Постанова

від 16.07.2021 по справі 484/3886/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.07.21

22-ц/812/1417/21

Справа №484/3886/20 Головуючий суду першої інстанції - Фортуна Т. Ю.

Провадження №22-ц/812/1417/21 Доповідач суду апеляційної інстанції - Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О. В.,

суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2021 року, ухвалене за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ТОВ Південь Агро Інвест подало до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, який обґрунтовувало наступним.

01 грудня 2014 року ОСОБА_2 передав в оренду приватному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка строком на 5 років до 01 грудня 2019 року чотири земельні ділянки: площею 4,898 га із кадастровим номером 4825486300:07:000:0645, площею 0,7665 га із кадастровим номером 4825486300:01:000:1732, площею 0,1177 га із кадастровим номером 4825486300:05:000:0617, площею 0,0125 га із кадастровим номером 4825486300:01:000:1733.

У зв`язку із смертю ОСОБА_2 і переходу права власності на земельні ділянки до його доньки ОСОБА_1 16 вересня 2019 року приватне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка сплатило спадкоємцю орендну плату за користування вищезазначеними земельними ділянками в сумі 22 058,71 грн.

10 вересня 2019 року між ОСОБА_1 , ПСП ім. Т. Г. Шевченка та позивачем укладено трьохсторонню додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди, за якою ТОВ Південь Агро Інвест прийняло на себе права та обов`язки орендаря строком до 31 грудня 2026 року.

На підставі вказаної угоди позивачем 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 сплачено орендну плату в сумі 20 000 грн.

ТОВ Південь Агро Інвест зазначало, що звернувшись до державного реєстратора з метою реєстрації вищезазначеного договору оренди земельних ділянок, йому стало відомо, що 12 травня 2020 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Роса укладено договір оренди вищевказаних земельних ділянок, державну реєстрацію якого проведено 12 травня 2020 року.

Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ Південь Агро Інвест вважало, що ОСОБА_1 безпідставно заволоділа грошовими коштами в сумі 20 000 грн, а тому повинна їх повернути.

У зв`язку з вказаним позивач 10 червня 2020 року звернувся до ОСОБА_1 із листом-вимогою, в якому просив повернути вказані кошти, однак, відповідачем цього зроблено не було.

Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку не повернула отримані кошти, ТОВ Південь Агро Інвест просило стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 20 000 грн, відсотки за користування грошовими коштами за період з 03 липня по 12 жовтня 2020 року в сумі 167,21 грн та інфляційні збитки за період з липня по серпень 2020 року в сумі 160 грн.

ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову та зазначала, що сплачені позивачем на її користь 20 000 грн є платою за користування землею у 2020 році. ТОВ Південь Агро Інвест отримало перелічені у договорі оренди земельні ділянки за актом приймання-передачі та використовувало їх, а тому його твердження про безпідставність отримання нею коштів є недоведеним.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову ТОВ Південь Агро Інвест .

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2021 року у задоволенні позову ТОВ Південь Агро Інвест відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач фактично користувався вказаними земельними ділянками, а тому ТОВ Південь Агро Інвест не доведено безпідставність отримання ОСОБА_1 коштів за оренду землі.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ Південь Агро Інвест подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач вказував, що акти прийому-передачі земельних ділянок не можуть бути належним підтвердженням користування земельними ділянками, оскільки, додатковий договір зареєстровано не було, а земельні ділянки з 12 травня 2020 року перебувають у фактичному користуванні ФГ Роса на підставі зареєстрованого договору оренди землі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2014 року ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі №000636, реєстрація якого була здійснена 12 січня 2015 року, передав на п`ять років в оренду ПСП ім.Т. Г. Шевченка належні йому чотири земельні ділянки: площею 4,898 га із кадастровим номером 4825486300:07:000:0645, площею 0,7665 га із кадастровим номером 4825486300:01:000:1732, площею 0,1177 га із кадастровим номером 4825486300:05:000:0617, площею 0,0125 га із кадастровим номером 4825486300:01:000:1733.

07 червня 2016 року право власності на вищезазначені земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1

10 вересня 2019 року ОСОБА_1 передала вищевказані земельні ділянки в оренду ТОВ Південь Агро Інвест , як новому орендарю, строком до 31 грудня 2026 року, про що було складено тристоронню додаткову угоду до договору оренди землі між ОСОБА_1 , ТОВ Південь Агро Інвест і ПСП ім. Т. Г. Шевченка.

Відповідно до відомостей на виплату готівки 16 вересня 2019 року ОСОБА_1 на виконання договору оренди земельних ділянок отримано від ТОВ Південь Агро Інвест 22 058,71 грн та 24 вересня 2019 року - 20 000 грн.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру ОСОБА_1 12 травня 2020 року передала земельні ділянки із кадастровими номерами 4825486300:07:000:0645, 4825486300:01:000:1732, 4825486300:05:000:0617 в оренду фермерському господарству Роса .

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , статті 93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень частини 5 статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За правилами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Приписи статті 1212 ЦК України передбачають, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відповідно до статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ Південь Агро Інвест не можна вважати законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Наявні у матеріалах справи докази доводять, що ОСОБА_1 після підписання 10 вересня 2019 року додаткової угоди до договору оренди землі отримала від ТОВ Південь Агро Інвест орендну плату за 2019 р. у сумі 22 058,71 грн та орендну плату за 2020 рік наперед у сумі 20 000 грн.

Проте, вказаний договір не набрав чинності, бо позивач не зміг його зареєструвати, бо відповідач три земельні ділянки передала 12 травня 2020 року в оренду ФГ Роса .

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 безпідставно отримала від ТОВ Південь Агро Інвест 20 000 грн, оскільки передала обумовлені сторонами у договорі оренди землі від 10.09.2019 земельні ділянки у оренду іншій особі.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач повинна відшкодувати позивачу безпідставно отримані 20 000 грн та три відсотка річних, передбачені нормами ст.625 ЦК України у сумі 167,21 грн. Стягнення інфляційних втрат у даному випадку є безпідставним, оскільки інфляційні нарахування за вказаний позивачем період становлять 0 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за наступною формулою:

Інфляційні нарахування = (сума боргу) х (індекс інфляції) / 100% - (сума боргу), де:

(сума боргу) - сума простроченого боргу;

(індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Сума заборгованості, на яку нараховуються інфляційні втрати - 20 000 грн.

Період заборгованості: з 03 липня по 12 жовтня 2020 р.

Період, за який нараховуються інфляційні втрати: з липня по вересень 2020 р.

Індекс інфляції, відповідно до даних Державної служби статистики, надрукованих у газеті Урядовий кур`єр , складав у липні 2020 року - 99,4 %; у серпні 2020 року - 99,8%; у вересні 2020 року - 100,5%.

Розрахунок інфляційних втрат становить: (99,4/100) * (99,8/100) * (100,5/100) = 99,69720600000001%

Таким чином, сума інфляційних втрат за вказаний період становить:

20 000 грн х (99,69720600000001% / 100%) - 20 000 грн. = 0 грн.

Розрахунок трьох процентів річних від простроченого грошового зобов`язання здійснюється за наступною формулою:

Сума х (3 % / 100%) х ( Період / Рік)

(Сума) - сума заборгованості;

(Період) - кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання;

(Рік) - кількість днів у році (365 або 366).

Сума заборгованості, на яку нараховуються 3% річних - 20 000 грн.

Період за який нараховуються 3% річних: з 03 липня по 12 жовтня 2020 р.

20 000 грн х (3%/100%) х (102 днів/366) = 167,21 грн.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Південь Агро Інвест на суму 20 167,21 грн.

Посилання відповідача на те, що позивач користувався її земельними ділянками, про що в тому числі свідчать дані з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (у ІІ кварталі 2020 р. позивач сплатив на її користь 369,78 грн), а тому вона отримала 20 000 грн орендної плати правомірно, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується даними про укладання нею договорів оренди з ФГ Роса у травні 2020 року. Перерахування на її користь позивачем 369,78 грн не доводить факт користування позивачем земельними ділянками. Беззаперечних доказів користування позивачем земельними ділянками відповідача у 2020 році ОСОБА_1 представлено не було.

Враховуючи, що рішення суду скасоване, а позовні вимоги та апеляційна скарга позивача задоволені частково (99%), то відповідач відповідно до вимог ч.13 ст.141 ЦПК України повинна відшкодувати позивачу понесені судові витрати у судах першої та апеляційної інстанції у вигляді судового збору у сумі 5202,45 грн.

Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест безпідставно набуті кошти в сумі 20 000 грн та три відсотки річних в сумі 167,21 грн.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних збитків відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Південь Агро Інвест судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанції в сумі 5202,45 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді С. Ю. Колосовський

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 16 липня 2021 року.