доказів, зобов`язав представника відповідача надати належним чином засвідчену копію акту позапланової виїзної документальної перевірки від 23.12.2015 № 1758/15-02-22-01 з додатками зазначеними в акті, та відомості щодо наявності вироку у кримінальному провадженні № 32014100000000036, проте на час апеляційного розгляду справи копія акту з додатками та відомості щодо кримінального провадження не надані. Відповідно до листа Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 28.02.2017, кримінальне провадження № 32014100000000036 перебуває на розгляді. Проте, не назначено, де саме на розгляді перебуває кримінальне провадження, не зазначено на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Разом з тим, позивач не виконав вимог ухвали апеляційного суду від 15.03.2017 та не надав до апеляційного суду докази виконання умов договору виконання робіт № 21 від 01.07.2013, укладеного між ПАТ Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат та ТОВ Крістенс , а саме:

перелік та вартість робі, що підлягали виконанню (п. 2.1 договору), за наслідками виконання яких складені акти від 24.01.2014 та від 15.01.2014;

проектно-технічну документацію на виконання робіт (п. 3.1 договору) за наслідками виконання яких складені акти від 24.01.2014 та від 15.01.2014;

акти - доступу до виконання робіт (п. 3.2 договору), за наслідками виконання яких складені акти від 24.01.2014 та від 15.01.2014;

графік виконання робіт (п. 3.3 договору), за наслідками виконання яких складені акти від 24.01.2014 та від 15.01.2014.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду інстанції щодо відсутності правових підстав для включення до складу податкового кредиту за січень 2014 року сум ПДВ по контрагенту ТОВ Крістенс відповідно до договору № 21 від 01.07.2013 з підстав ненадання позивачем доказів на підтвердження факту реальності виконання умов договору - документів, які передбачені самим договором.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Замінити Ізмаїльську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на процесуального правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області код ЄДРПОУ ВП 44069166, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 у справі №815/408/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова