Рішення

від 16.07.2021 по справі 200/5308/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2021 р. Справа№200/5308/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області (юридична адреса: 84545, Донецька обл., Бахмутський р-н, місто Соледар, вулиця Паркова, будинок 3-А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Соледарської міської Бахмутського району Донецької області №8/3-68 від 27.01.2021 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» ; зобов`язати Соледарську міську раду Бахмутського району Донецької області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав відмовою відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області за межами населеного пункту с.Парасковіївка, кадастровий номер 1420987000:01:014:0009.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову та зазначає, що в результаті розгляду землевпорядної документації відділом земельних ресурсів міської ради, відповідно до наявних у міської ради картографічних матеріалів виявлено, що ділянка, яка запланована до передачі у власність заявниці у власність для ведення особистого селянського господарства належить до заболочених сіножатей. Графічний матеріал з позначенням земельної ділянки, що відводиться, який доданий до наданої на затвердження землевпорядної документації, містить умовні позначки, які також відносять зазначену ділянку до болот та заболочених сіножатей. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1420987000:01:014:0009 площею 1,859 га розташована на руслі малої річки Середня Ступка, яка є притокою ріки Бахмут (тобто не є замкненим водним об`єктом) та включає в себе землі, які відносяться до земель водного фонду (прибережна захисна смуга, болота), що підтверджується, зокрема, листом Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів державного агентства водних ресурсів України від 04.02.2021 №04/457 та наявними в міській раді картографічними матеріалами. Оскільки передача в приватну власність спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель водного фонду в даному випадку призведе до порушення вимог ст.ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 58-61 Земельного кодексу України ст.ст. 4, 88, 89 Водного кодексу України, міська рада прийняла рішення від 27.01.2021 №8/3 - 68 Про відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність , зокрема відмовила гр. ОСОБА_1 у затвердженні документації із землеустрою Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної громади Бахмутського району Донецької області , розробник ПП Фірма Інженер , у зв`язку з невідповідністю документації вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

12.07.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про порушення правил подачі процесуальних документів відповідачем. В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що ознайомившись з матеріалами справи з`ясовано, що відповідачем порушено порядок подання відзиву по справі, оскільки відповідачем був пропущений встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк для подання відзиву та не надано доказів його направлення іншим сторонам у справі.

19.05.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області із заявою від 07.08.2020, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської ОТГ (кадастровий номер 1420987000:01:014:0009) за адресою: за межами села Парасковіївка Бахмутського району Донецької області для передачі у власність (а.с.97).

Рішенням Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 23.09.2020 №7/61-1386 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) - площею 1,8590 га для ведення особистого селянського господарства (А 01.03) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області (кадастровий номер 1420987000:01:014:0009) за межами населеного пункту с. Парасковіївка, для подальшої передачі у власність (а.с.98).

ОСОБА_1 звернулась до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області із заявою від 28.12.2020, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області кадастровий номер 1420987000:01:014:0009» та надати земельну ділянку 1420987000:01:014:0009 у власність (а.с.114).

Разом з вказаною заявою був наданий погоджений ГУ Держгеокадастру у Черкаській області проект землеустрою, що не заперечується відповідачем у справі.

Як вбачається з листа Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 26.03.2021 №826/18-20 державна реєстрація права комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером: 1420987000:01:014:0009 здійснена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.09.2018 №2912-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , наказу Головного управління Держгеокадастру від 12.02.2019 №457-СГ Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 28.09.2018 №2912-СГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 28.09.2018. На підтвердження державної реєстрації права комунальної власності па запитувану земельну ділянку державним реєстратором 06.06.2019 видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 169521224 (а.с.128).

Пунктом 3 рішення Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27.01.2021 №8/3-68 відмовлено ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у затвердженні документації із землеустрою Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної громади Бахмутського району Донецької області , розробник ПГІ Фірма Інженер , у зв`язку з невідповідністю документації вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: згідно Проекту формування території ГІарасковіївської сільської ради та доданого до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки картографічного матеріалу, земельна ділянка не відноситься до пасовищ, а відноситься до болот (землі водного фонду) та заболочених сіножатей, шифр агрогрупи 134 е (лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні песолонцюваті і слабосолонщоваті засолені важкосуглинкові і легкоглинисті ґрунти), що характеризує ділянку як деградовану (до деградованих земель відносяться: земельні ділянки з перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю ґрунтами (ст.171 Земельного кодексу України)); відповідно до статтей 164, 172 Земельного кодексу України охорона земель включає консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь; консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення; відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі водного фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України; відповідно до ст.59 Земельного кодексу України громадянам із земель водного фонду можуть передаватись на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, болота для сінокосіння (ст.59 Земельного кодексу України) (а.с.137).

Не погодившись із рішенням відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року (далі - ЗК України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

З аналізу положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 Земельного кодексу України не містить.

Водночас у постанові від 20.05.2020 у справі №817/69/18 Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути відсутність рішення власника земельної ділянки про припинення права постійного користування земельною ділянкою, прийнятого на підставі заяви землекористувача про відмову від права постійного користування земельною ділянкою відповідно до статті 142 Земельного кодексу України.

Оскільки на затвердження до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області позивачем подано погоджений висновком №16489/82-20 від 03.12.2020 (а.с.103-104) проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1420987000:01:014:0009), то цей проект в силу положень статті 186-1 Земельного кодексу України вважається таким, що відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Крім того, у постановах від 24.01.2020 у справі №316/979/18 та від 30.08.2018 у справі №817/586/17 Верховний Суд дійшов висновків, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. Соледарська міська рада Бахмутського району Донецької області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1420987000:01:014:0009, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення зареєстрована в Державному земельному кадастрі, про що сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.12.2020 НВ-1408420342020 (а.с.109), який надавався позивачем до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області разом із проектом землеустрою.

У зв`язку із зазначеним суд доходить висновку, що п.3 рішення Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27.01.2021 №8/3-68, в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні документації із землеустрою, не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та спірне рішення підлягає скасуванню в цій частині. Отже, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскільки рішення Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області від 27.01.2021 №8/3-68 в іншій частині не порушує прав позивача, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Посилання позивача на порушення його права на доступ до публічної інформації судом не приймаються, оскільки їх порушення не є спірним питанням в межах цієї справи.

Стосовно заяви позивача про порушення правил подачі процесуальних документів, суд зазначає, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України вказано, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України , судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Суд вважає, що оскільки вказані позивачем обставини за чинним законодавством України, яким врегульовано спірні правовідносини, не мають впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору, тому не надає їм оцінки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області (юридична адреса: 84545, Донецька обл., Бахмутський р-н, місто Соледар, вулиця Паркова, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 04052873) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.3 рішення Соледарської міської Бахмутського району Донецької області №8/3-68 від 27.01.2021 «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» , в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні документації із землеустрою.

Зобов`язати Соледарську міську раду Бахмутського району Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 454 грн.

Повне судове рішення складено 16.07.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька