Ухвала

від 16.07.2021 по справі 640/7178/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7178/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

16 липня 2021 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРІБАСС до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі та пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Крім того, приписи пункту 1 частини другої статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято 10 листопада 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року подано до суду першої інстанції лише 27 травня 2021 року.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

Разом з тим, інформація щодо дати отримання скаржником копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року відсутня в матеріалах справи, з якої суд апеляційної інстанції міг би встановити дату отримання та дату закінчення строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі скаржник звертається до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Так, скаржник зазначає, що про оскаржуване рішення управління дізналося лише 27 травня 2021 року з листа ДПС України від 27 травня 2021 року, а тому звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має бути підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва по даній справі прийнято ухвалу про відмову у задоволенні заяви ДФС України про заміну відповідача у справі.

При цьому, копію зазначеної ухвали представником Головного управління ДПС у м. Києві було отримано 24 лютого 2021 року, про що свідчить розписка (а.с. 96 на звороті), яка міститься в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи те, що скаржник міг дізнатися про рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року з тексту ухвали від 19 лютого 2021 року, яку отримав безпосередньо під розписку в суді першої інстанції, строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції почався з 25 лютого 2021 року.

Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року є 26 березня 2021 року, однак дана апеляційна скарга була подана 27 травня 2021 року, тобто з пропуском строку, передбаченого КАС України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення вказаного клопотання скаржника, через його недоведеність та необґрунтованість, не надання жодних належних і відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір від 08.07. 2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу вимог частини першої статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у квітні 2019 року.

Згідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становив 1921 грн.

Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, тому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить 1921*150% = 2881,50 грн.

Згідно частини першої статті 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відтак, з 01.01.2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:

отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;

код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

код банку (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;

код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.

Тому, з урахуванням недоведеності апелянта та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір у визначенні законом строки, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення сплати судового збору, через його необґрунтованість.

Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк апеляційного оскарження рішення суду та не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду:

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами;

- документ про сплату судового збору в розмірі 2 881,50 грн або клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами.

Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити .

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року залишити без руху.

Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Оксененко О.М.