ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1839/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Молодов В.С.,
за участю представників учасників справи:
Від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 058842, дата видачі : 21.12.20;
Від позивача - Асташенкова О.І., розпорядження № 421, дата видачі : 18.05.20; Одеської міської ради;
Від третьої особи - Дячук П.М., Ордер ВН № 1017163, дата видачі : 01.06.21; Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур Біч Клаб";
Представник Фізичної особи - підприємця Житар Руслана Валерійовича в судове засідання не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур Біч Клаб" на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
у справі № 916/1839/16
за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Житар Руслана Валерійовича
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур Біч Клаб"
про приведення земельної ділянки до попереднього стану та повернення земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
07.07.2016р. заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Житар Руслана, в якій просив суд зобов`язати відповідача привести земельну ділянку загальною площею 0,0304 га, вартістю 919189,96 грн., розташовану на узбережжі Чорного моря за адресою: АДРЕСА_1 на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40", загальною площею 99,9 кв.м. та повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради шляхом складання акту прийому-передачі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено повністю; зобов`язано фізичну особу-підприємця Житаря Руслана Валерійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) привести земельну ділянку загальною площею 0,0304 га, вартістю 1 645 181,1723 грн., розташовану на узбережжі Чорного моря за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172 "А" на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40", загальною площею 99,9 кв.м. та повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради шляхом складання акту прийому-передачі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Житар Руслана Валерійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРЮОФОПГФ 03528552) на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172 витрати на оплату судового збору в сумі 24677 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 72 коп.
22.09.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1839/16 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. (суддя Оборотова О.Ю.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» про перегляд рішення Господарського суду Одеської області за нововиявленими обставинами від 22.09.2017р. по справі №916/1839/16 в порядку, передбаченому ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України - задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. по справі №916/1839/16 - скасовано. У задоволенні позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача фізичної особи-підприємця Житар Руслана Валерійовича про приведення земельної ділянки до попереднього стану - відмовлено. Стягнуто з прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРЮОФОПГФ 03528552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» (65111, м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 18, кв. 25, код ЄДРЮОФОПГФ 34599015) витрати по сплаті судового збору у розмірі 27146,00 грн., сплачені за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. по справі №916/1839/16 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2018р. касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. у справі №916/1839/16 задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. (суддя Оборотова О.Ю.) та Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2018р. справі № 916/1839/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
За наслідками нового розгляду ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі № 916/1839/16 (суддя Волков Р.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб про перегляд рішення Господарського суду Одеської області за нововиявленими обставинами (вх. №2-5063/17 від 22.09.2017р.) по справі №916/1839/16 - відмовлено. Залишено в силі рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. по справі №916/1839/16.
При винесенні ухвали суд першої інстанції дійшов наступних висновків.
Суд зазначив, що зі змісту позовної заяви прокурора у справі № 916/1839/16 вбачається, що підставами для звернення до суду було самовільне зайняття земельної ділянки на узбережжі Чорного моря, яка у передбаченому законом порядку не виділялася, у користування не передавалася, що було установлено Господарським судом Одеської області та послужило підставою для задоволення позовних вимог про приведення земельної ділянки загальною площею 0,0304 га, розташованої на узбережжі Чорного моря за адресою: АДРЕСА_1 , на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40".
Предметом позову у справі №523/6532/14-ц було визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тоді як предметом позову у справі №916/1839/16 є приведення земельної ділянки до попереднього стану та повернення земельної ділянки у зв`язку з її самовільним зайняттям.
Суд відхилив доводи заявника про те, що в основу рішення від 22.09.2016р. по справі №916/1839/16 було покладено скасування заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08.10.2014р. у справі №523/6532/14-ц.
У вказаному рішенні, серед іншого, зазначено, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави щодо користування спірною земельною ділянкою, наслідком чого є застосування положень ст. 212 ЗК України.
Земельні правовідносини являють собою суспільні земельні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем і врегульовані нормами земельного права. Земельні відносини є особливим видом майнових відносин з приводу землі, які врегульовані земельним законодавством. Специфіка відносин, пов`язаних з землею, обумовлена особливостями предмета цих відносин, а саме землі.
Сукупність обставин, встановлених у рішенні Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. по справі 916/1839/16 свідчать про його законність та обґрунтованість, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишає в силі рішення суду від 22.09.2016р. по справі №916/1839/16.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1. Скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 18 травня 202] року у господарській справі №916/1839/16 - про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення 3а нововиявленими обставинами;
2. Постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16.
3. Переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16.
4. Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16.
5. Відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на наступні судові рішення, які на його думку впливають на результат вирішення даної справи:
1) постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2006 року у справі № 17/391-05-11981 (Необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання, або спроб виконання вищевказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду (не проведено реєстрацію скасування права власності на Будівлю за Суб`єктом підприємницької діяльності- фізичною особою Житарь Русланом Валерійовичем).
2) Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08.10.2014 р. у справі №523/6532/14-ц, яке було скасовано ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22.12.2016 року, та в подальшому 24 лютого 2017 року рішенням Суворовського районного суду міста Одеси позов заступника Одеської місцевої прокуратури No4 (раніше прокуратура Суворовського району м. Одеси) в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур-Біч Клаб , виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.09.2006 року відносно Будівлі, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 10.11.2006 року- залишено без задоволення в повному обсязі.
3) Постановою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 17.02.2021 року, апеляційну скаргу прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Отже, станом на теперішній час право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб на спірний об`єкт є законним та непорушним.
За вказаних обставин, у зв`язку із тим, що господарський позов прокуратури про приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованої Будівлі та повернення земельної ділянку - було подано з підстав та з посиланням на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2014 року по справі №523/6532/14-ц - яке наразі скасовано, ТОВ Тімур Біч Клаб звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року у зв`язку із нововиявленими обставинами. а саме у зв`язку із скасуванням рішення Суворовського районного суду міста Одеси.
Скаржник зауважує, що:
- ані прокуратура, ані Одеська міська рада не здійснювала жодних спроб виконати постанову Одеського апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року,
- Одеська міська рада фактично визнала існування права власності на Будівлю здійснивши реєстрацію договору купівлі-продажу від 26 вересня 2006 року між Суб`єкт підприємницької діяльності - фізичною особою Житарь Русланом Валерійовичем та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 попри існування вже на той момент постанови Одеського Апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року при винесенні якої Одеська міська рада була присутня в судовому засіданні,
- Крім цього, після передачі спірного майна в установчий фонд, Одеська міська рада знову ж таки погодилась із непорушним правом власності, та видала Товариству з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб свідоцтво про право власності на спірний об`єкт,
- Сам факт існування постанови Одеського Апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року не є достатньою підставою для знесення спірного об`єкту, якщо рішення суду ніхто не намагався виконати вісім років,
- А ні прокуратура, а ні Одеська міська рада не здійснювали спроб поновити строк на виконання постанови Одеського Апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року,
- А ні прокуратури. а ні Одеська міська рада не здійснили реєстрацію постанови Одеського Апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року в державному реєстрі прав власності, а саме не здійснили державну реєстрацію скасування права власності Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на Будівлю.,
- Одеська міська рада надала Товариству з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб свідоцтво про право власності на Будівлю, та здійснила реєстрацію права власності вказаним свідоцтвом у реєстрі прав власності.
- А ні прокуратура, а ні Одеська міська рада не здійснювали оскарження протоколу №1 Загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб від 03 жовтня 2006 року, а ні акту прийому-передачі Будівлі від засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб до Товариства з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб від 03 жовтня 2006 р., хоча саме на підставі цих документів та договору купівлі-продажу і було видано оскаржуване свідоцтво про право власності.
- А ні прокуратура а ні Одеська міська рада не порушували питання наявності реєстрації права власності на Будівлю, укладення правочинів та користування земельною ділянкою під Будівлею вісім років,
- Право власності Товариство з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб на Будівлю було скасоване лише у 2016 році на підставі заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2014 року. Станом на теперішній час, у зв`язку із скасуванням заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2014 року право власності ТОВ Тімур Біч Клаб на Будівлю було повністю відновлено та затверджено Постановою Верховного суду від 17.02.2021 року у справі №523/6532/14-ц. По теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю Тімур Біч Клаб є повноцінним власником Будівлі.
- У старому реєстрі прав власності, що функціонував до 2013 року, досі не скасованим є запис про право власності на Будівлю за Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Житарь Русланом Валерійовичем, а відбувся перехід права на підставі договору купівлі-продажу. Так само не скасовано і послідуючі записи.
- На етапах всіх реєстраційних та нотаріальних дій відносно Будівлі, щодо Будівлі були відсутні жодні обтяження та заборони на здійснення таких дій.
- На думку прокуратури - Будівля є самочинно збудованою, однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки відносно Будівлі наявне зареєстроване в установленому закону порядку не скасоване право власності. Не може бути самочинним об`єкт, відносно якого наявне зареєстроване право власності, що відображається у реєстрі прав власності.
- Всі правочин та свідоцтва не суперечили вимогам закону на час їх укладання реєстрації та видачі,
- Відносно Будівлі було зареєстроване право, яке не було обтяжено заборонами чи арештами.
- Прокуратура звернулась з позовом через вісім років, зі спливом трьох власників та проведенням чотирьох правочинів, що саме по собі робить позов необґрунтованим,
- Прокуратура зазначає, що на виконання постанови Одеського Апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року було видано наказ, однак через сплив строку виконання наказу, державною виконавчою службою наказ було повернуто. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази вищевказаного. А ні прокуратура, а ні Одеська міська рада не оскаржували дії державної виконавчої служби щодо повернення наказу та не здійснювали спроби поновити строки виконання. У зв`язку з тим, що постанова Одеського Апеляційного Господарського суду від 08.08.2006 року не виконана, та сплив строк встановлений для її виконання - немає підстав на підставі невиконаного рішення суду звертатись до суду із новим тотожнім позовом.
- Крім того скаржник вважає недоведеною правомірність представництва в суді інтересів Одеської місцевої ради як інтересів держави з боку прокуратури,
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/1839/16, призначено судове засідання на 13 липня 2021 року о 14-00 год.
Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копій іншим учасникам справи; заяв чи клопотань стосовно процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо).
24.06.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Суворовської окружної прокуратури м. Одеси на апеляційну скаргу, в якому прокуратура просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 13.07.2021 року не з`явився представник Фізичної особи - підприємця Житар Руслана Валерійовича, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання телефонограмою, у зв`язку з тимчасовим припиненням відправки Південно-західним апеляційним господарським судом поштової кореспонденції.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Разом із тим право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України").
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ФОП Житар Руслана Валерійовича.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, 07.07.2016р. заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Житар Руслана, в якій просив суд зобов`язати відповідача привести земельну ділянку загальною площею 0,0304 га, вартістю 919189,96 грн., розташовану на узбережжі Чорного моря за адресою: АДРЕСА_1 на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40", загальною площею 99,9 кв.м. та повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради шляхом складання акту прийому-передачі.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. у справі №17/391-05-11981 за позовом Заступника прокурора Суворовського району, м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської міської ради про знесення самочинного будівництва та за зустрічним позовом Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» про визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні майном, у задоволенні позову заступника прокурора Суворовського району, м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради про знесення самочинного будівництва - відмовлено, зустрічний позов СПД Житар Р.В. - задоволено, визнано за фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності Житар Р.В. право власності на павільйон-бар «Підводний човен «К-40» з літньою площадкою розташований на території гідропарку Лузанівка, м. Одеса, на земельній ділянці загальною площею 311,4 м І, зобов`язано Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» - зареєструвати право власності за фізичною особою-підприємцем Житар Р.В. на павільйон-бар «Підводний човен «К-40» з літньою площадкою розташований на території КП «Гідропарк Лузанівка» у м. Одеса, на загальній ділянці загальною площею 311,4 м І.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року у справі № 17/391-05-11981- було скасовано, позов Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради - задоволено, фізичну особу - суб`єкту підприємницької діяльності - Житарь Руслана Валерійович зобов`язано у строк до 10.09.2006р.:
- знести самочинне збудований ним (фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 ) бар - „Підводна лодка „К-40» загальною площею 93.5 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 311,4 кв.м. на території КП „Гідропарк „Лузанівка» у м. Одеса , за його рахунок;
- звільнити самовільно зайняту ним (фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 ) земельну ділянку загальною площею 311,4 кв.м., що розташована за адресою м. Одеса КП „Гідропарк „Лузанівка» .
Фізичній особі - суб`єкту підприємницької діяльності -Житарь Руслану Валерійовичу в зустрічному позові до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» , м. Одеса про визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні майном - було відмовлено.
26.09.2016р. між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (Покупці) було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов п.1.1. якого, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 купили павільйон - бар "Підводний човен "К-40" розташований на території гідропарку Лузанівка (далі - павільйон - бар "Підводний човен "К-40"), загальною площею 99,9 кв.м., розташований на земельній ділянці площею - 304 кв.м., що знаходиться у фактичному користуванні. Адреса об`єкта: Одеська область, місто Одеса, Лузанівка парк (Котовського парк). У власність Покупцям передається:
ОСОБА_5 - 1/2 (одна друга) частина павільйону - бару "Підводний човен "К-40";
ОСОБА_2 - 1/4 (одна четверта) частина павільйону - бару "Підводний човен "К-40";
ОСОБА_4 - 1/4 (одна четверта) частина павільйону - бару "Підводний човен "К-40".
03.10.2006р. відбулись збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур біч клаб", оформлені протоколом №1 від 03.10.2006р.
Зі змісту зазначеного протоколу №1 зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур біч клаб" вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було на загальних зборах було прийнято рішення щодо створення та діяльності ТОВ "Тімур біч клаб".
Згідно акту прийому-передачі до статутного фонду ТОВ "Тімур біч клаб" ОСОБА_5 внесла майно у вигляді 1/2 частки у праві спільної часткової власності на павільйон-бар "Підводний човен "К-40", що розташований за адресою: м. Одеса, КП Гідропарк "Лузанівка", вартістю 481790 (чотириста вісімдесят одна тисяча сімсот дев`яносто) гривень.
ОСОБА_2 вніс майно у вигляді 1/4 частки у праві спільної часткової власності на павільйон-бар "Підводний човен "К-40", що розташований за адресою: м. Одеса, КП Гідропарк "Лузанівка", вартістю 240 895 (двісті сорок тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) гривень.
ОСОБА_4 вніс майно у вигляді 1/4 частки у праві спільної часткової власності на павільйон-бар "Підводний човен "К-40", що розташований за адресою: м. Одеса, КП Гідропарк "Лузанівка", вартістю 240895 (двісті сорок тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) гривень.
Право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було зареєстровано в КП "ОМБТІ та РОН" 05.10.2006р. на підставі рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. у справі №17/391-05-11981.
11.10.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Тімур біч клаб" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємців та організацій за №1 556 102 0000 022581, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №270323 серії АОО.
Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 08.10.2014р. у справі №523/6532/14-ц за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур біч клаб", виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності, позов було задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26.09.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , на павільйон-бар "Підводний човен "К-40", визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 10.11.2006р. видане виконавчим комітетом Одеської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю "Тімур біч клаб" на будівлю павільйон - бару "Підводний човен "К-40", що складається нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 99,9 кв.м., вартістю 963 580,00 грн. розташований на земельній ділянці, вартість якої складає 919 189,96 грн. на території "Гідропарку Лузанівка" за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0304 га.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. (суддя Цісельський О.В.) по справі №916/1839/16 позов задоволено повністю; зобов`язано фізичну особу-підприємця Житаря Руслана Валерійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) привести земельну ділянку загальною площею 0,0304 га, вартістю 1 645 181,1723 грн., розташовану на узбережжі Чорного моря за адресою: АДРЕСА_1 на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40", загальною площею 99,9 кв.м. та повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради шляхом складання акту прийому-передачі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Житар Руслана Валерійовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРЮОФОПГФ 03528552) на розрахунковий рахунок №35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172 витрати на оплату судового збору в сумі 24677 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 72 коп.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до інформації Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-19/1602-09-02 стосовно документів на землекористування ТОВ "Тімур біч клаб" земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172-А встановлено, що Одеською міською радою рішення про передачу в оренду або користування не передавалось.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовна вимога прокурора про зобов`язання фізичної особи-підприємця Житаря Руслана Валерійовича привести земельну ділянку загальною площею 0,0304 га, вартістю 1 645 181,1723 грн., розташовану на узбережжі Чорного моря за адресою: АДРЕСА_1 на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40", загальною площею 99,9 кв.м. та повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради шляхом складання акту прийому-передачі є повністю обґрунтованою, законною та доведеною матеріалами справи, у зв`язку з чим такою, що підлягає задоволенню.
22.09.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1839/16 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22 вересня 2016 року по справі № 916/1839/16.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімур Біч Клаб" зазначає, що ні прокуратура, ні Одеська міська рада не здійснювала жодних спроб виконати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. по справі №№ 17/391-05-11981 та не здійснили реєстрацію вказаної постанови в державному реєстрі прав власності, а саме не здійснили державну реєстрацію скасування права власності ФОП Житарь Руслана Валерійовича на будівлю.
Вказав, що Одеська міська рада фактично визнала існування права власності на будівлю, здійснивши реєстрацію договору купівлі-продажу від 26.09.2006р. між ФОП Житарь Русланом Валерійовичем та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 попри існування вже на той момент постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р., при винесенні якої Одеська міська рада була присутня у судовому засіданні.
Крім того, представник третьої особи звернув увагу суду, що сам факт існування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006р. не є достатньою підставою для знесення спірного об`єкту, якщо рішення суду ніхто не намагався виконати вісім років.
Заявник зазначив, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси у справі №523/6532/14-ц скасовано заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.10.2014 року, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24.02.2017 року у справі №523/6532/14-ц позов заступника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур біч клаб", виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності, - залишено без задоволення; триває апеляційне провадження по вказаній справі.
У зв`язку з тим, що заочне рішення від 08.10.2014 скасоване - відповідно свідоцтво про право власності та договір купівлі-продажу від 26.09.2006 року наразі дійсні.
Відповідно до ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною 2 цієї статті, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частини 3 наведеної статті, підстави для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Відтак, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст.320 ГПК України).
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. у справі №17/391-05-11981 у задоволенні позову заступника прокурора Суворовського району, м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради про знесення самочинного будівництва - відмовлено, зустрічний позов СПД Житар Р.В. - задоволено, визнано за фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності Житар Р.В. право власності на павільйон-бар «Підводний човен «К-40» з літньою площадкою розташований на території гідропарку Лузанівка, м. Одеса, на земельній ділянці загальною площею 311,4 м І, зобов`язано Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» - зареєструвати право власності за фізичною особою-підприємцем Житар Р.В. на павільйон-бар «Підводний човен «К-40» з літньою площадкою розташований на території КП «Гідропарк Лузанівка» у м. Одеса, на загальній ділянці загальною площею 311,4 м І.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. рішення Господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року у справі № 17/391-05-11981 було скасовано, позов заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради - задоволено, фізичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності - Житарь Руслана Валерійовича зобов`язано у строк до 10.09.2006р.:
- знести самочинно збудований ним (фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 ) бар - „Підводна лодка „К-40» загальною площею 93.5 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 311,4 кв.м. на території КП „Гідропарк „Лузанівка» у м. Одеса, за його рахунок;
- звільнити самовільно зайняту ним (фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1 ) земельну ділянку загальною площею 311,4 кв.м., що розташована за адресою м. Одеса КП „Гідропарк „Лузанівка» .
Фізичній особі - суб`єкту підприємницької діяльності - Житарь Руслану Валерійовичу в зустрічному позові до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» , м. Одеса про визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні майном - було відмовлено.
Крім того, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. по справі №№ 17/391-05-11981 встановлено наступне.
СПД Житарь на підставі договору купівлі-продажу від 05.01.1999 року придбав у власність у ОСОБА_6 металевий павільйон розміром 8,0 х 4,6 м., розташований на території паркової зони пляжу „Лузанівка» .
Зазначений павільйон попередній власник, тобто - ОСОБА_6 , як вбачається з вищезазначеного договору, придбав за рахунком - фактурою у „Спецелеватормельпонтаж» і після цього здійснив його реконструкцію, узгодивши її проведення з відповідними державними органами, що підтверджується актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкту площею 36,8 кв.м. до експлуатації, висновком Головного управління архітектури та містобудування №1227 від 08.05.1998р. та дозволом Інспекції ДАБК.
Однак, зі змісту цих документів вбачається, що вказаний об`єкт на момент придбання його Щевєлєвим та після здійснення ним вищевказаної реконструкції та продажу його СПД Житарь, був не капітальною, а тимчасовою спорудою.
З наданих СПД Житарь документів, а саме, висновку Головного управління архітектури та містобудування №1285/02 від 10.12.2002р., проекту реконструкції, технічного висновку та акту форми №Кб-2в, вбачається, що СПД Житарь фактично здійснював не реконструкцію (прибудову, добудову, перепланування...) вищезазначеного об`єкту (придбаної ним тимчасової будівлі), а зніс його і збудував замість нього на земельній ділянці площею 311,4 кв.м нову, при цьому капітальну, будівлю - бар „Підводна лодка»К-40» загальною площею 93,5 кв.м. з літньою площадкою.
З викладеного вбачається, що об`єкт, який придбав у власність СПД Житарь, було ним знесено, тобто знищено, і тому відповідно до ст.349 ЦК України у СПД Житарь припинилось право власності на цей об`єкт.
Матеріали справи свідчать, що територія КП „Гідропарк „Лузанівка» , на якій СПД Житарь збудував спірний об`єкт, входить до складу земель комунальної власності міста Одеси.
З матеріалів справи також вбачається, і цю обставину не оспорював у суді першої інстанції СПД Житарь, що земельна ділянка, на якій він збудував спірний об`єкт та обладнав літній майданчик, йому у власність, користування, оренду або суборенду власником землі не надавалась і він не придбав її на підставі інших цивільно-правових угод.
Матеріали справи також свідчать, що СПД Житарь мав лише дозвіл на розробку проекту „реконструкції» і такий проект було розроблено. Проте, цей дозвіл, згідно вищезазначених норм чинного законодавства, не надає йому права здійснювати будівництво, а дозвіл на виконання будівельних робіт цієї капітальної будівлі СПД Житарь не отримував.
З викладеного вбачається, що СПД Житарь, у порушення вищевказаних норм права, здійснив самочинне будівництво капітальної будівлі, у розумінні ст.376 ЦК України. Враховуючи викладене, у СПД Житарь, відповідно до ч.2 цієї статті, не виникло права власності на цю будівлю.
Таким чином, постановою від 08.08.2006 у справі № 17/391-05-11981 скасовано судове рішення від 29.05.2006, яке було підставою для реєстрації права власності ФОП Житаря Р.В. на павільйон-бар «Підводний човен «К-40» .
В підтвердження наявності нововиявлених обставин заявник ТОВ «Тімур Біч Клаб» посилається на те, що підставами прийняття рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. у справі №916/1839/16 послугувало те, що фактично на підставі заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08.10.2014р. у справі №523/6532/14-ц було скасовано договір купівлі продажу будівлі, укладений між ФОП Житарь Р.В. та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та скасовано свідоцтво про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» на будівлю.
Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» у своїй заяві, у зв`язку із тим, що заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08 жовтня 2014 року є скасованим - договір купівлі-продажу будівлі від 26.09.2006 року та свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 10.11.2006 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» на Будівлю є дійсними, а тому рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. по справі №916/1839/16 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2014 року поновлено прокурору строк звернення до суду, позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір від 26 вересня 2006 року купівлі-продажу павільйону-бару Підводний човен К-40 , який розташований на території гідропарку Лузанівка, загальною площею 99,9 кв. м, на земельній ділянці площею 304 кв. м, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . Визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 від 10 листопада 2006 року, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ Тімур Біч Клаб на будівлю павільйону-бару Підводний човен К-40 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2016 року заяву ТОВ Тімур Біч Клаб про перегляд заочного рішення задоволено. Скасоване заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 жовтня 2014 року, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2017 року у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20.02.2020р. у справі №523/6532/14-ц рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2017 року скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі правонаступника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Тімур Біч Клаб» , виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У вказаній постанові Одеський апеляційний суд відзначив, що у позові належить відмовити за спливом позовної давності, а не за безпідставністю матеріально-правової вимоги.
Постановою Верховного Суду від 17.02.2021р. по справі №523/6532/14-ц залишено без змін постанову Одеського апеляційного суду від 20.02.2020р.
Судова колегія зазначає, що посилання заявника на те, що скасування заочного рішення у справі № 523/6532/14-ц відновлює право власності ТОВ «Тімур Біч Клаб» на будівлю, зареєстроване за ним 10.11.2006, є помилковими.
По-перше, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи заявника про те, що в основу рішення від 22.09.2016р. по справі №916/1839/16 було покладено скасування заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08.10.2014р. у справі №523/6532/14-ц.
Крім того, слід відзначити, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. по справі №№ 17/391-05-11981 скасовано судове рішення від 29.05.2006, яке було підставою для реєстрації права власності ФОП Житаря Р.В. на павільйон-бар «Підводний човен «К-40» , також у вказаній справі встановлений факт того, що будівля павільйону-бару є самочинним будівництвом.
Щодо доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. по справі №17/391-05-11981, судова колегія зауважує, що той факт, що постанова ОАГС від 08.08.2016р. по справі № 17/391-05-11981 не була виконана в строки, визначені законодавством, не нівелює встановлених в ній обставин.
Крім того, зі змісту позовної заяви прокурора у даній справі № 916/1839/16 вбачається, що підставами для звернення до суду було самовільне зайняття земельної ділянки на узбережжі Чорного моря, яка у передбаченому законом порядку не виділялася, у користування не передавалася, що було установлено Господарським судом Одеської області та послужило підставою для задоволення позовних вимог про приведення земельної ділянки загальною площею 0,0304 га, розташованої на узбережжі Чорного моря за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172А, на території КП "Гідропарк "Лузанівка" до попереднього стану шляхом знесеннясамочинно збудованого павільйону-бару "Підводний човен "К-40".
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 вказала, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.
Відповідно до ст.376 ЦК України, самочинним будівництвом визнається будівля або споруда, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу на будівництво чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Вказаною нормою імперативно, чітко і недвозначно визначено, що: (1) самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони, зокрема, збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; (2) особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
Тобто державна реєстрація це не підстава набуття права власності або користування, а засвідчення державою вже набутого особою права власності або користування і ототожнювати факт набуття права з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності або користування, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне виникнення права, а не є підставою його набуття. Вказане не суперечить правовій позиції, викладеній в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 по справі №916/3674/19.
При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.
Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Колегія суддів зауважує, що судові рішення по справі №523/6532/14-ц, на які посилається заявник в якості нововиявлених обставин, не спростовують висновків суду у даній справі, стосовно самовільного зайняття земельної ділянки та відсутність у відповідача правових підстав користування спірною земельною ділянкою, наслідком чого є застосування положень ст. 212 ЗК України.
Предметом позову у справі №523/6532/14-ц було визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, тоді як предметом позову у справі №916/1839/16 є приведення земельної ділянки до попереднього стану та повернення земельної ділянки у зв`язку з її самовільним зайняттям.
Аргументи скаржника про фактичне визнання Одеською міською радою існування права власності на будівлю, здійснивши реєстрацію договору купівлі-продажу від 26.09.2006 року та видавши свідоцтво про право власності, судом відхиляються, оскільки реєстрацію договору здійснював приватний нотаріус, свідоцтво про право власності видавалось КП Одеське МБТІ та реєстрації об`єктів нерухомості . Здійснення реєстраційних дій підпорядкованими органами Одеській міській раді не свідчить про обізнаність та погодження Одеською міськрадою з відповідними фактами.
Посилання ТОВ Тімур Біч Клаб на те, що висновки Великої Палати Верховного суду у справі №916/2791/13 не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки ТОВ Тімур Біч Клаб не будувало нерухоме майно а придбало його за договором, судовою колегією відхиляються, оскільки подальше відчуження об`єкта самочинного будівництва не позбавляє його статусу самочинного.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про те, що наведені вище обставини спростовують доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі стосовно того, що скасування заочного рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 08.10.2014р. у справі №523/6532/14-ц є нововиявленою обставиною для перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2016р. по справі 916/1839/16, у зв`язку з чим, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ТОВ ТІМУР БІЧ КЛАБ . Врахування судом при винесенні спірного рішення вказаних обставин не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення.
Щодо посилань апелянта на відсутність підстав для представництва прокуратурою інтересів Одеської міської ради у даній справі, такі доводи не були заявлені ТОВ Тімур Біч Клаб в якості нововиявлених обставин, тому не підлягають переоцінці судом під час апеляційного перегляду.
За таких обставин, оскільки доводи, викладені апелянтом в якості підстав для скасування ухвали суду та задоволення заяви про перегляд рішення суду від 22.09.2016 року по справі №916/1839/16 за нововиявленими обставинами, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для залишення без змін ухвали Господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/1839/16, а апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур Біч Клаб" - залишенню без задоволення.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 320 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімур Біч Клаб" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.05.2021 року у справі №916/1839/16 залишити без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.07.2021 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя Г.І. Діброва
Суддя Н.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2021 |
Оприлюднено | 16.07.2021 |
Номер документу | 98359414 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні