Ухвала

від 16.07.2021 по справі 195/1101/21

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1101/21

2/180/665/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Тананайської Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Назаренко А.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Томаківської селищної ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в особі Відділу у Томаківському районі, приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Юрій Валентинович про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Томаківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову у зазначеній цивільній справі. В заяві про забезпечення позову просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1225455000:03:001:0037 площею 0,1082 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 ; заборонити вчиняти дії з виконання будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 1225455000:03:001:0037 площею 0,1082 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_4 .

Провадження у справі не відкрито.

01 липня 2021 року цивільна справа надійшла до Марганецького міського суду Дніпропетровської області на підставі розпорядження № 29, виданого керівником апарату Томаківського районного суду Дніпропетровської області 24.06.2021 року.

В порядку частини 6 статті 187 ЦПК України судом надіслані запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2021 року позов було прийнято до розгляду суду та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Тобто дії суду із забезпечення позову - обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, зокрема, і заборонити вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що відповідач по справі ОСОБА_4 на спірній земельній ділянці здійснила зняття й вивіз родючого шару ґрунту, встановила бетонну огорожу та проводить будівельні роботи шляхом бетонування поверхні землі, що унеможливлює її використання в подальшому та може істотно ускладнити й унеможливити її використання подальшому, що фактично призведе до неможливості її реального поновлення у разі задоволення позову.

За змістом частини 3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положень статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, а також принципом верховенства права, визначеного статтею 10 ЦПК України.

Враховуючи можливість цільового призначення земельної ділянки та право позивача на захист його порушених прав та інтересів, суд дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

В той же час, вимоги забезпечення позову шляхом заборонити вчиняти дії з виконання будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 1225455000:03:001:0037 площею 0,1082 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Припущення заявника що на спірній ділянці можуть бути збудовані об`єкти нерухомості, суду не доведене, а не зазначення, які саме інші правочини слід заборонити вчиняти щодо земельної ділянки, значно звужує конституційні права власника. Окрім того, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, фактично унеможливить відчуження даного майна, що є основним для забезпечення рішення, якщо останнє буде прийняте на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149-154, 208, 210 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1225455000:03:001:0037 площею 0,1082 га, яка розташована в АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_4 та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

В іншій частині заяви, відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в Дніпровський апеляційний суд через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали виготовлено 16 липня 2021 року.

Суддя: Ю. А. Тананайська