Ухвала

від 16.07.2021 по справі 460/6375/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6375/20 пров. № А/857/11266/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шавеля Р. М. суддів -Кузьмича С. М. Улицького В. З.

перевіривши апеляційну скаргу, в якій об`єднанні апеляційні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 460/6375/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржники отримали 29 червня 2021 року згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим індетифікатором № 7900730972616

На виконання вимог вказаної ухвали 05 липня 2021 року податковим органом скеровано заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обгрунтування поданої заяви скаржник зазначає, що основною причиною пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду була відсутність коштів для вчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржником не обгрунтована необхідність продовження строку для усунення недоліку апеляціної скарги - повторного заявлення обгрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску та представлення підтверджуючих документів такого.

Відповідно до положень частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Аналізуючи повторно подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, апелянтом не наведено інших причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, окрім тих, які були дослідженні в ухвалі апеляційного сдуду від 17 червня 2021 року.

Як було встановлено в ухвалі апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в розглядуваному випадку основною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт вказує на відсутність бюджетних асигнувань для вчасної сплати судового збору.

Щодо відсутності фінансування органу державної влади, слід зазначити, що така причина не може бути прийнята до уваги та не може визнаватися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду.

Так, апеляційний суд наголошує, що апелянтом не подано будь-яких доказів несвоєчасного поступлення необхідних асигнувань з бюджету на його казначейський рахунок для сплати судового збору, а також не вказано часу цих надходжень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Для цього відповідач Головне управління ДПС у Рівненській області як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З урахуванням наведеного, Головне управління ДПС у Рівненській області не було позбавлене можливості здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору та мало право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору, оскільки оскаржує рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року.

Окрім того, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Таким чином, держава в особі органів влади (органів податкової служби зокрема), що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Відсутність бюджетного фінансування чи недостатність такого фінансування не надає суб`єкту владних повноважень права у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Додатково апеляційний суд враховує рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року Пономарьов проти України , де наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принцип остаточності рішення суду.

В аспекті цього рішення Європейського Суду з прав людини розглядувана справа стосується не екстраординарного перегляду обов`язкового до виконання рішення суду, а відновлення провадження через значний проміжок часу у зв`язку із поновленням строку на ординарне апеляційне оскарження.

За висновками вказаного рішення Європейського Суду з прав людини якщо строки на ординарне апеляційне оскарження поновлені зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушувати принцип юридичної визначеності, так і перегляд в порядку нагляду.

З урахуванням наведеного, враховуючи обмеженість дискреційних повноважень апеляційного суду щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, яка полягає в необхідності наведення вагомих підстав для такого поновлення, оцінюючи в сукупності всі вищеперераховані обставини, заява Головного управління ДПС у Рівненській області не підлягає до задоволення; наведені підстави для поновлення строку на оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення суду.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, при цьому у відкритті апеляційного провадження належить відмовити у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 17 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху та ненаданням обгрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про продовдення строку для усунення недоліку апеляційної скарги, - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, в якій об`єднанні апеляційні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 460/6375/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новозайм-ОСТ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. М. Шавель судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький