Ухвала

від 05.07.2021 по справі 761/12872/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіксальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року у кримінальному провадженні № 22020000000000178, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003, розташовану за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020000000000178 від 29 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.113, ч.1 ст.357, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що орган досудового розслідування не довів необхідності арешту в порядку ст.. 170 КПК України та вказав, що майно, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003, розташована за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35 невідповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема не є предметом кримінальних правопорушень передбачених ст.113, ч.1 ст.357, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України та не має відношення до розслідуваного кримінального провадження №22020000000000178. Прокурором не доведено, що стосовно ТОВ «КАТЕРПІЛЛЕР» (ТОВ «Печерськбудінвест») існує обґрунтована підозра щодо вчинення службовими особами товариства кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який є підставою для застосування стосовно цього товариства та ПАТ «Київський завод «РАДАР» заходів забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді просить її скасувати та накласти арешт на майно в рамках кримінального провадження №22020000000000178. Прокурор мотивує свої вимоги тим, що слідчим суддею не враховано положення ст. 170 КПК України та не досліджено судом наявність підстав в накладенні арешту на майно. Також вважає, що земельна ділянка відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Розумність та спів розмірність обмеження права власності на земельну ділянку обумовлена наявністю вчинення протиправних дій використання не за цільовим призначенням, на що слідчий суддя увагу не звернув.

В сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, вказана земельна ділянка є об`єктом кримінально протиправних дій, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення в даному разі на земельній ділянці зберігаються сліди руйнування виробничих корпусів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.113, ч.1 ст.357, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України у кримінальному провадженні № 22020000000000178.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами Заводу «РАДАР», які діяли за попередньою змовою зі службовими особами ДК «Укроборонпром» і ТОВ «Катерпіллер», з метою особистого збагачення, в порушення вимог статутних обмежень Заводу, норм земельного та містобудівного законодавства, проведено низку організаційних та юридичних дій, які призвели до зруйнування виробничих корпусів Заводу, у яких виготовлялися деталі, які використовуються у товарах, які забезпечують обороноздатність держави, що могло призвести до ослаблення її обороноздатності, а також продовжують вживатися заходи (сприяння здійсненню будівництва та поступового зайняття земельної ділянки), спрямовані на фактичне захоплення земельної ділянки та її нецільове використання, що у разі закінчення будівництва, фактично призведе до протиправного переходу права постійного користування земельної ділянки від ПАТ «КЗ «Радар» до комерційної структури, поза існуючих законних процедур та без дозволу власника Київської міської ради.

В межах зазначеного клопотання орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді районного суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003, розташовану за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35 з метою збереження речових доказів.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя послався на те, що земельна ділянка, невідповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема не є предметом кримінального правопорушення та не має відношення до розслідуваного кримінального правопорушення №22020000000000178.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.

Ухвала суду має відповідати вимогам статті ст. 370 КПК України, тобто ухвала повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою, ухвалена судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Водночас, слідчий суддя районного суду при прийнятті рішення, вказаних норм КПК не дотримався. Відмовляючи у задоволенні клопотання не надав будь якої оцінки обставинам викладеним у клопотанні органу досудового розслідування щодо правової підстави для арешту майна, достатності доказів. При цьому слід зауважити, що до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків (приховування, знищення, перетворення). Також колегія суддів зважує на ту обставину, що постановою органу досудового розслідування земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003 площею 1, 3631 га, розташовану за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020000000000178 від 29 липня 2020 року визнаноречовим доказом.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003 площею 1, 3631 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання, земельна ділянка є об`єктом кримінально протиправних дій, зберегла на собі сліди кримінальних правопорушень в даному разі на земельній ділянці зберігаються сліди руйнування виробничих корпусів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу і на проведену у кримінальному провадженні №22020000000000178 судову експертизу, якою встановлено фактичне використання вищевказаної земельної ділянки площею 1,3 га не за. цільовим призначення.

За наведеного, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженню задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 22020000000000178 прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіксальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003, розташовану за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020000000000178 від 29 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.113, ч.1 ст.357, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003, розташовану за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35 у кримінальному провадженні №22020000000000178 від 29 липня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.113, ч.1 ст.357, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №22020000000000178 від 29 липня 2020 року, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 8000000000:79:045:0003, розташовану за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 35, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, перебуває у постійному користуванні ПАТ Київській завод «Радар» (ЄРДПРОУ 14307274), а фактично користується ТОВ «Катерпіллер» («Печерськбудінвест» ЄДРПОУ 40099050) з забороною відчуження,розпорядження та користування (ведення підготовчих робіт для будівництва,реконструкції та будівництва будь яких споруд для проведення будівельних робіт)

Ухвала Київського апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2866/2021

Єдиний унікальний номер 761/12872/21 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1