Постанова

від 07.07.2021 по справі 905/1562/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/1562/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О. Р. - головуючого, Бакуліної С. В., Стратієнко Л. В.

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

прокурора - Янківського С.В.,

Східного офісу Державної аудиторської служби України - не з`явилися,

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради - не з`явилися,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" - не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України

на рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 (суддя Паляниця Ю.О.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 (колегія суддів у складі: Хачатрян В. С., Ільїна О.В., Россолова В.В.)

у справі за позовом Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України

до відповідачів:

1) Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради (далі - Управління);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Внедренческе підприємство Мост" (далі - Товариство, ТОВ "Внедренческе підприємство Мост")

про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договору на виконання робіт.

ВСТУП

1. Управління провело відкриті торги по закупівлі робіт з капітального ремонту мосту по вул. Миру в м. Бахмут, переможцем яких стало Товариство. Управління уклало із Товариством договір на виконання робіт.

2. Управління Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі Держаудитслужба) встановило певні порушення проведення тендерної процедури. Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення тендерного комітету та договору.

3. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Прокурор звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

4. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи є ефективним способом захисту визнання недійсним договору, укладеного через процедуру публічних закупівель, при проведенні яких були допущені порушення законодавства, зокрема завищення суми тендерного забезпечення, у випадку, якщо договір вже виконано?

5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Обставини справи

6. 05.06.2020 Управління через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua), оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів щодо предмета закупівлі: Роботи по об`єкту "Капітальний ремонт мосту по вул. Миру в м. Бахмут коригування" (ДК 021:2015:45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація); ідентифікатор №UA-P-2020-06-02-006819-b.

7. В оголошенні містилась, зокрема, така інформація: розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 7 349 170 грн; джерело фінансування закупівлі: місцевий бюджет; кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 21.06.2020; розмір забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати): 70 000 грн; вид забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати): електронна гарантія; дата та час розкриття тендерних пропозицій: 22.06.2020 15:44, після завершення електронного аукціону; дата та час проведення електронного аукціону: 22.06.2020.

8. Учасниками подано дві тендерні пропозиції, а саме: ТОВ "Внедренческе підприємство Мост" - 7 261 800, 20 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтех Комплект" (далі - ТОВ "Інтех Комплект") - 7 349 120 грн.

9. Товариство, як учасник процедури закупівлі, виконало вимоги тендерної документації, за результатами чого пропозиція останнього визнана такою, що відповідає, в тому числі, вимогам, встановленим замовником у додатку № 5 до тендерної документації. Відповідність Товариства кваліфікаційним критеріям до тендерної пропозиції підтверджено інформаційними довідками, зокрема: № 11/146 від 16.06.2020; № 11/145 від 16.06.2020; № 13/145 від 16.06.2020; № 14/145 від 16.06.2020; №15/145 від 16.06.2020; № 16/146 від 16.06.2020; № 17/115 від 16.06.2020; № 18146 від 16.06.2020.

10. На підтвердження підстав, визначених п. п.12, 13 ч. 1 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі", Товариством надано наступні довідки:

- № 20161278060450725237 Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України про те, що громадянин Щокін А.В. (директор) станом на 14.06.2020 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває;

- № 2728 від 26.06.2020 ГУ ДПС у Харківській області про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи у Товариства.

11. За результатами оцінки електронного аукціону системою закупівель визначено найбільш економічно вигідною остаточну пропозицію учасника ТОВ "Внедренческе підприємство Мост" - 7 261 800, 20 грн, тендерним комітетом прийнято рішення про намір укласти з Товариством договір про закупівлю (протокол розкриття тендерних пропозицій UA-2020-06-05-000694-b від 22.06.2020).

12. 09.07.2020 між Управлінням та Товариством укладено договір № 40/07 на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт мосту по вул. Миру в м.Бахмут" (коригування) на суму 7 261 800,02 грн (далі - договір).

13. Держаудитслужба встановила такі порушення тендерної процедури (висновок про результати моніторингу закупівлі №P-2020-06-02-006819-b, розміщений 09.07.2020 у системі публічних закупівель):

- замовник у тендерній документації встановив надмірний розмір забезпечення тендерної пропозиції (70 000 грн);

- замовник у тендерній документації не передбачив, а учасник не надав повного переліку документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п.12, 13 ч. 1 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі";

- замовник у п. 1 розділу ІІІ "Інструкції з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації та у додатку № 10 до цієї документації для переможця визначив строк, що не перевищує п`ять днів з дати оприлюднення на веб порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір, для надання документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених п.п.12, 13 ч. 1 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі";

- у річному плані закупівель № UA-P-2020-06-02-006819-b замовником не зазначено інформацію про його місцезнаходження; опубліковане замовником оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватись тендерні пропозиції.

14. Умови договору були виконані. За результатами виконаних робіт, у відповідності до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 09.11.2020 та 23.11.2020 видано сертифікат, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Короткий зміст позовних вимог

15. 21.08.2020 прокурор звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління та Товариства, в якому просив:

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Управління від 28.05.2020 про затвердження тендерної документації на закупівлю робіт (ДК 021:2015 45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація) "Капітальний ремонт мосту по вул. Миру у м. Бахмут";

- визнати недійсним рішення тендерного комітету Управління, оформленого протоколом від 24.06.2020 щодо визначення Товариства переможцем торгів із закупівлі робіт з капітального ремонту мосту по вул. Миру у м. Бахмут (ідентифікатор закупівлі №UA-2020-06-05-000694-b);

- визнати недійсним укладений 09.07.2020 між Управлінням та Товариством договір № 40/07 про виконання робіт з капітального ремонту мосту по вул. Миру у м. Бахмут на суму 7 261 800,02 грн.

16. В обґрунтування позову прокурор посилався на наявність численних, вказаних у висновку Держаудитслужби, порушень при проведенні Управлінням торгів, за результатами яких переможцем визначено Товариство.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Господарський суд Донецької області рішенням від 23.12.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021, відмовив у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що:

- посилання прокурора на те, що замовником у тендерній документації не передбачено, а учасником не надано повного переліку документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 12, 13 ч. 1 ст. 17, ч. 6 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі", позбавлені належного доказового обґрунтування та спростовуються наявними у матеріалах справи документами; учасникам надана можливість вибору мови, що не завадило останнім подати тендерні пропозиції, а замовнику їх розглянути та визначити переможця;

- визначення замовником тендеру п`ятиденного терміну для переможця процедури торгів щодо представлення документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону "Про публічні закупівлі", узгоджується із приписами ст. 17 вказаного Закону;

- позивачем не доведено, що до Управління мало місце звернення за роз`ясненнями або з вимогами щодо усунення порушення, у відповідності до ст. 24 Закону "Про публічні закупівлі";

- Управління визнало факт допущеної помилки у зазначенні розміру забезпечення пропозиції, який повинен був становити 36 745, 85 грн та вказало, що така помилка є технічною і не вплинула на правомірність проведення тендерної закупівлі;

- помилка у розмірі тендерного забезпечення є суто технічною, та не призвела до порушення чиїх-небудь інтересів, також не призвела до втрат бюджету, тощо;

- заперечень щодо розміру забезпечення від інших учасників не надходило (протилежної інформації учасниками справи суду не надано), результати тендеру іншим учасником ТОВ "Інтех Комплект" з ціновою пропозицією 7 349 120 грн чи будь-якими іншими особами, бажаючими прийняти участь у закупівлі, не оскаржувались; визначення розміру забезпечення не вплинуло на прийняття чи відхилення пропозицій учасників торгів, відповідно, не вплинуло на кінцевий результат публічних закупівель, факт порушення конкурентного законодавства уповноваженими органами не встановлено;

- вказані органом фінансового контролю у висновку за результатами моніторингу закупівлі порушення щодо розміщеного замовником повідомлення носять формальний характер;

- фактично умови оспорюваного договору виконані; за результатами виконаних робіт, у відповідності до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 09.11.2020 та 23.11.2020 видано сертифікат, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

18. 28.04.2021 прокурор звернувся до Верховного Суду зі скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Доводи учасників справи

19. В обґрунтування вимог касаційної скарги прокурор посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 25 Закону "Про публічні закупівлі" (правові наслідки завищення замовником торгів розміру тендерного забезпечення).

20. Крім того, скаржник вказує наступне:

- помилковими є висновки судів про те, що завищення розміру тендерного забезпечення є лише технічною помилкою, яка не призвела до втрат бюджету чи порушення інтересів третіх осіб;

- встановленням завищеного розміру тендерного забезпечення замовник обмежив можливість участі інших потенційних виконавців робіт, які для прийняття участі у торгах не мали можливості надати встановлений у тендерній документації розмір забезпечення тендерної пропозиції;

- таке пряме порушення вимог ст. 25 Закону "Про публічні закупівлі" обумовлює недійсність правочину.

21. 25.06.21 Управління направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу. В цілому, доводи відзиву співпадають з висновками судів попередніх інстанцій. Управління просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

22. Верховний Суд ухвалою від 10.06.2021 відкрив касаційне провадження, розгляд касаційної скарги призначив на 07.07.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Чи є ефективним способом захисту визнання недійсним договору, укладеного через процедуру публічних закупівель, при проведенні яких були допущені порушення законодавства, зокрема завищення суми тендерного забезпечення, у випадку, якщо договір вже виконано?

23. Скаржник посилається на те, що Управління, визначивши завищений розмір забезпечення тендерної пропозиції, порушило вимоги ст. 25 Закону "Про публічні закупівлі", а тому рішення тендерного комітету та укладений договір на виконання робіт потрібно визнати недійсними.

24. Суди попередніх інстанцій встановили факт завищення розміру тендерної пропозиції, однак, послались на формальний характер такого порушення. Вказали, що така помилка є суто технічною, та не призвела до порушення чиїх-небудь інтересів, втрат бюджету, тощо.

25. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що завищення розміру забезпечення тендерної пропозиції не є безумовною підставою для визнання недійсними правочинів, які вчинені за наслідком таких торгів.

26. Відповідно до п. п. 10, 13, 31, 32 ч. 1 ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон):

- забезпечення тендерної пропозиції - це надання забезпечення виконання зобов`язань учасником перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія;

- конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу;

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

27. Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням (ст. 5 Закону).

28. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі; під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (ст. 20 Закону).

29. У тендерній документації зазначаються розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати)(п. 15 ч. 2 ст. 22 Закону).

30. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону у разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема: розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.

31. Розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт та 3 відсотків у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.

32. Вказаний розмір є максимальним і розмір тендерного забезпечення не може його перевищувати за будь-яких умов.

33. Таким чином, законодавством передбачено певну свободу розсуду замовника при визначенні забезпечення тендерної пропозиції: від відсутності такого забезпечення до забезпечення у максимальному розмірі - 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі.

34. Суди попередніх інстанцій встановили, що 22.06.2020 відбулись відкриті торги щодо предмета закупівлі: Роботи по об`єкту "Капітальний ремонт мосту по вул. Миру в м. Бахмут". Управління визначило очікувану вартість предмета закупівлі 7 349 170 грн та забезпечення тендерних пропозицій - 70 000 грн.

35. У торгах брали участь два учасники: ТОВ "Внедренческе підприємство Мост" та ТОВ "Інтех Комплект". Вказані учасники внесли розмір визначеного забезпечення та будь-яких заперечень стосовно такого розміру не подавали; результати тендеру учасниками чи будь-якими іншими бажаючими прийняти участь у закупівлі не оскаржувались.

36. Водночас фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (ч. 1 ст. 24 Закону "Про публічні закупівлі").

37. Як встановили суди попередніх інстанцій, окрім того, що вимог про зменшення розміру забезпечення тендерної пропозиції ніхто не подавав, не встановлено також обставин відхилення тендерних пропозицій через невнесення чи неповне внесення забезпечення такої пропозиції.

38. Прокурор вважає, що завищений розмір тендерного забезпечення міг призвести до відмови від участі у тендері інших учасників, які б запропонували вигіднішу ціну. За своєю суттю така вимога, з одного боку, переслідує мету гарантувати виконання учасником зобов`язань перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції. З іншого боку, встановлення обов`язку надати тендерне забезпечення є додатковою "перешкодою" для участі у процедурі публічних торгів, оскільки покладає на потенційного учасника обов`язок сплатити власні кошти для того, щоб отримати хоча б право на участь у відповідних торгах.

39. На думку прокурора, для того, щоб таке обмеження було легітимним та пропорційним меті (саме забезпечення виконання зобов`язання, а не допуск до участі у торгах лише "своїх" учасників) законодавцем встановлено допустимі рамки такого забезпечення. У даному випадку має місце пряме порушення вимог закону (абз. З ч. 1 ст. 25 Закону "Про публічні закупівлі"). Саме недодержання вимог закону, а не чиїх-небудь інтересів, обумовлює недійсність правочину.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

41. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

42. Обраний позивачем засіб захисту має бути ефективним, тобто поновлювати порушені права та інтереси держави (ч. 1 ст. 2 ГПК).

43. Прокурор заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору, але при цьому не просив застосувати наслідки недійсності правочину - двосторонню чи односторонню реституцію, стягнути збитки або стягнути все, отримане Товариством, в дохід держави.

44. У ст. 216 ЦК встановлено правові наслідки недійсності правочину. У ч. 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з цього недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 216 ЦК якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

45. Правові наслідки, передбачені ч. 1 та 2 ст. 216 ЦК, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

46. У ч. 3 ст. 228 ЦК передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

47. Верховний Суд вважає, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

48. У справі, що переглядається, предметом договору є роботи з реконструкції. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК у разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, у випадку визнання договору недійсним Управління буде змушене компенсувати Товариству вартість робіт з реконструкції моста, яка на дату відшкодування може бути навіть більшою аніж на дату проведення тендеру. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.

49. Крім того, у разі визнання договору недійсним Управління вже не зможе оголосити новий тендер з меншою сумою забезпечення і укласти договір на більш вигідних умовах - оскільки роботи виконані і міст реконструйовано.

50. Верховний Суд доходить висновку, що порушення порядку проведення тендеру (завищення розміру забезпечення тендерної пропозиції) не може бути виправлено шляхом визнання недійсними результатів торгів та договору.

51. Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно абз. 2 ч. 5 ст. 215 ЦК таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

52. Враховуючи встановлені судами обставини справи, Верховний Суд вважає, що визнання недійсним вже виконаного договору не відновить порушені інтереси держави через неможливість проведення нового тендеру чи двосторонньої реституції (замовник не може повернути все, отримане за таким договором, і буде змушений компенсувати вартість отриманого іншій стороні договору), а прокурор одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги про односторонню реституцію або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

54. За ч. 1 ст. 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Ураховуючи викладене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій у цій справі підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати

56. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК).

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 23.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

Л. Стратієнко