Рішення

від 07.07.2021 по справі 820/19807/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

07 липня 2021 р. справа №820/19807/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Ліпчанській Я.В.,

за участю:

представника відповідача - Лютянського М.Я.

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариств з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія" до Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 року №0000392220, яке було складено на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лозівська палина компанія (ЄДРПОУ 37915066), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2012 року по 31.12.2013 року від 12.06.2014 року № 486/20-27-22-12/37915066; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.062014 року №0000402220, яке було складено на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лозівська палина компанія (ЄДРПОУ 37915066), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2012 року по 31.12.2013 року від 12.06.2014 року № 486/20-27-22-12/37915066.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення №0000392220, №0000402220 від 25.06.2014 є незаконними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, отже підлягають скасуванню. В наданій відповіді на відзив та письмових поясненнях зазначив, що фактично передача дизельного палива здійснювалась за місцем його зберігання та ТОВ Лозівська паливна компанія не здійснювала по даній господарській операції приймання палива із залізничних нафто цистерн. По видатковій накладній від 02.04.2012 №РН-0000011 до договору купівлі-продажу дизельного пального від 02.04.2012 №000001 позивачем паливо приймалось виключно в ємкостях складу ПММ. Зазначає, що до суду були надані первинні документи, що підтверджують реальність здійснення поставки дизельного пального від ТОВ ОСОКОР та подальшої реалізації. З приводу висновків Верховного Суду про те, що під час нового розгляду судам необхідно встановити чи вживались позивачем заходи спрямовані на відновлення втрачених документів, представник позивача зазначив, що ТОВ Лозівська паливна компанія було надано до суду копію оголошення у газеті Голос Лозівщини від 18.11.2014 року про втрату фінансово-господарських документів. В подальшому, позивачем було додатково надано копії належним чином оформлених документів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015, у позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2016 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівська паливна компанія» задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі № 820/19807/14 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року , залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія" до Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.06.2014 року №0000392220 та №0000402220.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 року касаційну скаргу Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові від 19.02.2021 року Верховним Судом було зазначено, що під час нового розгляду справи судам необхідно встановити чи фактично здійснювалася поставка нафтопродуктів ТОВ "ОСОКОР 98" на підставі договору купівлі - продажу від 02.04.2012 № 000001 на адресу Товариства (яким чином), з`ясувати, чи були позивачем вжиті необхідні заходи, спрямовані на відновлення втрачених документів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 року замінено відповідача у справі №820/19807/14 - Лозівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України ( ЄДРПОУ 43983495).

У судове засідання 07.07.2021 року представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволенні позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві, зазначив, що дизельне паливо підлягає обов`язковій сертифікації, однак до перевірки позивачем не були надані сертифікати якості палива. Також, ТОВ Лозівська паливна компанія не надало пояснень та документів, які б підтверджували яким чином пальне знаходилось на складі паливно-мастильних матеріалів, який знаходиться за юридичною адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, буд. 3А. Зазначив, що копії залізничних накладних наданих позивачем не підтверджують поставку 181 537 літрів дизельного палива від ТОВ ОСОКОР 98 до ТОВ Лозівська паливна компанія .

Суд, заслухавши пояснення представників відповідачаторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Лозівська паливна компанія" визначено основним видом діяльності - оптова торгівля твердими, різкими, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.95-97).

Судом встановлено, Лозівською ОДПІ ГУ ДПІ Міндоходів у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Лозівська паливна компанія" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 21.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 12.06.2014 року №486/20-27-22-12/37915066 (а.с.15-40), в якому встановлені наступні порушення: п.п 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п.138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України та положення ст. ст. 513, 1046 ЦК України, в результаті занижено по сплаті до бюджету податок на прибуток в суму 296975 грн., у т.ч. за 2012 рік в сумі 296975 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.п.3.1.1, п.п.3.1.2 п. 3.1 розділу 3 акту перевірки; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201, п. 44.1 ст. 44 , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК з урахуванням норм ст. ст. 513, 1046 ЦК України, що призвело до завищення грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 282833 грн., в т.ч. за квітень 2012 року в сумі 282 833 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства , які відображено в п.п.3.2.2 п.3.2 розділу 3 акту перевірки; п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні на зальну суму 2011,18 грн.

Зазначений вище акт було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (а.а.100-103)

Рішенням Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 25.06.2014 року №3375/10/20-27-22-28 при розгляді скарги встановлено, що висновки щодо встановлених порушень визнано правомірними (а.с.104-106).

На підставі висновків акту перевірки від 12.06.2014 року №486/20-27-22-12/37915066 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 25.06.2014 року №0000392220, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 353541 грн., в т.ч. за основним платежем 282833 грн. та штрафними санкціями в розмірі 70708 грн. (а.с.41);

- від 25.06.2014 року №0000402220, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 371219 грн., в т.ч. за основним платежем 296975 грн. та штрафними санкціями в розмірі 74244 грн. (а.с.42).

Зазначені вище податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Харківській області ( а.с.107-115).

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.09.2014 року №5780/10/20-40- 10-04-17 залишено скаргу директора ТОВ "Лозівська паливна компанія" Милого А.І. без задоволення, а податкові повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 25.06.2014 року №0000402220, №0000392220 - без змін ( а.с.116-118).

Також податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (а.с.43-49).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.11.2014 року №6502/6/91-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 25.06.2014 року №0000402220, №0000392220, а також рішення, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення ( а.с.50-51).

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді права платника податку на формування податкового кредиту та витрат виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Судом встановлено, що в березні 2012 року ТОВ "Лозівська паливна компанія" надано ТОВ "Лоранік" безвідсоткову позику в грошовому еквіваленті на загальну суму 1697000,00 грн згідно з договорами займу: від 03.03.2012 №4/03/12 в розмірі 684000,00 грн (платіжне доручення від 03.03.2012 №4); від 24.03.2012 №5/03/12 в розмірі 500000,00 грн (платіжне доручення від 26.03.2012 №5 на суму 200000 грн, платіжне доручення від 27.03.2012 №7 на суму 140000,00 грн, платіжне доручення від 28.03.2012 №8 на суму 90000,00 грн, платіжне доручення від 29.03.2012 №9 на суму 70000,00 грн); від 29.03.2012 №6/03/12 в розмірі 513000,00 грн (платіжне доручення від 29.03.2012 року №9 на суму 260000,00 грн, платіжне доручення від 30.03.2012 №10 - 20000 грн, платіжне доручення від 02.04.2012 №103 на суму 233000,00 грн).

Зазначену позику ТОВ "Лоранік" позивачу не повернуло, натомість 02.04.2012 між ТОВ "Лоранік" (Цедент) та ТОВ ОСОКОР 98 (Наступник), ТОВ "Лозівська паливна компанія" було укладено угоду про поступку договору, за умовами якого Цедент передає, а Наступник приймає на себе права та обов`язки Цедента і стає стороною по договору займу № 4/03/012 від 03.03.2012 на суму 684000,00 грн, № 5/03/012 від 24.03.2012 на суму 500000,00 грн, №6/03/12 від 29.03.2012 на суму 513000,00 грн - всього на суму 1697000,00 грн між Цедентом та ТОВ Лозівська паливна компанія (Кредитор).

Пунктом 7 зазначеної угоди про поступку договору змінено умови розрахунку по договорам займу, а саме: займ в розмірі 1697000,00 грн. повинен бути повернутий дизельним паливом в кількості 181537 літрів.

На виконання умов угоди про поступку договору від 02.04.2012 року ТОВ Осокор 98 здійснило передачу ТОВ "Лозівська паливна компанія"дизельного пального позивачу в кількості 181537 літрів.

При цьому, фактичне виконання цих поставок оформлено укладенням договору купівлі-продажу дизельного палива від 02.04.2012 № 000001 між ТОВ "Лозівська паливна компанія" (покупець) та ТОВ Осокор 98 (продавець). Продавцем виписана податкова накладна від 02.04.2012 року №1 та видаткова накладна від 02.04.2012 року №РН-0000011, якими визначено кількість переданого дизельного палива в кількості 181537 літри на загальну суму 1697000,03 грн. (а.с.14-19 т.2)

В бухгалтерському обліку ТОВ "Лозівська паливна компанія" зазначена операція відображена бухгалтерською проводкою ДТ607 КТ631, тобто закриття рахунку раніше наданої позики ТОВ Лоранік .

ТОВ "Лозівська паливна компанія" було визначено при зазначеній операції суму ПДВ - 282833, 34 грн., яка включена позивачем до складу ПДВ за квітень 2012 року.

Крім того, дохід від реалізації дизельного палива отриманого від ТОВ «Осокор 98» позивачем відображено в бухгалтерських проводках ДТ 791 Кт23. При цьому, позивач до складу витрат відніс собівартість отриманого дизельного палива, відобразивши їх у бухгалтерських проводках: ДТ 281 КТ 631, Дт 23 Кт 281, Дт 791 Кт 23 - загальний розмір, яких склав 1414166,69 грн., у т.ч. по періодам: 1) реалізовано: за квітень 2012 року - 977702,80 грн., за травень 2012 року - 382720,96 грн., за червень 2012 року - 39090,02 грн.; 2) використано у власній господарській діяльності на потреби автотранспорту при реалізації дизельного пального: за квітень - 1986,44 грн., за травень 2012 року - 12666,47 грн.

На підтвердження подальшої реалізації палива іншим контрагентам позивачем було надано копії податкових накладних, накладних, довіреностей на отримання товарів, товарно-транспортних накладних тощо. (а.с.60-218 т.2).

На виконання вимог Верховного Суду, щодо встановлення того яким чином здійснювалася поставка нафтопродуктів ТОВ ОСОКОР на адресу ТОВ Лозівська паливна компанія , суд зазначає наступне.

У Розділі 2 договору купівлі-продажу, копія якого наявна у матеріалах справи, зазначено, що товар (дизельне паливо) знаходиться за адресою :64800, смт. Близнюки, Харківської області, вул. Комсомольська, 3-А. Також вказано, що виробничий підрозділ ТОВ "Лозівська паливна компанія" знаходиться за адресою :64800, смт. Близнюки, Харківської області, вул. Комсомольська, 3-А., що не потребує додаткових умов та витрат на транспортні послуги.

Суд зазначає, що на а. 9 акту перевірки №486/20-27-22-12/37915066 від 12.06.2014 року вказано, що в ході проведення перевірки підприємством було надано письмове пояснення та документальне підтвердження використання комплекс - "Склад-ПММ", який розташований за адресою: 64800, смт. Близнюки, Харківської області, вул. Комсомольська, 3-А.

Зазначено, що ТОВ "Лозівська паливна компанія" було надано документи, які підтверджують використання майна в господарській діяльності, яке передане на відповідальне зберігання від ПАТ "Банк Кредит Днепр". Майно представляє собою "Склад паливно-мастильних матеріалів", у т.ч. ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів у кількості 35 одиниць.

Судом встановлено, що державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Близнюківського районного управління юстиції складено акт опису та арешту майна від 14.02.2012 року приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Вінко" на користь ПАТ "Банк Кредит Днепр."

З наявної в матеріалах справи копії акту опису та арешту майна, судом встановлено, що арештоване майно від 14.02.2012 року арештоване майно було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Лозівська палина компанія" (т.2 а.с. 4-6).

Тобто, позивач з 14.02.2012 року використовує комплекс "Склад паливно-мастильних матеріалів", у т.ч. ємкості для паливно-мастильних матеріалів у кількості 35 одиниць, за адресою: 64800, смт. Близнюки, Харківської області, вул. Комсомольська, 3-А.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі до договору купівлі продажу №000001 від 02.04.2012 року відповідно до якого, ТОВ "ОСОКОР 98" передав, а ТОВ "Лозівська паливна компанія" прийняв дизельне пальне в кількості 181 537 літрів та зазначено, що місце передачі - склад ПММ, розташований за адресою : 64800, смт. Близнюки, Харківської області, вул. Комсомольська, 3-А.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що фактично передача вказаного палива здійснювалась за місцем його зберігання за адресою: 64800, смт. Близнюки, Харківської області, вул. Комсомольська, 3-А в ємкостях Складу паливно-мастильних матеріалів.

Тобто, ТОВ "Лозівська паливна компанія" не здійснювало по даній господарській операції приймання палива із залізничних нафтоцистерн, а тому відстутня необхідність застосування до даної господарської операції порядку приймання нафтопродуктів із залізничних нафтоцистерн.

З приводу вимоги Верховного Суду щодо необхідності встановлення під час нового розгляду судам чи вживались позивачем заходи спрямовані на відновлення втрачених документів, суд зазначає, що представник позивача у відповіді на відзив та у письмових пояснення було повідомлено про те, що ТОВ Лозівська паливна компанія було розміщено оголошення у газеті Голос Лозівщини від 18.11.2014 року про втрату фінансово-господарських документів (т. 1 а.с. 98). В подальшому, позивачем було додатково надано копії належним чином оформлених документів (т.2 а.с., 54-218).

З приводу того, що позивачем не було надано сертифікати якості палива, суд зазначає, що вдсутність окремих документів, так само як і недоліки в їх оформленні, не можуть свідчити про нереальність господарських операцій, якщо інші надані позивачем документи в своїй сукупності, дозволяють зробити висновок про зміст та обсяг господарських операцій та реальний характер таких.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2020 року по справі № 804/17547/14.

Отже, під час розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що позивачем було надано до суду первинні документи, що підтверджують реальність здійснення поставки дизельного пального від ТОВ"ОСОКОР 98" та подальшої реалізації палива контрагентам, які оформлені належним чином.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 року №0000392220 про донарахування ПДВ на загальну суму 353541,00 грн. та №0000402220 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 371219,00 грн.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариств з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія" (вул. Степова, 1А, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, 64662код ЄДРПОУ 37915066) до Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.06.2014 року №0000392220 про донарахування ПДВ на загальну суму 353541,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 25.062014 року №0000402220 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 371219,00 грн.

Стягнути на користь Товариств з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія" (вул. Степова, 1А, с. Катеринівка, Лозівський район, Харківська область, 64662код ЄДРПОУ 37915066) судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 липня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В