Рішення

від 24.06.2021 по справі 392/164/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/164/21

Провадження № 2/392/460/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/164/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє - адвокат Тимченко Сергій Віталійович до Фермерського господарства Віра Вікторія про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства Віра Вікторія про розірвання договору оренди землі, в якому просив розірвати договір оренди землі без номера від 09 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Віра Вікторія , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 09 листопада 2016 року, номер запису про інше речове право:17955224.

В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий №3523182000:02:000:5078, площею 0,9999 га., розташованої на території Кіровської (Миролюбівської) сільської ради Маловисківського району, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ№593119, виданого 01 червня 2011 року Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів про право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352318201000385. Вказав, що 09 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ Віра-Вікторія було укладено договір оренди землі без номера, за умовами якого, позивач передав відповідачу належну йому земельну ділянку у строкове платне користування строком на 10 років. Разом з тим, відповідач в порушення пунктів 9 та 11 Договору, не виконує взяті на себе зобов`язання та не виплатив позивачу оренду плату за 2019 та 2020 роки. Тобто заборгованість по орендній платі станом на день звернення до суду складає 2 роки, що відповідно до судової практики Верховного суду має визнаватися як систематичне . Позивач вважає, що орендар істотно порушив умови Договору оренди земельної ділянки, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа, а тому такий договір підлягає розірванню.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - адвокат Тимченко С.В. в судовому засіданні 01 червня 2021 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов, з підстав, викладених в ньому. При цьому зазначив, що відповідно до практики Верховного Суду (постанова ВС від 13.11.2019 року, справа №908/1399/17) на відповідача покладається обов`язок з доведення відсутності заборгованості у справах про розірвання договору у зв`язку з несплатою орендної плати, та відповідачем не додано жодного доказу про виплату орендної плати позивачу ОСОБА_1 , такими доказами виплати є первинні документи, що містять підпис про отримання орендної плати.

Позивач підтримав позицію свого представника, при цьому зазначив, що протягом двох років 2019-2020 не отримує орендну плату за договором від відповідача ФГ Віра Вікторія та сам сплачує податки за земельну ділянку, при цьому, що ФГ Віра Вікторія отримує від вказаної земельної ділянки дохід. Вказав, що реквізити на які відповідач протягом 2016-2018 років здійснював виплату за оренду землі, не змінилися, як і не змінювалося його місце проживання, зазначене в договорі. Неодноразово звертався до заступника ФГ Віра Вікторія про виплату орендної плати за договором, однак його вимога ігнорувалася останнім. Позов просив задовольнити.

В наступне судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримав. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Тимошенко А.А. в судовому засіданні 01 червня 2021 року заперечила проти задоволення позову, просила відмовити в його задоволенні, при цьому зазначила, що відповідно до даних податкової звітності, відповідачем як податковим агентом нараховано та сплачено податок, про що надала податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 2019 та 2020 роки. Вказала, що ФГ Віра Вікторія таким чином, вживалися заходи для виконання умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні 01 червня 2021 року просив визнати недопустими надані представником відповідача докази, оскільки не підтверджують факт отримання позивачем орендної плати.

В наступне судове засідання представник відповідача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України , якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий №3523182000:02:000:5078, площею 0,9999 га., розташованої на території Кіровської сільської ради Маловисківського району, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ№593119, виданого 01 червня 2011 року Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів про право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352318201000385 (а.с.5).

09 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ Віра Вікторія укладено договір оренди землі без номера, за умовами якого позивач передав відповідачу належну йому земельну ділянку без номера кадастровий номер №3523182000020005078 у строкове платне користування строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату кладення договору складає 29880,31 грн. Договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10 грудня 2016 року, номер запису про інше речове право: 17955224 (а.с.6-8).

Відповідно до п.9 Договору оренди землі - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5% від нормативної оцінки земельної ділянки, яка діє на час проведення фактичного розрахунку.

Пунктом 11 Договору оренди землі визначено, що орендна плата сплачується не пізніше 31 грудня кожного орендного року.

Відповідно до п. 40 Договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України ).

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов`язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договорів.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України Про оренду землі до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст.ст. 610 , 611 ЦК України , порушення зобов`язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосування також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У свій постанові від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 Верховний Суд України зазначив, що відповідно до ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року №6-1449цс17, Верховного Суду від 14 листопада 2018 року №484/301/18

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Звертаючись до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди землі, позивач посилався на те, що відповідач не виплатив йому орендну плату за 2019 та 2020 роки, чим систематично порушував умови договору оренди в частині сплати за користування належною йому земельною ділянкою орендної плати.

Представником відповідача на спростування тверджень позивача та його представника щодо несплати орендної плати надано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (плаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), відповідно до яких відповідач за 2019 та 2020 роки нарахував та сплатив податок з доходів фізичних осіб із суми орендної плати за оскаржуваним договором, а тому вважає, що відповідач не порушив умов Договору та відсутні підстави для задоволення позову.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

З урахуванням зазначених норм, суд не приймає до уваги податкові розрахунки за 2019-2020 роки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, які свідчать про сплату податків з оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , оскільки вони жодним чином не є в розумінні ч.1 ст.77 ЦПК України, належними доказами, які б підтверджували факт виплати орендної плати ОСОБА_1 .

Судом також відзначається, що представником відповідача, з метою доведення відсутності заборгованості за орендну плату, не надано суду інших належних доказів (бухгалтерських відомостей, документів, що мають обов`язкові офіційні ознаки документа), які б підтверджували факт сплати позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою, а також доказів здійснення дій щодо належного виконання умов спірного договору оренди у вказаній частині, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком (Постанова ВСОП КЦС від 06.03.2019 року №183/2621/17).

Крім того, суд зауважує, що позивач в судовому засіданні, зазначив, що не змінював адресу свого проживання, більше того, зазначив, що відповідач отримував орендну плату за 2016- 2018 роки на картку, реквізити якої не змінилися та суд зазначає, що у разі відсутності чи втрати такої інформації товариство відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Суд констатує, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди землі та позивач значною мірою позбавлена того, на що він розраховував при укладенні договору.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що відповідач Фермерське господарство Віра Вікторія не виконало своїх зобов`язань перед позивачем ОСОБА_1 , як Орендар земельної ділянки, за 2019 та 2020 роки, що виразилось в систематичній несплаті орендної плати, за договором оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем, що в розумінні ст. 526 ЦК України, та відповідно до ст.610, 611 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки без номера від 09.08.2016 року.

Вирішуючи клопотання представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 9000 грн., суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором №4 про надання правової допомоги у цивільній справі від 27.01.2021 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №134, рахунком витрат на правову допомогу адвоката (попередній) від 28.01.2021 року на суму 9000 гривень та квитанцією № 03 від 27.01.2021 року на суму 9000 грн. 00 коп.

Суд вважає, розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розміром позовних вимог, при цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами допомоги (Постанова ВП ВС від 08.06.2021 № 550/936/18 (14-26цс21), та відповідачем не заявлялося таке клопотання, а тому , на підставі ст. 137 ЦПК України вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 4-5 , 10 , 12-14 , 77-81 , 95 , 141 , 258-260 , 263-265 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє - адвокат Тимченко Сергій Віталійович до Фермерського господарства Віра Вікторія про розірвання договору оренди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі без номера, від 09 серпня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Віра Вікторія , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10 грудня 2016 року, номер запису про інше речове право: 17955224.

Стягнути з Фермерського господарства Віра Вікторія на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев"ятсот вісім) грн. та витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 9000 (дев"ять тисяч) грн.

Повний текст рішення складено 15 липня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання:с. Новосевастополь, Березнегуватський район, Миколаївська область;

- представник позивача - адвокат Тимченко Сергій Віталійович , ордер серії КР №65386 від 27.01.2021 року, місце знаходження: АДРЕСА_1 ;

- відповідач Фермерське господарство Віра Вікторія , місце знаходження: с. Миролюбівка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 37153835;

- представник відповідача - адвокат Тимошенко Анастасія Анатоліївна, ордер серії КР №141077 від 15.03.2021 року, місце знаходження: вул. Кавалерійська, 17/19, м. Кропивницький.

Головуючий Альона Володимирівна Бадердінова

суддя